27 липня 2010 року < Текст > Справа № 2а-2973/10/0870
(17 год. 45 хв.) м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудивуса О.В.,
при секретарі судового засідання Скачковій Т.В.,
за участю:
представника позивача: Ванденко В.М., дов. № 27175/10/10-010 від 31.08.2009
представника відповідача: Козик А.І., дов. № 3058 від 16.06.2010
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Приватного підприємства «Таврія Турбо»
до: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції
про: визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень від 01.03.2010 № 0000282301/0, від 23.03.2010 № 0000282301/1.
27.05.2010 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Таврія Турбо» (далі - позивач) до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 01 березня 2010 № 0000282301/0, від 23 березня 2010 № 0000282301/1.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2010 було відкрито провадження у справі, попереднє судове засідання призначено на 17.06.2010.
Ухвалою суду від 13.07.2010 було закінчено підготовче провадження у справі та призначено її судовий розгляд на 27.07.2010.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про незаконність проведення відповідачем повторної перевірки позивача, а також про те, що ним у періоді за який проводилась перевірка не відносились до складу валових витрат суми, що вказані у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.
У судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили суд позов задовольнити.
17.06.2010 відповідач надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що первинні документи за період з 01.01.2005 по 31.12.2007 позивачем до перевірки не надавались. На підставі даних акту планової виїзної перевірки № 30/23/32876101 від 26.01.2005, № 334/23/32876101 від 10.03.2009 та копій видаткових накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, складених від імені ТОВ «Стек 2005» та ПП «Рустан» щодо відвантаження товарно-матеріальних цінностей в адресу позивача та переданих відповідачу Мелітопольською міжрайонною прокуратурою Запорізької області (вх. 4721/10 від 18.03.2009) встановлено, що серед постачальників товарно-матеріальних цінностей та послуг позивача за період з 01.01.2005 по 31.12.2006 є ТОВ «Стек-2005», код ЄДРПОУ 33174851, адреса: смт. Приазовське, вул. Фрунзе, буд. 3 та ПП «Рустан», код ЄДРПОУ 32943722, адреса: м. Мелітополь, вул. К. Маркса, буд. 41-А.
Також відповідач зазначив, що згідно вироку Мелітопольського міськрайсуду Запорізької області від 26.05.2008 по справі № 1-468 2008р. громадянку Денисову Н.В. (директор ТОВ «Стек-2005»), та громадянина Павленко С.М. (директор ПП «Рустан»), в розпорядженні яких знаходилися печатки підприємств, засуджено за ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України, а саме: злочин, здійснений організованою групою, за попередньою змовою, фіктивне підприємництво - дії, які призвели до втрат держави в особливо великих розмірах; службове підроблення, підробка документів - дії, які спричинили тяжкі наслідки.
Відповідач стверджує, що оскільки судом доведено здійснення фіктивного підприємництва ТОВ «Стек 2005» та ПП «Рустан», то є всі підстави стверджувати про те, що вся їх діяльність не була господарською, а всі документи складені від імені підприємства не відповідають дійсності та не мають юридичної сили. Тобто офіційні бухгалтерські, податкові документи, надані ПП «Рустан» про реалізацію товарно-матеріальних цінностей позивачу на загальну суму 48 200,00 грн. містять завідомо неправдиві відомості. В тому числі за січень 2007 року в сумі 48 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 8033,33 грн. Таким чином, відповідач дійшов висноку, що діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентами-посередниками, які не виконували своїх податкових зобов'язань.
На підставі викладеного відповідач вказує, що у позивача були відсутні підстави для включення в 2005 - 2007 роках до складу валових витрат суми 696 677 грн. по видатковим накладним, та актам виконаних робіт, отриманим від ПП «Рустан» внаслідок встановленого нікчемного правочину з ПП «Рустан».
Враховуючи норми пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ відповідач виніс податкові повідомлення - рішення від 01.03.2010 № 0000282301/0, від 23.03.2010 № 0000282301/1 про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 15 063,00 грн., в т.ч. основного платежу 10 042,00 грн. та 5021,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В судових засіданнях представники відповідача проти позову заперечували з вищенаведених підстав.
У судовому засіданні 27.07.2010 судом було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,
Відповідачем з 25.01.2010 по 29.01.2010 була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2008. За результатами перевірки відповідачем був складений акт про результати позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 02.02.2010 № 86/23/32876101 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 (далі - Закон № 334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 249 183 грн., у тому числі за І квартал 2007 року у сумі 10 042 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.03.2010 № 0000282301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 15 063,00 грн. у тому числі за основним платежем 10 042,00 грн., за штрафними санкціями 5 021,00 грн.
Рішенням відповідача про результати розгляду первинних скарг від 23.03.2010 № 8393/10/25-020, зазначене податкове повідомлення - рішення було залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.
