м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
05 серпня 2010 р. Справа № 2-а-3000/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Щура А.А. - представника на підставі довіреності;
відповідача : не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Барської міжрайонної державної податкової адміністрації Вінницької області
до: Комунального підприємства "Мурованокуриловецький комунсервіс"
про: стягнення недоїмки з податку на прибуток підприємств
В липні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Барська міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області (далі -Барська МДПІ) з позовом до Комунального підприємства "Мурованокуриловецький комунсервіс"(далі-КП "Мурованокуриловецький комунсервіс") про стягнення недоїмки з податку на прибуток підприємств.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 14.06.2010 року за КП "Мурованокуриловецький комунсервіс" рахується недоїмка з податку на прибуток підприємств в сумі 8913,55 грн., що виникла у зв'язку з несплатою у встановлений законодавством строк узгоджених сум податкових зобов'язань.
Вказана сума податкового боргу встановлена на підставі самостійно поданих відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток підприємства від 04.11.2009 року № 9001699930 на 1761,0 грн., від 08.12.2009 року №9002088206 на 1792,0 грн. та 90,0 грн., від 09.02.2010 року №9003056773 на 7850,0 грн., від 18.03.2010 року № 1726 на 3691,0 грн., від 29.04.2010 року № 9001422843 на 1374,0 грн., що в сумі складає 9176,0 грн.
За порушення строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на підставі пп.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ВР на відповідача накладено штрафні санкції податковими повідомленнями-рішеннями: №0000351500/0 від 24.02.2010 року - 221,11 грн., № 0000521500/0 від 16.03.2010 року на 998,73 грн., №0000801500/0 від 16.03.2010 року на 556,66 грн., №0000811500/0 від 30.03.2010 року на 248,77 грн., всього на суму 2025,27 грн.
Поряд з цим, на підставі ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання відповідачеві нараховано пеню в розмірі 151,96 грн.
Однак, зазначена недоїмка відповідачем частково погашена 23.02.2010 року в сумі 442,22 грн., 11.03.2010 року в сумі 1997,46 грн., що в сумі складає 2439,68 грн. Отже загальна сума боргу з податку на прибуток підприємств становить 9176,0 грн. - 2439,68 грн. + 2025,27 грн. = 151,96 грн. = 8913,55 грн.
В добровільному порядку сума податкової заборгованості відповідачем не сплачена.
Посилаючись на те, що несплата платежів тягне за собою ненадходження коштів до відповідного бюджету та порушує інтереси держави у системі оподаткування, а також враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення в установленому порядку не оскаржені, - позивач просив стягнути з КП "Мурованокуриловецький комунсервіс" недоїмку з податку на прибуток підприємств в сумі 8913,55 грн.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2010 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача - головний державний податковий інспектор юридичного сектору Барської МДПІ - Щур А.А. позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Натомість відповідач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, однак надав заяву від 28.07.2010 (а.с.36), в якій просить суд розглянути справу без його участі та позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню. До такого висновку суд прийшов з огляду на таке:
Відповідно до наданих доказів судом встановлено, що Комунальне підприємство "Муровонокуриловецький комунсервіс", 26.05.2004 року взяте на облік платника податків Барською міжрайонною державною податковою інспекцією Вінницької області, що підтверджується довідкою від 14.06.2010 року №113.
Станом на 14 червня 2010 року у відповідача рахується недоїмка по сплаті з податку на прибуток підприємств, який після часткової сплати, складає 8913 грн. 55 коп. та виник внаслідок самостійно визначеної суми податкового зобов'язання, зокрема по:
- декларації з податку на прибуток підприємства №9001699930 від 04.11.2009 року на суму 1761,0 грн. (а.с.7), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок від 08.12.2009 року (а.с.8) на суму 90,0 грн.; декларації №9003056773 від 09.02.2010 року на суму 7850,0 грн. (а.с.9), уточнюючий розрахунок від 18.03.2010 року на суму 3691,0 грн. (а.с.10), декларації №9001422843 від 29.04.2010 року на суму 1374,0 року (а.с.11).
Судом також встановлено, що 24.02.2010 року податковим органом проводилась невиїзна документальна перевірка КП "Мурованокуриловецький комунсервіс" з питань своєчасності сплати податку на прибуток підприємств, в результаті якої встановлено порушення відповідачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ВР та складено акт №35 від 24.02.2010 року. Така ж перевірка податковими органами проводилася 16.03.2010 року та 30.03.2010 року, в результаті яких встановлено порушення відповідачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ВР та складено акти відповідно №52 від 16.03.2010 року та № 73 від 30.03.2010 року.
