ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/12005.07.10
За позовомВідкритого акціонерного товариства «Біомедскло»
ДоЗакритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»
Пророзірвання договору № 167/77/х-08 від 29.02.2008 р. та зобов'язання повернути кошти
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь:
Від позивача: Таргонський І.М. -дов. № б/н від 01.01.2010 р.
Від відповідача: Бойко Д.М. -дов. № 4 Д-08 від 29.12.2009 р.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Біомедскло»до Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»про розірвання договору № 167/77/х-08 від 29.02.2008 р., зобов'язання повернути кошти на користь позивача в сумі 342 367,46 грн. і стягнення 12 803, 61 грн. трьох відсотків річних та 54 437,29 грн. інфляційних нарахувань.
Ухвалою суду від 18.03.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/120 та призначено її розгляд на 21.04.2010 року, зобов'язано сторін надати певні документи.
Представник позивача у судове засідання 21.04.2010 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду від 18.03.2010 р. не виконав.
Представник відповідача надав суду клопотання про припинення провадження у даній справі, яке суд відхилив.
Приймаючи до уваги необхідність витребувати необхідні документи у справі, у зв'язку з нез'явленням представника позивача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали від 18.03.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 21.04.2010 р. розгляд даної справи було відкладено до 17.05.2010 р.
Представник позивача у призначене судове засідання 17.05.2010 р. повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвал суду від 18.03.2010 р. та від 21.04.2010 р. не виконав.
Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, пояснив, що згідно з пунктом 10.12. договору № 167/77/х-08 від 29.02.2008 р., даний договір є укладеним, а зобов'язання постачальника щодо постачання планового обсягу поставки на місяць поставки і зобов'язання покупця щодо оплати планового обсягу поставки є дійсним лише за умови укладення додаткової угоди до даного договору , що встановлює ціну газу на такий місяць поставки.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги необхідність витребувати документи у справі, у зв'язку з повторним нез'явленням представника позивача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали від 18.03.2010 р. та від 21.04.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи № 37/120 на 07.06.2010 р.
У судовому засіданні 07.06.2010 р. була оголошена перерва до 14.06.2010 р. з метою повторного витребування у позивача письмових пояснень, чи укладалася додаткова угода до договору № 167/77/х-08 від 29.02.2008 р., передбачена пунктом 10.12 даного договору.
У судове засідання 14.06.2010 р. представник позивача не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали не виконав.
Представники відповідача пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні 14.06.2010 р. повторно було оголошено перерву до 05.07.10 р. для прийняття рішення та виготовлення його повного тексту рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між Відкритим акціонерним товариством «Біомедскло»(покупець) та Закритим акціонерним товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»(постачальник) був укладений договір про постачання природного газу № 168/77/х-08 від 10.08.2008 р., відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, вказаному в статті 2 даного договору.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 2.1. договору № 168/77/х-08 від 29.02.2008 р. встановлено, що постачальник передає покупцю в обсязі 32 200 000,00 куб. м протягом періоду з 01 березня 2008 року до 31 грудня 2011 року включно.
Відповідно до пункту 3.3. договору № 168/77/х-08 від 29.02.2008 р., після виконання позивачем вимог п.п. 3.2, 6.2 даного договору, підписання додаткової угоди до даного договору, що встановлює ціну газу на відповідний місяць поставки, та надання до 20 числа місяця, який передував місяцю поставки газу, належним чином оформленої заявки, постачальник надає філії «Об'єднане диспетчерське управління»ДК «Укртрансгаз»заявку на включення Планового обсягу поставки до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки. При відсутності заявки від покупця на відповідний місяць поставки відповідач надає до ОДУ встановлені в договору обсяги.
Відповідно до пункту 6.3.2 даного договору, якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість вказаного в акті обсягу газу, надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата газу на поточний місяць поставки.
Відповідно до п. 10.12 договору № 168/77/х-08 від 29.02.2008 р., сторони домовились, що договір є укладеним, а зобов'язання постачальника щодо постачання Планового обсягу поставки на місяць поставки і зобов'язання покупця щодо оплати Планового обсягу є дійсним лише за умови укладення додаткової угоди до даного договору, що встановлює ціну на газ.
Пунктом 11.1 даного договору встановлено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і поширюється на відносини між сторонами щодо постачання природного газу, які виникли з 1 березня 2008 року до 31 грудня 2011 року включно, а в частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення, з урахуванням умов п.10.12 даного договору.
