ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
30 вересня 2022 року Справа №902/1078/16
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючий суддя Дужич С.П.,
суддя Миханюк М.В.,
суддя Саврій В.А.
при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.
за участю представників сторін:
апелянта: Дяденчука А.І. (ордер №1032171 від 19.09.2022);
арбітражний керуючий - Белінська Н.О.;
інших учасників: не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10 червня 2022 року, суддя Лабунська Т.І., м. Вінниця, повний текст складено 15 червня 2022 року, у справі
за заявою Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області
до Дочірнього підприємства "Дитячий санаторій імені М.М. Коцюбинського" Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
про банкрутство
Клопотання про відвід суддів не заявлялось.
30 листопада 2021 року, ліквідатор ДП "Дитячий санаторій імені М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" арбітражна керуюча Белінська Н.О. звернулась до господарського суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника в сумі 1 572 761,51 грн. на власника підприємства, в якій просила, також, стягнути з ПрАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" на корись боржника кошти в сумі 1 572 761,51 грн.
10 червня 2022 року, ухвалою Господарського суду Вінницької області заяву, зокрема, арбітражної керуючої було задоволено та покладено субсидіарну відповідальність по кредиторським вимогам до боржника в сумі 1 572 761,54 грн. на власника ДП "Дитячий санаторій імені М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця", а також стягнуто ці кошти з ПрАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" на користь боржника.
ПрАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця", у своїй апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви арбітражної керуючої відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки:
- ліквідатором не було надано доказів того, що саме укладання договорів про оренду землі призвелоа ДП "Дитячий санаторій ім. Коцюбинського" до банкрутства. А також не було надано жодного доказу того, що ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" саме примушувало дочірнє підприємство та його керівника до того, щоб взяти землю в оренду, всі листи, що були надані говорять або бажання голови правління бути ознайомленим з ситуацією, або про дотримання процедур погодження, які в жодному випадку не є примусом, адже для того щоб почалась процедура погодження, має спочатку бути звернення керівника дочірнього підприємства з таким питанням та проханням;
- немає причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" та неможливістю боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, істотним збільшенням суми зобов'язань, що в подальшому створили умови та підстави для порушення справи про банкрутство;
- ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" постійно надавало фінансову допомогу, в тому числі на погашення заборгованості по оренді землі, заробітній платі. Існуючі договори про надання фінансової допомоги постійно пролонговувались, вносились зміни про збільшення суми допомоги. Щодо твердження, що товариство надало фінансову допомогу в сумі меншій ніж сума заборгованості підприємства, то ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" надавало фінансову допомогу в тому розмірі, який мало змогу;
- не може бути визнана єдиною причиною банкрутства не сплата зобов'язань згідно декларацій по оренді землі, насамперед причиною банкрутства є сукупність певних обставин, зовнішніх факторів, що сприяли виникненню кризової ситуації.
Вказує на те, що зазначені обставини виникли не з вини товариства, як засновника, а навпаки ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" надавало фінансову допомогу підприємству, тобто вживало максимальних дій для уникнення негативних наслідків. Арбітражним керуючим не надано жодних доказів того, що товариство, як засновник, вчиняло дії (бездіяльність), які істотно погіршили фінансовий стан боржника. Для покладення субсидіарної відповідальності на ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" суд мав встановити дії (бездіяльність), які стали реальною причиною банкрутства боржника, тобто ті, без яких, об'єктивно, банкрутство не настало б.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а ухвалу суду першої інстанції такою, що прийнята у відповідності до норм матеріального і процесуального права, оскільки, доведено обставинами:
- стабільного та послідовного збільшення зобов'язань боржника перед кредитором за укладеними Договорами оренди земельних ділянок;
- відсутності інших об'єктів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси боржника та за рахунок яких можливе задоволення вимог кредиторів, внаслідок чого різниця між ліквідаційною масою в 00 грн. та визнаними у справі кредиторськими вимогами до боржника, станом на 30 листопада 2021 року, - у 1 572 761,54 грн.;
- бездіяльність ПрАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" стосовно боржника через невизначення для нього після укладення Договорів оренди землі та засобів отримання прибутку або джерел погашення ним заборгованості перед кредиторами.
