про залишення позовної заяви без руху
31 жовтня 2022 року Київ № 320/9811/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача викладені у листі від 05.07.2022 № 1000-0203-8/59707, які полягають у неприйнятті рішення про проведення у відповідності до статей 43, 51, 55 та 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» перерахунку і виплати (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 01.11.2021 за № 2/3/1/5899 виготовленої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, без обмеження максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019;
- зобов'язати відповідача у відповідності до статей 43, 51, 55 та 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» здійснити перерахунок і виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивачу на підставі визначеної довідки про розмір грошового забезпечення від 01.11.2021 за № 2/3/1/5899 виготовленої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19, без обмеження максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 5 та 8 частини п'ятої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно із частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою (зареєстрована відповідачем 22.06.2022 за вх. № 8315/С-1000-22), до якої додав довідку про розмір грошового забезпечення, наданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для перерахунку пенсії.
Із відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 05.07.2022 вбачається, що відмовлено було у перерахунку на підставі довідки від 01.11.2021 за № 2/3/1/5899.
Водночас, матеріали позовної заяви не містять заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску в частині позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача, які позивач пов'язує з фактичним отриманням листа-відповіді відповідача від 05.07.2022, відповідно до якого відмовлено в перерахунку та виплаті сум пенсії на підставі нової довідки, оскільки в силу вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 Кодексу регламентовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Звертаючись 24.10.2022 до суду з позовом про визнання протиправними дії та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
Матеріали позовної заяви не містять належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, а також заяви про поновлення строку звернення до суду, враховуючи, що між датою видачі довідки, зверненням до відповідача та в подальшому до суду пройшло майже одинадцять місяців.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням.
У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду.
У силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, статтею 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 2481 грн.
Таким чином, при зверненні до суду із цим позовом, позивачеві слід було сплатити 992, 40 грн. судового збору за заявлені позовні вимоги.
Доказів сплати судового збору позивачем суду не надано, натомість надано копію посвідчення учасника бойових дій.
Отже позивач уважає, що він звільнений від сплати збору як учасник бойових дій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
З приводу викладеного суд зазначає таке.
Відповідно пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Тобто лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно наявності статусу учасника бойових дій або предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.
При цьому, пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав позивача, що безпосередньо випливає із реалізацією ним статусу учасника бойових дій, а отже відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2018 у справі № 820/2891/17, від 26.03.2018 у справі № 805/3967/17-а, від 03.04.2018 у справі № 814/2000/17, від 13.07.2018 у справі № 461/618/17, від 23.08.2018 у справі № 800/416/17, від 07.08.2018 у справі № 826/14550/17, від 30.07.2019 у справі № 701/226/19.
Предметом цього спору є дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки спір у цій справі не пов'язаний із соціальним захистом позивача як учасника бойових дій, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали;
- оригіналу документа про сплату 992, 40 грн. судового збору.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.