29 липня 2010 року Справа №03/767
Господарський суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Єфіменка В.В.,
з секретарем судового засідання Коломієць В.П.;
за участю представників сторін:
від позивача: Алескерова-Лімінович С.І., за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом приватного підприємства "Транспортна Компанія "Східний Експрес-Універсал", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область
до фізичної особи-підприємця "ОСОБА_5", м. Черкаси
про стягнення 179 767 грн. 80 коп., -
Заявлено позов про стягнення з відповідача 179 767 грн. 80 коп., в тому числі 121 641 грн. 38 коп. основного боргу; 20 561 грн. 76 коп. боргу за додаткові витрати; 41 564 грн. 66 коп. пені за невиконання зобов'язань по розрахунках за договором від 25.11.2008 № ТП/1 транспортного експедирування негабаритних вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні по маршруту м. Гамбург (Німеччина) - м. Одеса - м. Южне (Одеський припортовий завод), Україна та 5 000 грн. витрат за юридичні послуги.
Вантаж: контейнери CARU 9890074; MSCU 5958343; GATU 4271946.
Представник позивача подав письмове пояснення щодо відзиву на позовну заяву та просив стягнути з відповідача:
- 112 641 грн. 38 коп. основного боргу; 15 175 грн. 69 коп. пені; 13 222 грн. 25 коп. боргу за додаткові витрати за договором від 25.11.2008 № ТП/1;
- 1 700 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- 5 000 грн. за договором від 26.11.2009 № 26-11/09 про надання юридичних послуг.
Представник позивача у судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав.
Представники відповідача у минулих судових засіданнях зменшених позовних вимог не визнали, а факт здійснення замовлень на перевезення вказаних позивачем контейнерів повністю заперечували.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
В минулих судових засіданнях інтереси відповідача представляли три представники.
До суду надійшло:
- клопотання відповідача (ОСОБА_5.) про перенесення судового засідання через те, що, вона перебуваючи з малолітньою дитиною, не може з'явитись в судове засідання;
- клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про перенесення судового засідання, з тих мотивів, що представник відповідача знаходиться у відпустці.
Від інших представників клопотань не надійшло.
Враховуючи, що до клопотань не додано доказів, які підтверджують викладені в них обставини, а також те, що відповідач має трьох представників, з яких хоча б один мав би з'явитись у судове засідання, і, те, що представники відповідача раніше теж не з'являлись у судове засідання, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача та її представника ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
Перевезення виконувалось фірмою POLTRANS S.C. (Польща) на підставі договору з позивачем № 01/12/PL від 01.12.2006 (а.с. 22-28).
Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам від 19.05.1956 (далі - Конвенція) (з послідуючими змінами, до якої Україна приєдналася у встановленому порядку) містить зокрема такі положення: ця Конвенція застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою транспортних засобів, коли місце завантаження і місце доставки вантажу, вказані в контракті, знаходяться на території двох різних країн, з яких, хоча б одна є учасницею Конвенції. Застосування Конвенції не залежить від місця проживання і національності сторін, які заключили договір.
При застосуванні цієї Конвенції під «транспортними засобами»слід розуміти автомобілі, автомобілі з напівпричепами, причепи і напівпричепи так, як вони визначені в ст. 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 р.
Договір перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильність або втрата накладної не відображаються ні на існуванні, ні на дійсності договору перевезення, до якого і в цьому випадку застосовуються правила цієї Конвенції.
Накладна складається в трьох екземплярах, підписаних відправником та перевізником, причому ці підписи можуть бути відпечатані типографським способом або замінені штампами відправника та перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший екземпляр накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.
Накладна, якщо не доведено зворотнього, має силу договору відносно умов і задоволення прийняття вантажу перевізником.
При відсутності в накладній обґрунтованих перевізником оговорок, існує презумпція, що вантаж і його упаковка були зовні у справному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що число вантажних місць, а також їх маркування і номера відповідали вказівкам накладної.
По будь-яким спорам, що виникають з приводу перевезень, які здійснюються у відповідності з цією Конвенцією, позивач може звертатися не тільки до компетентних судів, що беруть участь у Конвенції країн, вказаних із взаємної згоди сторонами, а й до суду країни, на території якої знаходяться:
1) місце проживання відповідача, його головна контора, або відділення чи агентство, при посередництві якого був заключний договір перевезення або
2) місце прийняття вантажу до перевезення, або місце доставки.
Подання позовів, які можуть виникати в результаті перевезень, виконаних у відповідності з цією Конвенцією, можливе на протязі одного року. Проте, у випадку зловмисного проступку або вини, яка згідно закону, який застосовує суд, що розглядає справу, прирівнюється до зловмисного проступка, строк встановлюється в три роки. Строк обчислюється:
1) у випадку часткової втрати вантажу, його пошкодження або прострочки в доставці -з дня здачі вантажу;
2) у випадку втрати всього вантажу -з тридцятого дня по закінченні встановленого для перевезення строку, або якщо він (строк) не був встановлений, з 60-го дня по прийнятті вантажу перевізником до перевезення;
3) у всіх інших випадках по закінченні трьохмісячного строку із дня укладення договору перевезення.
