15 липня 2010 року Справа №11-07-13-04-16/4345
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Довганя К.І., при секретарі судового засідання Атамась Т.В., за участю представників: позивача: Черепенко О.Є. - за довіреністю; відповідача -не з'явився; третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет позову Тальнівської районної державної адміністрації -Солошенко М.І. за довіреністю; третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет позову фізичної особи - підприємця Беднарчук Миколи Петровича -не з'явився; третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет позову громадян: Бабій Олександра Авксентіївна, Білоус Анатолій Вікторович, Білоус Віра Євсеївна, Бузовєрова Ганна Вікторівна, Зубрицька Вікторія Олександрівна, Слободяник Олена Андріївна, Максимчук Галина Федорівна, Бабій Єфросинія Назарівна, Зозуля Віктор Олександрович, Зозуля Олександр Антонович, Зозуля Таїсія Леонтіївна, Куліш Ірина Дмитрівна -не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Корсунське” до сільськогосподарського фермерського господарства “Графське” про стягнення 49401грн. 77коп.,
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 63280грн. 77коп. вартості незавершеного виробництва у вигляді осінньої оранки, здійсненої позивачем на полях №17 і №19 загальною площею 217,3 га в адміністративних межах Корсунської сільської ради.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що у відповідності до розпорядження Тальнівської районної державної адміністрації від 30.04.2003р. №167 та укладених з громадянами договорів оренди землі до позивача, як до правонаступника ТОВ ім. Петровського, перейшли єдиним масивом землі загальною площею 986, 15 га, у тому числі поля №17 та №19 в адміністративних межах Корсунської сільської ради. В 2005р. позивач відповідно до схеми розподілу полів, яка склалася у попередні роки, та укладеної з підприємцем Беднарчуком М.П. угодою від 28.03.2005р. про використання орендованих земельних ділянок здійснив осінню оранку землі на полях №17 та №19. На початку 2006р. група власників орендованих підприємцем Беднарчуком М.П., земельних часток (паїв), уклали договори оренди земельних ділянок із селянським фермерським господарством “Графське”, у зв'язку з чим поля №17 та №19 вибули із користування позивача та разом із незавершеним виробництвом у вигляді осінньої оранки були передані селянському фермерському господарству “Графське”. Незавершене виробництво у вигляді осінньої оранки полів №17 і №19 для відповідача є безпідставно набутим за рахунок позивача майном, вартість якого у сумі 63280грн. 77коп. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
В ході розгляду справи представник позивача заявив клопотання про зменшення розміру позовних вимог з 63280грн. 77коп. до 49401грн. 77коп. яке судом було задоволено ухвалою від 19.05.2009р.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, свого представника для участі у ньому не направляв а у попередніх засіданнях проти позову заперечував, зазначивши при цьому, що отримав земельні ділянки на полях №17 та №19 не від позивача, а від їх власників на підставі укладених з ними договорів оренди землі. Відповідно до вимог земельного законодавства та згідно з умовами цих договорів після закінчення їх строку відповідач повинен повернути ці земельні ділянки орендодавцям у такому ж стані, у якому вони бралися в оренду, тобто виораними. На думку відповідача усі питання щодо відшкодування вартості незавершеного виробництва позивач має ставити власникам земельних ділянок, а не відповідачу.
Третя особа -Тальнівська районна державна адміністрація надала письмове пояснення, у якому зазначила, що дійсно розпорядженням від 30.04.2003р. №167 сформувала єдині земельні масиви для обробітку земельних паїв, переданих громадянами в оренду ТОВ ім. Петровського, філії ТОВ “Агропромислова компанія “Хронос” і підприємцю Беднарчуку М.П. і у пункті 2 цього розпорядження запропонувала керівникам вказаних орендарів при формуванні єдиних земельних масивів вирішити питання про суборенду земельних ділянок громадян. Проте ТОВ “Корсунське” і підприємець Беднарчук М.П. не виконали цієї пропозиції, власники земельних ділянок не скористалися своїм правом на їх обмін, тому розпорядженням Тальнівської районної державної адміністрації від 15.04.2005р. №119 було відмінено попереднє розпорядження від 30.04.2003р. №167.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, господарський суд встановив наступне.
