01 листопада 2022 року Чернігів Справа № 620/6705/22
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Секретаріату Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій відповідача щодо направлення листом № 13881/0/2-22 від 15.07.2022 запиту на інформацію позивача від 07.07.2022 до Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції та щодо ненадання інформації на запит позивача від 07.07.2022; зобов'язання відповідача повторно розглянути запит на інформацію позивача від 07.07.2022, та надати відповідь по суті запиту в термін, передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації».
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно направлено його запит на розгляд до Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції, оскільки грошове забезпечення поліцейських встановлено постановою Кабінету Міністрів України, тобто розпорядником інформації про грошове забезпечення поліцейських є Кабінет Міністрів України. Вказує, що до повноважень Секретаріату Кабінету Міністрів України належить розгляд звернень громадян, адресованих, зокрема Кабінету Міністрів України.
Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин. Вказує, що Секретаріат Кабінету Міністрів України не володіє запитуваною інформацією, запит стосувався надання інформації з питань роз'яснення встановлення грошового забезпечення поліцейських, а тому його направлено для розгляду Міністерству внутрішніх справ та Національній поліції.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач 07.07.2022 (вх № 17879/0/1-22 від 12.07.2022) звернувся до Секретаріату Кабінету Міністрів України з запитом на інформацію, в якому просив надати інформацію: чи мають право керівники Головних управлінь Національної поліції в областях установлювати (збільшувати або зменшувати) грошове забезпечення поліцейським; які саме складові грошового забезпечення поліцейських (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії) мають право установлювати (збільшувати або зменшувати) керівники Головних управлінь Національної поліції в областях (а.с. 26).
Вказаний запит відповідачем листом № 13881/0/2-22 від 15.07.2022 було направлено для розгляду в межах компетенції до Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції, про що також повідомлено позивача (а.с. 28).
Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Частиною першою статті 14 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно частин першої та другої статті 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (частина друга статті 22 Закону № 2939-VI).
Частиною третьою статті 22 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Частинами першою та другою статті 23 Закону №2939-VI передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначені у Законі України «Про Кабінет Міністрів України» (далі - Закон № 794).
Відповідно до статті 1 Закону № 794 Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.
В силу вимог частин першої, другої статті 47 Закону № 794 Секретаріат Кабінету Міністрів України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України. Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» розгляд та надання відповідей на запити, що надходять до Кабінету Міністрів України.
Аналізуючи положення Закону № 2939-VI в контексті цього спору, суд зауважує, що розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов'язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє.
Згідно частин першої, другої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Так, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Очевидно, що запитувана позивачем інформація відображена в постанові Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та перебуває у володінні останнього.
За приписами Закону № 2939-VI у спірних правовідносинах позивач є запитувачем інформації та наділений правом одержувати публічну інформацію, яка знаходиться у володінні відповідних розпорядників, а відповідач у справі - Секретаріат Кабінету Міністрів України є розпорядником інформації відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI, а тому останній має обов'язок надавати таку інформацію за відповідним запитом.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України, оскільки запит позивача стосувався саме права керівників Головних управлінь Національної поліції в областях установлювати (збільшувати або зменшувати) грошове забезпечення поліцейським, що відображено в пунктах 4-5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а не порядку виплати грошового забезпечення поліцейських.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, що стосуються надання вищезазначеної інформації, підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо направлення листом № 13881/0/2-22 від 15.07.2022 запиту на інформацію позивача від 07.07.2022 (вх № 17879/0/1-22 від 12.07.2022) до Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції та щодо ненадання інформації на запит позивача від 07.07.2022 (вх № 17879/0/1-22 від 12.07.2022); зобов'язання відповідача повторно розглянути запит на інформацію позивача від 07.07.2022 (вх № 17879/0/1-22 від 12.07.2022) та надати відповідь по суті запиту в термін, передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до абзацу дев'ятого частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1 - 4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
Так, пунктом 1 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Відтак, рішення суду в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути запит на інформацію позивача від 07.07.2022 (вх № 17879/0/1-22 від 12.07.2022) та надати відповідь по суті запиту в термін, передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації» підлягає негайному виконанню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Секретаріату Кабінету Міністрів України (вул. Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Секретаріату Кабінету Міністрів України щодо направлення листом № 13881/0/2-22 від 15.07.2022 запиту на інформацію ОСОБА_1 від 07.07.2022 (вх № 17879/0/1-22 від 12.07.2022) до Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції та щодо ненадання інформації на запит ОСОБА_1 від 07.07.2022 (вх № 17879/0/1-22 від 12.07.2022).
Зобов'язати Секретаріат Кабінету Міністрів України повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 07.07.2022 (вх № 17879/0/1-22 від 12.07.2022) та надати відповідь по суті запиту в термін, передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Звернути до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання Секретаріат Кабінету Міністрів України повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 07.07.2022 (вх № 17879/0/1-22 від 12.07.2022) та надати відповідь по суті запиту в термін, передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01.11.2022.
Суддя Н.М. Баргаміна