Справа № 2а-7613/09/1570
28 липня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванова Е.А.
секретаря Чиженко А.О.
за участю:представника позивача Гадомської Ю.П.(за довіреністю)
представника відповідача Костенко А.А. (за довіреністю)
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про визнання неправомірними дій, скасування припису та рішення про застосування фінансових санкцій,-
22.04.2009 року Відділ ДАІ ГУМВС України в Одеській області звернувся до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області, в якому зазначило, що 13.04.2009 року ними отримано рішення Інспекції №112 від 07.04.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, припис №119 від 30.03.2009 року усунення в місячний термін порушення застосування плати за послуги та приведення у відповідність із спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 05.10.2007 року №369/1105/336 «Про затвердження розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами МВС та порядку їх справляння»та сплату суму необгрунтовано отриманої виручки у розмірі 62985,00грн. зі штрафом двократному розмірі в доход державного бюджету, а також отримано претензію про необхідність здійснити перерахування коштів 62985,00грн. -необґрунтовано отриманої виручки зі штрафом у двократному розмірі в доход державного бюджету. Позивач просив визнати дії Інспекції зі складання припису, рішення та претензії неправомірними, скасувати припис №119 від 30.03.2009 року та рішення Інспекції №112 від 07.04.2009 року, обґрунтував свою позицію тим, що у порушення ч.6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами перевірки акт, який був підставою для прийняття рішення про застосування економічних санкцій, позивачу не надсилався. Крім того, порушення, які зазначені в рішенні, встановленні без ретельної перевірки викладених фактів.
23.12.2009 року у судовому засіданні здійснена заміна позивача Відділу ДАІ ГУМВС України в Одеській області на правонаступника -Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області .
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що оспорюване рішення є законними та обґрунтованим, винесене у відповідності до вимог чинного законодавства. Перевірка РЕВ-8 при ВДАІ ГУ МВС України в Одеській області щодо додержанням ним державної дисципліни цін, здійснена Державною інспекцію з контролю за цінами в Одеській області у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
30 березня 2009 року працівниками Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області була здійснена перевірка РЕВ-8 при ВДАІ ГУ МВС України в Одеській області з питання ціноутворення при наданні платних послуг за визначеним переліком згідно постанови КМУ від 04.06.07 року №795 та спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 05.10.2007 року №369/1105/336. Перевірка здійснена на підставі наказів №70 від 17.12.2008 року, № 30 від 19.12.2008 року, №03 від 20.01.2009р. та №132 20.03.2009 року відповідно до яких головному держінспектору Лопухову Д.М., головному інспектору Костенко Н.Д. згідно з планом роботи ДІКЦ в Одеській області на 1 квартал 2009 року доручено здійснити перевірку РЕВ-8 з зазначеного вище питання .
За результатами перевірки був складений акт №000140 від 30.03.2009 року, в якому перевіряючі зазначили встановлені ними порушення, у тому числи порушення п.21 Наказу №369/1105/336 від 05.10.2007 року, відповідно до якого вартість послуги за надання в користування юридичним і фізичним особам автодрому становить 17грн. за одну годину користування автодромом. Висновок перевряючих ґрунтується на тому, що на балансі РЕВ-8 при при ВДАІ ГУ МВС України в Одеській області автодрому не має.
Фактично фізичні особи, які складали іспити для одержання посвідчень водія не користувались автодромом. Цю послугу РЕВ-8 м. Роздільна не надавав, а практична здача екзамену з керування транспортним засобом здійснювалася працівниками РЕВ-8 на вулицях м. Роздільна. Відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції і Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року №298/519, включення у вартість послуг, тарифи на які регулюються, роботи фактично не виконані чи виконані не в повному обсязі, є порушенням порядку застосування тарифів. Сума необґрунтовано отриманої додаткової виручки по цьому порушенню за 2008 рік склала всього 62985,00грн. (3705послуг х 17грн.).
Відповідальною особою за правильність встановлення та застосування розмірів плати за послуги по установі РЕВ-8 м. Роздільна є ВДАІ ГУМВС України в Одеській області.