Розпорядженням від 30.04.2003р. №167 Тальнівська районна державна адміністрація сформувала єдині масиви для раціонального використання ТОВ ім. Петровського 257 паїв на площі 986,2 га, підприємцем Беднарчуком М.П. 89 паїв на площі 368,3 га і ТОВ “Агропромислова компанія “Хронос” 121 паю на площі 489,6 га.(додаток №1).
Пунктом 2 цього розпорядження Тальнівська районна державна адміністрація запропонувала керівникам ТОВ ім. Петровського, підприємцю Беднарчуку М.П. і ТОВ “Агропромислова компанія “Хронос” вирішити питання суборенди земельних ділянок громадян при формуванні єдиних масивів.
Згідно з додатком №1 до розпорядженням від 30.04.2003р. №167 поля №17 і №19 ввійшли до єдиного масиву ТОВ ім. Петровського.
За актом від 01.11.2003р. ТОВ ім. Петровського передало ТОВ “Корсунське”, а останнє прийняло 986,15 га землі єдиним масивом. При цьому в акті його сторони зазначили, що на час передачі виділених в натурі з винесенням межових знаків на місцевості земельних ділянок немає.
В 2003р. ТОВ “Корсунське”, як орендар, уклало договори оренди земельних ділянок на строк 5 років з власниками земельних ділянок, розташованих на полі №17 загальною площею 29,71 га, громадянами: Бабій Олександрою Авксентіївною, Білоусом Анатолієм Вікторовичем, Білоус Вірою Євсеївною, Бузовєровою Ганною Вікторівною, Зубрицькою Вікторією Олександрівною, Лавринчук Федорою Юхимівною (спадкоємцем якої є Слободяник Олена Андріївна), Максимчук Галиною Федорівною та з власниками земельних ділянок, розташованих на полі №19 загальною площею 18,5 га, громадянами: Бабій Єфросинією Назарівною, Зозулею Віктором Олександровичем, Зозулею Олександром Антоновичем, Зозулею Таїсією Леонтіївною і Куліш Іриною Дмитрівною (аркуші справи 145-157 том 1).
Передані за цими договорами в оренду ТОВ “Корсунське” земельні ділянки належали вказаним вище громадянам на праві власності на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки.
Решта земельних ділянок, розташованих на полях №17 і №19, які також належали громадянам на праві власності на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки, до 2006р. перебували в оренді підприємця Беднарчука М.П., на умовах укладених з цими громадянами договорів.
28 березня 2005р. ТОВ “Корсунське” і підприємець Беднарчук М.П. за участю представника пайовиків Паламаренка В.І. уклали угоду про використання орендованих земельних ділянок, якою погодилися з використанням земельних ділянок громадян відповідно до укладених договорів оренди, розміщених на земельних масивах іншої сторони і з проведенням розрахунків по орендній платі незалежно від місця розташування земельної ділянки. У пункті 5 цієї угоди сторони записали, що діє вона до збору урожаю кожним із орендарів на окремо взятому полі, після чого втрачає чинність.
15 квітня 2005р. Тальнівська районна державна адміністрація розпорядженням №119 відмінила своє попереднє розпорядження від 30.04.2003р. №167 у зв'язку з невирішенням керівником ТОВ “Корсунське” і підприємцем Беднарчуком М.П. питання суборенди земельних ділянок громадян при формуванні єдиних масивів.
Восени 2005р. ТОВ “Корсунське” здійснило дискування та оранку землі на полях №17 та №19, що визнає СФГ “Графське”.
В квітні-травні 2006р. група громадян-власників земельних ділянок, розташованих на полях №17 і №19, звернулись до позивача з письмовим попередженням про розірвання договорів оренди землі з підприємцем та уклали такі договори з СФГ “Графське”.
