28 жовтня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3988/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом: керівника Олександрійської окружної прокуратури (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Чижевського, 1 а, ЄДРПОУ 02910025)
до відповідача: Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (28034, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Приютівка, вул. Шкільна, 4, ЄДРПОУ 05378803)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Приютівської селищної ради щодо приведення штатної чисельності Служби у справах дітей Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області відповідно до нормативів, установлених ч.6 ст.4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей";
- зобов'язати Приютівську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області вчинити певні дії, спрямовані на приведення штатної чисельності Служби у справ дітей Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області відповідно до нормативів, установлених зазначеним Законом, а саме доукомплектувати Службу ще на 1 особу.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.66-67).
Позов мотивовано тим, що на території Приютівської селищної ради Олександрійського району проживають 2258 дітей та 245 дітей із числа внутрішньо переміщених осіб, при цьому згідно структури та штатної чисельності служби у справах дітей Приютівської селищної ради складається з 2 штатних одиниць, натомість повинна складати 3 штатні одиниці. Отже, прокурор вважає, що Приютівська селищна рада не виконує належним чином повноваження із забезпечення, дотримання та захисту прав дітей, оскільки, як орган місцевого самоврядування, допустила у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність.
Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.70-73), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відповідач вказує, що відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.08.2015 р. №8/13-284-15 вказано, що відповідно до п.5 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів. Разом з тим, відповідно до Європейської Хартії місцевого самоврядування органи місцевого самоврядування самі визначають власні штати. Таким чином, органи місцевого самоврядування самостійно затверджують структуру виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів виходячи із фінансових можливостей ради та користуючись типовими штатами попередніх років.
Служба у справах дітей Приютівської селищної ради створена на підставі рішення Приютівської селищної ради від 10.04.2020 р. №596 та затверджено структуру та штатну чисельність працівників Служби у справах дітей Приютівської селищної ради в кількості 2 штатних одиниць - начальника служби та провідного спеціаліста. До того ж, загальна кількість дітей, на сьогоднішній час, які потребують соціального захисту та уваги Служби у справах дітей Приютівської селищної ради складає 180 дітей, відповідно штатна чисельність Служби у справах дітей Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області відповідає встановленим нормам законодавства.
Позивачем подано відповідь на відзив (а.с.88-94).
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Олександрійською окружною прокуратурою Кіровоградської області направлено вимогу від 30.11.2021 р. в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» до Приютівського селищного голови з вимогою надати прокуратурі інформацію щодо кількості дітей, що проживає на території населених пунктів, що входять до складу ОТГ, чисельність працівників служби у справах дітей (надати копію рішення про затвердження чисельності працівників служби у справах дітей) (а.с.24-25).
На вказану вимогу Приютівська селищна рада надала інформацію №50-02-09, у якій вказала про те, що станом на 01.12.2021 р. на території селищної ради проживає 2326 дітей та відповідно до структури та штатної чисельності служби у справах дітей затвердженої додатком 2 до рішення Приютівської селищної ради від 10.04.2020 р. №596, штатна чисельність станом на 15.12.2021 р. складає 2 штатні одиниці: начальник служби та провідний спеціаліст (а.с.26).
Олександрійською окружною прокуратурою Кіровоградської області повторно направлено вимогу від 24.05.2022 р. в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" до Приютівського селищного голови з проханням додатково надати інформацію чи виносилось питання щодо збільшення штатної чисельності служби у справах дітей на сесію Приютівської селищної ради, її виконавчого комітету чи на розгляд селищного голови, а також просили надати інформацію щодо кількості дітей, що проживають на території станом на 01.06.2022 р. (а.с.27-28).
На вказану вимогу Приютівська селищна рада надала інформацію від 03.06.2022 року №325-02-09, у якій повідомила про те, що станом на 01.06.2022 р. на території Приютівської селищної ради проживає 2258 дітей. Також повідомили, що штатна чисельність Служби у справах дітей складає 2 штатні одиниці та питання щодо збільшення штатної чисельності Служби на сесії протягом звітного періоду 2022 року службою у справах дітей не виносились. До вказаного листа було додано рішення Приютівської селищної ради від 10.04.2020 р. №596, додаток 1 «Положення про службу у справах дітей Приютівської селищної ради» та додаток 2 до рішення Приютівської селищної ради від 10.04.2020 р. №596 «Штатна чисельність служби у справах дітей Приютівської селищної ради» (а.с.29-54).
Олександрійською окружною прокуратурою Кіровоградської області втретє направлено вимогу від 23.06.2022 р. в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" до Приютівського селищного голови з вимогою надати інформацію щодо штатної чисельності служби у справах дітей станом на 01.07.2022 р., щодо кількості дітей, що проживають на території станом на 01.07.2022 р., з виділенням окремо категорій дітей, які мають відповідний статус та щодо кількості внутрішньо переміщених осіб-дітей, які перебувають на обліку станом на 01.07.2022 р. (а.с.55-56).