Крім того, в акті вказано, що в деяких випадках з заявників зайво бралася плата за приймання іспитів в розмірі 10 гривень. Перевіркою встановлено 15411 фізичних осіб, таким чином зайво отримано 154110 гривну. Також вибірковою перевіркою встановлено випадки, коли з заявників при оформленні посвідчення водія за оформлення реєстраційних документів і документів на право користування транспортними засобами у розмірі 15грн. за один комплект документів -плата у потрійному розмірі. По цьому порушенню необґрунтовано отримано виручку в розмірі 39960грн. (а.с.72-75).
30.03.2009 року Інспекцією був виданий припис №119 про усунення порушення застосування плати за послуги та приведення у відповідність з Наказом №369/1105/336 від 05.10.2007 року, а також про сплату суми необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 62985 гривень та штрафу у двократному розмірі в доход державного бюджету (а.с. 9).
На підставі акту №000140 від 30.03.2009 року відповідачем прийнято рішення №112 від 07.04.2009 року про застосування до Відділу ДАІ ГУМВС України в Одеській області економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, у вигляді вилучення в доход державного бюджету 62985грн. та стягнення штрафу у сумі 125970 гривень (а.с.10).
08.04.2009 року Інспекцією позивачу за №13-1159 направлена претензія про сплату необґрунтовано отриманої виручки та штрафу. Копія вказаної претензії направлена РЕВ-8 м.Роздільна(а.с.11).
Судом також встановлено, проти чого не заперечує відповідач та що зазначено в акті перевірки: РЕВ-8 при ВДАІ є структурним підрозділом ВДАІ, який не має самостійного розрахункового рахунку в установі банку, не веде баланс, та не є юридичною особою.
Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території України визначає Закон України «Про ціни і ціноутворення», що зазначено в Преамбулі цього Закону.
Статтею 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»встановлено, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Таким урядовим органом є Державна інспекція з контролю за цінами, що діє у системі Мінекономіки, відповідальна перед Кабінетом міністрів України, підзвітна та підконтрольна Міністрові економіки (п.1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000року №1819 -далі Положення про ДІКЦ). Відповідно до п. 3 Положення про ДІКЦ одним з основних завдань Держцінінспекції є організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів).
Частиною 1 статті 55 Господарського кодексу України визначено поняття суб'єкта господарювання, а в п.1 частини 2 зазначено, що суб'єктами господарювання є господарські організації -юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Частиною 5 встановлено, що суб'єкти господарювання, зазначені у п.1 ч.2 цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Виходячи з вищезазначених положень законодавства, суд вважає, що Інспекція має право здійснювати перевірки щодо дотримання державної дисципліни цін саме суб'єктів господарювання -юридичних осіб. Щодо структурних підрозділів суб'єкта господарювання, суд вважає, що їх перевірка може здійснюватись Інспекцією тільки в межах перевірки суб'єкта господарювання, який має такий підрозділ.
Таким чином, відповідач мав право здійснити перевірку РЕВ-8 ВДАІ щодо додержанням ним державної дисципліни цін.
Статтею 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»встановлено, що державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», крім повноважень, передбачених п.6-9 ст.11 вказаного Закону. Вказаною статтею визначено, що планові та позапланові перевірки органами держінспекції по цінам здійснюються на підставі та у порядку, встановленому Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ч.6 ст.7 Закону України №877-V від 05.04.2007року, п.3.3 Інструкції акти перевірок підписуються посадовими особами органів державного контролю, що здійснюють перевірки, і керівниками, головними бухгалтерами суб'єктів господарювання, що перевіряються. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті, керівник, головний бухгалтер підписують акт і можуть зробити запис про свої заперечення, одночасно додати письмові пояснення і мотивувальні документи. Один примірник акту передається керівникові перевіреного суб'єкту. У разі відмови посадових осіб суб'єктів господарювання, що перевіряються, підписати акт посадові особи органів державного контролю за цінами роблять про це відмітку в акті перевірки. У цьому випадку один примірник акта передається до канцелярії перевіреного суб'єкта господарювання за вхідним номером або висилається поштою з повідомленням для вручення.
Представник відповідача в судовому засіданні не спростував доводів позивача щодо порушень з боку відповідача його прав, а саме не ознайомлення його з актом перевірки, направлення акта перевірки на його адресу. Судом встановлено, що з актом перевірки ознайомлений тільки начальник структурного підрозділу РЕВ-8 (а.с.77).