Вважає, що сукупність цих обставин (дій та бездіяльності ПрАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця"), попри його обов'язок, як засновника боржника, передбачити можливість настання для нього негативних наслідків при наполяганні та сприянні підписання договорів оренди земельних ділянок та вчинити передбачені законом заходи щодо запобігання банкрутству боржника, перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, істотним збільшенням суми зобов'язань, що в подальшому створили умови та підстави для порушення справи про банкрутство з неможливістю задовольнити ці вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна боржника.
Тому, така поведінка ПрАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця", без належного вияву турботливості і обачливості, свідчить про наявність вини ПрАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" у формі простої необережності у наслідках дій та бездіяльності ПрАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" щодо боржника та доводить існування передбаченої ч.2 ст. 61 Кодексу України з питань банкрутства підстави для покладення на ПрАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у цій справі.
Вважає, що засновник - ПрАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" наполягало та сприяло тому, щоб банкрут - ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗП "Укрпрофоздоровниця" взяв в оренду земельну ділянку, але коштів на погашення орендної плати не було. При цьому засновник не надавав фінансову допомогу. Даними діями та бездіяльністю ПрАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" довело до банкрутства ДП "Дитячий санаторій імені М.М. Коцюбинського" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".
29 липня і 19 вересня 2022 року, ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду за скаргою ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" було відкрито апеляційне провадження та призначено її розгляд на 19 вересня 2022 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
19 вересня 2022 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду в судовому засіданні було оголошено перерву до 30 вересня 2022 року.
У судових засіданнях 19 і 30 вересня 2022 року, представник ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" підтримав доводи і вимоги, викладені у апеляційній скарзі.
Арбітражна керуюча заперечила проти доводів і вимог апеляційної скарги.
Представники інших учасників провадження у справі про банкрутство явку повноважних представників у судові засідання не забезпечили.
Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Враховуючи вимоги ст. ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що учасники по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників сторін. До того ж, ухвалою апеляційного суду від 19 вересня 2022 року, явка представників обов'язковою не визнавалась.
Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:
Згідно п.1.2 Статуту ДП "Дитячий санаторій імені М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" (надалі - Статуту), засновником та власником підприємства є ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" (надалі - Товариство). (а.с.9-32)
Відповідно п.4.4.5 Статуту, до компетенції правління Товариства належить: прийняття рішень про відчуження земельних ділянок, про передачу їх в оренду, про передачу прав користування землею та про відмову від землі.
Пунктом 4.5.6. Статуту передбачено, що до компетенції голови правління Товариства належить, зокрема: затвердження договорів оренди окремих будівель, споруд, приміщень та інших об'єктів господарського призначення, які укладаються підприємством ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗПУ (надалі - Підприємством), а також договорів відчуження майна підприємства, укладених на підставі відповідних рішень органів Товариства, контроль за надходженням коштів.
У п.3.7. Статуту в редакції від 2006 року (нова редакція) зазначено, що Підприємство не відповідає за зобов'язаннями товариства, а Товариство не відповідає за зобов'язаннями Підприємства.
26 березня 1998 року, рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради №367 було розглянуто клопотання ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" та філії - санаторія сезонного функціонування ім. Коцюбинського про посвідчення права користування землею та було вирішено: надати Акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (філія-санаторій сезонного функціонування ім. Коцюбинського) земельні ділянки по вул. Маяковського, 243 для лікувально-профілактичних потреб:
- 1.1. Площею 5,5204 га - в постійне користування;
- 1.2. Площею 2,2479 га - в тимчасове дострокове користування строком на 5 років;
- 1.3. Площею 0,5092 га - в тимчасове дострокове користування строком на 5 років. (а.с.34)
03 червня 1999 року, Вінницьким обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації, на підставі рішення виконкому Вінницької міськради №652 від 27 травня 1999 року, було видано свідоцтво №44 про право власності на будівлі філії-санаторію ім. М.М. Коцюбинського Хмільницького відділення АТ, які складаються з лікувального корпусу, корпусів №1, №3, №4, №5, №10, клубу, бібліотеки, харчоблоку, контори,які розташовані по вул. Маяковського 243 в м. Вінниця.
29 червня 1999 року, Вінницьким обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації було видано реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, за яким будівлі філії-санаторію ім. М.М. Коцюбинського Хмільницького відділення АТ, що в цілому складаються з будівель літер А; Б; В; Г; Е; Ж; Р; С; Т; У; Ф; Ч; Ц; Ч; КБ; М; Ш; Щ; З; И; О; П; Л; К, загальною площею 2 756,8 м2 та розташовані в м. Вінниці, по вул. Маяковського, 243, зареєстровані за АТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" на праві колективної власності (за свідоцтвами про право власності №44 від 03 червня 1999 року).
