ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
05 серпня 2010 р. Справа № 3/70
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.
При секретарі судового засідання: Ковалюк С.Я.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ВАТ "Дятьківці" вул.Заводська, 3, м.Коломия, 78200
до відповідача: Підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
про стягнення 4505,50 грн. основного боргу та штрафних санкцій.
За участю представників сторін:
Від позивача: Мокляк Г.Я. - представник, (довіреність № 05 від 06.01.10)
Від відповідача: ОСОБА_3 - представник, (довіреність № б/н від 08.06.10).
ВАТ "Дятьківці"заявило вимогу до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4505,50 грн. основного боргу та штрафних санкцій.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просить суд їх задоволити в повному обсязі. При цьому посилається на те що відповідач не повернув зворотну тару багаторазового користування по накладних згідно розрахунку ціни позову, а саме: - за тару в кількості 108 шт. на суму 2160 грн. без ПДВ;
- пляшки в кількості 3045 шт. на суму 761,25 грн без ПДВ.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечує.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача в обгрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства суд встановив наступне.
Підставою позовних вимог є невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу продукції № 293/08, а саме: відповідно до п. 6 розділу 2 цього договору покупець зобов"язаний повертати пляшки, КЕГи, вуглекислотні балони, ящики, піддони в термін не більше 90 діб з дня отримання продукції, а в разі письмової вимоги продавця достроково повернути тару на протязі 5 діб з дня пред"явлення такої вимоги. Однак, за твердженням позивача - відповідач, прийняті на себе зобов"язання по поверненню тари належним чином не виконав, тару в строк не повернув, вартість отриманої тари не оплатив.
Згідно п. 3.12 договору в разі неповернення зворотної тари в узгоджені терміни покупець зобов"язаний сплатити на користь продавця вартість тари та податок на додану вартість на тару (ПДВ). Вартість тари з ПДВ становить 3505,50 грн.
Згідно пункту 3 розділу 5 договору за прострочку повернення зворотної тари нарахований штраф 1000 грн.
Проте, доводи позивача є необгрунтованими та не можуть братися судом до уваги, виходячи з наступного.
Пунктом 5 розділу 1 вищевказаного договору передбачено, що покупець (відповідач) приймає продукцію, фактичну її кількість від водія-експедитора, який здійснює її доставку, ставить печатку (з своєю назвою та кодом ЕДРПОУ), застосування якого погоджено дозвільною системою, на товаро-транспортній накладній (ТТН), підпис та прізвище відповідальної особи своєї організації та пише на ній свою назву. У разі відсутності на місці прийому продукції печатки "Покупець" має право отримати продукцію при умові передачі водію-експедитору, який здійснює її доставку, належним чином оформленої довіреності (Типова форма № М-2) з обов"язковою наявністю печатки "Покупця".
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України та ст. 34 ГПК України (обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування) є єдиним допустимим доказом належного виконання обов"язку позивача з передачі обладнання. Його відсутність означає невиконання цього обов"язку.
Проте, позивачем, в порушенням вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не подано суду належних доказів які б свідчили про те, що продавцем передано покупцю товар. Ухвалою суду від 08.07.10р. позивача зобов"язувалось подати суду довіреність на оримання товару, яка ним не виконана. Відсутність у позивача довіреності на оримання товару дає суду підстави вважати, що відповідачу (покупцю) продукція не поставлялась.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за: невиконання або неналежне виконання господарського зобов"язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.
Без встановлення підстав відповідальності, передбачених ст. 218 ГК України - відсутні підстави відповідальності будь-якого суб"єкта господарювання.
В даному випадку відсутні будь-які докази порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності, оскільки позивачем не доведено виконання належним чином зобов"язання зі своєї сторони.
Таким чином, позовні вимоги є необгрунованими, у зв"язку з чи в позові слід відмовити.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 218 Господарського кодексу України, ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Фрич М.М. рішення підписане 09.08.10
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ 05.08.10