Справа № 560/5333/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
31 жовтня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В травні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:
1.1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до стажу роботи при обчисленні пенсії період роботи з 21.10.1985 по 05.05.1989 в дитячих садках м. Красноводська та з 16.07.1990 по 22.05.1992, в дитячому садку м. Баку Каспійської флотилії, починаючи з часу призначення.
1.2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести повторний розрахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з часу призначення шляхом зарахування до стажу роботи період роботи з 21.10.1985 по 05.05.1989 в дитячих садках м. Красноводська та з 16.07.1990 по 22.05.1992 в дитячому садку м. Баку Каспійської флотилії.
1.3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з моменту її призначення з 12.12.2021 у зв'язку з включенням до страхового стажу періоду роботи з 21.10.1985 по 05.05.1989 в дитячих садках м. Красноводська та з 16.07.1990 по 22.05.1992 в дитячому садку м. Баку Каспійської флотилії.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що їй неправомірно відмовлено у врахуванні до страхового стажу періоди роботи з 21.10.1985 по 05.05.1989 в дитячих садках м. Красноводська та з 16.07.1990 по 22.05.1992 в дитячому садку м. Баку Каспійської флотилії, оскільки цей стаж роботи був наявний в позивача на день призначення пенсії, а саме з 12.12.2021 та підтверджений трудовою книжною.
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
3.1. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 весь період роботи з 21.10.1985 по 05.05.1989 в дитячих садках м. Красноводська та з 16.07.1990 по 22.05.1992 в дитячому садку м. Баку Каспійської флотилії.
3.2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу весь період роботи з 21.10.1985 по 05.05.1989 в дитячих садках м. Красноводська та з 16.07.1990 по 22.05.1992 в дитячому садку м. Баку Каспійської флотилії, з врахуванням вже зарахованих періодів роботи.
3.3. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплатити з дати призначення пенсії - 12.12.2021, ОСОБА_1 пенсію з дорахуванням стажу роботи з 21.10.1985 по 05.05.1989 в дитячих садках м. Красноводська та з 16.07.1990 по 22.05.1992 в дитячому садку м. Баку Каспійської флотилії (з врахуванням вже зарахованих періодів роботи), з урахуванням проведених виплат.
3.4. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
4. Апелянт Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивачки становить 37 років 5 місяців 20 днів, в тому числі до стажу враховано періоди догляду за дітьми: з 29.11.1983 по 26.12.1983, з 21.06.1985 по 31.10.1985, з 15.05.1987 по 14.05.1990. На звернення позивачки до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо правильності обчислення страхового стажу, позивачці повідомлено про відсутність підстав для зарахуванням періодів роботи: з 1985 по 1989 в дитячих садках м. Красноводська, оскільки неможливо визначити місяць прийняття на роботу; з 16.07.1990 по 22.05.1992, оскільки запис №10 в трудовій книжці позивачки про прийняття на роботу на посаду вихователя, містить виправлення в даті прийняття та даті наказу на прийняття, тобто трудова книжка позивачки заповнена з порушенням вимог пункту 2.12 Інструкції. Інших документів на підтвердження спірного періоду роботи, що передбачено Порядком 637 позивачкою надано не було.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12.12.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як одержувач пенсії відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV).
7. Пенсію позивачу обчислено з урахуванням страхового стажу 37 років 5 місяців 20 днів, в тому числі до стажу враховано періоди догляду за дітьми: з 29.11.1983 по 26.12.1983, з 21.06.1985 по 31.10.1985, з 15.05.1987 по 14.05.1990.
8. 23.03.2022 позивачка, звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо правильності обчислення страхового стажу. Листом головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області №3214-2883/Д-03/8-2200/22 від 21.04.2022 позивачці повідомлено про відсутність підстав для зарахуванням періодів роботи:
- з 1985 по 1989 в дитячих садках м. Красноводська, оскільки неможливо визначити місяць прийняття на роботу;
- з 16.07.1990 по 22.05.1992, оскільки запис № 10 в трудовій книжці позивачки про прийняття на роботу на посаду вихователя, містить виправлення в даті прийняття та даті наказу на прийняття, тобто трудова книжка позивачки заповнена з порушенням вимог пункту 2.12 Інструкції, Інших документів на підтвердження спірного періоду роботи, що передбачено Порядком 637 позивачка не надала.
9. Вважаючи, що їй протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу період роботи з 21.10.1985 по 05.05.1989 в дитячих садках м. Красноводська та з 16.07.1990 по 22.05.1992, в дитячому садку м. Баку Каспійської флотилії, позивач звернулася до суду для захисту порушеного права.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
12. За приписами статті 1 Закону № 1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
працюючий пенсіонер - особа, якій призначено пенсію та яка є застрахованою відповідно до пунктів 1 - 7, 11 - 13 частини першої статті 11 цього Закону;
роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
13. Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
14. Як передбачено частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
15. Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
16. Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
17. Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону № 1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
18. Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
19. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
20. Також, згідно ст.48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
21. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
22. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
ІV. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
23. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.
