04.08.10 Справа № 11/79-10.
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія
Дженералі Гарант», м. Київ в особі Чернігівської філії ВАТ «УСК
«Дженералі Гарант» , м. Чернігів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ана», м. Суми
про стягнення матеріальної шкоди в сумі 1 117 грн. 67 коп.
СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 1 117 грн. грн. 67 коп. заборгованості по виплаті страхового відшкодування за договором майнового страхування (поліс № 19/18377) в наслідок заподіяння шкоди водієм відповідача при виконання ним своїх службових обов'язків.
Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.
Представники сторін в засідання суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце проведення судового засідання
Явка представників сторін не визнавалася судом обов'язковою, а тому не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.
Тому, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд встановив:
10.04.2007р. ВАТ “Українською страховою компанією “Дженералі Гарант” був виданий поліс №19/18377 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, за яким застраховано автомобіль «ВАЗ-210432 д/н. СВ 93-94 АЕ на страхову суму 1117 грн. 67 коп.
17 липня 2007 року в м. Лебедин на площі Волі відбулося зіткнення автомобіля «ГАЗ-5312» д/н. 005-86 СВ, під керуванням водія Сіряченка Юрія Івановича та автомобіля «ВАЗ-210432» д/н СВ 93-94 АЕ під керуванням водія Ільєнко Михайла Дмитровича.
Факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджується довідкою від 09.11.2007р., виданною ДАІ УМВС України в Сумській області, копія якої міститься в матеріалах справи. В наслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження у вигляді деформації верхньої частини переднього капоту автомобіля, передньої частини лівого переднього крила.
Вина водія Сіряченка Юрія Івановича встановлена постановою № 3-3579/07 від 24.10.2007р. Білопільського районного суду Сумської області про притягнення до адміністративної відповідальності.
Водій автомобіля «ГАЗ-5312» д/н. 005-86 СВ Сіряченко Юрій Іванович підчас скаєння ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Анна» .
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту виконаних робіт № ЗА-0014760 від 31.10.2007р. вартість відновлюваного ременту автомобіля «ВАЗ - 210432», д/н. СВ 93-94 АЕ складає 1 494 грн. 77 коп.
Позивач, виконуючи свої договорні зобовязання перед страхувальником виплатив страхове відшкодування в сумі 1 117 грн. 67 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1066 від 30.11.2007р.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність виникає у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ана» на момент ДТП як власника транспортного засобу «ГАЗ-5312» д/н. 005-86 СВ.
Автомобіль «ВАЗ-210432 д/н. СВ 93-94 АЕ , пошкоджений по вині Товариства з обмеженою відповідальністю «Ана», застрахований відповідно до договору майнового страхування (поліс № 19/18377) з терміном дії з 10.04.2007р. по 09.04.2008р., укладеного між ВАТ “Українська страхова компанія Дженералі Гарант» в особі Чернігівської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» та Ільєнко Михайлом Дмитровичем. Згідно даного договору забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «ВАЗ - 210432», д/н. СВ 93-94 АЕ , власником якого є Ільєнко Михайло Дмитрович.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позивач у позовних вимогах посилається на те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межех фактичних витрат преходить право вимагати, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заявлені збитки.
Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно вимог ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховик має право на регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач порушив його право на страхове відшкодування в порядку регресу, не виплативши грошові кошти в сумі 1 117 грн. 67 коп.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до відповідача з письмовою претензією щодо відшкодування шкоди в порядку регресу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні і сама претензія, і докази її надсилання на адресу відповідача, а опис цінного листа з штампом укрпошти від 28.05.2010р. , який міститься в матеріалах справи (а.с. 5), є підтвердженням вручення відповідачу копії позовної заяви на виконання вимог ст. 57 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача неправомірними, необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити.
2. Копію рішення надіслати сторонам по справі.
СУДДЯ Ю.О.ЗРАЖЕВСЬКИЙ
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписано 06.08.2010 р.
Суддя