ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/26929.07.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Аверс»
До Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»
Простягнення 38 500 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Плаха А.В. -дов.
Від відповідача Куликов І.А. -дов.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк»38 500 грн. заборгованості за договором оренди (найму) нежитлових приміщень від 06.06.2008р.
Відповідач свої обґрунтування виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 08.06.2010р., доповненні до відзиву від 01.07.2010р. та додаткових поясненнях від 19.07.5010р.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
06.06.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Аверс»та Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк»було укладено договір оренди (найму) нежитлових приміщень.
Відповідно до п.1.1. договору позивач надав, а відповідач прийняв платне строкове користування (в оренду) нежитлові приміщення, що належать позивачу на праві власності, а саме магазин: на 1-му поверсі літ. А-4, площею 195 кв.м., що знаходиться аза адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 208.
Згідно з п.1.5. Договір оренди (найму) метою оренди було розташування в ньому структурного підрозділу Банку.
Пунктом 4.2.2. договору передбачено, обов'язок відповідача сплачувати позивачу орендну плату відповідно до умов договору.
Відповідно до п.3.2. договору, орендна плата вноситься відповідачем щомісячно шляхом її безготівкового перерахування на поточний рахунок позивача.
Згідно акту приймання-передачі до Договір оренди (найму) від 01.08.2008 року Банк прийняв зазначене приміщення 01.08.2008 року.
З урахуванням п.3.1.-3.1.1. Договір оренди (найму) Банк перерахував орендну плату у розмірі 165000 гривень, що відповідає орендній платі за перший та останній/місяць оренди (серпень та з 17.10.2008 року по 17.11.2008 року) та за вересень 2008/року, що підтверджується меморіальним ордером № 38285 від 18.06.2008 року та меморіальним ордером № 8830 від 05.09.2008 року.
При розірванні Договір оренди (найму), між Банком та Позивачем підписано акт прийому-передачі приміщення від 17.11.2008 року.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.03.2009 року по справі № 18/399 встановлено, що Банк орендував приміщення три місяці і шістнадцять днів, таким чином встановлено приюдиційний факт, що не потребує додаткового встановлення в даному судовому процесі.
Відповідно до листа Позивача від 11.11.2008 року № 116, що направлений на адресу Банку, як відповідь на його лист від 04.11.2008 року, розмір орендної плати було зменшено на 30% та надані відповідні рахунки: № 767/1 від 11.11.2008 року за оплату орендної плати за жовтень 2008 року на суму 38500 гривень та № 768/1 від 11.11.2008 року за оплату орендної плати за жовтень 2008 року на суму 38500 гривень.
Згідно з п.3.4. Договору оренди (найму) розмір орендної плати може бути змінений тільки за письмовою згодою Сторін.
Стаття 207 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Таким чином розмір орендної плати за жовтень та листопад 2008 року, є зміненим і не відповідає твердженням Позивача про те, що розмір орендної плати визначений в п.3.1. Договору оренди (найму).
Суду доведено, що на дату звернення до суду Позивач не виставляв інших рахунків, які б свідчили про інший розмір орендної плати ніж той, що зазначено в наданих рахунках № 767/1 від 11.11.2008 року та № 768/1 від 11.11.2008 року де зафіксована орендна плата за жовтень та листопад 2008 року на суму 38500 гривень за місяць оренди.
Таким чином, волевиявлення Позивача і Банку щодо намірів зменшення орендної плати за жовтень-листопад 2008 року є дійсним.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково 4033 грн.. 28 коп. заборгованості, з наступних підстав:
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.03.2009 року по справі № 18/399 встановлено, що Банк орендував приміщення три місяці і шістнадцять днів ( з 01.08.2008р. по 16.102008р.).
Згідно з п.3.4. Договору оренди (найму) розмір орендної плати може бути змінений тільки за письмовою згодою Сторін.
Суду доведено, що розмір орендної плати змінений за письмовою згодою Сторін, що підтверджується листом Позивача від 11.11.2008 року № 116, що направлений на адресу Банку, як відповідь на його лист від 04.11.2008р.
Тобто, розмір орендної плати за жовтень та листопад 2008 року, є зміненим і не відповідає твердженням Позивача про те, що розмір орендної плати визначений в п.3.1. Договору оренди (найму).
Банк (Відповідач), відповідно до п.3.1.-3.1.1. Договір оренди (найму) перерахував орендну плату у розмірі 165000 гривень, що відповідає орендній платі за перший та останній/місяць оренди (серпень та з 17.10.2008 року по 17.11.2008 року) та за вересень 2008/року, що підтверджується меморіальним ордером № 38285 від 18.06.2008 року та меморіальним ордером № 8830 від 05.09.2008 року.
Тобто, матеріалами справи доведено та відповідачем не спростовується, що заборгованість відповідача за користування приміщенням за період з 01.08.2008р. по 16.11.2008р. складає 4033,28 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, в судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, у сумі 4033 (чотири тисячі тридцять три) грн.. 28 коп.
В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог в решті частині боргу у сумі 34 466,72грн. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цієї частині.
Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог, в частині стягнення 4033 грн.. 28 коп.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
29.07.2010р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя за згодою представників сторін, на підставі ст.85 ГПК України, оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»(01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Аверс»(18000, м. Черкаси, вул.. Леніна, 6, код ЄДРПОУ 32291417) 4033 (чотири тисячі тридцять три) грн. 28 коп. заборгованості, 40 (сорок) грн. 33 коп. державного мита та 24 (двадцять чотири) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
В решті частини позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.
Суддя І.І.Борисенко
Рішення підписано: 04.08.2010р.