День, вказаний вище в якості точки відліку строку подання позову, не приймається в рахунок при встановленні його строку.
25 листопада 2008 року сторони уклали Договір-доручення № ТП/1 на транспортно-експедиторські послуги з перевезення негабаритних вантажів автомобільним транспортом (далі - договір), за яким позивач зобов'язався надати транспортно-експедиторські послуги по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні автомобільним транспортом від імені і за рахунок Замовника (відповідача).
П.2.3 договору визначено, що конкретні умови обумовлюються в одноразовій заявці на перевезення, яка є невід'ємною частиною даного договору. Допускається отримання заявки факсимільним зв'язком або по електронній пошті. Сторони можуть передбачити в заявці умови, відмінні від умов даного договору. У випадку протиріч пріоритет мають умови заявки.
Представники відповідача у судових засіданнях заперечували факт отримання 31 березня 2009 р. заявки позивача на перевезення контейнерів автотранспортом.
В судовому засіданні досліджено оригінал заявки від 25 березня 2009 р. підприємця ОСОБА_5, з якої вбачається, що вона передана 31 березня 2009 р. факсограмою з Черкаського номера + 38-0472-НОМЕР_2 на номер позивача + 380569-50-52-90 (а.с. 81).
Як вбачається з повідомлення ВАТ «Укртелеком»від 23.07.2010 № 21-11/7 підприємець ОСОБА_5 договір з ВАТ «Укртелеком»на абонентське обслуговування не укладала; телефонний номер НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_6, АДРЕСА_1, договір від 22.12.2007; на № 0569 50-52-90 за вказаний період зафіксовані дзвінки 31.03.2009 о 12:27:02 та 12:28:57. Технічно неможливо визначити чи була здійснена телефонна розмова чи надіслана факсограма (а.с. 101).
Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до переконання, що підприємець ОСОБА_5 направляла 31.03.2009 заявку на перевезення автотранспортом вантажів (контейнерів) у міжнародному сполученні.
Суд враховує, що вищеназвана заявка містить замовлення лише на один автомобіль-контейнеровоз.
Інші заявки у позовній заяві не згадуються. Заявка від 30.11.2008 на шість контейнеровозів не містить ні переліку автомобілів ні переліку контейнерів. Будь-яких інших доказів, що підтверджують факт виконання замовлення позивачем у листопаді -грудні 2008 року автомобільних перевезень контейнерів MSCU 5958343, GATU 4271946 саме для підприємця ОСОБА_5 суду не надано.
Суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення коштів за перевезення контейнерів MSCU 5958343 та GATU 4271946 підлягають залишенню без розгляду.
Суд приходить до висновку, що 31 березня 2009 року сторони підписали та скріпили печатками Замовлення автомобіля (далі - замовлення) від 25 березня 2009 р. на перевезення вантажу за маршрутом м. Гамбург (Німеччина) -м. Одеса -м. Южне (Одеський припортовий завод) (Україна).
Вартість послуг згідно замовлення становила 4750 євро за курсом НБУ на день надання документів, що підтверджують доставку вантажу, також додатково відповідач повинен був сплатити портові послуги і штрафи, що склали 2525 євро та отримати всі необхідні дозволи на перевезення вантажу.
Ст. 932 Цивільного кодексу України передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
З метою належного надання послуг за договором позивач доручив здійснити перевезення фірмі «Рoltrans S.С.»та «МАRКО S.С.»(Польща) на підставі укладеного з ним договору №01/12/РL про надання транспортних послуг при перевезені вантажів у міжнародному сполученні.
Вантаж контейнер CARU 9890074 був доставлений і прийнятий вантажоодержувачем (Одеським припортовим заводом) 31 березня 2009 року що підтверджується дослідженими в судовому засіданні:
- міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 500010105/9/00108 по контейнеру CARU 9890074 (а.с. 29, 58);
- актом-звітом № 19-0107 від 22.06.2009 (а.с. 36);
- фактурою № 019/2007 від 25 березня 2009 р. виписаною фірмою Рoltrans S.С. (а.с. 37).
П.4.1 - п.4.4 договору визначено, що вартість послуг перевезення по конкретним маршрутам обумовлена в заявці.
Порядок розрахунків наступний:
Повірений (позивач) виставляє рахунок по національному курсу продажі валют на день виставлення рахунка довірителю (відповідачу) на оплату обумовленої ставки, якщо інше не передбачено в заявці.
