копія
< (ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >
27 липня 2010 р. Справа № 2а-5501/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Дишковець Ю.М.,
позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Рибкіної Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2а-5501/10/1870
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2
до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції
про скасування рішення ,-
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції в Сумській області (далі по тексту - відповідач, Конотопська МДПІ), в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення 31.03.2010 р. перевірки та складання акту перевірки;
- визнати неправомірним та скасувати рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції №0001142341 від 09.04.2010 р. про застосування фінансових санкцій в сумі 730 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 31.03.2010 р. проведена перевірка дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), за результатами якої складено акт №0164/18/05/23/2202522474 від 31.03.2010 р. Під час перевірки виявлено порушення п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Рішенням відповідача №0001142341 від 09.04.2010 р. застосовано фінансові санкції в сумі 730 грн. Вважає дії щодо здійснення перевірки як такі, що проведені з порушенням чинного законодавства, а рішення незаконним, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Згідно направлення на проведення перевірки № 250 та № 253 від 23 березня 2010 року, виданих начальником Конотопської МДПІ, працівники податкової інспекції Фролова О.В. та Мадорний О.А., направлялися для проведення планової перевірки.
Проте, у порушення вимог законодавства про проведення планової перевірки письмово повідомлено не було. Про саму перевірку дізнався лише після її проведення. Крім того, сама перевірка не була передбачена планом Конотопської МДПІ. На час проведення перевірки дотримання законодавства, взагалі діяла постанова Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009 року, дія якої не скасована і на даний час, відповідно до якої проведення планових перевірок суб'єктів господарювання до 31.12.2010 р. заборонено.
Наведене свідчить про те, що працівники Конотопської МДПІ станом на 31 березня 2010 року не мали права проводити перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), а її результати не можуть бути підставою для застосування фінансових санкцій, так як вони одержані з порушенням ви діючого законодавства.
Також, не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки 31 березня 2010 року, про що було зазначено в акті перевірки, що невідповідність суми готівки у водія автобуса не були прийняті до уваги. В той час як розбіжність між сумою готівки, яка була в наявності у водія, та вартістю реалізованих квитків пояснюється тим, що ним 31.03.2010року о 7 год. 40 хв. було здійснено заправку автобуса на суму 150,70 грн., що підтверджується чеком АЗС.
Крім того позивач зазначає, що згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.04.2010 року. №0001142341, останні застосовані за порушення п. 13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торги громадського харчування та послуг".
Однак, відповідно до п. 13 ст. 3 вказаного закону суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно п. 4 ст. 9 вказаного Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажі проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.
Таким чином, згідно зазначеного закону позивач не повинен застосовувати реєстратори розрахунки операцій та розрахункові книжки, тому у відповідача були відсутні підстави для застосування відносно позивача фінансових санкцій, передбачених п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування послуг".
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з зазначених вище підстав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, вважає, що працівники Конотопської МДПІ діяли згідно вимог чинного законодавства України.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с. 24).
Начальником Конотопської МДПІ затверджений план проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності з метою здійснення контролю за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій відділу контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі, на березень 2010 року, де зазначено планову перевірку суб'єкта господарювання - ОСОБА_2 (а.с.24).
23.03.2010 р. Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією видано направлення №250 та №253 інспекторам - ревізорам Мадорному О.А. та Фроловій О.В. на проведення планової перевірки суб'єкта господарювання ОСОБА_2 з метою здійснення контролю за додержанням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій (а.с.9,10).
31.03.2010 року зазначеними працівниками Конотопської МДПІ проводилася перевірка дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) суб'єктом господарювання ОСОБА_2, за результатами якої складено акт перевірки №0164/18/05/23/2202522474 від 31.03.2010 р. (а.с.7).
ПП ОСОБА_2 був ознайомлений із зазначеним актом перевірки (а.с. 7).
Згідно ч. 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.
Згідно з п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в України” органам податкової служби надано право здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів ( обов'язкових платежів ), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності.
Відповідно ст. 11-1 вказаного закону визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок. Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням платника податків. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених у вказаній статті Закону. Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду, а у разі виникнення обставин, викладених у ст.11-1 Закону, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Відповідно до ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в України” посадові особи органу держаної податкової служби вправі приступати до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявністю підстав для їх проведення та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки.
У відповідності до ч.4 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Згідно частини 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, встановлених цією статтею Закону.
За змістом ч.7 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” вбачається, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”, “Про державне регулювання виробництва і обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”, а в інших випадках -за рішенням суду.
Згідно п. 4 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють у межах свої повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України
Таким чином, суд не вбачає порушень з боку податкового органу щодо проведення перевірки та вважає, що перевірку було проведено відповідно до вимог чинного законодавства.
Під час перевірки виявлено порушення, а саме: в автобусі «ПАЗ» д.н. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, здійснювались послуги по перевезенню пасажирів, на місці проведення розрахунку за готівкові кошти встановлена невідповідність в сумі 146 грн., чим порушено п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с. 7).
09.04.2010 р. рішенням Конотопської МДПІ №0001142341 до суб'єкта господарювання ОСОБА_2 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 730 грн. (а.с. 8).
За змістом ч.1 ст.71 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд не приймає до уваги посилання позивача, щодо невідповідності суми коштів, у зв'язку придбанням водієм палива на суму 150 грн. 70 коп., виходячи з наступного.
Як вбачається з акту перевірки на час проведення перевірки невідповідність суми коштів на місці проведення розрахунку складала 146 грн. Зазначена сума не є тотожній сумі 150 грн. 70 коп., а тому суд не приймає в якості доказів зазначений фіскальний чек.
Крім того, згідно п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
Таким чином, позивачем не доведено факт відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків.
Відповідно ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Таким чином, суд визначає правомірним застосування до позивача штрафних санкцій на підставі ст. 22 зазначеного Закону у розмірі п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, а саме: 146х5=730 грн.
Отже, враховуючи зазначене, суд вважає, що Конотопською МДПІ оскаржуване рішення №0001142341 від 09.04.2010 року прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та чинним законодавствам .
Керуючись ст. ст. 94,98,158-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішення -відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) О.А. Прилипчук
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно
Суддя О.А. Прилипчук
Повний тест постанови виготовлено 30.07.2010 року.