31 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/7738/22 пров. № А/857/12686/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Коваля Р.Й., Святецького В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року (головуючої судді Лунь З.І., ухвалене у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Львів) у справі №380/7738/22 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними та скасування приписів,-
ОСОБА_1 23.05.2022 звернулася в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові в якому просить визнати протиправним та скасувати припис відповідача «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної відповідальності, будівельних норм, стандартів і правил» від 19.10.2021, визнати протиправним та скасувати припис відповідача «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної відповідальності, будівельних норм, стандартів і правил» від 16.02.2022.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року задоволено позов повністю.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №380/7738/22 та ухвалою суду від 19.09.2022 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.
Крім того відповідачем подано клопотання про процесуальне правонаступництво, в якому зазначено, що рішенням №774 Виконавчим комітетом Львівської міської ради 10.09.2021 затверджено Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю та змінено найменування відповідача з Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, за необхідне, у відповідності до статті 52 КАС України, допустити заміну відповідача у справі на правонаступника - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 01.09.1999 №1048, за заявою ОСОБА_2 , погоджено з подальшою експлуатацією самовільно влаштованих туалету (пл. 1,0 кв.м), ванни (пл. 2,5 кв.м) та переобладнаного тамбуру (пл. 5,6 кв.м) в кв. АДРЕСА_1 згідно з проектними пропозиціями.
05.03.2001 Львівським міжміським БТІ складено технічний паспорт кв. АДРЕСА_1 , в якому в технічній характеристиці квартири вказано туалет (пл. 1,0 кв.м), ванну (пл. 2,5 кв.м) та переобладнаний тамбур (пл. 5,6 кв.м). Відповідно до цього технічного паспорта квартира складається з однієї кімнати житловою площею 14,2 кв.м та кухні, загальна площа становить 34,9 кв.м.
16.09.2003 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири.
04.05.2007 державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , зокрема квартири АДРЕСА_1 , яка складається з однієї кімнати житловою площею 14,2 кв.м та кухні, загальна площа 34,9 кв.м.
25.05.2007 на підставі свідоцтва про право на спадщину зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .
15.06.2018 Обласним КП Львівської обласної ради «БТІ та ЕО» виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , відповідно до якого згадана квартира знаходиться на 1-му поверсі та мансарді та складається з трьох кімнат житловою площею 52,8 кв.м, загальна площа складає 77,0 кв.м.
Інспекцією ДАБК у м. Львові винесено постанову №1ш/62-ф по справі про адміністративне правопорушення від 10.08.2011, відповідно до якої ОСОБА_4 здійснила прибудову до кв. АДРЕСА_1 без затвердженої проектної документації, розробленої у встановленому порядку, чим порушила п.9.1 ДБН А2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», ст.7, 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» без права на виконання будівельних робіт, чим порушено ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
19.10.2021 за №624-пп Інспекцією ДАБК Львівської міської ради складено Акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, з якого видно що фізичною особою ОСОБА_1 проведено самочинну реконструкцію квартири без права виконання будівельних робіт, а саме: влаштовано надбудову над вищевказаною квартирою та влаштовано добудову до вищевказаної квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
19.10.2021 Інспекцією ДАБК Львівської міської ради Кричковській О.С. видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. У приписі вказано, що за результатами позапланової перевірки встановлено, що ОСОБА_1 провела самочинну реконструкцію квартири без права виконання будівельних робіт, а саме: влаштовано надбудову над вищевказаною квартирою та влаштовано добудову до вищевказаної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що є порушенням вимог п.1 ч.1 ст.34, ч.2 ст.36, ч.5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За змістом припису Інспекція вимагає про усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зазначених у приписі в 60-ти денний термін з дня отримання даного припису.
Зі змісту припису від 19.10.2021 видно, що його було надіслано поштою, бо в останній день перевірки ОСОБА_1 для підписання та отримання припису не з'явилася.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 21.01.2022 у справі №464/8231/21 скасовано постанову в.о. начальника Інспекції ДАБК №142-а від 11.11.2021 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрито. Це рішення залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2022.
16.02.2022 за №80-пп Інспекцією ДАБК Львівської міської ради складено Акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, з якого видно, що фізичною особою ОСОБА_1 будівельні роботи з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: влаштовано надбудову та добудову до вказаної квартири без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт у відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю. Приписом від 19.10.2021 зобов'язано ОСОБА_1 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зазначених у приписі в 60-ти денний термін з дня отримання даного припису. В ході перевірки в період з 04.02.2022 по 16.02.2022 ОСОБА_1 дозвільних документів на вищевказаний об'єкт не представила, об'єкт не привела у відповідність до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Згідно з Реєстром містобудівної діяльності, станом на момент проведення даної перевірки відомості про реєстрацію документів, що дають право на виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою відсутні. З огляду на вище вказано, вимоги про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19.10.2021 ОСОБА_1 не виконано. Проведено фото фіксацію об'єкта будівництва.
