24 жовтня 2022 року м. Житомир справа № 240/12904/21
категорія 102020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні в справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/12904/21 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 15.06.2021 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Виконавчого комітету Житомирської міською радою щодо надання ОСОБА_1 не в повному обсязі запитуваної інформації по першому питанню запиту від 15.06.2021, а саме в частині ненадання запитуваних документів та зобов'язано Виконавчий комітет Житомирської міської ради надати ОСОБА_1 повну інформацію по першому питанню запиту від 15.06.2021 в частині надання запитуваних документів.
Постановою від 12.01.2022 року Сьомого апеляційного адміністративного суду рішення залишене без змін.
На виконання вказаного рішення 14.04.2022 Житомирським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчі листи.
22 лютого 2022 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення суду.
Ухвалою судді від 20.04.2022 в задоволені заяви виконавчого комітету Житомирської міської ради про роз'яснення рішення суду відмовлено.
12.07.2022 виконавчим комітетом Житомирської міської ради подано заяву про роз'яснення змісту виконавчого листа №240/12904/21 виданого 12.04.2022 Житомирським окружним адміністративним судом та зупинення стягнення на підставі виконавчого документу.
Постановою від 07.09.2022 року Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу виконавчого комітету Житомирської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року - без змін.
12.10.2022 адміністративна справа №240/12904/21 повернулась до Житомирського окружного адміністративного суду.
Керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України та ч.5 ст.383 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву по суті без участі представників сторін в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши заяву та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що стаття 254 КАСУ передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.
Виходячи з системного тлумачення положень ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути рішення чи ухвалу суду, проте Кодексом адміністративного судочинства не передбачено роз'яснення змісту виконавчого листа.
Водночас, суд зазначає, що в рішеннях судів першої і другої інстанції чітко зазначено, що позивач просив, серед іншого, надати копії документів на підставі яких внесено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:040:0026, а саме - копію проекту землеустрою та рішення сесії Житомирської міської ради, яким його затверджено, а також, хто саме вносив такі відомості до Державного земельного кадастру. Сторонами не заперечується, що копій запитуваних документів розпорядником інформації не надано.
Враховуючи вищевказане слід зазначити, що вимога представника виконавчого комітету Житомирської міської ради про роз'яснення змісту виконавчого документу є очевидно безпідставною та необґрунтованою.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
При аналізі зазначених норм чинного законодавства України встановлено, що належне виконання виконавцем покладених на нього обов'язків гарантує, зокрема, непорушність майнових прав як стягувача, так і боржника.
Підстави зупинення вчинення виконавчих дій регламентовані ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаною нормою визначений виключний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дії, які здійснюються державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови.
Тобто, законодавством чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме, що зупинення виконавчого провадження вирішується судами апеляційної та касаційної інстанції та безпосередньо державним виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право зупинити вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Як слідує із змісту заяви, відповідач просить зупинити вчинення виконавчих дій на підставі виконавчого документу по справі №240/12904/21, виданого Житомирським окружним адміністративним судом та відізвати вказаний виконавчий документ до прийняття судових рішень Сьомим апеляційним адміністративним судом та Вищим адміністративним судом України в порядку касаційного оскарження.
Відповідно до приписів частини 3 статті 374 Кодексу адміністративного судочинства до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Вирішуючи питання про задоволення вказаного клопотання, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.
Розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала заяву, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням оскаржуваних судових рішень.
Отже, клопотання про зупинення вчинення виконавчих дій має бути вмотивованим та містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.
Суд зауважує, що постановою від 12.01.2022 року Сьомого апеляційного адміністративного суду рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 - залишене без змін, а також постановою від 07.09.2022 року Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу виконавчого комітету Житомирської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року - без змін, а тому зміст рішення викладений чітко та зрозуміло, не допускає неоднозначного тлумачення всього тексту рішення чи окремої його частини.
Слід зазначити, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду є зобов'язального характеру щодо надання копій документів на підставі яких внесено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:040:0026, а саме - копію проекту землеустрою та рішення сесії Житомирської міської ради, яким його затверджено, а також, хто саме вносив такі відомості до Державного земельного кадастру, а питання щодо зупинення стягнення та накладання штрафу є предметом для подання окремого позову щодо оскарження дій державного виконавця.
Частиною 1 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням того, що у заяві представника відповідача не міститься обґрунтованих доводів, що дають підстави про необхідність зупинення вчинення виконавчих дій на підставі виконавчого документу, та відсутні докази на підтвердження таких доводів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення змісту виконавчого листа №240/12904/21 виданого 12.04.2022 Житомирським окружним адміністративним судом та зупинення стягнення на підставі виконавчого документу.
Керуючись статтями 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволені заяви Виконавчому комітету Житомирської міської ради про роз'яснення змісту виконавчого листа №240/12904/21 виданого 12.04.2022 Житомирським окружним адміністративним судом та зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Г. Попова