31 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №640/18201/21
адміністративне провадження № К/990/27824/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Уханенка С.А., Шевцової Н.В.,
перевірив касаційну скаргу адвоката Горбач Маргарити Леонідівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у справі №640/18201/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Рахункової палати України про визнання протиправними та скасування рішень,
Позивачі звернулись до суду з позовом до Рахункової палати України, в якому просили:
визнати протиправними та скасувати накази Рахункової палати України: від 23 квітня 2021 року №101-к «Про застосування дисциплінарного стягнення», від 23 квітня 2021 року №103-к «Про застосування дисциплінарного стягнення», від 23 квітня 2021 року № 104-к «Про застосування дисциплінарного стягнення», від 23 квітня 2021 року №105-к «Про застосування дисциплінарного стягнення», від 23 квітня 2021 року №106-к «Про застосування дисциплінарного стягнення», від 23 квітня 2021 року №107-к «Про застосування дисциплінарного стягнення», від 23 квітня 2021 року №108-к «Про застосування дисциплінарного стягнення».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
12 жовтня 2022 року адвокат Горбач Маргарита Леонідівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , вчетверте засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою н, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Посади публічної служби, які обіймали позивачі, та у зв'язку з перебуванням на яких виник цей спір ( ОСОБА_1 - посада державної служби категорії «В», головний спеціаліст відділу аудиту культури, спорту та інформаційної політики департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції, ОСОБА_2 - посада державної служби категорії «В», головний спеціаліст відділу аудиту культури, спорту та інформаційної політики департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції, ОСОБА_3 - посада державної служби категорії «В», головний спеціаліст відділу аудиту культури, спорту та інформаційної політики департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції, ОСОБА_4 - посада державної служби категорії «В», головний спеціаліст відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції; ОСОБА_8 - посада державної служби категорії «В», головний спеціаліст відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції, ОСОБА_6 - посада державної служби категорії «В», головний спеціаліст відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції, ОСОБА_7 - посада державної служби категорії «В», головний спеціаліст відділу аудиту культури, спорту та інформаційної політики департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції), не відносяться до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до примітки статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції".
Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до категорії справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, про наявність виключних обставин наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржник указує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасників справи, які подають касаційну скаргу, оскільки оскаржуваними рішеннями судів фактично скасовано конституційне право державних службовців звертатися до органів державної влади за захистом своїх прав, чим порушено статтю 40 Конституції України.
Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Суд касаційної інстанції відхиляє посилання скаржника на те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження скаржник не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Вжите національним законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.
Проте, скаржник не навів конкретних фактів наявності значного суспільного інтересу саме до цієї конкретної справи та за таких конкретних обставин, а відтак Суд відхиляє зазначене посилання.
Також у касаційній скарзі скаржник наголосив, що ця справа є винятковою для позивачів ще й тому, що їх було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення нібито порушення, якого немає.
Суд враховує, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником, має виняткове значення для нього, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.
Разом з тим, скаржник повинен довести, що спірні правовідносини є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.
Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення для позивачів, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення прийняті у справі, яка відноситься до категорії справ незначної складності, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаргу адвоката Горбач Маргарити Леонідівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у справі №640/18201/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Рахункової палати України про визнання протиправними та скасування рішень.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: С.А. Уханенко
Н.В. Шевцова