ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 3/24705.08.10
За позовом Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах
держави в особі Управління комунального майна району виконавчого
органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у
м. Києві державної адміністрації)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтек»
Про стягнення 32 330,49 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники:
Від прокуратури Біда С.П. -помічник прокурора, посвідчення № 24 від 06.02.2008
Від позивача Кішинська О.П. -довіреність № 3-УМ від 11.01.2010
Від відповідача не з'явились
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтек» 32 330,49 грн. боргу по орендній платі (за період з 27.10.2009 по 30.06.2010) за користування приміщенням площею 187,00 кв. м. по вул. Автозаводській, 89 у м. Києві по договору № 13140 оренди нежитлового будинку (приміщення ) від 27.10.2009.
В судовому засіданні 05.08.2010 представником прокуратури було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтек»на користь Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) заборгованість по орендній платі з 27.10.2009 по 31.07.2010 у сумі 35 374,78 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги прокуратури з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримав повністю.
Відповідач в засідання суду не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 27.07.2010.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
Ухвали суду надсилались за адресами, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 05.08.2010: м. Київ, вул. Фрунзе, 172, кв. 34, а також за адресою об'єкта оренди -м. Київ, вул. Автозаводська, 89.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засідання 05.08.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури і позивача, Господарський суд міста Києва
27.10.2009 між Управлінням комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації) (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будтек»(орендар) було укладено договір № 13140 оренди нежитлового будинку (приміщення) (далі -договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі рішення сесії Оболонської районної у м. Києві ради № 23/8 від 27.10.2009 передав, а орендар прийняв в оренду нежиле приміщення (об'єкт оренди) за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 89 для офісу.
Згідно п. 2.1. договору об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 187,00 кв. м.
31.12.2009 орендар повернув орендодавцю за актом прийому-здачі частину приміщення площею 125,2 кв. м.
Спір виник в зв'язку з тим, що прокуратурою встановлено, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з 27.10.2009 по 31.07.2010, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 35 374,78 грн.
Оцінюючи подані прокуратурою і позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 9.1. договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 27.10.2009 до 25.10.2010.
Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.
Згідно п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі чинної Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користуванням майном територіальної громади Оболонського району м. Києва, затвердженої рішенням Оболонської районної у м. Києві ради та на дату підписання договору становить 7 227,04 грн.
Згідно п. 3.4. договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
Пунктом 3.5. договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві або дата примусового виселення орендаря.
Отже, умовами договору передбачено, що зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати припиняються лише по поверненню орендованого приміщення.
Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.
Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків у частинні внесення плати за оренду нежитлового приміщення, в результаті чого виникла заборгованість, що неоспорена відповідачем, за період з 27.10.2009 по 31.10.2010, що становить 35 374,78 грн.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.
Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене, вимоги прокуратури про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 35 374,78 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтек»(м. Київ, вул. Фрунзе, 172, кв. 34 код ЄДРПОУ 32914398) на користь Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації) (м. Київ, вул. Тимошенка, 16, код ЄДРПОУ 26064061) 35 374 (тридцять п»ять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 78 коп. основного боргу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтек»(м. Київ, вул. Фрунзе, 172, кв. 34 код ЄДРПОУ 32914398) в доход Державного бюджету України 353 (триста п»ятдесят три) грн. 74 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
СуддяВ.В. Сівакова
Рішення підписано 09.08.2010.