19 липня 2010 рокуСправа № 2а-1774/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
при секретарі Ковальчуку С.В.,
за участю представника позивача Ємчика Р.І.,
представника відповідача Сахарук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 серпня 2009 року №0001992399/0,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (надалі -ТзОВ “Вест Ойл Груп”, товариство) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - Луцька ОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.08.2009 року №0001992399/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 57905,38 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ТзОВ “Вест Ойл Груп” разом з декларацією з податку на додану вартість за травень 2009 року подано заяву про бюджетне відшкодування податку 336596 грн.
У зв'язку із поданою заявою про бюджетне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) працівниками Державної податкової адміністрації у Волинській області (ДПА у Волинській області) проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ “Вест Ойл Груп” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2009 по 31.05.2009 року. За результатами перевірки було складено акт від 13 серпня 2009 року №298/07/34524327.
У висновках акта перевірки вказано, що суму бюджетного відшкодування - 278691 грн. - буде підтверджено після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника. Крім того, в акті перевірки зазначено про факт порушення п.1.3, п.1.8 ст.1, пп.7.2.2. «а» п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, не підтверджено заявлену суму відшкодування 57905,38 грн. на розрахунковий рахунок платника в банку за травень 2009 року по постачальнику першої ланки - ТзОВ “Компанія “Ресайл”, що згідно з укладеним договором поставляла інвестиції на будівництво автозаправної станції (АЗС). Податкова інспекція не підтвердила суму бюджетного відшкодування ПДВ з тієї підстави, що у картці платника податків ТзОВ “Компанія “Ресайл” вказано про відсутність цього постачальника за адресою реєстрації, що унеможливлює проведення ДПІ в Голосіївському районі м. Києва зустрічної перевірки.
За результатами перевірки Луцькою ОДПІ винесено повідомлення-рішення від 25.08.2009 року №0001992399/0. Рішення відповідача вважає такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства, а тому вони мають бути скасовані з наступних підстав.
На виконання вимог Закону України “Про податок на додану вартість” підприємством на підставі належно оформлених та виданих контрагентом (постачальником за договором) податкових накладних ТзОВ «Вест Ойл Груп» сплачено ПДВ у ціні товару та сформовано податковий кредит. Податкова накладна є одночасно звітним податковим і розрахунковим документом. На думку позивача, вказаним Законом встановлено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ, а саме: відсутність податкової накладної. Інших підстав, як-от зарахування сум податку до бюджету контрагентом - платником податку - у законодавстві не передбачено. Чинне законодавство не передбачає обов'язку платника податку здійснювати перевірку правильності ведення постачальником податкового та бухгалтерського обліку та нести відповідальність за податковими зобов'язаннями свого контрагента.
ТзОВ “Вест Ойл Груп” дотримано й іншу умову Закону України “Про податок на додану вартість”: якщо у наступному податковому періоді сума податку має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), що і визначено у декларації за травень 2009 року. На підставі наведеного просить визнати нечинним та скасувати повідомлення-рішення Луцької ОДПІ про зменшення бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у сумі 57905,38 грн.
У письмовому запереченні проти адміністративного позову відповідач зазначив, що згідно з податковою декларацією за травень 2009 року і розрахунком суми бюджетного відшкодування за вказаний період, сума ПДВ, заявлена товариством до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок в установі банку, становить 336596 грн. Відповідно до матеріалів перевірки ТзОВ „Вест Ойл Груп" у податковій декларації з ПДВ за травень 2009 року завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на 57905,38 грн., а тому податковим повідомленням-рішенням від 25.08.2009 року № 0001992399/0 її зменшено.
Розбіжність в сумі ПДВ на 57905,38 грн. виникла внаслідок включення до рядка 3 розрахунку оплату ТзОВ «Компанія Ресайл» інвестицій на будування АЗС. Для підтвердження правомірності включення у травні 2009 року суми ПДВ до відшкодування Луцькою ОДПІ надіслано лист до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про проведення зустрічної перевірки контрагента ТзОВ «Компанія «Ресайл». Однак провести перевірку не виявилося можливим у зв'язку із відсутністю підприємства за юридичною адресою, вживаються заходи по розшуку платника податків. Таким чином, не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на 57905,38 грн. У задоволенні позову відповідач просив відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як зазначають у своїх поясненнях представники сторін, ТзОВ “Вест Ойл Груп” подано декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 року та заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку 336596 грн.
У зв'язку із поданою заявою про бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку працівниками ДПА у Волинській області відповідно до п.9 ч.6 ст.11-1, Закону України від 04.12.1990 року N 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» та на підставі наказу №413 від 03.08.2009 року проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ “Вест Ойл Груп” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2009 по 31.05.2009 року. За результатами перевірки було складено акт від 13.08.2009 року №298/07/34524327 (а.с.9-21).
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.1.8 ст.1, пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що відображено у п.3.3 акта перевірки (а.с.20). Податковим органом зроблено висновок, що заявлену ТзОВ «Вест Ойл Груп» суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2009 року в розмірі 278691 грн. буде підтверджено після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника, а суму 57905,38 грн. по постачальнику ТзОВ «Компанія «Ресайл» не підтверджено (а.с.21).
Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ по постачальнику ТзОВ «Компанія «Ресайл» стала інформація ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, надіслана на запит Луцької ОДПІ. Відповідач стверджує, що у картці платника податків ТзОВ «Компанія «Ресайл» відображено інформацію про відсутність підприємства за адресою його реєстрації. ДПІ у Голосіївському районі м.Києва повідомила про неможливість з цих підстав провести зустрічну перевірку цього контрагента позивача; телефони зазначені в обліковій справі не відповідають дійсності, матеріали по ТзОВ «Компанія «Ресайл» передані податковій міліції для вжиття заходів по розшуку платника.
Як вбачається при дослідженні у судовому засіданні листа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 23.07.2009 року № 13212/7/23-0910, ТзОВ “Компанія “Ресайл” зареєстрована як юридична особа 01.02.2000 та з 10.02.2000 року взята на облік як платник податків у податковій інспекції (а.с.37). Ні на час виникнення господарських відносин із позивачем, ні на час перевірки цю юридичну особу не було припинено. Серед видів діяльності даного підприємства значиться будівництво будівель (а.с.37 на звороті). Витягом з офіційного сайту ДПА України підтверджується, що ТзОВ “Компанія “Ресайл” є платником ПДВ з 19.02.2007 року (а.с.39).
ДПІ у Голосіївському районі м. Києва зазначає, що підприємство мало податкові зобов'язання, про що свідчать дані податкових декларацій з ПДВ, однак не надала Луцькій ОДПІ відомості у розрізі контрагентів платника податків. Разом з тим, суд звертає увагу, що дана інформація, пред'явлена відповідачем в обґрунтування своїх висновків, викладених в акті перевірки, не стосується періоду, що перевірявся (період квітень-травень 2009 року в акті перевірки, а в інформації ДПІ у Голосіївському районі м.Києва - січень-лютий 2009 року). А тому в розумінні ст.86 КАС України цей письмовий доказ є неналежним і не підтверджує обставини, на які посилається відповідач в обгрунтуваня своїх заперечень проти позову.
На підставі акта перевірки відповідачем 25.08.2009 року винесено повідомлення-рішення за № 0001992399/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 57905,38 грн. (а.с.8). За результатами процедури адміністративного оскарження Луцька ОДПІ відмовила позивачу в задоволенні його скарги, залишивши своє рішення без змін.
Як вбачається з акта перевірки від 13.08.2009 року та пояснень представника відповідача, спірним між сторонами є встановлення права позивача на віднесення до податкового кредиту та визначення на його підставі сум бюджетного відшкодування ПДВ за взаємовідносинами з постачальником ТзОВ “Компанія “Ресайл”. Доведенню підлягає питання правомірності зменшення відповідачем бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок позивача у банку за травень 2009 року на суму 57905,38 грн.
Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями (далі - Закон №168/97-ВР) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п. 7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР. Саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.
Відповідно до пп.7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що на підставі договору від 24.04.2008 року між ТзОВ “Вест Ойл Груп” та ТзОВ “Компанія “Ресайл” щодо інвестиційної діяльності по проектуванню, будівництву та введенню в експлуатацію автозаправного комплексу або автозаправної станції (АЗС) ТзОВ “Вест Ойл Груп” як інвестор вніс інвестиції шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок учасника-замовника - ТзОВ “Компанія “Ресайл”, сплативши суму ПДВ у ціні товару. Дана обставина підтверджується копіями платіжних доручень про перерахування коштів ТзОВ “Компанія “Ресайл” та податковими накладними за квітень 2009 року. (а.с.22-29).
Відповідно до пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Позивачем пред'явлено у судове засідання копії належно оформлених податкових накладних, виданих ТзОВ "Компанія "Ресайл" (а.с.22-26).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних згідно з пп.7.2.4 цього Закону надається виключно особам, зареєстрованим як платники такого податку.
Як уже зазначалося судом, ТзОВ “Компанія “Ресайл” згідно з поданими відповідачем письмовими доказами зареєстрована як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків; у періоді, протягом якого існували взаємовідносини із позивачем, було платником ПДВ.
Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений пп. 7.7.5 та 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР. Підпунктом "в" пп. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Суд вважає, що нормами Закону №168/97-ВР право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
Твердження представників відповідача про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону №168/97-ВР сплата контрагентом позивача сум ПДВ до бюджету судом відхиляються на підставі наступного.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону №168/97-ВР, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).
Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Посилання Луцької ОДПІ на те, що право позивача на відшкодування 57905,38 грн. не підтверджено результатами зустрічних перевірок його постачальника, суд вважає необґрунтованим, оскільки Закон №168/97-ВР не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування як обов'язкову умову відшкодування ПДВ.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу ст.2 КАС України прийняття рішення обґрунтовано зобов'язує суб'єкта владних повноважень врахувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, уникаючи висновків, що базуються на припущеннях. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх і безумовних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності свого рішення.
Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи постанову у справі, суд виходить з наданих повноважень, визначених п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, та враховує, що позивач оскаржує в судовому порядку правовий акт індивідуальної дії, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 25.08.2009 року № 0001992399/0.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 160 ч.3, 162, 163 КАС України, на підставі Закону України "Про податок на додану вартість", суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 25 серпня 2009 року №0001992399/0.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 23 липня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.В. Каленюк