Постанова
Іменем України
07 липня 2009 року Справа № 2-27/17026-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Маслової З.Д.,
Волкова К.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 26.02.2009 у справі №2-27/17026-2007
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю туристична фірма "Рада" (вул. Найдьонова, 10-99, місто Ялта, 98600)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про стягнення 14 751,40 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю туристична фірма "Рада" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 3 161, 24 грн заборгованості за поставлений товар за договором б/н від 10.04.2007, 9 483, 72 грн штрафу за прострочку оплати, нарахованого на підставі пункту 5.3 вказаного договору, а також 163, 24 грн інфляційних витрат та 3% річних у сумі 22, 35 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань.
26.01.2009 позивачем подана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України (т. 1,а. с. 115), відповідно до якої останнім збільшено інфляційні витрати до 1 081, 14 грн, 3% річних -до 128, 61 грн, та доповнено вимогою щодо стягнення пені в сумі 896, 69 грн (т. 1, а. с. 115).
25.02.2009 товариством з обмеженою відповідальністю туристична фірма "Рада" подано заяву, відповідно до якої останній просить стягнути 3 161, 24 грн заборгованості за поставлений товар за договором б/н від 10.04.2007, 9 483, 72 грн штрафу за прострочку оплати, 1 098, 21 грн інфляційних витрат, 182, 89 грн пені, а також судові витрати (т. 1, а. с. 126)
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2009 у справі №2-27/17026-2007 позов задоволено.
Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю туристична фірма "Рада" 3 161, 24 грн заборгованості, 9 483, 72 грн штрафу, 1 081, 14 грн інфляційних витрат та 182, 89 грн пені. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, прийняти нове, яким у позові відмовити.
Підставою для скасування рішення заявник апеляційної скарги вважає порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Порушення норм процесуального права відповідач обґрунтовує розглядом справи в його відсутність та відмовою у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 26.02.2009. На думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції також неповно з'ясований факт оплати поставленого товару, який підтверджується наданим "зошитом розрахунків".
У судове засідання сторони не з'явились. Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України вони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, проте не реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність їх представників.
Клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про відкладення судового засідання, призначеного на 07.07.2009, задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга (подання) на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою (поданням) в апеляційну інстанцію. Відповідач просить відкласти розгляд апеляційної скарги на вересень 2009 року, тобто поза межами встановленого двомісячного строку. Отже, заявлене клопотання не відповідає вимогам процесуального законодавства. Крім того, статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутність нез'явившихся представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.
Розпорядженням в. о. заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.07.2009 суддю Гоголя Ю.М. замінено на суддю Волкова К.В.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
10.04.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю туристична фірма "Рада" (постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (покупець) укладено договір поставки товару (т. 1, а. с. 12).
Пунктом 2.1 вказаного договору встановлено, що товар відпускається за цінами, зазначеними в товарно-транспортній накладній, згідно з прайс -листом цін постачальника, що діють на дату завантаження товару покупцю.
Відповідно до товарно-транспортних накладних № РД-46876 від 06.06.2007, № РД-46667 від 02.06.2007, № РД-49080 від 27.06.2007, № РД-48470 від 21.06.2007, № РД-48024 від 16.06.2007, № РД-47172 від 08.06.2007, № РД-49783 від 04.07.2007, № РД-51189 від 19.07.2007, № РД-53048 від 04.08.2007, № РД-54622 від 21.08.2007, № РД-53250 від 07.08.2007 товариством з обмеженою відповідальністю туристична фірма "Рада" поставлено відповідачу товар на суму 13 521, 44 грн (т. 1, а. с. 14-21).
Із висновку судово-економічної експертизи від 31.07.2008 вбачається, що позивачем за товарно-транспортними накладними № РД-43139 від 18.04.2007, № РД-43355 від 21.04.2007, № РД-43603 від 25.04.2007, № РД-43894 від 28.04.2007, № РД-44383 від 05.05.2007, № РД-44813 від 12.05.2007, № РД-45062 від 15.05.2007, № РД-45414 від 19.05.2007, № РД-45779 від 23.05.2007, № РД-46262 від 29.05.2007, наданими для дослідження, поставлено товар ще на суму 4 718, 02 грн, на суму 25, 90 грн відповідачем було повернуто товар (т. 1, а. с. 92 на звороті).
Таким чином, позивач поставив товар на загальну суму 18 213, 56 грн (13 521, 44 грн + 4 718, 02 грн - 25, 90 грн).
Квитанціями до прибуткового касового ордеру, у тому числі наданими для дослідження експертом, фіскальними чеками (т. 1, а. с. 47-53, 92 на звороті, 93) підтверджується, що відповідачем оплачено товар лише на суму 15 052, 32 грн. Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, заперечуючи проти заборгованості, надав суду витяги із "зошиту розрахунків", який він вів при оплаті товару. Згідно з вказаним зошитом грошові кошти за поставлений товар передавались фізичній особі Ткаченко, яка, як стверджує відповідач, є торговим представником товариства з обмеженою відповідальністю туристична фірма "Рада" (т. 1, а. с. 54-80).
Заперечуючи факт оплати позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з вказаним позовом.
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що підстав для задоволення вимог апеляційної скарги немає, виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 2.2, 2.3, 2.4 укладеного сторонами договору поставки від 10.04.2007 оплата товару здійснюється за фактом або з розстроченням платежу на 5 банківських дня за домовленістю сторін. Постачальник доставляє товар протягом 48 годин після надходження заявки від покупця або грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата готівкою на підставі рахунку-фактури здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства (т. 1, а. с. 12).
