04 серпня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-2221/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Слободянюк Н.І.,
за участю секретаря - Дрижирук М.І.,
представника позивача - Оринчин В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності, -
20 травня 2010 року Полтавська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності, посилаючись на те, що неподання відповідачем податкової звітності протягом року /не звітується з ІV кварталу 2005 року/ є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця відповідно до частини 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” .
В судовому процесі представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Поштове повідомлення, направлене судом на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців як місце проживання відповідача, повернулося з відміткою відділення поштового зв'язку “за зазначеною адресою не проживає”.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” місце проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем.
Згідно із положеннями статті 18 цього Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
З врахуванням викладеного, суд розцінює повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду справи за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, як належне повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.
За таких обставин суд доходить висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі та зібраних судом доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а недобросовісна правова поведінка відповідача не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 16.06.2005 зареєстрована Новосанжарською районною державною адміністрацією Полтавської області як фізична особа - підприємець, про що зроблено запис за № 2 574 000 0000 000321.
Новосанжарським відділенням Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції відповідач взятий на облік як платник податків і зборів (обов'язкових платежів) з 24.06.2005 за № 1448.
Відповідач і на цей час має правовий статус фізичної особи - підприємця.
Згідно пункту 17 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509-ХІІ зі змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою /позовною заявою/ про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
З набранням чинності з 01.07.2004 Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” положення пункту 17 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” повинно застосовуватися з врахуванням норм цього Закону. Так, згідно Прикінцевих положень розділу VІІ Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 липня 2004 року, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. А відтак заявлена позивачем вимога про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 відповідає повноваженням органу державної податкової служби, а відповідно і компетенції адміністративного суду.
Підстави для постановлення судового рішення про припинення фізичної особи - підприємця встановлені частиною 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”. Однією з таких підстав відповідно до вказаної норми є неподання фізичною особою-підприємцем протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно з частиною 8 статті 19 та частиною 6 статті 128 Господарського кодексу України всі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) і бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність і статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом; громадянин - підприємець зобов'язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків і інших обов'язкових платежів.
Правило подання податкових декларацій з такого виду податків як податок з доходів фізичних осіб-підприємців, що встановлене частиною 4 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, передбачає надання податковому органу декларації щоквартально за наслідками кожного звітного кварталу.
Судовим розглядом з'ясовано та з матеріалів справи, зокрема з довідки Полтавської МДПІ від 04.08.2010 № 2519/10/10-015 вбачається, що відповідач не подавав декларацію про доходи від підприємницької діяльності з ІV кварталу 2005 року. Тобто строк, упродовж якого відповідач не подає звітність, перевищує один рік.
Заборгованість по платежах перед бюджетом згідно з довідкою Полтавської МДПІ від 04.08.2010 № 2520/10/10-015 у відповідача відсутня. А відтак судом не виявлено фактів того, що позивач недобросовісно користується своїм повноваженням на звернення до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності суб'єкта господарювання.
За таких обставин, заявлена податковим органом вимога про постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця відповідача визнається судом законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, зареєстрованої Новосанжарською районною державною адміністрацією Полтавської області 16.06.2005, про що зроблено запис за № 2 574 000 0000 000321 (ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1).
В день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 09 серпня 2010 року.
Суддя Н.І. Слободянюк