Справа № 638/17369/21
Провадження № 2/638/2960/22
31 жовтня 2022 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Семіряд І.В.
за участю секретаря Межирицької В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , Харківська міська територіальна громада Харківського району Харківської області про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення, -
встановив:
В провадженні суду з 11.11.2021 перебуває зазначена справа.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не сповістила.
Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не сповістили.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:
У судові засідання, призначені на 16.12.2021, 17.02.2022, 24.03.2022, 22.09.2022, 31.10.2022 позивач не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що у судове засідання, яке було призначене на 16.12.2021 ОСОБА_1 звернулась з заявою про відкладення розгляду справи, у зв'язку з поганим самопочуттям після добового чергування у відділенні реанімації. Проте, ОСОБА_1 , звертаючись з заявою про відкладення розгляду справи , не надала підтвердження поважності причини, а саме не надала доказів, що вона чергувала у відділенні реанімації.
У судове засідання, яке призначене на 17.02.2022 позивач звернулась з заявою про відкладення розгляду справи , у зв'язку з поганим самопочуттям, проте не надала жодного доказу поганого самопочуття.
У судові засідання, призначені на 22.09.2022 та 31.10.2022 позивач не з'явилась про день та час слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістила.
Матеріали справи свідчать про направлення СМС - повідомлення про дату судового засідання на ім'я ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 . Так, відповідно до довідок про доставку СМС ОСОБА_1 судова повістка на судове засідання, призначене на 22.09.2022 доставлена 20.07.2022, у судове засідання на 31.10.2022 - доставлена 22.09.2022.
При цьому, ОСОБА_1 у своїх заявах від 16.12.2021 та від 16.02.2022 зазначила, що судові повістки направляти за допомогою СМС повідомлення на номер телефону 0662577648.
ч.2 ст. 131 ЦПК України передбачає - якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Від позивача ОСОБА_1 не надходило заяв про розгляд справи за її відсутності, також позивачем не повідомлено про зміну засобів зв'язку.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Як встановлено судом, позивач та її представник у судові засідання більше ніж два рази не з'явились, хоча їм достеменно відомо про призначення судового засідання.
Заяв про розгляд справи у відсутність позивача та її представника не подано.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Позивачем не було повідомлено про причини неявки у судові засідання, які призначені на 22.09.2022 та 31.10.2022.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Проте, ані від позивача, ані від його представників заяв про розгляд справи у їх відсутність не надходило.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
В судовому засіданні встановлено, що позивач достеменно знали про розгляд справи.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 березня 2021 у справі №558/9/18, від 31.08.2021 у справі №570/5535/17.
Суд приходить до висновку, що позивач не цікавиться позовною заявою, не з'являється у судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, позовна заява підлягає залишенню без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача, що не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Керуючись ст. ст. 142,223,257 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , Харківська міська територіальна громада Харківського району Харківської області про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення - залишити без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення його відповідної ухвали.
СУДДЯ: І.В. СЕМІРЯД