На вказану вимогу Приютівська селищна рада надала інформацію від 14.07.2022 року у якій повідомила про те, що станом на 01.07.2022 р. на території Приютівської селищної ради проживає 2258 дітей в тому числі 62 дитини-сироти та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також 245 дітей із числа внутрішньо переміщених осіб, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування із числа внутрішньо переміщених осіб на обліку відсутні. Також повідомили, що штатна чисельність Служби у справах дітей складає 2 штатні одиниці та питання щодо збільшення штатної чисельності Служби на сесії протягом звітного періоду 2022 року службою у справах дітей не виносились (а.с.57).
Позивач зазначає, що фактична штатна чисельність працівників служби у справах дітей Приютівської селищної ради становить 67% від передбаченої законодавством норми.
Стверджуючи, що звертається в інтересах держави, прокурор обґрунтовує своє право тим, що у даному випадку, "прокуратура є тим органом, який функціонує в суспільстві для формулювання і захисту громадських інтересів, а тому державна політика у цій сфері зачіпає інтереси суспільства". В чому саме полягають конкретні інтереси держави в розумінні норм закону "Про прокуратуру" у даних правовідносинах, та що зумовило втручання в них прокурора позивачем не зазначено.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках і в порядку, що визначені законом.
За приписами ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
При чому і факт "порушення інтересів держави", і факт "наявності загрози порушення інтересів держави" (у випадку загрози), та одночасно факт того, що "захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження", як і "відсутність такого органу" прокурору належить доводити відповідними нормами та доказами.
За ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
В даному випадку прокурор звернувся до суду з позовом на захист інтересів держави, яка, відповідно до міжнародних норм, вимог ст. ст.46, 52 Конституції України та прийнятих на її основі інших нормативно-правових актів гарантує, забезпечує та охороняє права та свободи дітей, у тому числі соціально вразливих категорій, а саме: дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, однак в чому полягає порушення цих інтересів держави або необхідність їх захисту не вказав, відсутності органу, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не довів, та, відповідних доказів наявності такого порушення чи загрози не надав.
Так, згідно зі ст. ст.ст.3,8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 №2402-111 кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції, зокрема, на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім'ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім'ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім'ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад. У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни.
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім'ї та дітей, та реалізує державну політику у сфері сім'ї та дітей, є Міністерство соціальної політики України.
Відповідно до п.3 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 423 одним із основних завдань Мінсоцполітики є забезпечення формування та реалізації державної політики з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 30.12.2020 року №868 (далі -Методичні рекомендації №868) затверджено Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності територіальної громади у сферах соціального захисту населення та захисту прав дітей, які розроблено з метою організації виконання власних і делегованих повноважень та функцій у сферах соціального захисту населення та захисту прав дітей, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, протидії торгівлі людьми виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.
Статтею 34 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні? визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері соціального захисту населення.
Зокрема, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:
- власні повноваження, зокрема, щодо забезпечення надання соціальних послуг відповідно до закону, встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення; організації для малозабезпечених громадян похилого віку, осіб з інвалідністю будинків-інтернатів, побутового обслуговування, продажу товарів у спеціальних магазинах і відділах за соціально доступними цінами, а також безоплатного харчування;
- делеговані повноваження, зокрема, щодо забезпечення відповідно до законодавства соціальними послугами осіб та сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, забезпечення утримання та виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах; проведення згідно із законодавством заходів соціального патронажу щодо осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також осіб, до яких застосовано пробацію; організації надання соціальних послуг бездомним особам; проведення відповідно до закону заходів, спрямованих на запобігання бездомності осіб.
Згідно з визначеними повноваженнями виконавчим органам сільських, селищних, міських рад рекомендувалося забезпечувати:
прийом громадян з питань соціального захисту, захисту прав дітей, оформлення опіки/піклування;
безпеку дітей;
виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та організацію їх соціального захисту;
розвиток і функціонування сімейних форм виховання дітей, підбір кандидатів в усиновлювачі, у прийомні батьки, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу та в патронатні вихователі;
діяльність органів опіки та піклування;
реалізацію заходів щодо запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, протидії торгівлі людьми та жорстокому поводженню з дітьми;
надання особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю передбачених законом реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації;
Пунктом 1.3. Методичних рекомендацій №868 рекомендовано у структурі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (незалежно від кількості жителів) передбачити утворення підрозділів з питань соціального захисту населення, служби у справах дітей, їх взаємодію з адміністраторами центру надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП), іншими уповноваженими посадовими особами та суб'єктами господарювання, які діють на території громади.
Виконавчому органу сільської, селищної, міської ради рекомендовано визначити вид структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (управління, відділ, сектор) відповідно до норм, визначених законодавством, з урахуванням потреб мешканців територіальних громад і необхідності забезпечення ефективної організації соціального захисту населення.