Довіритель (відповідач) оплачує виставлені повіреним (позивачем) рахунки на протязі 20 (двадцяти) банківських днів після надання CMR.
Повірений (позивач) і довіритель (відповідач) підписують Акт-Звіт про виконаних робіт (послуг).
Валюта оплати за даним договором -гривня, оплата здійснюється шляхом переказу безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок повіреного (позивача). Рахунок вважається оплаченим в день зарахування грошових коштів від довірителя (відповідача) на рахунок повіреного (позивача).
Підставою для перерахунку коштів від довірителя на повіреного є наступні документи:
- Рахунок від повіреного (позивача);
- CMR з печатками про отримання вантажу.
Згідно замовлення подача автопоїзда - контейнеровозу повинна була бути здійснена 26 березня 2009 року.
Позивачем було забезпечено своєчасну подачу автопоїзда згідно замовлення, однак відправник на час подачі автопоїзду прострочив терміни зберігання вантажу у контейнерному терміналі міста Гамбурга та терміни повернення контейнерів.
Фірма «Рoltrans S.С.», рахунки за демередж (послуги портового зберігання) виставила позивачеві, які були ним сплачені, що підтверджується Актом-звітом № 19-0107 виконаних робіт від 22.06.2009 р. та Рахунками-фактурами на суму 20 561 грн. 76 коп. портових компаній, досліджених у судовому засіданні (а.с. 37, 45, 47, 49, 50).
Позивач стверджує, що сума витрат пов'язаних з перевезенням вантажу за
заявкою від 25.03.2009 складає 81 571 грн. 88 коп., що еквівалентно 7475 євро.
Суд приходить до висновку, що відповідач заборгував позивачу за виконані роботи з перевезення вантажів 81 571 грн. 88 коп.
27 листопада 2009 року позивач надіслав відповідачу цінним листом з описом вкладення Рахунок № 2603-4-0809 від 10 серпня 2009 року та Рахунок №2603-3 від 28.03.2009 року, Акт-Звіт виконаних робіт (послуг) № 2603-3-1 від 28.03.2009 року та Акт-Звіт №2603-4-0809-1 від 10 серпня 2009 року, підписані позивачем.
Позивач стверджує, що відповідачу неодноразово надсилалися необхідні документи, які підтверджують належне надання послуг відповідачу та зобов'язання щодо їх оплати.
В замовленні було визначено авансовану систему оплати -на протязі 10 днів після доставки вантажу.
З міжнародної товарно-траснпортної накладної вбачається, що по заявці від 25.03.2009 контейнер було доставлено 31.03.2009.
Строк оплати за замовленням для відповідача настав 11 квітня 2009 р.
На день розгляду справи борг відповідача перед позивачем становить 81 571 грн. 88 коп.
Зобов'язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Розмір пені за невиконання зобов'язання становить 8 246 грн. 58 коп.
Додаткові витрати згідно інвойсам та рахункам-фактурам: 14 805,12 грн.
Позивач уклав договір та видав довіреність ТОВ «ЛЕО ПАРТНЕРС»та його представнику на представництво інтересів у судах.
Додаткові витрати пов'язані з наданням юридичних послуг на день розгляду справи складають 5 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 501 від 13.07.2010 і № 557 від 27.07.2010.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути: 81 571 грн. 88 коп. боргу, 8 246 грн. 58 коп. пені, 14 805 грн. 12 коп. витрат, пов'язаних із оформленням та зберіганням контейнерів у порту, а також 5 000 грн. витрат за юридичні послуги у відповідності з договором від 26.11.2009 № 26-11/09 про надання юридичних послуг.
Вирішуючи питання щодо судових витрат судом встановлено, що із заявлених до стягнення вимог позивач мав заплатити 1 887 грн. 67 коп., а сплатив 1 217 грн.
Суд вважає, що з позивача необхідно достягнути 791 грн. 44 коп. державного мита.
З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1 096 грн. 23 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути 81 571 грн. 88 коп. основного боргу; 8 246 грн. 58 коп. пені; 14 805 грн. 12 коп. боргу за додаткові витрати, 5 000 грн. витрат за юридичні послуги, а також 1 096 грн. 23 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з фізичної особи-підприємця "ОСОБА_5", АДРЕСА_2, код НОМЕР_1 на користь приватного підприємства "Транспортна Компанія "Східний Експрес-Універсал", вул. Республіканська,9-а, 4 поверх, офіс 15, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, код 34455594.
В іншій частині - залишити позов без розгляду.
Достягнути 791 грн. 44 коп. державного мита з приватного підприємства "Транспортна Компанія "Східний Експрес-Універсал", вул. Республіканська,9-а, 4 поверх, офіс 15, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, код 34455594 в доход державного бюджету через ДПІ в м. Дніпродзержинськ.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
СУДДЯ В.В.Єфіменко
Рішення оформлено та
підписано 02.08.2010