19 квітня 2006р. ТОВ “Корсунське”, підприємець Беднарчук М.П. і СФГ “Графське” 19.04.2006р. уклали угоду про використання орендованих земельних ділянок громадян. Згідно з цією угодою її сторони дійшли згоди про використання земельних ділянок громадян відповідно до укладених договорів оренди, розміщених на земельних масивах іншої сторони, про проведення розрахунків по орендній платі незалежно від місця розташування земельної ділянки, про заміну цілісних майнових масивів полів №17 та №19, які використовувало ТОВ “Корсунське”, на поля №10 і №11 в кількості 45 часток та про укладення договору суборенди між ТОВ “Корсунське” і підприємцем Беднарчук М.П. на 29 часток на полі №1.
Після укладення вказаної вище угоди поля №17 і №19 фактично використовувалися СФГ “Графське”.
7 серпня 2006р. комісія, яка була створена розпорядженням голови Тальнівської районної державної адміністрації від 28.07.2005р. №310, визначила розмір витрат ТОВ “Корсунське” на проведення в 2005р. осінньо-польових робіт на полях №17 і №19 загальною площею 217,3 га у сумі 63280грн. 77коп., до складу яких ввійшли фактичні витрати були включені фактичні витрати ТОВ “Корсунське” з урахуванням вартості паливно-мастильних матеріалів на дискування і оранку землі та на проведення ремонту техніки. В подальшому ТОВ “Корсунське” виключило 13879грн. витрат на проведення ремонту техніки із загальної суми вказаних витрат і їх остаточна сума склала 49401грн. 77коп.
СФГ “Графське” не спростувало правильність визначення фактичних витрат ТОВ “Корсунське” на проведення в 2005р. осінньо-польових робіт на полях №17 і №19 у сумі 49401грн. 77коп.
Статті 125, 126 ” Земельного кодексу України від 21.10.2001р. в редакції, яка була чинною до 02.05.2009р., передбачали, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України від 21.10.2001р. самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Пунктами 9, 16, 17 розділу X “Перехідні положення” Земельного кодексу України від 21.10.2001р. встановлено, що громадяни - власники земельних часток (паїв) можуть виділяти земельні ділянки в натурі (на місцевості) єдиним масивом. Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно з ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” у редакції, яка була чинною до 15.04.2008р., самовільне зайняття земельної ділянки -це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Згідно з преамбулою Закону України від 05.06.2003р.№899-IV “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” цей Закон визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.
Статті 11 і 12 Закону України від 05.06.2003р.№899-IV “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” містять такі положення:
“Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.
Земельні ділянки, які будуть використовуватися їх власниками, самостійно закріплюються межовими знаками встановленого зразка кожна окремо.
Земельні ділянки, які їх власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по окружній межі єдиного масиву.
Оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) здійснюється землевпорядною організацією, яка виконала землевпорядні роботи щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості)”.
Згідно з ст. ст. 3, 4 Закону України від 06.10.1998р. №161-ХІV “Про оренду землі” об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.
Статтею 8 Закону України від 06.10.1998р. №161-ХІV “Про оренду землі” встановлено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.
У розділі IX “Перехідні положення” Закону України від 06.10.1998р. №161-ХІV “Про оренду землі” зазначається, що громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.
Статті 1212 та 1213 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. передбачають, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
З огляду на приведені вище обставини та норми законодавства господарський суд Черкаської області прийшов до таких висновків.
Виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) передує оформленню і видачі державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв). Підставою для використання орендованої земельної ділянки є договір оренди.
Орендовані ТОВ “Корсунське” в 2003 р. і підприємцем Беднарчуком М.П. в 2005р. земельні ділянки на полях №17 та №19 належали громадянам на праві власності на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки. Вказані договори пройшли державну реєстрацію, в судовому порядку не розривались.
Той факт, що частина власників земельних ділянок направили на адресу позивача попередження про розірвання договорів не може бути підставою для їх розірвання за умови відсутності згоди останнього.