28 грудня 2001 року, рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради №2467 "Про внесення змін в рішення виконкому міської ради від 26 березня 1998 року №367" розглянуто клопотання Хмільницького відділення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (філія санаторію ім. Коцюбинського), визначено землекористувачу - санаторію ім. М.М. Коцюбинського ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та вирішено видати Державний акт на право постійного користування землею площею 6,0296 га. по вул. Маяковського, 243. (а.с.35-36)
08 вересня 2005 року, голова правління ЗАТ ЛОЗ України "Укрпрофоздоровниця" направив лист директору ДП "Санаторій ім. М.М. Коцюбинського" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", в якому зазначив, що правління Товариства отримало копію листа Вінницького міського управління земельних ресурсів стосовно оформлення права користування земельною ділянкою ДП "Санаторій ім. М.М. Коцюбинського" та просив надати пояснення щодо зволікання в оформленні договору оренди земельної ділянки". (а.с.37)
07 жовтня 2005 року, директор ДП "Санаторій ім. М.М. Коцюбинського" листом №49 повідомив голову правління Товариства про те, що адміністрація санаторію займається оформленням права користування земельною ділянкою. (а.с.38)
05 жовтня 2006 року, ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" у м. Хмільник надіслало до Голови Вінницької міської ради лист №01-08/86, з якого вбачається, що ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" листом №05-39/151 від 27 січня 2005 року звернулось до голови Вінницької міської ради з проханням укласти договір оренди землі на земельну ділянку, що знаходиться в користуванні ДП "Санаторій ім. М.М. Коцюбинського" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця". (а.с.39)
24 червня 2010 року, рішенням Вінницької міської ради №2877 було передано ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗП "Укрпрофоздоровниця" в оренду земельну ділянку, що розташована на вул. Маяковського, 243, терміном на 25 років, для громадського використання, без права зміни цільового призначення та відчуження земельної ділянки на період оренди земельної ділянки, загальною площею 4,6016 га. (а.с.40-41)
04 серпня 2010 року, між Вінницькою міською радою, як орендодавцем, та ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗП "Укрпрофоздоровниця", як орендарем, було укладено 5 договорів оренди земельної ділянки, згідно умов яких орендодавець надає, а орендар набуває право на оренду землі, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Маяковського, 243, загальною площею 4,601 га з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, цільове використання - для громадського використання терміном 25 років з орендною платою у 3% від грошової оцінки земельних ділянок.
20 грудня 2011 року, рішенням Господарського суду Вінницької області, залишеним без змін, постановою Рівненського апеляційного Господарського суду від 15 січня 2014 року, у справі №9/171/2011/5003, власником майна ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" було визнано державу в особі Фонду державного майна України.
Згідно пояснювальної записки начальника фінансово-бюджетного управління та начальника бюджетно-планового відділу за 9 місяців 2011 року Підприємство виконало план на 55,4%, а сума збитку склала 229,5 тис. грн. Основною причиною збитковості визначається - практично відсутня держзакупівля у 2011 році. Підприємство мало залежність від замовлень з боку соціальних фондів. Застаріла матеріальна база, висока конкуренція не робили санаторій привабливим для комерційного продажу путівок. Знаходження санаторію у лісі не робило його привабливим для надання в оренду. Все це породжувало накопичування боргів (в т.ч. по орендній платі за землю, заробітній платі і т.д), а наявність боргів, застаріла база, судовий процес з Фондом державного майна України робила неможливим державні закупівлі. (а.с.138)
Починаючи з 14 лютого 2013 року (14 лютого, 15 квітня, 29 листопада і 23 грудня 2013 року, а також 03 березня і 21 січня 2014 року), Підприємство зверталось з листом до голови правління ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" з проханням терміново вирішити питання надання поворотної фінансової допомоги для оплати за оренду землі, заборгованість по заробітній платі і платежів до пенсійного фонду. Також, повідомлялось, що: в ДПІ у м. Вінниці знаходиться в заставі майно підприємства; по заборгованості в податкову та пенсійний фонд через несплату нараховується пеня; прокуратура м. Вінниці зобов'язала санаторій виконати вимоги трудового законодавства по сплаті заробітної плати працівникам. Станом на 21 січня 2014 року заборгованості становили: - 185,6 тис. грн. - за оренду землі; - 98,6 тис. грн. - по заробітній платі; - 42,5 тис. грн. - до пенсійного фонду; - 15,9 тис. грн. - по прибутковому податку. Також, в останньому листі Підприємство просило терміново вирішити питання надання фінансової допомоги, особливо щодо великої заборгованості по оренді землі, яка може призвести до відчуження майна санаторію. (а.с.44-49)