24. Обчислення трудового стажу проводиться відповідно до норм Закону України від 05.11.1991 №1788 "Про пенсійне забезпечення" та постанови КМУ від 12.08.1993 №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок № 637).
25. Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
26. Пунктом 1 даного Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
27. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку).
28. Аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, суд приходить до висновку, що положення Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону №1788-XII, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме: за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-XII).
29. З матеріалів справи встановлено, що згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 29.06.1981, позивач:
- з 21.10.1985 прийнята на роботу вихователем дитячого садка №4 (запис №7, наказ №115 від 21.10.1985 по Красноводському міському відділу освіти);
- 05.05.1989 переведена тимчасово у дитячий садочок №5 (запис №8, наказ №20 від 05.05.1989 по Красноводському міському відділу освіти;)
- 11.12.1989 звільнена у зв'язку з переведенням чоловіка військовослужбовця на нове місце служби (запис №9, наказ №140 від 11.12.1989 по Красноводському міському відділу освіти);
- з 16.07.1990 прийнята на роботу в дитячий садок КФ на посаду вихователя (Запис №10, наказ №138"а" від 16.07.1990);
- 22.05.1992 звільнена у зв'язку з переведенням чоловіка військовослужбовця на нове місце служби (запис №11, наказ №28 від 05.05.1992).
30. Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачу відмовлено у зарахуванні трудового стажу з 1985 по 1989 в дитячих садках м. Красноводська, оскільки неможливо визначити місяць прийняття на роботу; з 16.07.1990 по 22.05.1992, оскільки запис №10 в трудовій книжці позивачки про прийняття на роботу на посаду вихователя, містить виправлення в даті прийняття та даті наказу на прийняття, тобто трудова книжка позивачки заповнена з порушенням вимог пункту 2.12 Інструкції, інших документів на підтвердження спірного періоду роботи, що передбачено Порядком 637 позивачка не надала.
31. Дослідивши вказану копію трудової книжки, суд відмічає, що з неї чітко вбачаються у записі №7 місяць прийняття позивачки на роботу на посаду вихователя дитячого садка №4 - жовтень, що додатково зазначено в наказі №115 від 21.10.1985 по Красноводському міському відділу освіти.
32. Також запис №10 містить чітке зазначення прийняття позивачки на роботу в дитячий садок КФ 19.07.1990 на посаду вихователя, що додатково зазначено в наказі №138а від 16.07.1990).
33. Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач з 21.10.1985 по 11.12.1989 працювала вихователем дитячого садка №4, з 16.07.1990 по 22.05.1992 вихователем дитячого садка КФ, що підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 29.06.1981.
34. Отже, трудова книжка містить відомості про трудову участь позивача за спірний період, ці дані є беззаперечними та достовірними.
35. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
36. Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
37. Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
38. Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
39. Позивач, як працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності трудової книжки не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві.
40. Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №683/977/17, від 08.05.2018 у справі № 672/455/17, у постановах від 12.12.2019 у справі №674/1579/16-а, 20.02.2020 у справі № 607/14316/16-а, №171/1900/16-а, від 27.04.2020 у справі №648/1613/17.
41. Таким чином, на підставі вищевказаних документів, трудовий стаж роботи позивача з 21.10.1985 по 11.12.1989, з 16.07.1990 по 22.05.1992 підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи та підлягає зарахуванню позивачу до страхового стажу.
42. З огляду на зазначене, апелянт безпідставно не взяв до уваги зазначені документи позивача та жодним чином не довів правомірність своїх дій щодо неврахування спірних періодів роботи позивача при розгляді його заяви щодо правильності обчислення страхового стажу.
43. Разом з тим, як зазначив відповідач періоди по догляду за дітьми як непрацюючої матері з 29.11.1983 по 26.12.1983, з 21.06.1985 по 31.10.1985, з 15.05.1987 по 14.05.1990 зараховані ОСОБА_1 до страхового стажу при призначенні пенсії.
44. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає за необхідне періоди роботи позивача в з 21.10.1985 по 11.12.1989, з 16.07.1990 по 22.05.1992 зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , з врахуванням вже зарахованих періодів роботи.
45. Відповідно до статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.
46. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
47. Пенсійного віку ОСОБА_1 досягла 11.12.2021, а з заявою про призначення пенсії звернулася 18.02.2022, в зв'язку з чим у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія має бути призначена їй, починаючи з 12.12.2021.
48. Разом з тим, право позивача на отримання належних особі пенсійних виплат в цьому випадку не може ставитися в залежність від підтвердження в судовому порядку тих обставин, які існували на час звернення із первинною заявою та викликали сумнів у пенсійного органу, а тому таке право підлягає поновленню з моменту його виникнення.
49. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.04.2019 у справі №172/730/17.
50. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
51. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
52. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
53. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
54. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
55. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
56. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Хмельницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.