22 липня 2010 року < Текст > Справа № 2а-4248/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді О.В. Конишевої,
при секретарі судового засідання С.А. Даниловій,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі про зобов'язання відповідача прийняти до заліку і включити до акту щомісячної адресної допомоги до пенсії в сумі 1 280,84 грн.,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі про зобов'язання прийняти до заліку спірну суму у акті щомісячної звірки по особовим справам потерпілих за травень 2010 року.
В позові вказано, що відповідач не приймає до заліку для подальшого відшкодування суму виплаченої допомоги на поховання померлої ОСОБА_1 у розмірі 1 270,80 грн. та витрат на її доставку у розмірі 10,94 грн. Вказана сума була включена до акту щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за травень 2010 року, але сума не була узгоджена, не увійшла до заліку. Просить зобов'язати Відділення виконавчої дирекції ФСС з НВВ і ПЗ України у м. Запоріжжі прийняти до заліку спірну суму 1 280,84 грн. в акт щомісячної звірки по особовим справам потерпілих за травень 2010 року до її відшкодування
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному .
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила, про що надала суду письмові заперечення на адміністративний позов. Свою позицію обґрунтовує тим, що Відділення виконавчої дирекції ФСС з НВВ і ПЗ не має законних підстав приймати до заліку витрати УПФУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя по виплаті допомоги на поховання ОСОБА_1 у розмірі 1 280,84 грн. без підтвердження про причинний зв'язок настання смерті з професійним захворюванням або виробничою травмою. Просить відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до пояснень сторін громадянці ОСОБА_1 УПФУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у зв'язку із нещасним випадком на виробництві призначено та виплачувалася пенсія по інвалідності та по травень 2010 року відшкодовувалася Відділенням Виконавчої дирекції ФСС з НВВ і ПЗ на підставі акту про нещасний випадок на виробництві.
Відповідно до свідоцтва про смерть від 10.05.2010 року ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку із смертю пенсіонерки ОСОБА_1 УПФУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя після виплати особам, які здійснили поховання, допомоги на поховання пенсіонерки, звернулося до Відділення виконавчої дирекції ФСС з НВВ та ПЗ у м. Запоріжжі з «актом щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за травень 2010 року». До вказаного акту було також внесено суму 1 270,80 грн. допомоги на поховання, виплачену особі, яка здійснила поховання померлої, що отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, та 10,04 грн. витрат з виплати і доставки такої допомоги. Всього щодо пенсіонерки ОСОБА_1 , відповідно до довідки про суму допомоги на поховання від 27.05.2010 року, виставлена сума витрат, що підлягають відшкодуванню 1 280,84 грн.
Витрати на поховання у зазначеній сумі не були прийняті до заліку Відділенням виконавчої дирекції ФСС з НВВ і ПЗ у м. Запоріжжі з тих підстав, що смерть ОСОБА_1 не пов'язана із страховим випадком державного соціального страхування
Відповідно до положень п.1, 2 ч.1 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили страту працездатності» №1105-ХІУ від 23.09.1999 року, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:
1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:
а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
е) грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;
є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону;
2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;
Статтею 1 Закону України від 14 січня 1998 року N 16/98-ВР "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 16/98-ВР) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
У статті 25 Закону N 16/98-ВР перелічені види соціальних послуг і матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Усі види страхування, крім медичного, включають в себе допомогу на поховання. Так, зокрема, до пенсійного страхування входить допомога на поховання пенсіонерів; до страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, - допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); до страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання - допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві , професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів
Крім того, єдиним нормативним документом, що регулює взаємодію фондів з питання відшкодування зазначених коштів є Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений спільною постановою правлянь Пенсійного фонду України та Фонду соціальногострахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. N 5-4/4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за N 376/7697
П.4 зазначеного порядку визначений вичерпний перелік сум, що підлягають відшкодуванню, а саме: Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Розмір допомоги на поховання в частині, що підлягає відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків, визначається управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду), виходячи з основного розміру вищезазначеної пенсії померлого пенсіонера та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який отримував вищезазначену пенсію.
Згідно з абзацом 2 частини 9 статті 34 Закону N 1105-XIV у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Зі змісту частини 4 статті 26 Закону N 16/98-ВР, частини 2 статті 24 Закону N 1105-XIV убачається: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика та відшкодувати понесені ним витрати.
Аналіз норм Закону N 1105-XIV, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та зазначеного вище Порядку, затвердженого на виконання частини 8 статті 34 цього Закону, дає підстави вважати, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Слід зазначити, що положення пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року N 376/7697, яким зобов'язано Фонд відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на допомогу на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, котра отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суперечить положенням Закону N 1105-XIV. Так, зокрема, стаття 21 цього Закону пов'язує виникнення такого обов'язку у Фонду зі смертю працівника, а не з отриманням померлим, який не працював, зазначеної вище пенсії.
Як встановлено матеріалами справи жодних доказів на підтвердження причинного зв'язку смерті інваліда з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я Управління ПФУ не надало, тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відшкодування понесених витрат на поховання інвалідів за рахунок Відділення Фонду.
Таким чином, суд приходить до висновку що у віділення виконавчої дирекції ФСС з НВВ і ПЗ у м. Запоріжжі немає законних підстав приймати до заліку витрати УПФУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя по виплаті допомоги на поховання ОСОБА_1 у розмірі 1 280,84 грн. без підтвердження причинного зв'язку настання смерті із професійним захворюванням або виробничою травмою. Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова складена в повному обсязі 27.07.2010 року.
Суддя /підпис/ О.В. Конишева