15 квітня 2013 року, директор ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" листом до голови правління Товариства повідомив, що з 25 вересня 2010 року ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" на вимогу ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" заключив договір про оренду земельної ділянки, за яку сплачує 151,5 тис. грн. за рік. Ця сума є непосильною для дитячого оздоровчого закладу вже третій рік. Навіть при позитивному результаті роботи санаторію він не в змозі сплачувати дану суму, так як недостатньо коштів на заробітну плату, виплат до Пенсійного та на інші витрати та просив правління ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" вирішити питання перенесення сплати орендної плати на ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" або в інший спосіб". (а.с.106)
11 березня 2014 року, постановою Вінницького окружного адміністративного суду по справі №802/488/14-а було задоволено позов в.о. прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області до ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗПФУ "Укрпрофоздоровниця" про стягнення боргу і стягнуто з відповідача податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 63 099,00 грн. (а.с.50-52)
02 жовтня 2014 року, постановою Вінницького окружного адміністративного суду по справі №802/3332/14-а було задоволено позов Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області до ДП "Дитячий санаторій імені М.М.Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗП "Укрпрофоздоровниця" про стягнення податкового боргу і стягнуто з відповідача податковий борг в сумі 131 380,27 грн.(а.с.53-55)
25 березня 2015 року, постановою Вінницького окружного адміністративного суду по справі №802/566/15-а було задоволено позов першого заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області до ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" про стягнення податкового боргу та стягнуто з відповідача 150,80 грн. - заборгованість з податку на додану вартість, а також 93 883,07 грн. - заборгованість по орендній платі за землю.(56-58)
26 липня 2016 року, постановою Вінницького окружного адміністративного суду по справі №802/943/16-а було задоволено позов Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області до ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" про стягнення коштів та стягнуто з відповідача 402 358,98 грн. - податкового боргу, який виникла внаслідок порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку. (а.с.59-61)
В той же час, за період з 12 лютого 2007 року по 27 грудня 2016 року ЗАТ ЛОЗПФУ "Укрпрофоздоровниця" надало поворотної фінансової допомоги санаторію на ряд потреб (погашення поточної заборгованості, погашення боргу по заробітній платі, заборгованості по оплаті ЄСВ), зокрема:
- 25 240,00 грн. згідно рішення правління Товариства №П1-13.10 від 26 січня 2012 року;
- 20 000,00 згідно рішення правління Товариства №ВЗ-7р від 21 березня 2012 року і для сплати за оренду землі на суму 45 000,00 грн. (а.с.117-136):
12 грудня 2016 року, Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області звернулась до Господарського суду Вінницької області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" та визнання кредиторських вимог в сумі 1 103 724,99 грн., в якій зазначила, що станом на день звернення до суду за боржником (ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського") обліковується податковий борг в сумі 1 103 724,99 грн., а саме: - 971 803,69 грн. - за несплату зобов'язань згідно декларацій по орендній землі з юридичних осіб; - 127 208,83 грн. - заборгованість зі сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; - 155,80 грн. - податковий борг з податку на додану вартість; - 4 556,67 грн. - заборгованість по податку на нерухоме майно. (а.с.62-65)
11 січня 2017 року ухвалою Господарського суду Вінницької області порушено провадження, у справі №902/1078/16, про банкрутство ДП "Дитячий санаторій імені М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця".
09 березня 2017 року, ухвалою Господарського суду Вінницької області від визнано вимоги кредиторів ДП "Дитячий санаторій ім.М.М. Коцюбинського" та затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено:
- Вінницьку ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області з сумою вимог 1 103 724,99 грн., з них: 1 040 858,79 грн. - заборгованості з сплати податків - третя черга, 62 866,20 грн. - штрафних санкцій, пені - шоста черга задоволення, а також 13 780,00 грн. - судового збору за подання заяви до суду - перша черга задоволення;
- заборгованість по заробітній платі фізичним особам: ОСОБА_1 - 51 496,93 грн., ОСОБА_2 - 28 710,74 грн., ОСОБА_3 - 23 121,87 грн., ОСОБА_4 - 18 020,03 грн., ОСОБА_5 - 21 721,66 грн., ОСОБА_6 - 6 942,29 грн., ОСОБА_7 - 14 758,27 грн., ОСОБА_8 - 20 977,04 грн., ОСОБА_9 - 16 658, 96 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів.
