Постанова від 08.07.2010 по справі 2а-16931/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08 липня 2010 року < Час проголошення > № 2а-16931/09/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Попові В.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віолент Плюс»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача: Зелений В.В. (за дор. б/н від 21.12.09р.)

від відповідача: Мартинов К.В. (за дор. № 193/9/10-114 від 21.01.2010р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.07.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Віолент Плюс»з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва , в якому просить скасувати податкові повідомлення -рішення від 22.06.2009р. № 0003672306/0, від 21.07.2009р. №0003672306/1, від 29.09.2009р. №0003672306/2, від 11.12.2009р. №0003672306/3.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що товариство не погоджується з висновком акта перевірки від 15.06.2009р. №967/23-06/34298147, на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва та вважає його таким, що не відповідає діючому законодавству.

Зокрема, позивач вважає, що в нього в наявності всі документи, необхідні для віднесення сум, сплачених при придбанні нерухомого майна, до складу податкового кредиту.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що вказане рішення було прийнято за наявності підстав, визначених Законом України «Про податок на додану вартість», та в межах визначених Законом повноважень.

Зокрема, відповідач стверджує, що позивач відповідно до пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» немає права на отримання відшкодування через відсутність надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету з огляду на відсутність такої сплати .

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками ДПІ у Шевченківському районі м.Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Віолент Плюс»з питань відшкодування ПДВ за грудень 2007р., що декларувалось в період з 01.11.2007р. по 30.11.2007р.

За результатами вищезазначеної перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 15.06.2009р. №967/23-06/34298147, яким було встановлено порушення вимоги пункту 1.8 статті1, підпункту 7.7.2, пункту 7.7.2 пункту7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'язку з чим ТОВ «Віолент Плюс»завищило заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2007р. на 5 000 000 грн.

За результатами розгляду акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва складено податкове повідомлення-рішення від 22.06.2009 р. №0003672306/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2007 року на 5 000 000 грн.

Вищезазначене порушення, встановлене відповідачем, полягало у тому, що факт сплати сум ПДВ постачальником ТОВ «Віолент Плюс»по третьому ланцюгу поставки не встановлено, тому немає джерела відшкодування ПДВ з бюджету.

Як свідчать обставини справи, ТОВ «Віолент Плюс»із СПД ФО ОСОБА_3 уклало договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 03.11.2007р. б/н. чотирьох житлових будинків, розташованих за адресою : АДРЕСА_2 на загальну суму 30 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 5 000 000,00 грн. Згідно з актом приймання-передачі майна від 03.11.2007 року до договору від 03.11.2007 року № б/н, СПД ФО ОСОБА_3 (продавець) передано групу незавершених будівництвом чотирьох житлових будинків ТОВ «Віолент Плюс»(покупцю). В рахунок оплати за об'єкт СПД ФО ОСОБА_3 отримано п/д № 1 від 30.11.07 року 30 000 000 грн.

В акті перевірки вчинено запис, що продані об'єкти незавершеного будівництва СПД ФО ОСОБА_3 замовила у ТОВ «Промтекс»згідно з генеральним договором підряду від 01.12.2005 р. №115. Підрядник ТОВ «Промтекс»зобов'язався власними силами виконати комплекс будівельних робіт об'єкту будівництва чотирьох житлових будинків, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 для його подальшої експлуатації. Загальна вартість комплексу будівельних робіт згідно з договором становить 30 000 000 грн., в тому числі ПДВ 5 000 000 грн. Розрахунки між ТОВ «Промтекс»та СПД ФО ОСОБА_3 проведено у безготівковій формі на суму 29 867 795,58 грн.

Згідно з наданими документами ТОВ «Промтекс», ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Промтекс»з питань правових відносин з СПД ФО ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) за період грудень 2006 p., січень, лютий, березень, квітень 2007 р. та за результатами перевірки складено довідку від 17.03.2008 року №703/23-06. Згідно з генеральним договором підряду від 01.12.2005 р. №115 ТОВ «Промтекс»виступило підрядником та власними силами мало виконати комплекс будівельних робіт об'єкту будівництва чотирьох житлових будинків, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 на замовлення СПД ФО ОСОБА_3 В ході перевірки ТОВ «Промтекс»було зазначено, що при виконанні комплексу будівельних робіт, ТОВ «Промтекс»використовував власні основні засоби.

