Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" серпня 2006 р. о 11:30 Справа № АС-54/234-06
вх. № 9280/1-54
Суддя господарського суду Харківської області Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Кириленко М.Ю.
представників сторін :
Представник позивача - Сторчаєва С.М., начальник відділу за довіреністю № 06-135/1098 від 17.05.2006 р.
Представник відповідача - Білик Н.В., юрист за довіреністю № 42 від 04.08.2006 р.
Прокурор - не з"явився
по справі за позовом Прокурор Червонозаводського району м.Харкова в інтересах держави в особі Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Х-в
до ТОВ "НТЦ радіотехнічних систем Академії наук прикладної радіоелектроніки", м. Харків
про стягнення 17640,91 грн.
Позивач - Прокурор Червонозаводського району м.Харкова в інтересах держави в особі Харківське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Харків, суб'єкт владних повноважень звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ТОВ "НТЦ радіотехнічних систем Академії наук прикладної радіоелектроніки" 17640,91 грн. за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач зобов'язаний був створити у 2005 р. 3 робочих місця для працевлаштування, але фактично протягом дванадцяти місяців 2005 р. було працевлаштоване 2 інваліди, тобто відповідачем не виконаний норматив по 1 робочему місцю. У зв'язку з чим відповідач повинен сплатити позивачеві суму у розмірі 17640,91 грн. за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів.
Відповідач в судове засідання з'явився та надав заперечення на позовну заяву (вх.№23717 від 07.08.2006 р.) в якому заперечує проти позовних вимог, у зв*язку з тим, що Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України " Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалідам забезпечується право працювати на підприємствах із звичайними умовами праці. Підприємство відповідач займається, у відповідності з ліцензіями АА № 395958, АБ № 108259 и спеціальним дозволом № ХАЗ -2002-027 Служби Безпеки України, розробкою, виготовленням та продажем спеціальних технічних засобів для негласного отримання інформації з каналів зв*язку, інших засобів негласного отримання інформації. Підприємство відповідача не є підприємством зі звичайними умовами праці. Відповідно до ст. 5 Закону України " Про охорону праці" забороняється укладати трудовій договір з громадянами, яким за медичним висновком протипоказана пропонована робота за станом здоров*я. Згідно Закону України " Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991р. № 875 підприємство , установи, організації, які використовують працю інвалідів, зобов*язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством. Таким чином, підприємство відповідача не може створити робочі місця для працевлаштування інвалідів. Обов*язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов*язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування, такий обов*язок згідно ст.18 Закону України " Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" покладено на центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські организації інвалідів. Відповідно до п.п.6 п.4 Постанови КМУ від 26.09.2002р. № 1434 " Про затвердження Положення про Фонд соціального захисту інвалідів" обов*язком Фонду є сприяння створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів. Згідно зі звітом за формою № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів кількість працюючих інвалідів на підприємстві відповідача складала 2 інваліда. Таким чином, підприємством відповідача вжито всіх передбачених чинном законодавсвом заходів із забезпечення працевлаштування інвалідів. Листом ( вх. 15334 від 22.08.2006р.) відповідач надав докази того, що на підприємстві працюють інваліди.
Позивач надав у судовому засіданні (вх. 23986 від 09.08.06р.) копію листа Червонозаводського районного центру зайнятості щодо надання підприємствами інформації (звітів) про наявність вільних робочих місць для інвалідів, в якому зазначено, що підприємство відповідача протягом 2005р. надавало звітність форми № 3-ПН.
Матеріалами справи встановлено, що Фонд України соціального захисту інвалідів діє відповідно затверджених на підставі ст. 10 та ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28 грудня 2001 р. та Положення Про Фонд України соціальної захищеності інвалідів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 92 від 18.07.1991 р.
Відповідно до даних звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 р. (середньооблікова чисельність та фонд оплати праці) середньорічна заробітна плата на підприємстві на одного працівника складає у 2005 р. 17641,44 грн.
Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Згідно зі ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства (об'єднання ), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Згідно ч.3 ст.20 Закону сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до ч.3 ст.20 Закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно звіту відповідача за 2005 р. про зайнятість та працевлаштування інвалідів середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2005 р. становила 66 осіб, відповідно до ст. 19 вищевказаного закону відповідач у 2005 р. повинен був створити 3 робочих місця для працевлаштування інвалідів. Фактично, згідно даних, наданих відповідачем у звітах за 2005р. форма №10-ПІ, середньооблікова чисельність інвалідів -штатних працівників на підприємстві становить 2 інвалідів, що підтверджується матеріалами справи, а саме наказами про прийняття на роботу осіб-інвалідів,що працюють на підприємстві.
Суд зазначає, що Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998р., затверджена форма статистичної звітності № 3 - ПН « Звіт про наявність вільних робочих місць», яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості. Як вбачається з наданих відповідачем звітів по формі 3-ПН у 2005р. підприємство не мало вільних робочих місць на підприємстві, тому державною службою зайнятості не направлялось осіб на працевлаштування.
Суд зазначає, що згідно наведеної норми, суми яки просить стягнути позивач є штрафними санкціями. По своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю. Тобто за неналежне виконання обов'язку покладеного законом.
Згідно ст. 18 наведеного закону працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Відповідно до Положення «Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів « затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. «Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів», працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Позивач, не надав доказів, що компетентні органи, які займаються направленням інвалідів для працевлаштування направляли інвалідів до відповідача для працевлаштування. Не надав доказів безпосереднього звернення інвалідів на підприємство з метою працевлаштуванні, і відмови в такому працевлаштуванні.
Таким чином не належне виконання обов'язку з боку відповідача відсутнє.
За таких обставин позивач просить покласти на відповідача відповідальність за неналежне виконання обов'язків щодо працевлаштування інвалідів органами, зазначеними у ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (Практика ВСУ постанова від 15.01.03 р. справа №4292/1-36).
Враховуючи наведене вимоги про стягнення штрафних санкцій необґрунтовані.
Керуючись статтями 4 , 8, 86, 94, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України ст.ст. 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", суд
У позові відмовити повністю.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова в повному обсязі складена 23.08.2006р.
Суддя Хачатрян В.С.