Службу у справах дітей рекомендовано підпорядкувати голові сільської, селищної, міської ради, який є головою органу опіки і піклування, що приймає рішення щодо захисту дітей.
Згідно п.3.1 Методичних рекомендацій №868 для виконання визначених законодавством повноважень щодо захисту прав дітей міські, районні у містах (у разі їх утворення), сільські, селищні ради забезпечують:
утворення служб у справах дітей;
роботу єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;
прийом від районних державних адміністрацій особових справ дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, які походять з відповідної територіальної громади, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах і проживають (перебувають) у відповідній територіальній громаді;
облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; дітей, які можуть бути усиновлені; дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які переїхали з інших територій; усиновлених дітей, за умовами проживання та виховання яких здійснюється нагляд; дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах; потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; кандидатів в усиновлювачі;
облік нерухомого майна дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у тому числі дітей, які до утворення служб у справах дітей міськими, районними у містах (у разі їх утворення), сільськими, селищними радами перебували на відповідному обліку у службах у справах дітей районних державних адміністрацій (облік потенційних прийомних батьків, батьків-вихователів, дітей, які можуть бути усиновлені, та кандидатів в усиновлювачі ведуть виключно служби у справах дітей виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад).
Згідно абзацу 4 п.8 Положення про Міністерство соціальної політики України накази Мінсоцполітики, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.
Судом встановлено, що рішенням сесії Приютівської селищної ради від 10.04.2020 року №596 затверджено Положення про службу у справах дітей Приютівської селищної ради (а.с.31-42). Рішенням від 14.01.2022 року №560 «Про внесення змін до рішення сесії від 10.04.2020 р. №596 «Про створення служби у справах дітей Приютівської селищної ради» та викладено Положення (додаток 1) в новій редакції (а.с.44-54).
Відповідно до Розділу І "загальні положення" Положення про службу у справах дітей Приютівської селищної ради, служба є структурним підрозділом та виконавчим органом Приютівської селищної ради, утворюється рішенням селищної ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», і в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, забезпечує виконання покладених на службу завдань. Служба має право юридичної особи та в межах, визначених законодавством України, приймає самостійні рішення, які оформляються актами та наказами, за підписом начальника служби, має свою печетку та утримується за рахунок коштів бюджету Приютівської селищної ради.
Служба у своїй діяльності керується, зокрема, наказами Мінсоцполітики.
Згідно ст.4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім'ї та дітей, служб у справах дітей, зокрема, є:
- розроблення і здійснення самостійно або разом з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими організаціями заходів щодо захисту прав, свобод і законних інтересів дітей;
- координація зусиль центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності у вирішенні питань соціального захисту дітей та організації роботи із запобігання дитячій бездоглядності;
- здійснення з питань, що належать до їх компетенції, координації та методологічного забезпечення діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування стосовно соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа, а також забезпечення додержання законодавства щодо встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, їх усиновлення, застосування інших передбачених законодавством форм влаштування дітей.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім'ї та дітей, служби у справах дітей, зокрема, мають право:
- приймати з питань, що належать до їх компетенції, рішення, які є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами;
- перевіряти стан роботи із соціально-правового захисту дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних установах і закладах соціального захисту для дітей незалежно від форми власності;
- порушувати перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб у разі невиконання ними рішень, прийнятих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім'ї та дітей, службами у справах дітей.
Згідно ст.16 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції здійснюють контроль за діяльністю органів і служб у справах дітей, спеціальних установ і закладів соціального захисту для дітей.
У відповідності до ст.28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" 17 березня 2011 року №3166-VI міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Таким чином, як описано вище, з огляду на наявність функції контролю за діяльністю органів і служб у справах дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей не позбавлений права звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення його повноважень, що свідчить про те, що прокурор не довів належними доказами того, що в даному випадку він здійснює представництво в суді законних інтересів держави через порушення або загрозу порушення інтересів держави, через відсутність органу до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих, житлових і майнових прав та інтересів дітей та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Рішенням Приютівської селищної ради від 10.04.2020 р. №596, затверджено структура та штатна чисельність служби у справах дітей з кількістю 2 штатні одиниці, з яких начальник служби - 1, провідний спеціаліст - 1 (а.с.43).
Відповідно до ч.7 ст.4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об'єднану територіальну громаду.
Прокурор, стверджує, що фактична штатна чисельність працівників служби у справах дітей Приютівської селищної ради ради становить 67% від передбаченої законодавством норми.
Аналізуючи зміст наведеної вище норми ч.7 ст.4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" суд звертає увагу прокурора на те, що вона вказує на неможливість призначати у службі у справах дітей більше одного працівника з розрахунку на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Призначення ж меншої кількості працівників є виключним правом органу через відсутність легітимних на це заборон, а тому суд вважає, що позиція прокурора свідчить про помилкове тлумачення даної норми.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволені адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова