Іменем України
03 серпня 2010 року м. Чернівці Справа № 2а-2375/10/2470
11 год. 22 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді: Скакун О.П.
при секретарі судового засідання: Пишній К.Г.
за участю:
представника позивача -Колотила С.О.
представника відповідача -Темчука В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Вижницької міської ради до Державної інспекції з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Чернівецькій області про скасування постанови,-
Вижницька міська рада звернулася з адміністративним позовом до Державної інспекції з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Чернівецькій області про скасування постанови №06/40-19 від 08.06.2010р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем винесено постанову №06/40-19 від 08.06.2010р. про накладення штрафу в порушення ст. 268 КУпАП, а саме позивача не було повідомлено про час і місце розгляду справи, не надано можливість подачі пояснень. Також позивач вважає неправильним твердження відповідача, що він ухиляється від виконання розпорядження №06/40-36 від 02.02.2010р., адже позивач є бюджетною установою і здійснення фінансування на будь-які заходи, не передбачені міським бюджетом, забороняється згідно ст. 79 Бюджетного кодексу України. Позивач зазначив, що ним станом на 01.06.2010р. виконано ряд заходів щодо виконання розпорядження №06/40-36 від 02.02.2010р., а саме з 23 пунктів виконано 13 пунктів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях. Представник відповідача зазначив, що Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Чернівецькій області не може бути стороною по справі за позовом Вижницької міської ради, так як інспекція, у відповідності до Положення про державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Чернівецькій області, затвердженим начальником ВП „Держенергонагляд у Південно-Західному регіоні" 04.03.2009р. є структурним підрозділом відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Південно-Західному регіоні" державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго" та юридичною особою не являється. На думку відповідача, позивач безпідставно в позові посилається на порушення норми ст.268 КУпАП, оскільки порядок прийняття оскаржуваної постанови не регулюється нормами КУпАП. Штрафна санкція згідно ст. 241 ГКУ є адміністративно-господарським штрафом, тобто грошовою сумою, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Також відповідач вважає, що відсутність коштів не є підставою для звільнення від відповідальності. Крім того, частина вимог розпорядження від 02.02.2010р. №06/40-36 взагалі не потребувала фінансових витрат.
Відповідач не погоджується з твердженням, що позивач, виконуючи заходи, вказані в розпорядженні відповідача від 02.02.2010р. №06/40-36, порушив би ст.79 Бюджетного кодексу України з наступних підстав. Порушення нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів в сфері електроенергетики створює загрозу для життя та здоров'я людей. Згідно ч.1 ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Безпідставним є також посилання позивача на виконання ряду заходів щодо виконання розпорядження від 02.02.2010р. №06/40-36 станом на 01.06.2010р., оскільки дане виконання здійснено після закінчення термінів виконання розпорядження та після складення акту перевірки.
Крім того, розпорядженням від 02.02.2010р. №06/40-36 позивача було зобов'язано надати план заходів щодо виконання даного розпорядження до 12.02.2010р., а також повідомити про стан виконання розпорядження до 18 березня 2010р., що зроблено не було.
16 листопада 2009р. державним інспектором з енергетичного нагляду Державної інспекції з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Чернівецькій області у відповідності до Законів України „Про електроенергетику", «Про електропостачання»та Положення про державний енергетичний нагляд було проведено обстеження з виконання комплексу заходів із забезпечення стійкої роботи електроенергетичного господарства соціально важливих споживачів електричної енергії в осінньо - зимовий період 2009 -2010р.р. та в умовах надзвичайних ситуацій.
За результатами здійсненого заходу було виявлено порушення вимог законодавства, які відображено в Акті № 6/40-789 від 16.11.2009р. Зокрема:
1. Не призначено наказом по підприємству особу, відповідальну за електрогосподарство.
2. Відсутня затверджена в установленому порядку посадова інструкція для особи відповідальної за електрогосподарство.
3. Перевіреними захисними засобами електроустановки підприємства не укомплектовані.
4. Профілактичні випробування всіх електроустановок не проведені.
5. Електротехнічний персонал не пройшов перевірку знань з електробезпеки.
6. Не розроблені і не затверджені календарні графіки ремонтів та технічного обслуговування електрообладнання.
7. Дитяча установа №2. Відсутні диспетчерські найменування на дверях всіх РЩ-0,4кВ, ЩО з відповідними плакатами і знаками.
8. Двері РЩ-0,4 кВ в їдальні не закриті на замок.
9. Двері РЩ-0,4 кВ в їдальні поломані.
10. Відсутній доступ до РЩ-0,4 кВ в їдальні.
11. Всі РЩ-0,4 кВ установи в пилу.
12. Дитяча установа №1. Відсутні диспетчерські найменування на дверях всіх РЩ-0,4кВ, ЩО з відповідними плакатами і знаками.
13.На електродвигунах та механізмах, які вони приводять, не нанесені стрілки, які вказують направлення їх обертання.
14. На кнопках, ключах (приводах комутаційних апаратів) керування не нанесені надписи, яку операцію виконують.
15. Відсутні диспетчерські найменування на дверях всіх РЩ-0,4 кВ, з відповідними плакатами і знаками.
16. РЩ-0,4 кВ «вуличного освітлення»в ЗТП-№40 незаземлений. РЩ-0,4 відключений(акт збереження пломб №77).
17. Відсутні стандартні запобіжники ПН-2.
18. Всі РЩ-0,4 кВ в пилу.
19. Відсутня затверджена схема електропостачання підприємства у однолінійному виконанні в цілому по підприємству і окремо по підрозділам з усіма комунікаційними апаратами.
20. Відсутні схеми відходящих фідерів на всіх РЩ, ЩО.
