04.08.2010 року Справа № 31/128-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)
суддів: Джихур О.В., Герасименко І.М.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Семенов М.В., представник, довіреність № 1 від 15.02.10;
від відповідача: БєлінськийС.Є., представник, довіреність № б/н від 30.04.10;
розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Сінтез Трейд”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.10р. у справі № 31/128-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія-Крим”, м.Сімферополь
до товариства з обмеженою відповідальністю „Сінтез Трейд”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 458 869,54 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія-Крим”, м.Сімферополь звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Сінтез Трейд”, м.Дніпропетровськ про стягнення 400 031, 41 грн. основного боргу, 10 216, 25 грн. збитків від інфляції, 5 705, 40 грн. 3% річних, 42 916, 48 грн. пені.
20.05.2010 року позивач звернувся з заявою про зменшення позовних вимог та просив стягнути 25 562, 13 грн. інфляційних втрат, 5705, 40 грн. 3% річних, 42 916, 48 грн. пені.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2010 року по справі № 31/128-10 (суддя Єременко А.В.) позовні вимоги задоволені частково, з відповідача стягнено 42 877, 62 грн. пені, 5705, 40 грн. 3% річних, 24 477, 96 грн. втрат від інфляції.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив зазначене рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що видаткові накладні суперечать умовам укладеного договору.
Позивачем безпідставно включена вартість перевезення у вартість металопродукції.
Також скаржник зазначає, що позивачем до позову включені суми поставленого товару за іншим договором, а саме: № 20625-03 від 25.06.2008 року; рахунок-фактура № 20714-08 від 14.07.2008 року, рахунок-фактура № 10605-05 від 05.06.2008 року, рахунок фактура № 20429-0 від 29.04.2008 року. Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за прострочення оплати вартості товару, поставку якого було здійснено у 2008 році, подано з порушенням терміну позовної давності, а тому ці вимоги позивача є безпідставними і задоволені судом з порушенням норм матеріального права, а саме ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України.
Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Між сторонами по справі 18.03.2008 року було укладено договір поставки № 18/03-08 псм (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобовязувався поставити у власність покупцю, а покупець (відповідач) зобовязувався прийняти та своєчасно оплатити на умовах даного договору металопродукцію, загальна кількість, асортимент, ціна за одиницю виміру та загальна вартість якої визначена сторонами у специфікаціях, які є додатками до цього договору і становлять невідємну його частину.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу металопродукцію, що підтверджується видатковими накладними із зазначенням вартості перевезення від 29.04.2008 року № 20429-01 на суму 166 802, 72 грн., від 06.05.2008 року № 20506-01 на суму 117 312, 1 грн., від 07.05.2008 року № 20507-03 на суму 137 794, 47 грн., від 08.05.2008 року № 20508-03 на суму 153 075, 7 грн., від 12.05.2008 року № 20512-02 на суму 145083, 28 грн., від 12.05.2008 року № 20512-01 на суму 150624, 7 грн., від 13.03.2008 року № 20513-04 на суму 149961, 16 грн., від 14.05.2008 року № 20514-03 на суму 150113, 20 грн., від 15.05.2008 року № 20515-01 на суму 158459, 20 грн., від 15.05.2008 року № 10515-01 на суму 136 606 грн., від 15.05.2008 року № 10515-04 на суму 138302 грн., від 16.05.2008 року № 20516-02 на суму 105819, 56 грн., від 16.05.2008 року № 20516-02 на суму 105819, 56 грн., від 21.05.2008 року № 20521-03 на суму 140954 грн., від 24.05.2008 року № 20524-01 на суму 77 606, 10 грн., від 29.05.2008 року № 10529-18 на суму 7341, 08 грн., від 30.05.2008 року № 10510-01 на суму 186 132, 60 грн., від 05.06.2008 року № 10605-12 на суму 147704, 20 грн., від 05.06.2008 року № 10605-13 на суму 181923 грн., від 06.06.2008 року № 20606-03 на суму 375 545, 65 грн., від 20.06.2008 року № 10620-13 на суму 149 860 грн., від 20.06.2008 року № 20620-04 на суму 156 299, 36 грн., від 23.06.2008 року № 20623-04 на суму 173 660, 98 грн., від 24.06.2008 року № 10624-05 на суму 181 213, 60 грн., від 25.06.2008 року № 20625-03 на суму 1118, 36 грн., від 25.06.2008 року № 20625-02 на суму 170 035, 24 грн., від 25.06.2008 року № 20625-01 на суму 207 236, 20 грн., від 26.06.2008 року № 10626-15 на суму 163 819, 90 грн., від 26.06.2008 року № 20626-01 на суму 200 190, 62 грн., від 30.06.2008 року № 20630-01 на суму 165 686, 68 грн., від 04.07ю.2008 року № 20704-02 на суму 700 грн., від 10.07.2008 року № 20710-06 на суму 25 516, 40 грн., від 14.07.2008 року № 20714-05 на суму 38 581, 16 грн., від 14.07.2008 року № 20714-03 на суму 5322, 78 грн., від 17.07.2008 року № 20717-03 на суму 92 425, 5 грн., від 23.07.2008 року № 10723-02 на суму 500 грн., від 21.08.2008 року № 10821-05 на суму 31 919, 90 грн., від 08.10.2008 року № 21008-01 на суму 700 грн., підписаними представником відповідача без зауважень на підставі наданого відповідачем доручення.