У ході розгляду справи про банкрутство, працівники боржника додатково визнавались поточними кредиторами з вимогами щодо заборгованості по заробітній платі. (ухвали від 29 жовтня, 17 листопада, 17 грудня 2020 року).
З бюджету Вінницької міської територіальної громади на погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками ДП "Дитячий санаторій ім.М.М. Коцюбинського" направлялись 530 962,87 грн., а рішенням міської ради від 27 серпня 2021 року №525 внесені зміни до бюджету Вінницької міської територіальної громади на 2021 року та передбачені видатки на погашення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску працівникам ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗП "Укрпрофоздоровниця" в сумі 223 059 грн.
Таким чином, під час процедури банкрутства, була погашена заборгованість по заробітній платі в сумі - 530 962,82 грн. та погашено вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області в сумі - 223 059,00 грн. (сплата єдиного соціального внеску).
Не погашеною залишилась кредиторська заборгованість у справі №902/1078/16 про банкрутство ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗП "Укрпрофоздоровниця", яка становить 1 572 761,54 грн., з яких: 1 410 617,43 грн. - ГУ ДПС у Вінницькій області; 7 935,76 грн. - Державний бюджет України; - 144 850,10 грн. - заборгованість по заробітній платі ОСОБА_9 ; 9 358,25 грн. - заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску - (нарахування по ОСОБА_9 ). У ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗП "Укрпрофоздоровниця" відсутнє будь-яке майно та кошти.
30 листопада 2021 року, ліквідатор ДП "Дитячий санаторій імені М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" арбітражний керуючий Белінська Н.О. звернулась до Господарського суду Вінницької області з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника в сумі 1 572 761,51 грн. на власника підприємства, в якій просила, також, стягнути з ПрАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" на корись боржника гроршові кошти в сумі 1 572 761,51 грн., з тих підстав, що засновник боржника наполягав та сприяв тому, щоб банкрут - ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" взяв в оренду земельну ділянку. Проте коштів на погашення орендної плати не було. При цьому засновник не надавав на це фінансову допомогу. Даними діями та бездіяльністю ПрАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" довело до банкрутства ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського", що стало наслідком порушення справи №902/1078/16 про банкрутство ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗП "Укрпрофоздоровниця".(а.с.1-8)
Бойчук М.П., який виконував повноваження директора ДП "Дитячий санаторій ім. Коцюбинського ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" в період з 07 жовтня 2006 року по 06 жовтня 2016 року, у своєму відзиві на заяву про покладення субсидіарної відповідальності на ПрАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця", зазначив, що керівництво ПрАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" вирішувало питання щодо всього нерухомого майна, а саме: щодо взяття ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" в оренду земельних ділянок. Він, як директор Підприємства, неодноразово звертався до голови правління Товариства з проханням терміново вирішити питання надання поворотної фінансової допомоги для оплати коштів за оренду землі, на які засновник не реагував. Вважає, що дані факти/подїї та бездіяльність Товариства довели до банкрутства ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського".
10 червня 2022 року, ухвалою Господарського суду Вінницької області, зокрема, заяву арбітражної керуючої було задоволено та покладено субсидіарну відповідальність по кредиторським вимогам до боржника в сумі 1 572 761,54 грн. на власника ДП "Дитячий санаторій імені М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця", а також стягнуто ці кошти з ПрАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" на користь боржника. (а.с.160-172)
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Згідно п.17 ч.1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку, зокрема, ухвала суду першої інстанції у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Предметом розгляду у даній справі є перегляд ухвали Господарського суду Вінницької області від 10 червня 2022 року, якою, зокрема, задоволено заяву ліквідатора боржника ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗП "Укрпрофоздоровниця" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями останнього у зв'язку з доведенням до банкрутства на його власника та стягнення на користь банкрута грошових коштів у сумі 1 572 761,54 грн.
