83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.08.10 р. Справа № 4/140
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - Порхін С.В. - довіреність від 09.06.2010р. № 01,
посвідчення адвоката № 3652 від 26.02.2009р.,
від відповідача - не явився,
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Люксус Трейд” м. Київ
до відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2
Костянтиновича м. Слов'янськ
про стягнення 83119,97грн. заборгованості, інфляції, 3%річних, пені, -
01.07.2010р. позивач - товариство з обмеженою відповідальністю „Люксус Трейд” м. Київ звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області в якої просить стягнути з відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 83119,97грн., з яких: 66224,87грн. - заборгованість, 5677,36грн. - інфляційні витрати за період з вересня 2009р. по березень 2010р., 1147,84грн. - 3%річних за період з 11.11.2009р. по 09.06.2010р., 10069,90грн. пені за період з 27.07.2009р. по 09.06.2010р.
В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №01/06-2009 від 01.06.2009р., видаткові накладні (відсутнє посилання на договір) №РН-407 від 11.06.2009р. на суму 19698,98грн., №РН-439 від 22.06.2009р. на суму 14910,05грн., №РН-460 від 03.07.2009р. на суму 19441,65грн., №РН-477 від 28.07.2009р. на суму 10524,05грн., №РН-544 від 10.09.2009р. на суму 1020,00грн., №РН-545 від 10.09.2009р. на суму 630,14грн., по яких отриманий товар відповідачем, претензію №2 від 06.04.2010р., яка направлена відповідачу з вимогою оплати.
Також позивач просить стягнути 17647,06грн. витрат на послуги адвоката.
В підтвердження позовних вимог надав договір про надання послуг №14 від 09.06.2010р., укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_3, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3652 від 20.10.2008р., платіжні доручення №626 від 10.06.2010р. на суму 15000,00грн., №82 від 15.06.2010р. на суму 2647,06грн., якими оплачені надані адвокатом послуги.
08.07.2010р. позивачем надіслано до суду клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що знаходяться на рахунку відповідача та накладання заборони на відчуження усього рухомого і нерухомого майна, яке належить відповідачеві.
Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Крім цього, судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора, так і ухвали суду були направлені боржнику - стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за адресою, вказаною у свідоцтві про перереєстрацію, про що свідчить довідка серії АД № 384420 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
.
2
Господарський суд вважає достатніми надані в оригіналі документи позивачем для иврішення спору по суті без надання відповідачем відзиву на позов та явки його представника на підставі ст.75 ГПК України.
Після аналізу матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено:
Із заявленого позову вбачається, що предметом спору є виконання умов договору поставки №01/06-2009 від 01.06.2009р., а саме: несплати відповідачем грошових коштів за отриманий ним по видатковим накладним №РН-407 від 11.06.2009р. на суму 19698,98грн., №РН-439 від 22.06.2009р. на суму 14910,05грн., №РН-460 від 03.07.2009р. на суму 19441,65грн., №РН-477 від 28.07.2009р. на суму 10524,05грн., №РН-544 від 10.09.2009р. на суму 1020,00грн., №РН-545 від 10.09.2009р. на суму 630,14грн. товар.
У відповідності з вимогами ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
За ст.180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, якими є предмет, ціна, та строк дії договору.
У відповідності з вимогами частини 1ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За п.4ст.179 Господарського кодексу України при укладанні договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, що не суперечить законодавству.
Судом встановлено, що сторонами підписаний договір поставки №01/06-2009 від 01.06.2009р., в якому визначено, що ТОВ „Люксус Трейд” м. Київ, який являється постачальником, зобов'язався поставити товар з узгодженням умов конкретної поставки шляхом надання покупцем та прийняття постачальником замовлення та/або шляхом укладення сторонами доповнень до договору (п. п. 1, 2.1 договору), а СПД-ФО ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання отримати цей товар та оплатити його на умовах відстрочення платежу 45 календарних днів з моменту поставки (п. п. 1, 5.2 договору). Сторонами також визначений термін, протягом якого діє договір - до 31.12.2009р.
