Справа № 185/8952/22
Провадження № 1-кс/185/1831/22
31 жовтня 2022 року м. Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), у присутності підозрюваного ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Ізюм Харківської області, освіта неповна середня, інваліда 3 групи, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
До Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернулася прокурор Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2022 року за № 12022221070000930, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Відповідно до зазначеного клопотання слідчим відділом Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221070000930 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.10.2022 приблизно о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в ході сварки з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи раптово виниклий умисел на заподіяння смерті потерпілому, усвідомлюючи, що нанесення удару ножем у шию є життєво-небезпечним для життя людини, оскільки там сконцентровані життєво-важливі органи життєзабезпечення людини, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, наніс однин удар складним ножем в область шиї ОСОБА_6 , внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження, згідно довідки КМП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 29.10.2022 №311/1901 у вигляді колото-різаного поранення шиї зліва.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив всі дії, що були необхідними для доведення свого умислу, направленого на протиправне позбавлення життя ОСОБА_6 , однак з причин, що не залежали від його волі, вказаний умисел не був доведеним до кінця.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч 1 ст. 115 КК України, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).
ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України 29.10.2022 о 13 годині 00 хвилин.
Фактично ОСОБА_4 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, 29.10.2022 о 05 годині 00 хвилин.
ОСОБА_4 29.10.2022 о 15 годині 00 хвилин повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч 1 ст. 115 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення - злочину підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 29.10.2022 за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , слідчими експериментами з потерпілим ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_7 , речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, під загрозою застосування до нього суворого покарання у разі доведеності його вини у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Знаходячись на свободі, ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, оцінюючі в сукупності всі зібрані обставини у кримінальному провадженні та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України: серед яких - переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інший - більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти ризикам, яка вказані у клопотанні.
Оцінюючі в сукупності всі зібрані обставини у кримінальному провадженні та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки інший - більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти ризикам, яка вказані у клопотанні.
Прокурор у судовому засіданні підтримала подане клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечували проти застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили суд застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши клопотання прокурора та матеріали додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання, зокрема, міркування прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, підозрюваного, захисника, щодо можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, проаналізувавши та зіставивши результаті розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, у провадженні Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2022 року за № 12022221070000930 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України 29.10.2022 о 13 годині 00 хвилин.
Фактично ОСОБА_4 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, 29.10.2022 о 05 годині 00 хвилин.
29.10.2022 ОСОБА_4 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
У справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).
ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, враховуючи те, що підозрюваний раніше не судимий, вчинив особливо тяжкий злочин, є інвалідом 3 групи, отримує пенсію по інвалідності, одружений, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто міцні соціальні зв'язки, має постійне місце реєстрації та проживання, слідчий суддя вважає, що достатнім тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як прокурором не доведено обставини недостатності застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Враховуючи вказані обставини слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372,395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- не покидати місце проживання, а саме територію домоволодіння АДРЕСА_1 , цілодобово;
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду у визначений ними час;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Зобов'язати орган Національної поліції негайно поставити на облік ОСОБА_4 , щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_4 домашнього арешту покласти на слідчого, в провадженні якого перебуває справа.
Строк дії ухвали до 29 грудня 2022 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1