Пунктом 3.1 Договору сторони передбачили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат постачальника (у разі поставки товару транспортом постачальника або наданого ним перевізника) здійснюються у безготівковому порядку протягом 15 календарних днів з моменту фактичного отримання товару покупцем, якщо інше не передбачено специфікаціями до даного Договору.
Як вбачається з наведених додаткових накладних позивач здійснював поставку в період з 29.04.2008 року по 08.10.2008 року.
Доказів відмови від поставленої продукції та наданих послуг по її перевезенню відповідачем не надано.
18.02.2009 року сторони уклали Угоду про погашення заборгованості до Договору № 18/03-08 псм від 18.03.2008 року, пунктом 1 якої визначили, що сторона-2 (відповідач) зобовязується сплатити стороні-1 (позивачу) у строк до 31.03.2009 року грошові кошти по зобовязанням, які виникли із договору поставки від 18.03.2008 року № 18/03-08 псм.
Згідно до пункту 2 Угоди сторони передбачили, що відповідач сплачує суму боргу по основному договору з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день прострочки.
На 15.02.2009 року заборгованість відповідача по основному договору 421 931, 01 грн., з урахуванням індексу інфляції (грудень 2008 року -січень 2009 року) -443 284, 51 грн., 3% річних -1835, 35 грн., пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ -14 697, 92 грн.
Всього: сума заборгованості на 15.02.2009 року з урахуванням індексу інфляції, суми пені та 3% річних: 459 817, 78 грн.
Строк нарахування оплати (п.2). Початок: з моменту виникнення заборгованості по основному договору; закінчення: до повного погашення заборгованості.
Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
При розгляді справи по суті в суді першої інстанції відповідач погасив заборгованість по основному боргу, про що 18.05.2010 року позивач звернувся з заявою про зменшення позовних вимог та виключив вимогу про стягнення основного боргу.
Щодо позовних вимог про стягнення пені, передбаченої пунктом 7.2 Договору та пунктом 2 Угоди про погашення заборгованості до договору від 8.03.2008 року № 18/03-08 пмс слід зазначити наступне.
Позивач просить стягнути пеню за період з 01.04.2009 по 17.09.2009 року.
Згідно з п.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
З позовною заявою позивач звернувся 25.03.2009 року.
Пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У відзиві на позов (а.с.3 т.2) відповідач зазначив про пропуск позовної давності стосовно вимог про стягнення пені.
Як вже зазначалось вище пунктом 3 Додаткової угоди до договору від 18.03.2008 року № 18/0псм сторони узгодили початок строку нарахування оплати, а саме: з моменту виникнення заборгованості по основному договору.
Поставка здійснювалась в період з 29.04.2008 року по 21.08.2008 року, тобто строк нарахування пені закінчився 09.02.2009 року, а оскільки позивач просить стягнути пеню за період з 01.04.2009 року, то за вказаних обставин з урахуванням заяви відповідача про сплив позовної давності та умов оплати, передбачених пунктами 3.1 та 3.3 Договору позовні вимоги в частині стягнення пені, нарахованої за поставку у вказаний період задоволенню не підлягають.
Що стосується нарахування пені за поставку, здійснену за накладною від 08.10.2008 року № 21008-01 на суму 700 грн. слід зазначити, що пеня підлягає задоволенню за період з 01.04.2009 року по 24.04.2009 року, що складає 1058, 60 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідачем не доведена своєчасна оплата поставленої продукції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 5 705, 40 грн. та інфляційних втрат у сумі 24 477, 96 грн.
Доводи скаржника про те, що позивачем не доведена поставка наданими до справи накладними, до уваги судовою колегією не приймаються з вищенаведеного.
Також не приймаються до уваги і доводи скаржника про те, що поставка по накладним від 29.09.2008 року № 20429-02 та від 29.04.2008 року № 20429-03 здійснювалась за іншими договорами, оскільки відповідачем сплачена сума основного боргу повністю, а також не надано жодних доказів, які б свідчили про укладання інших договорів, ніж наданий позивачем до матеріалів справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині 3% річних та частково задоволення позовних вимог в частині інфляційних втрат. У зв'язку з тим, що позовні вимоги в частині стягнення пені з наведених обставин задоволенню підлягають частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2010 року по справі № 31/128-10 в цій частині підлягає зміні.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на сторони відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Сінтез Трейд”, м.Дніпропетровськ -задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2010 року по справі № 31/128-10 -змінити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сінтез Трейд”, м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія-Крим”, м.Сімферополь 1058, 60 грн. пені, 5705, 40 грн. 3% річних, 24 477, 96 грн. інфляційних втрат, 312, 42 грн. державного мита, 16,1 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія-Крим”, м.Сімферополь на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Сінтез Трейд”, м.Дніпропетровськ 209, 29 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя О.В.Джихур
Суддя І.М.Герасименко
Повний текст постанови підписаний 05.08.2010 року.