Справа №587/900/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гончаренко Л. М.
Номер провадження 33/816/354/22 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
27 жовтня 2022 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвоката Лопаткіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Сумського районного суду Сумської області від 21 вересня 2022 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами терміном на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
Як вбачається з оскаржуваної постанови судді, ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 26.06.2022 року о 11 год 41 хв. в с. Стецьківка, вул. Слобожанська, буд. 77, Сумського району Сумської області ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ21011 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку ОСОБА_2 категорично відмовився, в лікарню їхати не забажав, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати дану постанову, а провадження в адміністративній справі закрити з підстав передбачених ст.247 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт вказує, що постанова незаконна, оскільки, судом при розгляді даної справи не були дотримані вимоги ст.ст. 7, 245, 251, 252, 256, 266, 268, 280, 283, КУпАП, винесена в порушення норм матеріального та процесуального права, в порушення принципу законності та верховенства права, зазначене в постанові не відповідає фактичним обставинам справи, суд не надав належної оцінки доказам по справі.
Вказує, що після того як його було зупинено працівниками відділення поліції №4 ( м.Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області жодного разу не промовив що, відмовляюсь від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу а також в закладі охорони здоровя, так як огдяд на стан спяніння який передбачений вимогами ст.266 КУпАП, а також в Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, не проводився. Зазначає, що суд в своїй постанові посилається на пояснення допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , яка наголошувала на тому що, в її присутності та в присутності іншого свідка він, неодноразово наголошував що, не відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоровя.
Апелянт вважає, що судом при розгляді даної справи не було дотримано вимог ст. 251-252, 254-256, 257 КУпАП, суд прийняв рішення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення який за своїм змістом не відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки суть звинувачення не сформульована, так як на момент складання протоколу не було жодних доказів про те що ОСОБА_2 , відмовився від проходження огляду на стан спяніння в присутності двох свідків.
Крім того, вказує, що працівниками патрульної поліції огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, а також в лікарні не проводився, відеозапис переривається. Протокол про адміністративне правопорушення складено за п.2.5 ПДР України ( за відмову особи проходити огляд на стан спяніння), в даному випадку на думку сторони захисту залучення свідків є обовязковим Наказ МВС України №1395 від 07.11.2015 року Наказ МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року .
У зв'язку з тим, що посадові особи поліції, не провили процедуру огляду на стан сп'яніння, при цьому були відсутні свідки того що, ОСОБА_2 , відмовився від проходження огляду на стан спяніння, то вимоги Наказу МВС України №1395 від 07.11.2015 року Наказу МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року однозначно порушувалися .
На очевидні порушення з боку працівників поліції ст.266 КУпАП Наказу МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року «Про затвердження інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,суд першої інстанції під час розгляду справи не'уваги звернув.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 та адвоката Лопаткіна О.В., які вимоги апеляційної скарги підтримали, просили задовольнити скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пункт 3 Порядку визначає, що огляд проводиться на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.
Аналогічні положення містить п. 2 розділу І та п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015.
Приписами п. 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП, що тягне за собою відповідну відповідальність, про що, складається протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначаються ознаки сп'яніння.
Установленим порядком проходження медичного огляду, про який йдеться, є визначена уст. 266 КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в МЮ 10.11.2015 № 1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в МЮ 11.11.2015 за № 1413/27858) і п.п. 3-8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМ 17.12.2008 № 1103, з послідуючими змінами), процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння і безпосередньо порядок проведення такого огляду.
За змістом ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч.3 ст. 266 КУпАП).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а згідно ч. 2 ст.251КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, перевіркою судом апеляційної інстанції постанови районного суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_2 вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №315506 від 26.06.2022 року (а.с. 1),
- рапортом( а.с.2),
- диском з відеозаписом правопорушення, з якого вбачається факт перебування ОСОБА_2 за кермом автомобіля, виявлення у нього працівниками поліції ознак алкогольного сп'яніння, факт пропозиції пройти огляд на встановлення наявності чи відсутності алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я. Також з відеозапису встановлено і категоричну відмову ОСОБА_2 від такого огляду (а.с. 3).
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводи апеляційної скарги в тому, що суд розглянув справу на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 254, 256 КУпАП є недопустимими, не заслуговують на увагу та не спростовують правильного висновку суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення викладено повні відомості щодо особи правопорушника, суть правопорушення, обставини, час та місце вчиненого правопорушення, посилання на відповідний пункт ПДР України та на частину статті та статтю, яка передбачає відповідальність за такі дії, посилання на долучені до протоколу докази.
Також, з протоколу вбачається, що ОСОБА_2 роз'яснено положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено його про дату, час і місце судового розгляду складених відносно нього матеріалів, а також в протоколі наявний підпис ОСОБА_2 , що підтверджує його згоду на зміст протоколу(арк.с. 1).
Доводи апелянта про те, шо свідок ОСОБА_3 , наголошувала на тому що, в її присутності та в присутності іншого свідка ОСОБА_2 , неодноразово наголошував що, не відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоровя, апеляційний суд відноситься критично, оскільки її пояснення спростовуються іншими матеріалами справи, а також свідок не була присутньою при складанні протоколу, та не може підтверджене, що ОСОБА_2 сказав поліцейським «поїхали до лікарні» вже після складення на нього протоколу.
Що стосується доводів апелянта про те, що працівниками поліції не було залучено свідків, то суд їх вважати обґрунтованими не може, оскільки ч. 2 ст. 266 КУпАП після прийняття Закону України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року зазнала змін і відповідно до неї огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскільки всі дії з приводу відмови ОСОБА_2 були зафіксовані на відеозапис, який був долучений до справи та містить фіксацію усієї процедури, а тому наявність 2 свідків у цьому разі є не обов'язковою, у зв'язку з чим це не впливає на допустимість самого протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, як про те ставить питання захисник, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а доводи апелянтів про те, що зазначенні обставини в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи, не заслуговують на увагу.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Тому, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено? а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції однобічно та упереджено вирішив справу, не з'ясував обставин, які мають суттєве значення для встановлення істини, знехтував конституційним принципом презумпції невинуватості, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.
Враховуючи викладене вважаю, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 21 вересня 2022 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.