Поясненнями позивача стверджується, що на виконання умов договору позивач здійснив оплату за природний газ у сумі 1 137 582,98 грн., в свою чергу, відповідачем в червні 2008 р. поставлено 579,689 тис. куб. м. газу на суму 795 215,52 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами актом прийому-передачі партії природного газу в червні місяці за № РНг-002285 від 30.06.2008 р. Сума різниці між оплаченим та поставленим газом складає 342 367,46 грн.
З липня 2008 р. відповідачем газ не поставлявся та не надавалися додаткові угоди до договору, які укладаються на кожний конкретний місяць поставки газу.
25.11.2008 на адресу відповідача було направлено лист вимогу про розірвання з 20.12.2008 р. договору № 168/77/х-08 від 29.02.2008 р. та повернення протягом семи днів від дня пред'явлення вимоги 342 367,46 грн. попередньої оплати за природній газ. Відповідач дану вимогу залишив дану вимогу без належного на те реагування.
02.07.2009 р. відповідачу повторно було направлено лист № 100/2 з вимогою про повернення коштів в сумі 342 367,46 грн., проте станом на день звернення з даним позовом до суду гроші відповідачем не повернені.
За вищевикладених обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про розірвання договору № 168/77/х-08 від 29.02.2008 р. та стягнення з відповідача 342 367,46 грн. коштів, набутих без достатньої правової підстави, 12 803,61 трьох відсотків річних та 54 437,29 грн. інфляційних нарахувань.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1,3,5 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України)
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 651 встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач, який ставить перед судом питання про розірвання договору № 168/77/х-08 від 29.02.2008 р., не довів належним чином істотного порушення договору на постачання природного газу та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною. Така шкода може бути виражена як у вигляді реальних збитків або упущеної вигоди, так і моральної (немайнової) шкоди, проте доказів наявності такої шкоди позивач суду не надав.
Крім того суд, суд вважає за необхідне відзначити, що договором № 168/77/х-08 від 29.02.2008 р. не передбачено право покупця ставити питання про розірвання договору у разі порушення постачальником його зобов'язань. Пунктом 10.2 даного договору встановлено, що даний договір є укладеним, а зобов'язання відповідача щодо постачання Планового обсягу поставки на місяць поставки є дійсними лише за умов укладення додаткової угоди до даного договору, що встановлює ціну на газ на такий місяць поставки.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи з того, що додаткову угоду до договору, наявність якої є обов'язковою умовою для здійснення поставки газу, не було укладено і позивачем не доведено суду порушення зобов'язань відповідачем, а також не обґрунтовано ухилення відповідача від укладення додаткової угоди чи від здійснення поставки в порядку, передбаченому договором, то за таких обставин Господарський суд міста Києва не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги Відкритого акціонерного товариства «Біомедскло»про розірвання договору № 168/77/х-08 від 29.02.2008 р.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку також про безпідставність позовної вимоги про стягнення 342 367,46 грн. суми попередньої оплати, оскільки додаткову угоду до договору, наявність якої є обов'язковою умовою для здійснення поставки газу, не було укладено, то у відповідача відсутні підстави для поставки газу. Оскільки ж договір № 168/77/х-08 від 29.02.2008 р. є чинним до 31 грудня 2011 року, то підстави повертати грошові кошти в розмірі 342 367,46 грн. наразі відсутні.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно п. ст. 693 Цивільного кодексу України покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.
Оскільки суду не надано доказів порушення відповідачем встановлених договором № 168/77/х-08 від 29.02.2008 р. строків поставки природного газу позивачу, то вимога позивача про повернення 342 367,46 грн. є безпідставною.
Відповідно, не підлягають задоволенню й вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 12 803,61 грн. 3 % річних та 54 437,29 грн. інфляційних нарахувань, оскільки їх нарахування можливе лише внаслідок порушення стороною свого зобов'язання.
За таких обставин позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Біомедскло»до Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»про розірвання договору № 168/77/х від 29.02.2008 р. та зобов'язання повернути кошти у розмірі 342 367,46 грн. основного боргу, стягнення 12 803,61 грн. 3 % річних та 54 437,29 грн. інфляційних нарахувань суд визнає такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У позові відмовити повністю.
2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.