Відтак ТОВ “Корсунське” в 2005р. на законних підставах користувалося земельними ділянками на полях №17 і №19 загальною площею 48,21 га, а саме 29,71 га на полі №17 відповідно до укладених договорів оренди землі з громадянами - власниками земельних ділянок: Бабій Олександрою Авксентіївною, Білоусом Анатолієм Вікторовичем, Білоус Вірою Євсеївною, Бузовєровою Ганною Вікторівною, Зубрицькою Вікторією Олександрівною, Лавринчук Федорою Юхимівною (спадкоємцем якої є Слободяник Олена Андріївна), Максимчук Галиною Федорівною та 18,5 га на полі №19 відповідно до укладених договорів оренди землі з громадянами- власниками земельних ділянок: Бабій Єфросинією Назарівною, Зозулею Віктором Олександровичем, Зозулею Олександром Антоновичем, Зозулею Таїсією Леонтіївною і Куліш Іриною Дмитрівною.
Щодо правомірності використання позивачем решти земельних ділянок на полях №17 і №19 загальною площею 169,09 га, то суд приходить до наступних висновків.
Виходячи з приписів ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України від 21.10.2001р. з розпоряджень Тальнівської районної державної адміністрації від 30.04.2003 р. №167, від 15.04.2005 р. №106 у ТОВ ім.. Петровського не виникло право оренди земельних ділянок на полях №17 та №19, а відтак таке право не могло виникнути і у позивача з посиланням на підписаний вказаними особами акт від 01.11.2003р.
Також право на використання цих земельних ділянок у позивача не виникло і з розпорядження Тальнівської районної державної адміністрації від 30.04.2003р. №167 та з укладеної між ТОВ “Корсунське” і підприємцем Беднарчуком М.П. за участю представника пайовиків Паламаренка В.І. угоди від 28.03.2005р., оскільки ні Тальнівська районна державна адміністрація ні підприємець Беднарчук М.П. не вправі розпоряджатися земельними ділянками, які належать громадянам на праві власності без їх згоди.
Судом встановлено, що договори суборенди відповідних земельних ділянок між ТОВ “Корсунське” і підприємцем Беднарчуком М.П. не укладалися, а громадяни -власники земельних ділянок на полях №17 та №19 земельними ділянками в установленому порядку не обмінювалися.
Таким чином СФГ “Графське” фактично скористалося в 2006р. незавершеним виробництвом у вигляді здійсненої ТОВ “Корсунське” в 2005р. осінньої оранки орендованих останнім земельних ділянок на полях №17 і №19 загальною площею 48,21 га, що знаходились у правомірному користуванні позивача, тому відповідно до ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України СФГ “Графське” зобов'язане відшкодувати ТОВ “Корсунське” вартість цього незавершеного виробництва у сумі 10960грн. 24 коп., виходячи з наступного розрахунку (49401грн. 77коп. : 217,3 га х 48,21 га).
Оскільки рештою земельних ділянок на полях №17 і №19 загальною площею 169,09 га ТОВ “Корсунське” користувалося в 2005р. протиправно, тобто внаслідок самовільного їх зайняття, що згідно з ст. 212 Земельного кодексу України від 21.10.2001р. позбавляє позивача права на відшкодування затрат, понесених ним за час незаконного користування такими земельними ділянками.
Таким чином, позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення 10960грн. 24коп. вартості незавершеного виробництва.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача 109грн. 60коп. витрат на сплату державного мита і 20 грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із селянського фермерського господарства “Графське” (вул. Молодіжна, 10, с. Корсунка, Тальнівський район, Черкаська область, 20441, ідентифікаційний код 31229277) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Корсунське” (вул. Миру, 1, с. Корсунка, Тальнівський район, Черкаська область, 20441, ідентифікаційний код 32570104) - 10960грн. 24коп. вартості незавершеного виробництва, 109грн. 60коп. витрат на сплату державного мита і 20 грн. 43 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ К.І. Довгань