22 липня 2010 року < Текст > Справа № 2а-4247/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді О.В. Конишевої,
при секретарі судового засідання С.А. Даниловій,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі про зобов'язання відповідача прийняти до заліку і включити до акту щомісячної звірки витрати для відшкодування суми витрат по виплаті та доставці щомісячної адресної допомоги до пенсії у розмірі у розмірі 740 грн. 38 коп.,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - УПФУ у Орджонікідзевському районі) до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі (далі - ВВДФСС України в м. Запоріжжя) у якій позивач просить суд зобов'язати відповідача прийняти до заліку і включити до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, для відшкодування суми витрат по виплаті та доставці підвищення до пенсії, передбаченого постановою № 198, у розмірі 740 грн. 38 коп. за грудень 2009.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не прийнята до заліку сума виплаченого у грудні 2009 року підвищення до пенсії, призначеної відповідно до постанови КМУ від 11.03.2009 № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», витрати на її доставку та відповідно не відшкодовано вказані витрати Пенсійному фонду України. На думку позивача, оскільки пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, мають виплачуватися за рахунок ВВДФСС, то підвищення до пенсії має також виплачуватись за рахунок коштів відповідача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі - зобов'язати відповідача прийняти до заліку і включити до акту щомісячної звірки витрати для відшкодування суми витрат по виплаті та доставці підвищення до пенсії у розмірі 740 грн. 38 коп.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував в повному обсязі, вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству, просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача надав письмові заперечення у яких зокрема зазначив, що Пенсійний фонд, не враховуючи особливості матеріального забезпечення в сфері соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та ігноруючи норми Закону, прийняв рішення проводити підвищення до пенсії з наступним його відшкодуванням ВВДФСС, що суперечить нормам Закону і спільній постанові правлінь Пенсійного фонду та Фонду від 04.03.2003 № 5-4/4. Крім цього, представник у запереченнях зазначає, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено відшкодування витрат на виплату підвищення до пенсії, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 № 198, тому, на думку представника, витрати на її виплату та доставку відповідачем не повинні відшкодовуватися.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, суд вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Згідно зі ст. 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку до одних з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування відноситься страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
За пенсійним страхуванням відповідно до ст. 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства,); пенсії у зв'язку з втратою годувальника; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
У частині 4 ст. 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону;.
Статтею 24 вказаного Закону передбачено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Звертаючись до суду із позовом, УПФУ в Орджонікідзевському районі посилається на те, що відповідач прийняти до заліку і включити до акту щомісячної звірки витрати для відшкодування суми витрат по виплаті та доставці підвищення до пенсії на підставі Порядку відшкодування Фондом ССНВВ Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійного захворювання, затвердженого постановою Пенсійного фонду України та ФССНВ України від 04.03.2003 р. № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 р. за №376/7697 (далі за текстом - Порядок). Проте, такий висновок позивача є помилковим, з огляду на наступне.
Згідно п. 3 Порядку, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів «а», «в», «г» статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Отже, пунктами 3 та 4 Порядку визначено вичерпний перелік видів пенсій та сум, які підлягають відшкодуванню, серед яких не передбачено відшкодування Пенсійному фонду суми додаткової до основного розміру пенсії доплати, як «підвищення до пенсії».
Відповідно до ч.1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Враховуючи те, що ані ст. 21 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ані п. п. 3-4 Порядку не передбачено обов'язку відповідача приймати до заліку та в подальшому відшкодовувати витрати на виплату підвищення до пенсії та витрати на її доставку, у задоволенні вимог про відшкодування витрат на виплату підвищення до пенсії та витрат з її доставки слід відмовити.
Крім того, суд вважає що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Управління пенсійного фонду України, щодо відшкодування понесених ним витрат, оскільки вище зазначений порядок, на який покладається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору. У разі відсутності згоди на підписання таких актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, вимоги про відшкодування таких сум мають вирішуватися в судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, шляхом пред'явлення позову про стягнення цих сум на централізованому рівні, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, який у своїй постанові від 20.03.07 за наслідками розгляду в порядку провадження за винятковими обставинами справи № 21-897 во 06 за позовом УПФУ у Великобагачанському районі Полтавської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області про зобов'язання прийняти до заліку та відшкодування суми (копія якої знаходиться в матеріалах справи), визнав, що (...) страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишнього СРСР, а в разі виплати такої допомоги органами Пенсійного фонду України - відшкодовувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Крім того, у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення коштів мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена у повному обсязі 27.07.2010.
Суддя /підпис/ О.В. Конишева