ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
27 липня 2010 року 15:58 № 2а-3208/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтімпор"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 14.08.2009р. №0014181530/0
За участю представників:
від позивача :Кец О.В. (довіреність від 19.05.2010р.),
Логачева Л.Г. (довіреність від 10.09.2010р.)
від відповідача :Піскун І.О. (довіреність від 26.02.10р. №1081/9/10-011)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.07.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення №0014181530/0 від 14.08.2009р.
В судовому засіданні 25.05.2010р.представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №0014181530/0 від 14.08.2009р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує безпідставністю проведення камеральної перевірки та визначення податкового зобов'язання по земельному податку за період квітень -червень 2009 року пропорційно з 1% до 3% задекларованої суми за кожен місяць на підставі Рішення Київської міської ради від 25.12.2008р. №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві». Земельна ділянка, що знаходиться у користуванні товариства відноситься до земель, грошову оцінку яких встановлено і не відноситься до земель них ділянок, зазначених у частинах п'ятій -десятій статті 7 та частині другій статті 6 Закону України «Про плату за землю». Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення винесене з порушенням Законів України «Про плату за землю», «Про систему оподаткування» та просить скасувати повністю.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що, за результатами камеральної перевірки позивача складено Акт №785/15-30/23540590 від 31.07.2009р., яким встановлено заниження податкового зобов'язання на 30184,74 грн. та порушення п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008р. №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», внаслідок чого, винесено податкове повідомлення - рішення №0014181530/0 від 14.08.2009р. про визначення податкового зобов'язання по земельному податку із урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 31 693,98 грн., яке вважає правомірним та таким що винесене у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) земельного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт»(код ЄДРПОУ 23540590) поданого за 2009 рік та складено Акт перевірки №785/15-30/23540590від 31.07.2009р.
Камеральною перевіркою встановлено, що розмір зобов'язання з земельного податку ТОВ «Белтімпорт», зазначений платником податку у розрахунку земельного податку на 2009 рік (№1531 від 26.01.2009р.) є меншим ніж визначено за результатами перевірки, що призвело до заниження податкового зобов'язання на 30 184,74 грн.
Представник відповідача зазначив, що при винесені оскаржуваного податкового повідомлення - рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва керувалась Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008р. №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»яким встановлено, що 01.04.2009р. плата за земельні (крім земель, які використовуються державними та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою, прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких у встановленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі»(3%).
За висновками Акту перевірки від 31.07.2009р. та на підставі п.п. «в»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 , пп.17.1.4 п. 17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та абз. 1 ст. 17 Закону України №2535-ХІІ від 03.07.1999р. «Про плату за землю», ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено податкове повідомлення -рішення №0014181530/0 від 14.08.2009р. про визначення податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 31 693,98 грн., в т.ч. 30 184,74 -основний платіж, 1509,24 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно даних Державного земельного кадастру ТОВ «Белтімпорт»є землекористувачем у Голосіївському районі м. Києва земельної ділянки по вул. Червонопрапорна, буд. 34, площею 3420,95 кв.м.
Нормативно -грошова оцінка земельних ділянок була проведена і згідно Витягу з Земельного кадастру №Ю-00963/2007 (кадастровий №79:077:071) становить 5097685,88 грн.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
З аналізу п. 35 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»видно, що орган місцевого самоврядування вирішує питання затвердження ставки земельного податку відповідно до закону, тобто у порядку та в межах, встановлених нормами спеціального закону у сфері оподаткування.
Спеціальними законами, які регулюють суспільні відносини у сфері обрахування та сплати земельного податку є Закон України «Про систему оподаткування», який відповідно до преамбули визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, а також Закон України «Про плату за землю», преамбулою якого встановлено, що цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Відповідно до змісту п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»земельний податок належить до загальнодержавних податків та зборів, а ч. 2 ст. 14 цього ж закону передбачено, що загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
З системного аналізу п. 8 ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», ч.ч. 1, 2 ст. 2, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю»видно, що повноваження щодо встановлення ставок земельного податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю». Натомість, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері регулювання суспільних відносин щодо обрахування та сплати земельного податку відповідно до змісту ч. 5 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»належить диференціація та затвердження ставок земельного податку за земельні ділянки в межах ставок такого податку, встановлених Законом України «Про плату за землю».
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи, що відповідно до положень спеціальних законів у сфері сплати земельного податку повноваження щодо встановлення ставок такого податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю», суд приходить до висновку, що п. 2 Рішення Київської міської ради №944/944 від 25.12.2008 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», яким встановлюються підвищені ставки земельного податку, не відповідає ч.ч. 1, 2 ст. 2, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», п. 8 ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», а тому при визначенні ставки земельного податку, який підлягає сплаті суб'єктами господарської діяльності при використанні земельних ділянок, право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), застосуванню відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України підлягає ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю».
При цьому, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідач не заперечує своєчасності сплати позивачем земельного податку за ставкою, встановленою ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», визначеного ТОВ «Белтімпорт»у податковому розрахунку №1531 від 26.01.2009р.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва безпідставно зроблено висновок про заниження податкового зобов'язання з земельного податку, зазначеного позивачем у податковому розрахунку на 2009 рік та, відповідно, застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп.17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ, внаслідок чого, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №0014181530/0 від 14.08.2009р. підлягає скасуванню.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Скасувати податкове повідомлення -рішення №0014181530/0 від 14.08.2009р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.
3. Судові витрати у розмірі 3,40 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт»за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя П.О. Григорович