Частиною 1 ст. 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Згідно ст. 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
Відповідно до ч.2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - Кодексу), під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
Першочерговою метою застосування цього механізму є створення для кредиторів у межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав, законних інтересів та задоволення вимог, що відповідає загальній меті процедур банкрутства та кореспондується з обов'язком здійснення ліквідатором всієї повноти передбачених законом повноважень і заходів спрямованих на досягнення цієї мети у ліквідаційній процедурі.
Як встановлено з матеріалів справи, 11 січня 2017 року, ухвалою Господарського суду Вінницької області було порушено провадження у справі №902/1078/16, про банкрутство ДП "Дитячий санаторій імені М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" у зв'язку тим, що не була погашена кредиторська заборгованість Підприємства, яка складала 1 572 761,54 грн., де: - 1 410 617,43 грн. - ГУ ДПС у Вінницькій області за несплату зобов'язань згідно декларацій по оренді землі з юридичних осіб; - 7 935,76 грн. - внески до Державного бюджету України; - 144 850,10 грн. - заборгованість по заробітній платі ОСОБА_9 ; 9 358,25 грн. - заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску - (нарахування по ОСОБА_9 ), а у санаторію відсутнє будь-яке майно та кошти.
Арбітражна керуюча просить покласти субсидіарну відповідальність на власника банкрута - ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця", оскільки в 2010 році, за вимогою і сприяння Товариства, рішенням Вінницької міської ради №2877 від 24 червня 2010 року, санаторію було надано в оренду земельну ділянку, що розташована на вул. Маяковського, 243, загальною площею 4,6016 га., але плату за оренду вищезазначеної земельної ділянки Підприємство не могло сплачувати, про що воно неодноразово повідомляло засновника.
Відповідно до ч.2 ст. 61 Кодексу, господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони).
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.
Притягнення винних у доведені до банкрутства осіб до субсидіарної відповідальності є механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов'язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.
Об'єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов'язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки.
Суб'єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб'єктом (суб'єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
Суб'єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб'єкта правопорушення).
Для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, необхідна конкретизації об'єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб'єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб'єктів:
1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях;
3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника".
Відсутність належних доказів на підтвердження елементів/складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об'єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно не надає можливості визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб'єктів (зазначена правова позиція викладена Верховним Судом в постановах, зокрема, №910/21323/16 від 16 червня 2020 року, №927/219/20 від 15 лютого 2022 року).
Як встановлено, 26 березня 1998 року, рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради №367 було розглянуто клопотання ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" та філії-санаторія сезонного функціонування ім. Коцюбинського про посвідчення права користування землею та вирішено: надати акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (філія-санаторій сезонного функціонування ім. Коцюбинського) земельні ділянки по вул. Маяковського, 243 для лікувально-профілактичних потреб:
- 1.1. Площею 5,5204 га - в постійне користування;
- 1.2. Площею 2,2479 га - в тимчасове користування строком на 5 років;
-1.3. Площею 0,5092 га - в тимчасове користування строком на 5 років.
Згідно реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, виданого Вінницьким обласним ОБТІ 29 червня 1999 року, об'єкти нерухомості філії санаторію ім. М.М. Коцюбинського Хмільницького відділення АТ, розташовані в м. Вінниці, по вул. Маяковського, 243, що в цілому складаються з будівель літер А; Б; В; Г; Е; Ж; Р; С; Т; У; Ф; Ч; Ц; Ч; КБ; М; Ш; Щ; З; И; О; П; Л; К, загальною площею 2 756,8 м2, зареєстровані за Товариством на праві колективної власності (за Свідоцтвом про право власності №44 від 03 червня 1999 року).
28 грудня 2001 року, рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради №2467 "Про внесення змін в рішення виконкому міської ради від 26 березня 1998 року №367" задоволено клопотання Хмільницького відділення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (філія санаторію ім. Коцюбинського), визначено землекористування санаторію ім. М.М. Коцюбинського ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та вирішено видати Державний акт на право постійного користування землею площею 6,0296 га. по вул. Маяковського, 243.
24 червня 2010 року, рішенням Вінницької міської ради №2877 ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗП "Укрпрофоздоровниця" передано в оренду земельну ділянку, що розташована на вул. Маяковського, 243, терміном на 25 років, для громадського використання, без права зміни цільового призначення та відчуження земельної ділянки на період оренди земельної ділянки, загальною площею 4,6016 га.