21. Відсутній перелік осіб, що мають право одноособового огляду електроустановок та оперативних переговорів з диспетчером РЕМ.
22. Не заведено журнал перевірки знань, журнал переліку засобів захисту.
На підставі ст. 9 Закону України «Про електроенергетику»та ст.14 Закону України «Про електропостачання»відповідачем видано обов'язковий до виконання припис №6/40-472 від 16.11.2009р. про усунення порушень, яким зобов'язано вжити заходи щодо усунення виявлених порушень чинного законодавства, всього 23 пункти.
З актом та приписом під розпис було ознайомлено позивача, якому і був вручений один примірник вищезазначених документів для виконання. Будь-яких заперечень щодо правомірності складених акту і припису та виявлених порушень позивачем надано не було.
Про виконання приписів в цілому позивач зобов'язаний був письмово повідомити інспекцію з Держенергонагляду в Чернівецькій області до 18.12.2009р.
З матеріалів справи вбачається, що позивач інформував про часткове виконання вимог припису та зобов'язувався у випадку надходження коштів виконати вимоги припису повністю.
З метою проведення контролю за виконанням припису №6/40-472 від 16.11.2009р. відповідачем було проведено перевірку виконання припису, під час якої було встановлено, що припис не виконано, про що був складений Акт перевірки № 6/40-02 від 21.01.2010 р. Від підпису акта перевірки позивач відмовився, у зв'язку з чим Акт направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 22.01.2010р.
З метою усунення порушень чинного законодавства в сфері електроенергетики та на підставі Акту перевірки № 6/40-02 від 21.01.2010 р. позивачу було видано розпорядження №06/40-36 від 02.02.2010р. з останнім терміном виконання - 15.03.2010р.
При проведенні контролю за виконанням розпорядження №06/40-36 від 02.02.2010р. Актом перевірки № 06/40-18 від 25.05.2010 р. було встановлено, що розпорядження не виконано в частині заходів по 9 -ти пунктах.
В судовому засіданні представник позивача не заперечував факт невиконання припису в цій частині.
Від підпису акта перевірки позивач відмовився, у зв'язку з чим Акт було направлено поштою рекомендованим листом повідомленням про вручення від 27.05.2010р. № 574581.
По факту ухилення від виконання розпорядження №06/40-36 від 02.02.2010р. керуючись ст.ст. 238, 239, 241 ГКУ, ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» та ст.31 Закону України «Про теплопостачання» начальником Інспекції Держенергонагляду в Чернівецькі області - старшим державним інспектором з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Чернівецькій області Андрицуляком В.М. винесено Постанову про накладення на Вижницьку міську раду штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання № 06/40-19 від 08.06.2010р. у розмірі 2040,00 гривень.
Постанову № 06/40-19 від 08.06.2010р. надіслано відповідачу рекомендованим листом від 08.06.2010р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії врегульовано Законом України «Про електроенергетику».
Закон України «Про теплопостачання»регулює основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Відповідно до Закону України «Про електроенергетику»державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії, яка підпорядкована безпосередньо Міністерству палива та енергетики в частині виконання функцій, покладених на Держенергонагляд Положенням «Про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 року № 929.
Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику»передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику»суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, в тому числі за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Держенергонагляду штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою. Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку. Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.
Згідно ст. 31 Закону України «Про теплопостачання»за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Державної інспекції з енергозбереження або Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, або Національної комісії регулювання електроенергетики України уповноважені органи застосовують штраф у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи максимальний розмір штрафних санкцій, передбачених зазначеними вище нормами законодавства, а також факт невиконання позивчаем в повному обсязі приписів відповідача, що не заперечується позивачем, суд доходить висновку, що сума штрафу, застосована до позивача, є адекватною вчиненим порушенням норм чинного законодавства.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки оскаржувана постанова не є постановою про накладення адміністративного стягнення.
Суд не бере до уваги посилання позивача на відсутність кошторисних призначень, передбачених для сплати штрафу, з огляду на таке.
Штрафні (фінансові) санкції, передбачені ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»та ст. 31 Закону України «Про теплопостачання», підпадають під законодавче визначення адміністративно -господарської санкції та є такими санкціями за своєю юридичною сутністю.
У відповідності до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно ст.ст. 239, 241 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф. Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Згідно ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Суд вважає, що при вирішенні питання про правомірність застосування адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності відповідача складу правопорушення.
Позивач не довів суду, що ним було вжито усіх необхідних заходів для виконання вимог припису відповідача, а відсутність коштів згідно зазначених вище норм законодавства не є підставою для звільнення від відповідальності.
Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що він не може бути відповідачем у цій справі з таких міркувань.
Судом встановлено, що Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Чернівецькій області, у відповідності до Положення про державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Чернівецькій області, затвердженим начальником ВП „Держенергонагляд у Південно-Західному регіоні" 04.03.2009р. є структурним підрозділом відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Південно-Західному регіоні" державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго" та юридичною особою не являється.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні суди розглядають публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно ст. 48 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Таким чином, суд доходить висновку, що Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Чернівецькій області є суб'єктом владних повноважень, яким при здійсненні ним владних управлінських функцій було винесено постанову №06/40-19 від 08.06.2010р., яка оскаржується позивачем, та наділена адміністративною процесуальною дієздатністю. А, отже, Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Чернівецькій області є належним відповідачем усправі.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Чернівецькій області доведено правомірність прийнятого рішення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов Вижницької міської ради до Державної інспекції з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Чернівецькій області про скасування постанови №06/40-19 від 08.06.2010р. задоволенню не підлягає.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В позові відмовити повністю.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У судовому засіданні 03 серпня 2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 08 серпня 2010 року.
Суддя О.П. Скакун