Таким чином, договір, на який посилається позивач, вважається укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови, які вимагає ст.180 Господарського кодексу України: предмет поставки, ціна товару, дія договору.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Судом встановлений факт, що позивачем за замовленням відповідача та за узгодженими цінами поставлений, а відповідачем особисто отриманий товар по видатковим накладним: №РН-407 від 11.06.2009р. на суму 19698,98грн., №РН-439 від 22.06.2009р. на суму 14910,05грн., №РН-460 від 03.07.2009р. на суму 19441,65грн., №РН-477 від 28.07.2009р. на суму 10524,05грн., №РН-544 від 10.09.2009р. на суму 1020,00грн., №РН-545 від 10.09.2009р. на суму 630,14грн., всього на загальну суму 66224,87грн.
Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
3
Відповідачем, в порушення умов договору, товар несплачений,. Таким чином, сума заборгованості на час звернення із позовом складає 66224,87грн.
Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його несплати, що є порушенням умов договору, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 66224,87грн. в повному обсязі.
Враховуючи несвоєчасну та не в повному обсязі оплату відповідачем товару, позивач просить суду стягнути з боржника 5677,36грн. інфляційних за період з вересня 2009р. по березень 2010р., 1147,84грн. 3%річних за період з 11.11.2009р. по 09.06.2010р., 10069,90грн. пені за період з 27.07.2009р. по 09.06.2010р.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:
Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів -підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 5.2 до договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені (п. 6.1 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 10069,90грн. пені частково в сумі 6127,32грн., оскільки вона повинна бути розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, тобто пеня повинна бути нарахована позивачем з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та за термін, що не перевищує шестимісячного терміну, а в позові нарахування проведені за більш тривалий термін.
Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 5677,36грн. інфляційних за період з вересня 2009р. по березень 2010р., 1147,84грн. 3%річних за період з 11.11.2009р. по 09.06.2010р., суд, перевіривши надані позивачем розрахунки, задовольняє вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.
Також позивач просить стягнути 17647,06грн. витрат на послуги адвоката.
В підтвердження позовних вимог надав договір про надання послуг №14 від 09.06.2010р., укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_3, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3652 від 20.10.2008р., платіжні доручення №626 від 10.06.2010р. на суму 15000,00грн., №82 від 15.06.2010р. на суму 2647,06грн., якими оплачені надані адвокатом послуги.
Що стосується цієї вимоги позивача, суд дійшов наступного:
Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.
4
Господарський суд виходить з того, що саме реальна, тобто фактично здійснена на момент розгляду справи оплата за юридичні послуги є необхідною умовою стягнення цих сум з іншої сторони.
Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, де зазначено, що адвокатом можу бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Суд задовольняє цю вимогу позивача в розмірі 15000,00грн., виходячи з невірно наданого розрахунку суми нарахованої пені, а саме невірного застосування адвокатом Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, доведення факту укладення договору про надання юридичної допомоги саме з адвокатом, надання ним послуг та їх оплати в повному обсязі позивачем.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.
На підставі ст.ст.526,530,546,549,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,44,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Люксус Трейд” м. Київ до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 м. Слов'янськ про стягнення 83119,97грн. заборгованості, інфляції, 3%річних, пені частково.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_2), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Люксус Трейд” м. Київ-04080, вул. В. Хвойки, 18/14, ЄДРПОУ 34428327 заборгованість в сумі 66224,87грн., 5677,36грн. - інфляційних, 1147,84грн. - 3%річних, 6127,32грн. - пені, 15000,00грн. - витрат на послуги адвоката, 791,77грн. державного мита та 224,81грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.
Суддя
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 09.08.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.
Надруковано 4 примірників:
1 - суду,
1 - позивачу,
2 - відповідачу