Постанова
Іменем України
07 липня 2009 року Справа № 2-2/2313-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Маслової З.Д.,
Волкова К.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Єфанов Сергій Борисович, наказ № 1-к від 30.10.2007, директор (повноваження перевірені), Мошкін Вячеслав Олександрович, довіреність б/н від 21.04.2009,
відповідача: Горюн Віталій Васильович, довіреність б/н від 16.06.2009,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління № 2" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 19.05-02.06.2009 у справі № 2-2/2313-2009
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління № 2" (вул. Тургенева, 20, місто Сімферополь, 95017)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Атан-Центр" (вул. М. Залкі, 7-в, к. 96, місто Сімферополь, 95053)
про стягнення 1 998,00 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління № 2" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Атан-Центр" 1 998, 00 грн передплати на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, а також судових витрат, у тому числі витрат на оплату послуг адвоката.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.05-02.06.2009 у справі № 2-2/2313-2009 у позові відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутні зобов'язання перед позивачем, оскільки останній не отримав бензин у строк, вказаний у талонах.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, прийняти нове, яким позов задовольнити, судові витрати покласти на відповідача.
Підставою для скасування рішення суду заявник апеляційної скарги вважає порушення норм матеріального права, зокрема, тих, що регулюють зобов'язальні відносини, оскільки строк дії талонів не є строком дії самого договору.
У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, який обґрунтований незаконністю вимог позивача, оскільки на підставі частини 6 статті 193 Господарського кодексу України продавець має право відмовитися від виконання зобов'язання через неналежне виконання покупцем свої обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
У судовому засіданні представник відповідача просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Розпорядженням в.о. заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.07.2009 суддю Гоголя Ю.М. замінено на суддю Волкова К.В.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
04.03.2008 товариством з обмеженою відповідальністю "Атан-Центр" виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0001740 для здійснення передплати за бензин А-95 у кількості 360 л загальною вартістю 1 998 грн (а. с. 27). Оплата товару підтверджується платіжним дорученням № 46 від 04.03.2008, банківською випискою (а. с. 28).
12.03.2008 товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління № 2" на підставі видаткової накладної № РН-001742 (а. с. 29) отримало у відповідача вісім талонів на 10 л бензину кожний, вісім талонів на 20 л бензину кожний та три талона на 30 л бензину кожний для пред'явлення на автозаправних станціях "Атан-Центр" (а. с. 30, 31).
Як свідчать матеріали справи, 20.08.2008 позивачу було відмовлено у заправці автомобіля при пред'явленні декількох талонів. Відмова мотивована тим, що форма талонів є застарілою.
28.08.2008 товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління № 2" направлено відповідачу лист з вимогою роз'яснити можливість отримання придбаного бензину або здійснити заміну талонів старого зразка на нові, 20.01.2009 -перерахувати оплачену вартість бензину в сумі 1 998, 00 грн на його розрахунковий рахунок (а. с. 5, 7). У відповідь товариством з обмеженою відповідальністю "Атан-Центр" зазначено, що придбані в березні місяці 2008 року талони мають строк чинності, зазначений у них, а тому з його спливом вони втрачають свою дію на підставі частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У зв'язку з чим, позивач повинен був здійснити заміну талонів (а. с. 32).
Відмова відповідача видати товар або повернути передплату стала підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління № 2" з відповідним позовом.
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом спору в даній справі є правовідносини, що виникли у зв'язку з виконанням договору купівлі-продажу, укладеного в усній формі.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За загальним правилом, передбаченим пунктом 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами повинні укладатись у письмовій формі. Між тим, в силу частини 1 статті 218 Цивільного кодексу України, недодержання письмової форми угоди тягне за собою недійсність такої угоди лише у випадках, якщо такий наслідок прямо передбачений в законі.
Отже, укладення сторонами договору купівлі-продажу в усній формі не створює наслідку його недійсності.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про існування між сторонами договірних відносин.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з статтею 663 вказаного Кодексу продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Як свідчать матеріали справи, позивач не пред'явив для виконання талони на відпуск бензину в строк їх дії. Відповідач факт того, що товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління № 2" не використано жодного з придбаних талонів у строк їх дії не заперечує.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Із вказаної норми не вбачається залежність її застосування, виходячи з того, з чиї вини -продавця або покупця товар не був переданий. Єдиною умовою виникнення у покупця права вимагати передання попередньо оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати є непередача продавцем товару в установлений строк.
З огляду на викладене висновки суду першої інстанції про протиправність позовних вимог, що обґрунтовані частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, є помилковими; позов про стягнення 1 998 грн передплати підлягає задоволенню.
Доводи відповідача про те, що він на підставі частини 6 статті 193 Господарського кодексу України має право відмовитися від виконання зобов'язання, оскільки позивач неналежно виконав свої обов'язки, що є необхідною умовою виконання, судова колегія вважає хибними, виходячи з того, що обов'язок передати товар, визначений договором купівлі-продажу, покладається статтею 655, частиною 1 статті 662, статтею 663 Цивільного кодексу України на продавця, а не покупця. Таким чином, пред'явлення талонів для виконання поза межами строку їх дії не надає товариству з обмеженою відповідальністю "Атан-Центр" права відмовитись від виконання свого зобов'язання - передачі бензину. Відповідачем не надано доказів того, що він звертався до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління № 2" з вимогою забрати придбаний товар у строк, передбачений у талонах, а останній відмовився від свого обов'язку його прийняти.
Судові витрати підлягають розподілу згідно з статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. Як вбачається з матеріалів справи, судові витрати позивача, крім державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, складаються з витрат на послуги адвоката Мошкіна В.О. в сумі 588, 23 грн (а. с. 33). Надання правової допомоги позивачу саме адвокатом підтверджується свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю (а. с. 35), квитанцією до прибуткового касового ордеру (а. с. 33). Отже, з відповідача підлягають стягненню 153 грн державного мита з урахуванням державного мита за апеляційне оскарження, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 588, 23 грн витрат на послуги адвоката.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального прав, а тому судове рішення підлягає скасуванню, апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись статтями 49, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління № 2" задовольнити.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.05-02.06.2009 у справі № 2-2/2313-2009 скасувати.
3.Прийняти нове рішення.
4.Позов задовольнити.
5.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Атан-Центр" (95053, місто Сімферополь, вул. М. Залкі, 7-в, кв. 96, р/р 2600516249 в КРД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Сімферополя, МФО 324021, код ЄДРПОУ 33375445; р/р 2600612316 в КРД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Сімферополя, МФО 324021, код ЄДРПОУ 33375445) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління № 2" (95017, місто Сімферополь, вул. Тургенева, 20, р/р 2600315248 в КРД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Сімферополя, МФО 324021, код ЄДРПОУ 19189603) 1 998 грн передплати, 588, 23 грн витрат за послуги адвоката, 153 грн державного мита та 118 грн витрат інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
6.Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді З.Д. Маслова
К.В. Волков