Акт від 16.02.2022 підписано представником ОСОБА_1 адвокатом Райхелем Р.П. та отримано ним.
16.02.2022 Інспекцією ДАБК Львівської міської ради Кричковській О.С. видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. У приписі вказано, що за результатами позапланової перевірки встановлено, що ОСОБА_1 проведено будівельні роботи з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: влаштовано надбудову та добудову до вказаної квартири без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт у відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю. Приписом від 19.10.2021 зобов'язано ОСОБА_1 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
В ході перевірки в період з 04.02.2022 по 16.02.2022 встановлено, що вимоги припису від 19.10.2021 ОСОБА_1 не виконано, що є порушенням абз.4 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМ України від 23.05.2011 №553, п.1 ч.1 ст.34, ч.1 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМ України від 13.04.2011 №466, ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Позивачка вважає, що оскаржувані приписи винесені з порушенням вимог законодавства, порушують її права, що стало мотивом для звернення до суду з цим позовом.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон -№3038-VІ) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Згідно з пунктом 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи суб'єкта містобудування.
У випадку, коли суб'єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об'єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
Відповідно до положень пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.
Положеннями пункту 13 Порядку №553 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 14 Порядку №553).
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку №553).
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку №553).
Отже, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва; під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки; під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки; посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.
Вчинення суб'єктом владних повноважень, що проводить позаплановий захід щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, дій, є гарантією для забезпечення дотримання прав та виконання обов'язків суб'єкта, щодо якого проводиться відповідний захід державного нагляду (контролю).
Так, законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач у межах підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення.
Вказані висновки апеляційного суду узгоджуються із позицією Верховного Суду щодо аналогійних відносин, що викладена у постанові від 13 грудня 2021 року по справі №160/9483/19.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 21.01.2022 у справі №464/8231/21 скасовано постанову в.о. начальника Інспекції ДАБК №142-а від 11.11.2021 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрито. Це рішення залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2022.
Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Стаття 73 КАС України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно частин 1 та 3 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що при проведенні позапланової перевірки щодо позивачки, наслідком чого було складення Акта за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 19.10.2021 №624-пп та винесений припис від 19.10.2021, позивачку не було проінформовано про проведення цього заходу.
Так, відповідачем не представлено доказів того, що в день початку перевірки на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю містилася інформацію про проведення цієї перевірки.
Позаплановий захід щодо позивачки провадився без її присутності. Це також видно зі змісту Акта від 19.10.2021 №624-пп, а саме, що його було надіслано поштою, бо в останній день перевірки ОСОБА_1 для підписання та отримання припису не з'явилася.
Також, як видно з Акта 19.10.2021 №624-пп, то проведення перевірки не здійснювалося з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
До суду та апеляційної скарги не надано доказів того, що позивачка отримала та ознайомилася з Актом перевірки та з приписом.
Зазначені порушення відповідачем вимог Порядку №553 у сукупності спричинили порушення прав позивачки, передбачених положеннями пункту 13 Порядку №553.
Відтак, позивачка не могла скористатися правом вимагати від посадових осіб відповідача дотримання вимог законодавства; перевірити наявність у посадових осіб відповідача службових посвідчень; бути присутньою під час здійснення позапланового заходу; за результатами перевірки отримати та ознайомитись з актом перевірки, складеним відповідачем; подати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного відповідачем.
Таким чином, припис від 19.10.2021, виданий ОСОБА_1 з порушенням передбаченої законодавством процедури, оскільки при його виданні відповідач не забезпечив передбачених Порядком №553 прав позивачки.
Отже, оскаржуваний позивачкою припис від 19.10.2021 є таким, що виданий з порушенням наданих відповідачу повноважень та без урахування права на участь ОСОБА_1 у процесі видання зазначеного припису, відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Позапланова перевірка, за результатами якої складено Акт від 16.02.2022 та припис від 16.02.2022, була проведена у зв'язку із невиконанням позивачкою припису від 19.10.2022.
Оскільки суд визнав протиправним та скасував припис від 19.10.2022, яким позивачку було зобов'язано виконати його вимоги в термін 60 днів з дня отримання, то відповідно відпала підстава для проведення позапланової перевірки за результатами якої складено Акт від 16.02.2022 та припис від 16.02.2022.
Отже, припис від 16.02.2022 є таким, що виданий безпідставно, а відтак протиправно, отже підлягає скасуванню.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що позов слід задовольнити, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року у справі №380/7738/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді Р.Й. Коваль
В.В. Святецький