Згідно з інформацією, яка отримана від управління реєстрації та обліку платників податків ДПА у м. Києві, за даними форми 1 - ДФ за 2005-2007 роки на ТОВ «Промтекс»отримувала доходи 1 (одна) особа, а саме директор ОСОБА_6, що не дає змоги підтвердити інформацію щодо виконання всього комплексу будівельних робіт власними силами, як це зазначено в довідці про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Промтекс»від 17.03.2008 року №703/23-06. Згідно з базою АІС ОР встановлено, що ТОВ «Промтекс»останню звітність з податку на прибуток подано за 1-й квартал 2007 року (декларація від 03.05.2007 р.), в якій зазначено валовий дохід 151314 грн., витрати на заробітну плату 1200 грн., також згідно з додатком К1 до декларації з податку на прибуток за 1 -й квартал 2007 року встановлено відсутність основних фондів.

Крім того, відповідач зазначає, що, згідно з базою даних ЦДБ „Пошуково-довідкова система", на момент проведення перевірки ТОВ «Промтекс»господарським судом визнано банкрутом ( 01.10.2007 року №23/409-6).

В акті перевірки зазначено, що перевіркою постачальників будівельних матеріалів для здійснення робіт ТОВ «Промтекс»встановлено наступне: ТОВ «Агроінтеграція»(ЄДРПОУ 33301169), яке зареєстроване в ДПІ у Печерському р-ні м. Києва, адреса вул. Суворова, буд. 9, кв. 154, господарським судом визнано банкрутом (08.02.2007 року №1 070 117 0005 0051144); ТОВ «Рудо-Віт»(ЄДРПОУ 34491480), яке зареєстроване в ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва, адреса вул. Горького, буд. 11, господарським судом визнано банкрутом (11.07.2007 року №43/224); ТОВ «Аванкар Груп»(ЄДРПОУ 34191993), яке зареєстроване в ДПІ у Шевченківському р-ні м.Києва, адреса вул. Оранжерейна, буд. 3, господарським судом визнано банкрутом (16.08.2007 року №43/338).

За наслідками перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва дійшла висновку, що позивач, відповідно пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не має права на отримання відшкодування через відсутність надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому, платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податком декларацій у розрізі платників.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішення від 22.06.2009р. №0003672306/0, щодо зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в грудні 2007р., оскаржив його в адміністративного порядку до ДПІ у Шевченківському р-н м.Києва, ДПА у м.Києві, ДПА України, які залишили податкове повідомлення-рішення від 22.06.09р. в силі та в зв'язку з чим було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.07.09р. №0003672306/1, від 29.09.09р. №0003672306/2 та 11.12.2009р. №0003672306/3.

Суд з правомірністю вищезазначених висновків відповідача не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Як вбачається судом з матеріалів справи, ТОВ «Віолент Плюс» надало до справи копії податкових накладних, які повністю відповідають вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зокрема, в ході судового розгляду ДПІ у Шевченківському р-н м.Києва не заперечувалось, що до складу податкового кредиту за грудень 2007 року позивачем включені суми, що повністю підтверджені податковими накладними, копії яких надані до матеріалів справи. Також був підтверджений факт проведення позивачем платежів по господарським операціям з контрагентами у безготівковій формі із визначенням у платіжних документах окремим рядком сум податку на додану вартість.

Також до матеріалів справи приєднані платіжні доручення про проведення розрахунку з постачальниками товарів у звітних періодах грошовими коштами.

Наявність об'єкту нерухомого майна, яке було придбано позивачем (товарність угоди) відповідачем не спростовувалася, матеріалами справи підтверджена.