На підставі цього рішення відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.03.2010 № 0000282301/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 15 063,00 грн. у тому числі за основним платежем 10 042,00 грн., за штрафними санкціями 5 021,00 грн.
Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стало неправомірне, на думку відповідача, віднесення позивачем до складу валових витрат на підставі накладних, виданих ПП «Рустан» у І кварталі 2007 року 40 167,00 грн.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд, оцінивши акт перевірки, в якому описується порушення позивачем вимог п. 5.1, пп 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону 334/94-ВР, вважає, що висновки відповідача, викладені в п. 3.1.4 цього акту, є необґрунтованими з огляду на наступне.
Так, зокрема, в п. 3.1.2 акту перевірки відповідач зазначає, що оскільки судом встановлено, що ПП «Рустан» здійснювало фіктивне підприємництво, то є всі підстави стверджувати про те, що вся їх діяльність не була господарською, а всі документи, складені від імені підприємства, не відповідають дійсності та не мають юридичної сили.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до абз. 4 пп 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
На підтвердження факту незаконності накладних, виданих ПП «Рустан», та на підставі яких, на думку відповідача позивач включив у першому кварталі 2007 року до валових витрат 40 167,00 грн. відповідач навів вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.05.2008 № 1-468 2008 р.
На 126 аркуші цього вироку серед контрагентів ПП «Рустан» зазначений позивач, та сума угоди - 40 166,67 без ПДВ. Позивач визнав факт його господарських взаємовідносин з ПП «Рустан», проте зазначив, що зазначена сума ним не була включена до складу валових витрат за перший квартал 2007 року.
Разом з цим, за правилами ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння. Отже вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.05.2008 № 1-468 2008 р. не є доказом неправомірності дій позивача щодо формування складу валових витрат.
Як вбачається з додатку 3 до акта перевірки, при проведенні перевірки відповідачем не використовувались первинні, бухгалтерські та інші документи, а були використані матеріали попередніх перевірок, зокрема акт перевірки № 334/23/32876101 від 18.03.2008.
Відповідач зазначив, що актом перевірки № 334/23/32876101 не встановлено розбіжностей між даними податкового та бухгалтерського обліку по валовим витратам за 1 квартал 2007 року. З цих підстав відповідачем зроблено висновок про включення позивачем до складу валових витрат суми 40 166,67 за податковою накладною від 12.01.2007 № 10, виданою ПП «Рустан».
Суд зазначає, що акт перевірки № 334/23/32876101 від 18.03.2008 не містить переліку первинних документів, на підставі яких позивачем була визначена сума валових витрат за перший квартал 2007 року, а в додатку № 4 до цього акту наведений перелік суб'єктів господарювання, з якими позивач перебуває у господарських відносинах за період з 01.10.2005 по 30.09.2007, серед яких не значиться ПП «Рустан». За цих обставин суд не приймає акт перевірки № 334/23/32876101 від 18.03.2008, як доказ включення позивачем до складу валових витрат за цей період суми 40 166,67 за податковою накладною від 12.01.2007 № 10, виданою ПП «Рустан».
Інших доказів на підтвердження факту включення позивачем зазначеної суми до обсягу валових витрат за 1 квартал 2007 року відповідач суду не надав.
В свою чергу, позивач надав суду копію декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року та копії всіх первинних документів, на підставі яких ним була зазначена сума валових витрат за цей період у розмірі 231 290 грн. Серед цих первинних документів немає податкової накладної ПП «Рустан» від 12.01.2007 № 10 на суму 40 166,67. Сума валових витрат за 1 квартал 2007 року у розмірі 231 290 грн. зазначена і в актах перевірки від 18.03.2008 № 334/23/32876101, від 02.02.2010 № 86/23/32876101.
Таким чином, надані сторонами під час розгляду даної справи та досліджені судом докази не доводять факту віднесення позивачем до валових витрат у першому кварталі 2007 року суми 40 166,67 за податковою накладною, виданою ПП «Рустан».
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач не мав достатніх для цього підстав, які б підтверджувалися належними доказами. Не встановлено таких підстав і за результатами розгляду даної адміністративної справи, що позбавляє ці податкові повідомлення - рішення обґрунтованості, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Квитанцією № 2318 від 05.02.3010, виданою філією ВАТ «Банк Кіпру» у м. Мелітополь, підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 3,40 грн. Отже, зазначену суму належить присудити позивачу з Державного бюджету України.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 94, 98, 158 - 163 КАС України, суд
Адміністративний позов Приватного підприємства «Таврія Турбо» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції - задовольнити
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 01 березня 2010 року № 0000282301/0, від 23 березня 2010 року № 0000282301/1.
Судові витрати у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 коп.) присудити на користь Приватного підприємства «Таврія Турбо» (код ЄДРПОУ 32876101) з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Прудивус
Постанова у повному обсязі складена 02 серпня 2010 року.