Справа №587/2439/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/747/22 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
26 жовтня 2022 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 03.12.2021 року, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз:
- 18.07.2014 року Зарічним районним судом м. Суми за ч.1 ст.186 КК України до покарання у вигляді 160 годин громадських робіт
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України, -
До Сумського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора в якій вона просила вирок Сумського районного суду Сумської області від 03.12.2021 року, відносно ОСОБА_8 скасувати в частині призначеного покарання, дослідити дані, що характеризують особу ОСОБА_8 та ухвалити новий вирок яким визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі. В іншій частині вирок суд просила залишити без зміни.
Даним вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі строком три роки.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 визначено рахувати з дня його прибуття та постановки на облік у виправний центр за місцем відбування покарання.
В обґрунтування своїх вимог прокурор вважала, що суд першої інстанції враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 , злочину (нетяжкий злочин), сукупність всіх обставин, що характеризують цей злочин, особу винного (раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується негативно, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває, має поганий стан здоров'я), обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину дійшов помилкового висновку про те, що вищевказані обставини є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і, як наслідок, про наявність підстав для застосування ст.69 КК України.
На думку прокурора наявність щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення у цьому кримінальному правопорушенні не призвели до істотного зниження ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Як встановлено судом першої інстанції, в середині серпня 2018 року близько 17 години (точної дати та часу в ході досудового та судового слідства встановити не представилось за можливе) ОСОБА_8 на кухні за місцем свого мешкання квартира АДРЕСА_2 надав пристрій для вживання наркотичних засобів шляхом паління та паперовий згорток з коноплею ОСОБА_10 та дозволив останньому вжити наркотичний засіб канабіс шляхом паління. Через кілька днів (точної дати та часу в ході досудового та судового слідства встановити не представилось за можливе) на запрошення ОСОБА_8 , ОСОБА_10 в квартирі АДРЕСА_2 вживав наркотичний засіб канабіс шляхом паління.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_6 , яка вимоги апеляційної скарги прокурора підтримала, доводи обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які заперечили проти задоволення вимог скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження в сукупності з доводами апеляційної скарги колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Так, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.317 КК України при зазначених у вироку обставинах, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які були повно і всебічно досліджені та правильно оцінені, і фактично прокурором та іншими учасниками кримінального провадження не оспорюються, а тому колегія суддів не вдається до їх перевірки.
З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції переглянути виключно в частині призначеного обвинуваченому покарання.
Так, відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Водночас положення ст. 50 КК України визначають, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, з матеріалів справи вбачається, що судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого. Щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину суд визнав як пом'якшуючі покарання обвинуваченого обставини, обставин, що обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено. Також суд врахував і те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_8 кваліфікується як нетяжкий злочин, особу обвинуваченого, який, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, останнього разу в 2014 році, характеризуючи дані обвинуваченого, згідно представлених суду документів - за місцем проживання характеризується негативно, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває, має поганий стан здоров'я..
З огляду на викладене, суд дійшов висновку з яким за встановлених обставин погоджується і колегія суддів, що при наявності більш двох обставин, що пом'якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, необхідно призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст.317 КК України у виді 3 років обмеження волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових злочинів.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про те, що наявність щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення у цьому кримінальному правопорушенні не призвели до істотного зниження ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає дані обставини такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Крім цього колегія суддів зазначає, що кримінальне правопорушення було вчинено ОСОБА_8 в середині серпня 2018 року і за період з моменту вчинення і до розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_8 не скоював ніяких правопорушень, тому призначене основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст.317 КК України у виді 3 років обмеження волі, колегія суддів вважає достатнім для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових злочинів.
Інших доводів, які б виступили обставинами для задоволення вимог апеляційної скарги прокурором в ході апеляційного розгляду справи не наведено та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок в оскарженій його частині, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено, а тому вирок суду першої інстанції має бути залишений без зміни, а апеляційну скаргу прокурора, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Сумського районного суду Сумської області від 03.12.2021 року, відносно ОСОБА_8 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 на цей вирок, без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4