Підприємства, щодо яких відповідачем зазначено в акті перевірки про визнання банкрутом, станом на дату розгляду справи не є банкрутами. Для підтвердження цієї обставини судом витребувано інформацію з Господарського суду міста Києва. На виконання судових запитів отримано інформацію про те, що :

заяву про визнання банкрутом ТОВ «Рудо -ВІТ»залишено без розгляду відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 02.02.09р.;

заяву про визнання банкрутом ТОВ «Аванкар Груп»залишено без розгляду відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 15.07.09р.;

ТОВ «Агроінтеграція»визнано банкрутом 20.12.2006р. та затверджено звіт ліквідатора 26.01.07р.

Також судом залучено до матеріалів справи звітність з податку на додану вартість ТОВ «Промтекс», СПД ФО ОСОБА_3 та ТОВ «Рудо -ВІТ», які дозволяють дійти висновків про декларування зазначеними суб'єктами господарської діяльності сум зобов'язань з податку на додану вартість, співставними з обсягом операції позивача..

В своїх запереченнях ДПІ у Шевченківському районі м. Києва посилається на пункт 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який визначає, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Проте, зазначений пункт дає загальне поняття «бюджетне відшкодування»і є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону. Крім того, дана норма не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

В процесі розгляду справи судом досліджено відображення операцій з купівлі -продажу об'єкту нерухомого майна постачальником позивача (СПД ФО -ОСОБА_3), відображення співставних обсягів оподатковуваних операцій контрагента постачальника позивача (ТОВ «Промтекс»), наявність статусу юридичної особи, відсутність провадження у справі про банкрутство та обставини визнання банкрутами постачальників контрагента постачальника позивача (ТОВ «Рудо-Віт», ТОВ «Аванкар Груп») станом на період будівництва об'єкту нерухомого майна (грудень 2006 -квітень 2007 років).

Обставина визнання ТОВ «Агроінтеграція»банкрутом у відповідності до постанови від 20.12.2006р. судом не вбачається підставою для висновку про відсутність підтвердження обставин сплати вказаним підприємством податку на додану вартість.

Посилання в акті перевірки на те, що контрагентом постачальника позивача (ТОВ «Промтекс») подано звітність з податку на прибуток за 1 -й квартал 2007 року з визначенням валового доходу в розмірі 151314грн., судом не приймаються в якості підстав для відмови в позові з огляду на таке.

Як вбачається з наданих відповідачем копій декларацій вказаного підприємства, ним задекларовано оподатковувані ПДВ операції в розмірі 6188514грн за лютий, 3526625грн. за березень, 32053345грн. за квітень 2007 року, що вбачається судом співставним з обсягами операцій позивача.

Обсяги операцій ТОВ «Рудо -Віт»(5695376грн. за жовтень, 7035884грн. за листопад, 10342618грн. за грудень 2006 року) також не дозволяють зробити висновок про недекларування вказаним підприємством сум ПДВ, отриманих за будівництво об'єкта, проданого позивачу.

Спеціальною нормою Закону України «Про податок на додану вартість», яка регулює зазначені питання, є підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, та підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 цього Закону.

Отже, сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.

Несплата контрагентами постачальників позивача до бюджету сум податку на додану вартість не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення його до відповідальності у вигляді позбавлення права на бюджетне відшкодування.

Законодавство України, зокрема й Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлюють обов'язки покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, тому саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Таким чином, несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Податкові органи не можуть відмовляти у надання бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачеві при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такої відмови.

Відповідно до пунктів 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно до підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання податкової декларації податковим органом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, оскільки здійснення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва перевірки, складання акта даної перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень законодавством передбачено, порушень при здійсненні даних дій не встановлено, підстав для задоволення позову в цій частині немає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віолент Плюс» задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 22.06.2009р. № 0003672306/0, від 21.07.2009р. №0003672306/1, від 29.09.2009р. №0003672306/2, від 11.12.2009р. №0003672306/3.

3.В решті позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати в сумі 1,70 грн. присудити на користь Товариству з обмеженою відповідальністю «Віолент Плюс»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.К. Каракашьян

Попередній документ
10702570
Наступний документ
10702572
Інформація про рішення:
№ рішення: 10702571
№ справи: 2а-16931/09/2670
Дата рішення: 08.07.2010
Дата публікації: 16.08.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: