Cправа №505/3228/22
Провадження №1-кс/505/1224/2022
Іменем України
18.10.2022 м. Подільськ
Слідчий суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна по кримінальному провадженню за №-12022161180000802 від 13.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -
Як вбачається з клопотання слідчого, та наданих матеріалів, в провадженні СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області знаходяться матеріали кримінального провадження №-12022161180000802 від 13.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що в ніч на 13.10.2022 року невідома особа проникла на територію подвір'я домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де з-під навісу незаконно заволоділа мопедом торгової марки «Альфа» номер рами НОМЕР_1 , рік випуску 2009, який належить ОСОБА_5 .
Під час проведення досудового розслідування 13.10.2022 проведено огляд ділянки місцевості біля домоволодіння належного ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі заяви останнього про добровільну видачу вказаного мопеду, який повідомив що 13.10.2022 року його знайомий ОСОБА_7 лишив в нього на подвір'ї мопед, пояснивши що вказаний мопед він купив.
В ході огляду в присутності понятих було оглянуто та вилучено мопед марки «Альфа» номер рами НОМЕР_1 , рік випуску 2009.
Враховуючи те, що зазначений мопед являється речовим доказом по кримінальному провадженні відповідно до постанови слідчого від 14.10.2022, тому є достатні підстави вважати, що він є предметом злочинного посягання.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Разом з тим, для досягнення дієвості кримінального провадження, положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено застосування заходів забезпечення такого провадження.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна зокрема допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, а заборона або обмеження користування, розпорядження майном, як передбачено ч.11 ст.170 КПК України можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Від слідчого до суду надійшла письмова заява про розгляд клопотання за його відсутністю.
Відповідно до приписів ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Оскільки слідчий надав до суду письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутністю, суд вважає, клопотання має бути розглянуто у відсутності зазначеної особи, відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України без фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність арешту майна, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до ст.91 КПК України сама подія кримінального правопорушення підлягає доказуванню, яке полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Разом с тим, для досягнення дієвості кримінального провадження, положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено застосування заходів забезпечення такого провадження.
Одним з таких заходів є саме арешт майна, що полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, арешт майна, мають тимчасовий характер.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна по кримінальному провадженню за №-12022161180000802 , - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №-12022161180000802 на мопед марки «Альфа» номер рами НОМЕР_1 , рік випуску 2009, який належить ОСОБА_5 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони використовувати транспортний засіб з метою збереження слідів кримінального правопорушення.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1