ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 56/1726.07.10
Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., розглянувши матеріали
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малтіфом"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Портал А.С."
простягнення 11968,09 грн.
Представники сторін:
від позивача Ускова О.І. -представник за довіреністю від 11.06.2010 б/н;
від відповідачане з'явились.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Малтіфом" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Портал А.С." заборгованості на загальну сум у11002,50 грн. -основного боргу, 775,68 грн. -інфляційні втрати, 189,91 грн. -3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виконані зобов'язання щодо оплати поставленого товару згідно накладної від 13.10.2009. У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження організації за вказаною адресою.
У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва
Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу поставки товару, Товариство з обмеженою відповідальністю Малтіфом" здійснило 13.10.2009 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Портал А.С." поставку товарів на підставі накладної № РН-0000317, копія якої є в матеріалах справи на загальну суму 11002,50 грн., які відповідачем оплачені не у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Вчинення відповідного правочину підтверджується товарною накладною, копія якої є в матеріалах справи.
Також, позивач направив відповідачу рахунок -фактуру від 12.10.2009 № СФ-0000408 на загальну суму 11002,50 грн., в якому зазначено, що рахунок дійсний до сплати до 14.10.2009.
Відповідач вартість отриманого товару не оплатив, доказів зворотного не надав.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поставка товарів відповідачу, прийняття товару останнім та часткова оплата свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі -продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
В силу положень ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості, який позивачем заявлений у позові, оскільки позивачем до матеріалів справи надано копію товарної накладної, копію довіреності на отримання товаро -матеріальних цінностей та рахунок -фактуру, відповідно до якого відповідач повинен був оплатити вартість поставленого товару до 14.10.2009.
Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження здійснення повного розрахунку за поставлений товар, розмір заборгованості не оспорений.
Отже, заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок не здійснення розрахунків з позивачем за поставлений товар , становить 11002,50 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 11002,50 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 189,91 грн. та інфляційні витрати у розмірі 775,68 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних позивача, суд не погоджується з ними, оскільки в них містяться арифметичні помилки.
За розрахунок суду розмір інфляційних витрат становить 275,06 грн., а розмір 3% річних становить 137,46 грн.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення основного боргу у розмірі 11002,50 грн., в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 275,06 грн. та в частині стягнення 3% річних у розмірі 137,46 грн., а в іншій частині позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Портал А.С." (03055, м. Київ, вул. Олени Теліги, 7-А, корп.. 1, оф. 20, код ЄДРПОУ 34430784 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малтіфом" (01010, м. Київ, вул. Миколи Гайцана, 8/9, код ЄДРПОУ 32850881) суму основної заборгованості у розмірі 11002 (одинадцять тисяч дві) грн. 50 коп., інфляційні витрати у розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 06 грн., 3% річних у розмірі 137 (сто тридцять сім) грн. 46 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 114 (сто чотиринадцять) грн. 15 коп. та 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя
В.В. Джарти
Дата підписання 02.08.10