04 серпня 2010 року, між Вінницькою міською радою, як орендодавцем, та ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗП "Укрпрофоздоровниця", як орендарем, було укладено 5 Договорів оренди земельної ділянки, згідно умов яких орендодавець надає, а орендар набуває право на оренду землі, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Маяковського, 243, загальною площею 4,601 га з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, цільове використання - для громадського використання терміном 25 років з орендною платою у 3% від грошової оцінки земельних ділянок.
З пояснень арбітражного керуючого і представника апелянта, а також з матеріалів справи, вбачається, що дана земельна ділянка використовувалась боржником задовго до укладення вищезазначених договорів.
Стаття 206 Земельного кодексу України визначає, що використання земель в Україні є платним.
Частина 1 ст. 93 встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Тобто, в даному випадку, укладанням договорів щодо користування ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" ЗАТ ЛОЗП "Укрпрофоздоровниця" земельної ділянки за адресою: м. Вінниця, вул. Маяковського, 243, загальною площею 4,601 га, наданої для обслуговування будівель і функціонування підприємства, на якій розташовані відповідні об'єкти нерухомості, відбулось приведення у відповідність до чинного законодавства України правовідносин, які регулюють використання землі.
З матеріалів справи вбачається, що ДП "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського", як дочірнє підприємство Товариства, використовувало зазначені земельні ділянки в своїй господарській діяльності. Їх використання повинно було бути оформлене відповідно до вимог земельного законодавства, а тому укладення договорів оренди від 04 серпня 2010 року відбулось на вимогу Земельного Кодексу України та не може бути розцінено, як дії засновника Підприємства, вчинені з метою доведення останнього до банкрутства та виключають вину товариства.
Посилання арбітражної керуючої на бездіяльність Товариства, як засновника, щодо ненадання фінансової допомоги підприємству і своєю бездіяльністю сприяв доведенню до банкрутства останнього, колегія суддів оцінює критично, та відхиляє як безпідставні, оскільки ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" та Дочірнє підприємство - це окремі юридичні особи, які мають самостійні баланси та самостійно здійснюють господарську діяльність.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що основними причинами збитковості Підприємства послугувала відсутність держзакупівель на путівки, застаріла матеріальна база, що в умовах високої конкуренції зробило санаторій не привабливим для комерційного продажу путівок. Наявність боргів, судовий процес з Фондом державного майна України робили неможливим його участі у державних закупівлях /з Пояснювальної записки начальника фінансово-бюджетного управління та начальника бюджетно-планового відділу за 9 місяців 2011 року/, а оформлення Підприємством земельних відносин щодо земельних ділянок, які перебували в його фактичному користуванні, у відповідності до чинного законодавства, та спонукання Товариством до укладання дочірнім підприємством відповідних угод оренди цих земельних ділянок не можуть бути підставами, які призвели до погіршення фінансового-господарської санаторію та до його банкрутства, а тому у задоволенні заяви арбітражної керуючої про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на власника підприємства слід відмовити за її безпідставністю.
Згідно п.2 ч.1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги вправі скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Оскільки, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10 червня 2022 року по даній справі було продовжено строк ліквідаційної процедури, відкладено розгляд скарги Пінчук Г.П. на дії арбітражної керуючої на іншу дату та інші процесуальні рішення по справі, які не оскаржуються апелянтом, то ухвала господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню лише в частині задоволення заяви арбітражного керуючого про накладення субсидіарної відповідальності на Товариство, а в решті цю ухвалу слід заслишити без змін.
Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Тому, інші доводи, викладені у заяві, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.
Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
На підставі наведеного, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази, надані сторонами, перевіривши об'єктивність прийняття ухвали судом першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню в частині задоволення заяви арбітражного керуючого про накладення субсидіарної відповідальності. В решті ухвалу слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 271, 275, 277, 280-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" - задоволити частково.
Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10 червня 2022 року, у справі №902/1078/16, в частині задоволення заяви арбітражної керуючої Белінської Н.О. №02-01/260 від 30 листопада 2021 року про накладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Дочірнього підприємства "Дитячий санаторій ім. М.М. Коцюбинського" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на власника Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в сумі 1 572 761,54 грн., у зв'язку з доведенням до банкрутства (п.п.1-4 резолютивної частини ухвали) - скасувати.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні даної заяви арбітражної керуючої - відмовити.
В решті ухвалу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Матеріали справи №902/1078/16 повернути Господарському суду Вінницької області.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Саврій В.А.