27 липня 2010 року Справа №18/1247-48/240
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,
секретар судового засідання -Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - особисто,
від відповідача -представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,
м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав”, м. Сміла,
Черкаської області
про стягнення 7 962 грн. 80 коп.,-
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16 квітня 2010 року порушено провадження по справі за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” про стягнення 7 962 грн. 80 коп.
На підставі ч. 1 ст. 17 ГПК України ухвалою господарського суду міста Києва від 31 травня 2010 року справу передано для розгляду господарському суду Черкаської області.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 червня 2010 року справу прийнято до свого провадження суддею Васяновичем А.В., присвоєно №18/1247- 48/240.
Справа розглядається після відкладення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, своїм правом на захист підприємство не скористалося, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні, яке відбулося 27 липня 2010 року за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/1247- 48/240.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 03 грудня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Поляне” (покупець) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) було укладено договір поставки продукції за №177.
Відповідно до умов п. 1.1. даного договору постачальник зобов'язався поставити товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язався прийняти такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість. Постачальник зобов'язався поставити покупцеві товари, відповідно до отриманого від нього замовлення за цінами та в асортименті зазначеними у специфікації, що є невід'ємною частиною договору.
Позивач свої зобов'язання за договором від 03 грудня 2007 року виконав повністю та поставив товариству з обмеженою відповідальністю “Поляне” товар на загальну суму 6 580 грн. 60 коп, що підтверджується копіями накладних:
- №260 від 05 грудня 2007 року на суму 1 268 грн. 40 коп.;
- №266 від 22 грудня 2007 року на суму 531 грн. 00 коп.;
- №4 від 29 січня 2008 року на суму 603 грн. 80 коп.;
- №49 від 16 лютого 2008 року на суму 121 грн. 50 коп.;
- №67 від 23 лютого 2008 року на суму 819 грн. 00 коп.;
- №95 від 22 березня 2008 року на суму 331 грн. 80 коп.;
- №134 від 31 липня 2008 року на суму 580 грн. 20 коп.;
- №180 від 09 грудня 2008 року на суму 1 288 грн. 30 коп.;
- №209 від 09 грудня 2008 року на суму 464 грн. 70 коп.;
- №33 від 06 лютого 2009 року на суму 571 грн. 90 коп. (копії яких знаходяться в матеріалах справи).
Товар було прийнято товариством з обмеженою відповідальністю “Поляне”, що підтверджується підписом представника та печаткою підприємства у вищевказаних накладних.
В подальшому, товариством з обмеженою відповідальністю “Поляне” було частково повернено товар на загальну суму 625 грн. 20 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних (повернення) №10-0000354 від 24 квітня 2009 року на суму 379 грн. 50 коп. та №10-0000865 від 27 травня 2008 року на суму 214 грн. 20 коп. та 09 грудня 2008 року на суму 31 грн. 50 коп.
Крім того, 01 липня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Поляне” (первісний боржник), товариством з обмеженою відповідальністю “Святослав” (новий боржник) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (кредитор) було укладено договір про переведення боргу.
Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору, первісний боржник перевів борг за договором №177 від 03 грудня 2007 року, в сумі 5 955 грн. 40 коп., укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник взяв на себе зобов'язання за названим у цьому пункті договором (далі -основний договір).
Пунктом 3.2.1. договору про переведеня боргу встановлено, що новий боржник зобов'язався виконати зобов'язання первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору.
Проте, в порушення взятих на себе відповідачем зобов'язань, оплату поставленого товару здійснено не було.
Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача 5 955 грн. 40 коп. заборгованості по договору №177 від 03 грудня 2007 року та договору про переведення боргу від 01 липня 2009 року.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В пункті 6.3. договору поставки продукції вказано, що якщо постачальник надав належним чином оформлені товарні і податкову накладні протягом 3 банківських днів з дати здійснення поставки товару, покупець здійснює оплату за товар в національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу в 45 календарних днів (після реалізації товару) з дати отримання товару покупцем, який вказаний в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу “товар отриманий”.
Під час розгляду даного спору відповідач не надав суду доказів того, що покупцем вказаний товар не було реалізовано.
Отже, з урахуванням п. 6.3 договору покупець повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар:
- за накладною №260 від 05 грудня 2007 року до 19 січня 2008 року;
- за накладною №266 від 22 грудня 2007 року до 05 лютого 2008 року;
- за накладною №4 від 29 січня 2008 року до 14 березня 2008 року;
- за накладною №49 від 16 лютого 2008 року до 01 квітня 2008 року;
- за накладною №67 від 23 лютого 2008 року до 08 квітня 2008 року;
- за накладною №95 від 22 березня 2008 року до 06 травня 2008 року;
- за накладною №134 від 31 липня 2008 року до 14 вересня 2008 року;
- за накладними №180, №209 від 09 грудня 2008 року до 23 січня 2009 року;
- за накладною №33 від 06 лютого 2009 року до 23 березня 2009 року.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору поставки та договору про переведення боргу, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином сума боргу в розмірі 5 955 грн. 40 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, вказаною нормою закону встановлено, що борг сплачується боржником (у разі прострочення) з урахуванням індексу інфляції, а також трьох відсотків річних.
На момент укладання договору про переведення боргу, первісний боржник -товариство з обмеженою відповідальністю “Поляне” прострочив виконання грошового зобов'язання перед позивачем по договору поставки.