При таких обставинах суд вважає, що посадовими особами відповідача перевірка позивача щодо додержання ним державної дисципліни цін здійснена з порушенням вимог законодавства щодо порядку проведення перевірок.
Крім того, рішення відповідача про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 07.04.2009 року №119 відносно ВДАІ не ґрунтується на законі, винесено в порушення вимог законодавства. При цьому суд виходить з наступного.
Згідно п.2.1 Інструкції при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, необґрунтовано одержана суб'єктом господарювання сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється при включенні у вартість послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг або виконаних не в повному обсязі - як різниця між одержаною виручкою від реалізації послуг і вартістю послуг, визначеної відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів їх виконання.
Відповідно до п. 3.2 Інструкції в акті перевірки повинна бути визначена сума необґрунтованої виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою.
В акті перевірки зазначено, що вартість послуги за надання в користування юридичним і фізичним особам автодрому становить 17грн. за одну годину користування автодромом. За 2008 рік отримана виручка за 3705 надану послугу за користуванням автодромом, яка фактично не надавалась. Сторонами визнається, що плата за користування автодромом стягувалась у розмірі визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №795 від04.06.2007р.
Судом встановлено, що управлінням ДАІ для забезпечення можливості надання в користування юридичним або фізичним особам автодрому було укладено відповідні договори. Так, на підставі договору № 55 б/н від 31.08.2008 року про співпрацю, Роздільнянська авто школа надала Управлінню ДАІ право на безперешкодний доступ та використання автодрому - майданчика початкового навчання керування автомобілем. Зазначений автодром надавався у користування учням які здавали практичні іспити з ПДР України в РЕВ № 8. Дія зазначеного договору пролонгована, він є чинним та виконуються сторонами у повному обсязі в організації навчального процесу з ПДР України.
Відповідач не спростував докази наявності договору співпраці автодрому №55, укладеного між ВДАІ та Роздільнянською технічною школою, між тим в акті перевірки не наведений жодний доказ в обґрунтування висновку щодо не надання послуги щодо користування автодромом. Суд також критично ставиться до аргументу представника Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області щодо не знаходження на балансі УДАІ на момент перевірки автодрому , так як з договору вбачається, що за умовами договору позивач має право тільки користуватись автодромом , при цьому автодром не вибуває ані з власності, ані з володіння автошколи.
В порушення п. 3.2 Інструкції акт не містить посилання на будь-які документи в обґрунтування вказаного висновку. В судовому засіданні представник Інспекції пояснив, що підставою для висновку про ненадання послуг на автодромі та підставою для нарахування як необґрунтованої виручки за його використання стало здійснення його візуального огляду, в процесі якого було встановлено, що автодром необладнаний належним чином та що жодної особи, яка здавала іспит та оплатила послугу за користування автодромом, під час перевірки опитано не було, фактично висновок про ненадання послуг зроблений на припущеннях перевіряючих.
Крім того, суду в обґрунтування розміру суми необгрунтовано отриманої виручки представником відповідача наданий документ (а.с.106-123), який вона вважає за розрахунок до акту, та як вбачається з нього він не мистить назви, та з його змісту не можливо встановить, що в ньому відображено, тому суд вважає, що вказаний документ не може бути прийнятий до уваги, як належний доказ правомірності прийнятого рішення.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, разом з тим відповідачем не надані докази сплати водіями коштів в розмірі зазначеному в акті, так як вбачається з акту перевірки дані щодо розміру зайво отриманих коштів за нібито ненадані послуги взято виходячи з кількості практичних екзаменів з керування транспортними засобами згідно звіту РЕВ-8 при ВДАІ ГУ МВС України в Одеській області за 2008 рік.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованим, безпідставним висновки акту щодо одержання позивачем необґрунтованої виручки від надання послуг за використання автодрому.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2,71,158-164 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області задовольнити.
Визнати нечинними та скасувати припис Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області №119 від 30.03.2009 року та про застосування економічних санкцій №112 від 07.04.2009 року
Постанова може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 02 серпня 2010 року
Суддя Е.А. Іванов
02 серпня 2010 року