На підставі вищевказаних актів перевірки Барською МДПІ за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання на відповідача у відповідності до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було накладено штрафні санкції в наступних розмірах: податкове повідомлення - рішення (форми-"Ш") №0000351500/0 від 24.02.2010 року на суму 221,11 грн., податкове повідомлення - рішення (форми-"Ш") №0000521500/0 від 16.03.2010 року на суму 998,73 грн., податкове повідомлення-рішення (форми-"Ш") №0000801500/0 від 16.03.2010 року на суму 556,66 грн. та податкове повідомлення-рішення (форми-"Ш") №0000811500/0 від 30.03.2010 року на суму 248,77 грн. всього на суму 2025,27 грн.
Вказані податкові повідомлення - рішення відповідач отримав 24.02.2010, 16.03.2010 та 30.03.2010 року, про що свідчать підписи головного бухгалтера Біловус Е.М. на корінцях податкових повідомленнях - рішеннях (а.с.16-18). Податкові повідомлення - рішення не були оскаржені відповідачем у визначеному законом порядку.
На підставі поданих позивачем доказів, а саме: копій актів невиїзної документальної перевірки КП "Мурованокуриловецький комунсервіс" від 24.02.2010 року №35 (а.с.12), від 16.03.2010 року №52 (а.с.13), від 30.03.2010 року №73 (а.с.14), копій податкових декларації з податку на прибуток підприємства № 9001699930 від 04.11.2009 року та уточнюючого розрахунку від 08.12.2009 року (а.с.7-8), декларації №9003056773 від 09.02.2010 року та уточнюючого розрахунку від 18.03.2010 року, декларації №9001422843 від 29.04.2010 року; копій зворотного боку облікових карток платника податків (а.с. 18-26) та з зазначених вище податкових повідомлень - рішень у відповідача існує заборгованість по сплаті податку на прибуток підприємств з урахуванням штрафних санкцій у загальному розмірі 8913,55 грн.
Крім того, судом встановлено, що Барською МДПІ було вручено відповідачу першу податкову вимогу за № 1/51 від 12.11.2009 року та другу податкову вимогу за №2/1 від 14.12.2009 року, про що свідчать підписи головного бухгалтера відповідача на корінцях податкових вимог (а.с.27). Заходи, спрямовані на погашення податкової заборгованості, не призвели до добровільного погашення боргу відповідачем.
Таким чином, на підставі поданих позивачем доказів судом встановлено, що загальна сума непогашеної заборгованості відповідача по сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств з урахуванням штрафних санкцій на момент винесення судового рішення становить 8913,55 грн.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих доказів суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно положень ч. 1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема, включено податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.
Статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
У відповідності до положень п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до п. 6.1 ст. 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів під час застосування стягнення є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Нормами ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені нормативно-правовими актами.
В свою чергу, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Відтак, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і не може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок (п. 5.1 ст. 5 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").
Платники податків подають податкові декларації з податку за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним (п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").
Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (розрахунку) та подає цей розрахунок у встановлений строк. З дня подання такого документу податкове зобов'язання вважається узгодженим і не може бути оскаржено.
Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.
Як вище зазначалось, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.
В межах даного контролю державним податковим органам відповідно до ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Барською МДПІ проведено перевірку щодо своєчасності сплати податку на прибуток підприємств до бюджету. За наслідками перевірки позивачем винесені податкові повідомлення-рішення, які отримані КП "Мурованокуриловецький комунсервіс".
Підпунктом 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях), платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
В матеріалах справи відсутні докази з яких вбачалося б, що зазначені податкові вимоги відповідачем оскаржувались, останні податковим органом не відкликані, а відтак є чинними на час розгляду справи. При цьому сплата податкового боргу в повному обсязі не відбулась.
Як вбачається з положень ст. 67 Конституції України, а також норм Закону України "Про систему оподаткування", платники податків зобов'язані в повній мірі та в установлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України а також місцевих бюджетів.
Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов'язань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до Законів України.
У відповідності зі ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Такі випадки, стосовно позивача, встановлені Законом України "Про державну податкову службу в Україні", а саме п. 11 ст. 10 якого передбачено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Примусове стягнення податкового боргу - передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.
Згідно п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами (п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами").
Згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
Суд враховує, що заявлена за позовом сума відповідачем не оспорюється. Станом на час розгляду справи доказів про погашення податкового боргу відповідач суду не надав.
В силу ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням вищенаведених у справі обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та доказами наявними в ній, відповідачем не надано доказів в спростування заявлених позовних вимог, а відтак вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Мурованокуриловецький комунсервіс" (вул. Жовтнева 8, смт.Муровані Куриліці, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23400, ідентифікаційний код 32938872, р/р 26055055308040, р/р 26006060265257 в ВП ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 302689) на користь Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (23000, Вінницька область, Барський район, м. Бар, вул. Комарова, 5, код ЄДРПОУ 20087641, р/р 35131325501 в ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) недоїмку по сплаті податку на прибуток підприємств в загальній сумі 8913,55 грн. (вісім тисяч дев'ятсот тринадцять гривень п'ятдесят п'ять копійок) в дохід Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 06.08.10
Суддя Чернюк Алла Юріївна