Як вбачається з матеріалів справи, оплата товару здійснювалась готівкою через касу товариства з обмеженою відповідальністю туристична фірма "Рада". Квитанціями до прибуткового касового ордеру, фіскальними чеками (т. 1, а. с. 47-53, 92 на звороті, 93) підтверджується, що відповідачем оплачено товар лише на суму 15 052, 32 грн. Наданий фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 "зошит розрахунків" не може бути прийнято як належний доказ оплати поставленого товару, оскільки, як зазначалось судом першої інстанції, він згідно з вимогами статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, не є первісним документом. Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, слід зазначити, що у вказаному зошиті відображена передача відповідачем грошових коштів фізичній особі -Ткаченко, а не внесення їх до каси позивача. У матеріалах справи відсутні докази, що фізична особа Ткаченко уповноважена відповідачем на прийняття оплати і ця оплата здійснювалась з дотриманням вимог чинного законодавства щодо обігу готівки. Висновком судово-економічної експертизи від 31.07.2008 підтверджується, що оплата товару в сумі 3 161, 24 грн до каси товариства з обмеженою відповідальністю туристична фірма "Рада" не вносилась (т. 1, а. с. 91).
З огляду на викладене судова колегія вважає доведеним факт заборгованості відповідача в сумі 3 161, 24 грн.
Згідно з статтями 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Отже, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 161, 24 грн заборгованості за договором від 10.04.2007.
Пунктом 5.3 договору поставки від 10.04.2007 передбачено, що за несвоєчасну оплату товару, якщо прострочка оплати товару складає шість днів та більше, то покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 300% від суми боргу, який своєчасно не був сплачений.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка відповідача з оплати вартості товару в сумі 3 161, 24 понад шести днів, то суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення 9 483, 72 грн штрафу, що становить 300% від суми боргу.
Відповідно до пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Різновидом неустойки є пеня, яка згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з пунктом 5.2 укладеного договору у випадку недотримання покупцем строків оплати поставленого товару (пункт 2.4) або неповної оплати товару покупець за вимогою продавця зобов'язаний сплатити пеню в розмірі потрійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на день оплати, від суми несплаченого товару за кожний день прострочення платежу.
Із прохальної частини заяви позивача, поданої в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, вбачається, що останній просить стягнути пеню в сумі 182, 89 грн, нарахованої на суму заборгованості за накладною РД-53250 від 07.08.2007 за періоди з 12.08.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 12.02.2008 та розмір якої не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України (т. 1, а. с. 126).
З огляду на викладене розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 182, 89 грн пені.
Пунктом 5.2 вказаного договору передбачено також, що у випадку недотримання покупцем строків оплати поставленого товару (пункт 2.4) або неповної оплати товару покупець за вимогою продавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.
Дане положення кореспондується з статтею 625 Цивільного кодексу України.
У заяві, поданої в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить стягнути 1 098, 21 грн інфляційних витрат, нарахованих на 2 132, 88 грн заборгованості за накладною № РД-53250 від 07.08.2007 за період з 12.08.2007 по 01.01.2009 та на заборгованість за накладною № РД-54622 від 21.08.2007 у сумі 1 028, 36 грн за період з 26.08.2007 по 01.01.2009 (т. 1, а. с. 126).
Даний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим судова колегія вважає правомірними висновки суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині.
Слід також зазначити, що допущені господарським судом описки в резолютивній частині рішення щодо розміру інфляційних витрат та загальної суми заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки в мотивувальній частині суд дійшов правомірного висновку, а вказані описки підлягають виправленню в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи заявника апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права у зв'язку з розглядом справи в його відсутність та незадоволення клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 26.02.2009, судова колегія вважає безпідставними з огляду на наступне. Після поновлення провадження розгляд справи було призначено на 16.09.2008 (т. 1, а. с. 94). Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 16.09.2009 подав нарочно до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою (т. 1, а. с. 97). Господарський суд (суддя Альошина С.М.) заявлене клопотання задовольнив, розгляд справи відклав на 21.10.2008, визнавши явку сторін до судового засідання обов'язковою (т. 1, а. с. 99). У зв'язку з переходом судді Альошиної С.М. на посаду судді господарського суду міста Севастополя справа прийнята до провадження суддею Воронцовою Н.В. та призначена на 08.12.2008 (т. 1, а. с. 100, 101). Відповідач у судове засідання -08.12.2008 не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений на 26.01.2009 (т. 1, а. с. 107). Судове засідання, призначене на 26.01.2009, також було відкладено на 26.02.2009 через неявку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 123). Про належне повідомлення відповідача про час та місце судових засідань, що відбулись 08.12.2008, 26.01.2009, свідчать повернення поштових відправлень на його ім'я процесуальних документів (т. 1, а. с. 102, 109, 124). Про обізнаність заявника апеляційної скарги про час судового засідання, призначеного 26.02.2009, свідчить його телеграма про відкладення розгляду справи (а. с. 131). Отже, матеріалами справи підтверджується належне виконання судом першої інстанції свого обов'язку щодо повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.
Судова колегія також вважає правомірною відмову місцевого господарського суду у задоволенні клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про відкладення судового засідання, призначеного на 26.02.2009, оскільки явка сторін у судове засідання -це їх право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Відповідачем в апеляційній скарзі не наведено обставин, про наявність яких суду першої інстанції не було відомо та про які він хотів зазначити у судовому засіданні.
Судові витрати розподілені відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2009 у справі №2-27/17026-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді З.Д. Маслова
К.В. Волков