Справа № 752/9966/22
Провадження № 2/752/6897/22
іменем України
19 жовтня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторіна, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Роман Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
у серпні 2022 року ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я. В. 05.04.2021 року № 88827, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованості за кредитним договором № 527123 від 26.11.2019 року, за період з 26.12.2019 року по 23.03.2021 року включно, у розмірі 28 560,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Також, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, а саме: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 992,40 грн. та 496,20 грн. за подання заяви про забезпечення позову та витрати на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що виконавчий напис № 88827, виданий 05.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я. В., є таким, що вчинений з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів, за відсутності доказів, які підтверджують як наявність заборгованості, так і її безспірність, через що змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 12.08.2022 року відкрито провадження з проведенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 19.10.2022 року (а.с. 34-35).
Також, ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 12.08.2022 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. 05.04.2021 року та зареєстрований в реєстрі за № 88827, у виконавчому провадженні № 68690239, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай Гроші» грошові кошти у розмірі 28 560,00 грн., до набрання рішення у справі законної сили.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
31.08.2022 року на адресу суду від приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Р. М. надійшла копія постанови від 31.08.2022 року про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 68690239.
20.09.2022 року від директора ТОВ «Качай Гроші» Корбут Г.В. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, як у необґрунтованому та безпідставному посилаючись на наявність у позивача заборгованості за кредитним договором № 527123 від 26.11.2019 року, за період з 26.12.2019 року по 23.03.2021 року включно, у розмірі 28 560,00 грн.
18.10.2022 року від представника позивача - ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, у якій просить позов задовольнити в повному обсязі, оскільки зазначає, що станом на 05.04.2021 року нотаріус не мала права вчиняти виконавчий напис, оскільки кредитний договір, за яким є заборгованість, не був підставою для безспірного стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Треті особи письмових пояснень не надали.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами, за правилами спрощеного позовного провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 05.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. на підставі ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинений виконавчий напис № 88827, за яким пропонується звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 527123 від 26.11.2019 року, укладеним між ним та ТОВ «Качай Гроші» (а.с. 11).
Згідно виконавчого напису загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з боржника складає 28560,00 грн.
У виконавчому написі зазначається, що строк платежу за кредитним договором настав і стягнення заборгованості проводиться за період з 26.12.2019 року по 23.03.2021 року.
На підставі вказаного виконавчого напису 16.02.2022 року приватним виконавцем Романом Р. М. відкрито виконавче провадження № 68690239 (а.с. 6-7).
Згідно зі ст. 88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі № 916/3006/17 зазначається, що, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
У той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.
Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року по справі № 6-887цс17.
За змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 та ч. ст. 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що з документів, які б могли підтвердити безспірність заборгованості в матеріалах справи наявний лише договір про надання коштів у позику № 00-527123 від 26.11.2019 року, паспорт споживача кредиту та оферта від 26.11.2019 р., надані представником відповідача до відзиву на позовну заяву.
Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року до зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого, Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та п.2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис, вчинений нотаріусом 05.04.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.
Отже, на момент вчинення приватним нотаріусом Головкіною Я.В. оспорюваного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між сторонами кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому вказані обставини є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 172/1652/18 від 21.10.2020 року.
Отже, станом на 05.04.2021 року приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. не мала права вчиняти виконавчий напис за № 88827 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай Гроші» грошових коштів в сумі 28560,00 грн., оскільки кредитний договір, за яким є заборгованість, не був підставою для безспірного стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.
За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, на відповідача слід покласти сплату судового збору.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 чт. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та адвокатом Бойко С.О. 22.02.2022 року було укладено договір про надання правничої допомоги, останнім було надано послуги та про що сторонами підписано акт приймання-передачі від 29.07.2022 року та позивачем проведено оплату послуг, що підтверджується квитанцією № 13 від 22.02.2022 року на суму 5000,00 грн.(а.с. 16-19).
З огляду на викладене, з урахуванням ст. ст. 133, 137, ст. 141 ЦПК України, суд надходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суму витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-89, 133, 137, 141, 258, 263-265, 270-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторіна, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Роман Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторіною 05.04.2021 року № 88827, про стягнення із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» заборгованості за кредитним договором № 527123 від 26.11.2019 року, за період з 26.12.2019 року по 23.03.2021 року включно, у розмірі 28 560,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1488,60 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім гривень 60 копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», код ЄДРПОУ 41697872, адреса: вул. Федорова Івана, буд. 64/16, м. Київ, 03150.
Третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, адреса: АДРЕСА_2 .
Третя особа- приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Роман Михайлович, адреса: вул. Карпатської Січі, 40, к. 13-14, м. Хуст, Закарпатська обл., 90400.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.С. Хоменко