Провадження № 33/803/960/22 Справа № 199/4100/22 Суддя у 1-й інстанції - Воробйов В. Л. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.
11 жовтня 2022 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П. за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Грищенка В.В. у відкритому судовому засіданні в залі суду розглянувши апеляційну скаргу адвоката Пихтіна К.В. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровської області від 29 липня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровської області від 29 липня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 28.06.2022 року о 16-30 год. в районі будинку №95а по вул.Вітчизняній у м. Дніпрі (Амур-Нижньодніпровський район), керував автомобілем «Форд», № НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло та від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі адвокат Пихтін К.В. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 просить скасувати постанову Амур-Нижньодніировського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2022 року та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що :
- в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом та знаходився за кермом автомобіля під час руху, що виключає таку ознаку об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на узбіччі, а не в автомобілі;
- в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно перебувала у стані наркотичного сп'яніння чи з ознаками наркотичного сп'яніння, а відеозапис. який містяться у справі, не підтверджує те, що зіниці очей ОСОБА_1 нібито не реагують на світло, як про це вказано у протоколі;
- в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що поліцейським запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів, а також відсутні належні та допустимі докази відмови ОСОБА_1 від проведення такого огляду;
- поліцейськими не були залучені двоє свідків під час проведення огляду на стан сп'яніння та відмови особи від проведення такого огляду;
- поліцейський зобов'язаний запропонувати пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, шляхом складання та вручення особі письмового направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановленого зразка. Притягнення особи, яка керувала транспортним засобом до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на сп'яніння, можливо лише за умови отримання водієм такого направлення. Однак, у матеріалах справи вказаний доказ відсутній. Також ОСОБА_1 не було повідомлено, в якому саме закладі охорони здоров'я пропонується пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Грищенка В.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 3 ст. 266 КупАП передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Законодавцем чітко прописаний порядок такого огляду, який проводиться тільки при наявності відповідних підстав вважати, що особа перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Підозрювана особа спочатку обов'язково повинна пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції, у присутності двох свідків і тільки після цього, якщо особа не заперечує факту виявленого сп'яніння, то поліцейський складає відповідний протокол, але якщо особа відмовляється від огляду з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, або після цього огляду заперечує його результати, то тільки тоді, подальший огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Викладене свідчить про те, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів тільки за наявності ознак алкогольного чи іншого сп'яніння, які перераховані у п. 3 Розділу 1 Інструкції, шляхом інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, у присутності двох свідків, після чого поліцейським складається акт огляду у двох примірниках, один з яких вручається водію, а вже потім складається протокол про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Так, згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п. 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку)
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
За п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом,річковим або маломірним судном, можливість керування цим транспортним засобом річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Згідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим cт. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ».
Так, у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №246786 від 28.06.2022 року та відеозапис з нагрудних камер відеоспостереження працівників поліції.
Разом з тим, з відеозапису нагрудної камери поліцейського не вбачається, що були перевірені та встановлені ознаки наркотичного сп'яніння водія ОСОБА_1 , які є виключною підставою для огляду на стан сп'яніння, до того ж, і візуально такі ознаки на відеозаписі, наявному в матеріалах справи, не вбачаються.
Відповідно до пункту 1 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів Про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами пунктів 2-4 Інструкції від 09.11.2015 року №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Водночас, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно перебувала у стані наркотичного сп'яніння чи з ознаками наркотичного сп'яніння, а відеозапис, який міститься у справі, не підтверджує те, що зіниці очей ОСОБА_1 нібито не реагують на світло, як про це вказано у протоколі, що, в свою чергу, не відповідає наведеним вище ознакам сп'яніння, позаяк викладені не у відповідності до положень Інструкції, крім того, відповідно до відеозапису події вказані ознаки ніяким чином не встановлювались, а тому зазначення вищезазначеної ознаки у протоколі викликає сумніви.
Водночас, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно перебувала у стані наркотичного сп'яніння чи з ознаками наркотичного сп'яніння, а відеозапис. який містяться у справі, не підтверджує те, що зірниці очей ОСОБА_1 нібито не реагують на світло, як про це вказано у протоколі.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення вказані ознаки наркотичного сп'яніння- зіниці очей не реагують на світло та млява мова, однак зазначені ознаки не відповідають наведеним вище ознакам сп'яніння, оскільки викладені не у відповідності до положень Інструкції, крім того, відповідно до відеозапису події вказані ознаки ніяким чином не встановлювались, а тому зазначення цієї ознаки у протоколі викликає сумніви, а сам по собі факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння за недоведеністю зазначених вище ознак не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, проведення такого огляду можливе лише за наявності ознак сп'яніння (п. п. 1, 12 Розділ ІІ).
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону належним чином не з'ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та фактичних обставинах та є передчасними.
Так, на відеозаписі, який триває лише декілька хвилин, відсутні докази будь-якого роз'яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених Конституцією України та КупАП, встановлення та підтвердження керування останнім транспортним засобом, оскільки на вказаному відеозаписі видно, що ОСОБА_1 перебуває на узбіччі, а не в автомобілі, як відсутні й докази пропозиції проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, яке прямо ставиться у вину ОСОБА_1 .
Пунктом 5 розділу II Наказу Міністерства внутрішніх справ від 18.12.2018 № 1026 передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Натомість працівниками патрульної поліції додано до протоколу про адміністративне правопорушення диск, що містить відеозапис тривалістю декілька хвилин, зміст якого не містить жодних відомостей про особу, що здійснює відеозапис, під час перегляду відеозапису неможливо встановити хронологію та суть подій, що мали місце 28 червня 2022 року в м. Дніпро, і взагалі обставини справи в повному обсязі, тобто даний відеозапис з нагрудної камери працівника патрульної поліції, який здійснював оформлення адміністративного правопорушення, не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Крім того, на переконання апеляційного суду, поза увагою районного суду були залишені й обставини, які спростовують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Судом першої інстанції не було враховано, що під керуванням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу, що не було встановлено в діях ОСОБА_1 , оскільки відеозапис, переглянутий в апеляційному суді, є взагалі неінформативним та не містить відомостей, що ОСОБА_1 як водієм були вчинені дії, пов'язані з приведенням транспортного засобу в рух, відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу. З відеозапису, наявного в матеріалах справи, видно, що автомобіль ОСОБА_1 стоїть на узбіччі, і сам він не знаходиться у транспортному засобі. Доказів переслідування чи зупинення екіпажем патрульної поліції автомобіля «Форд» державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 вищевказаний відеозапис не містить, а тому, на думку апеляційного суду, дані, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 246786 від 28.06.2022 року та рапорті патрульного поліцейського від 28.06.2022 року не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим cт. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Так, у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Крім того, в своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
В силу ч. 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги з приводу безпідставного притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими, і такими, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд першої інстанції не надав належної та об'єктивної оцінки.
За встановлених під час апеляційного розгляду справи обставин є законні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування оскарженої постанови у зв'язку з недоведеністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу адвоката Пихтіна К.В. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровської області від 29 липня 2022 року - скасувати.
Винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, та провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського апеляційного суду Г.П. Слоквенко