Таким чином, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 1 690 грн. 10 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, а також 317 грн. 30 коп. -3 % річних (розрахунок знаходиться в матеріалах справи), нарахованих за період з 21 січня 2008 року по 14 квітня 2010 року.
Слід зазначити, що 3% річних нараховані позивачем в меншому розмірі ніж це передбачено чинним законодавством, оскільки позивач не вірно визначив періоди прострочення заборгованості.
Проте позивач самостійно визначив період та суму 3% річних, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Також розрахунок інфляційних втрат є невірним у зв'язку з неправильним визначенням періодів прострочення заборгованості.
Так, за товар поставлений 05 грудня 2007 року на суму 1 268 грн. 40 коп. відповідач повинен був розрахуватися до 19 січня 2008 року. Розмір індексу інфляції нарахований на борг в сумі 1 268 грн. 40 коп. за період з 20 січня 2008 року по 04 лютого 2008 року (05 лютого 2008 року - дата сплати товару поставленого 22 грудня 2007 року на суму 531 грн.) не збільшився.
За період з 05 лютого 2008 року по 13 березня 2008 року (14 березня 2008 року - дата оплати товару поставленого 29 січня 2008 року на суму 603, 80 грн.) сума боргу складає 1 799,40 грн. (1 268,40 грн. + 531 грн.). Розмір індексу інфляції за вказаний період становить 48,58 коп.
За період з 14 березня 2008 року по 31 березня 2008 року (01 квітня 2008 року - дата оплати товару поставленого 16 лютого 2008 року на суму 121,50 грн.) сума боргу складає 2 403,2 грн. (1 799,40 грн. + 603,8 грн.). Розмір індексу інфляції становить 91,32 коп.
За період з 01 квітня 2008 року по 07 квітня 2008 року (08 квітня 2008 року - дата оплати товару поставленого 23 лютого 2008 року на суму 819,00 грн.) сума боргу складає 2 524,70 грн. (2 403,2 грн. + 121,50 грн.). Розмір індексу інфляції становить 78,27 коп.
За період з 08 квітня 2008 року по 05 травня 2008 року (06 травня 2008 року - дата оплати товару поставленого 22 березня 2008 року на суму 331, 80 грн.) сума боргу складає 3 343,70 грн. (2 524,70 грн. + 819 грн.). Розмір індексу інфляції становить 103,65 коп.
За період з 06 травня 2008 року по 26 травня 2008 року (27 травня 2008 року відповідачем повернено товар на суму 214,20 грн.) сума боргу складає 3 675,50 грн. (3 343,70 грн. + 331,80 грн.). Розмір індексу інфляції становить 47,78 коп.
За період з 27 травня 2008 року по 13 вересня 2008 року (14 вересня 2008 року - дата оплати товару поставленого 31 липня 2008 року на суму 580,20 грн.) сума боргу складає 3 461,30 грн. (3 675,50 грн. -214,20 грн.). Розмір індексу інфляції становить 6,92 коп.
За період з 14 вересня 2008 року по 08 грудня 2008 року (09 грудня 2008 року відповідачем повернено товар на суму 31,50 грн.) сума боргу складає 4 041,50 грн. (3 461,30 грн. + 580,20 грн.). Розмір індексу інфляції становить 177, 83 коп.
За період з 09 грудня 2008 року по 22 січня 2009 року (23 січня 2009 року - дата оплати товару поставленого 09 грудня 2008 року на суму 1 753 грн.) сума боргу складає 4 010 грн. (4 041,50 грн. -31,50 грн.). Розмір індексу інфляції становить 204,51 коп.
За період з 23 січня 2009 року по 22 березня 2009 року (23 березня 2009 року - дата оплати товару поставленого 06 лютого 2009 року на суму 571,90 грн.) сума боргу складає 5 763 грн. (4 010 грн. + 1 753 грн.). Розмір індексу інфляції становить 167,13 коп.
За період з 23 березня 2009 року по 23 квітня 2009 року (24 квітня 2009 року відповідачем повернено товар на суму 379,50 грн.) сума боргу складає 6 334,90 грн. (5 763 грн. + 571, 90 грн.). Розмір індексу інфляції становить 57, 01 коп.
За період з 24 квітня 2009 року по 14 квітня 2010 року (дата зазначена позивачем) сума боргу складає 5 955,40 грн. (6 334,90 грн. - 379,50 грн.). Розмір індексу інфляції становить 595,54 коп.
З урахуванням викладеного, з відповідача також підлягає стягненню 1 578 грн. 54 коп. -інфляційних збитків, а в решті вимог про стягнення 111 грн. 56 коп. інфляційних втрат, слід відмовити, в зв'язку з невірним нарахуванням.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав”, вул. Блюхера, 6, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 31724464, п/р 260007701 в ВАТ АБ “Укргазбанк” в м. Києві, МФО 320487 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ЗАТ “ПроКредитБанк” в м. Києві, МФО 320984 -5 955 грн. 40 коп. основної заборгованості, 1 578 грн. 54 коп. -інфляційних витрат, 317 грн. 30 коп. -3% річних, 100 грн. 57 коп. витрат на сплату державного мита та 232 грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
3. В решті вимог -в позові відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Суддя А.В.Васянович
Повний текст судового рішення підписано 30 липня 2010 року.