ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/26703.08.10
За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»
до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»
про стягнення 19 104,54 грн.
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Грузький Ю.О.
Представники:
від позивача : Семко В.С. (довіреність 29/12-09_С від 29.12.2009р.);
від відповідача: Лигін В.В. (довіреність № 198 від 18.06.2010р.).
В судовому засіданні 03 серпня 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(надалі -відповідач) про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 19 104,54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо -транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВС/4830228. Крім того, позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Розглянувши подані на розгляд суду позовні матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати грошові кошти.
Відповідач надав до суду відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, що документом, який визначає розмір збитку є звіт про визначення вартості матеріального збитку № 471 від 20.11.2009р., а тому саме вказаний звіт має братися до уваги при встановленні відшкодування, яке має сплачуватися відповідачем на користь позивача. Так, відповідно до звіту, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Toyota Auris», реєстраційний номер АА 2728 CT, становить: 17105, 64 грн. Згідно полісу № ВС/4830228, франшиза складає: 510,00 грн. Таким чином, BAT «НОВА»визнає позовні вимоги лише в частині стягнення 16595, 64 грн., тобто: 17105, 64 грн. - 510,00 грн.). Участь свого представника в судові засідання забезпечив частково, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвалою від 08.07.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 20.07.2010р. Ухвалою від 20.07.2010р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача було відкладено до 03.08.2010р.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
01 червня 2009 року між позивачем (надалі - Страховик) та Самойленко Оксаною Володимирівною (далі по тексту - Страхувальник), був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № АС 003023 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту -Договір добровільного страхування).
Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб Auris», державний реєстраційний номер АА 2728 CT.
Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб Auris», державний реєстраційний номер АА 2728 CT належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії ААС 335498 (копія в матеріалах справи).
Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема -пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідний страховий випадок настав 19 серпня 2009 року на вул. І. Мазепи, 18/29 в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля Auris», державний реєстраційний номер АА 2728 CT, що знаходився під керуванням Страхувальника і автомобіля «Opel», державний реєстраційний номер CA 7482 AB під керуванням Лисий Владислава Юхимовича.
В результаті ДТП автомобіль Auris», державний реєстраційний номер АА 2728 CT було пошкоджено, що підтверджується довідкою № 123/0814, виданою МВС України (копія в справі).
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 18774,54 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні 54 копійки), що підтверджується платіжним дорученням № 174 від 23.04.2010р. (копія в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № АС-002226 від 13.01.2010р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) (розрахунок страхового відшкодування міститься в матеріалах справи).
Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що позивачем були понесені додаткові фінансові витрати пов'язанні з проведенням автотоварознавчого дослідження в розмірі 330,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2612 від 30.12.2009р. (копія в справі).
Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з постановою Печерського районного суду м. Києва справа № 3-4536/2009 від 06 жовтня 2009 року (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Лисий В.Ю. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Як свідчать матеріали справи Лисий В.Ю. застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Opel», державний реєстраційний номер CA 7482 AB, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4830228 (тип договору -3, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з Лисий В.Ю. полісу № ВС/4830228 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану Лисий В.Ю. шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Opel», державний реєстраційний номер CA 7482 AB.
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Лисий В.Ю. транспортного засобу «Opel», державний реєстраційний номер CA 7482 AB.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Як вбачається зі звіту про визначення вартості матеріального збитку № 471 від 20.11.2009р. (копія в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Toyota Auris», реєстраційний номер АА 2728 CT, внаслідок згаданої ДТП, становить: 17105,64 грн.
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що полісом № ВС/4830228 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25500,00 грн. та франшиза в розмірі 510,00 грн. сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Лисий В.Ю., транспортного засобу «Opel», державний реєстраційний номер CA 7482 AB становить: 16595, 64 грн., тобто: 17105, 64 грн. - 510,00 грн.).
18.05.2010p. позивач на адресу відповідача направив регресну вимогу № 15/04/8.04/129-09 (копія в справі) про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП, але дані вимоги, як зазначає позивач, виконані не були. Факт отримання листа відповідачем 20 травня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 2999280 (копія в справі).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На час розгляду справи сума страхового відшкодування позивачу відповідачем не перерахована, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем і становить: 16595,64 грн.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача додаткових фінансових витрат в розмірі 330,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного. Зі змісту страхового акту № АС-002226 від 13.01.2010р. та розрахунку до нього чітко вбачається, що розмір витрат за проведення експертизи (оцінки майна) були включені позивачем до загальної суми страхового відшкодування, до того ж належним та допустимим доказом сплати за експертні послуги є подане позивачем платіжне доручення № 2612 від 30.12.2009р.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 16925,64 грн. з них 16595,64 грн. -основного боргу та 330,00 грн. -витрат за визначення вартості матеріального збитку.
Судові витрати позивача у розмірі 299,48 грн. (90,38 грн. державного мита та 209,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(ідентифікаційний код: 31241449, адреса: 02660, м. Київ, Дніпровський район, вул. Марини Раскової, будинок, 11, рахунок 26507001306565 в ЗАТ «ОТП Банк»МФО 300528) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»(ідентифікаційний код: 35429675, адреса: 08131, Київська область, Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, будинок, 56, каб. 305, п/р 26509301956 в ВАТ «Ощадбанк»філія - Головного управління по м. Києву та Київської області, МФО 322669) грошові кошти в розмірі 16 925,64 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять гривень 64 копійки) та судові витрати в сумі 299,48 грн. (двісті дев'яносто дев'ять гривень 48 копійок). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення - 06.08.2010р.