Постанова від 30.07.2010 по справі 2а-5625/10/14/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.07.10Справа №2а-5625/10/14/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Белової Ю.Г., за участю представників сторін:

від позивача - Колосова, представник за дов.,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська телефонна компанія»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим

про спонукання до виконання певних дій,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська телефонна компанія» (далі - позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим (далі - відповідач) про визнання недійсними першу податкову вимогу ДПІ в м. Сімферополі від 21.01.10р. №1/226 та заборгованість за розрахунками з відповідачем у сумі 12245,00 грн.; визнати недійсними недоїмку та пеню, що виникли на обліковому рахунку позивача в наслідок дій АКБ «Європейський» до перерахування затриманих коштів на розрахунковий рахунок ДПІ в м. Сімферополі.

20.05.10р. на адресу суду представник позивача направив клопотання про уточнення позовної заяви, якому просив визнати недійсним борг по розрахункам з ДПІ в м. Сімферополь у сумі 12245 грн. та першу податкову вимогу від 22.04.10р. №1/1269 та визнати недоїмку, що виникла на обліковому рахунку позивача внаслідок дій АКБ «Європейський» недійсною аж до моменту перерахування затриманих коштів на розрахунковий рахунок ДПІ в м. Сімферополь.

У судовому засіданні 08.06.10р. представник позивача надав уточнення до позову від 01.06.10р., у якому просив першу податкову вимогу ДПІ в м. Сімферополь №1/1269 від 22.04.10р. на суму 13058,10 грн. відмінити та зобов'язати ДПІ в м. Сімферополь провести дії по виключенню з облікового рахунку позивача, призначеного для перерахування єдиного податку недоїмку, що виникла внаслідок дій АКБ «Європейський» такою, що не є дійсною аж до моменту перерахування затриманих коштів.

Представник позивача у судовому засіданні 19.07.10р. надав суду заяву про уточнення позовних вимог від 21.06.10р. та просив відмінити податкову вимогу ДПІ в м. Сімферополі №2/1851 від 11.06.10р. на суму 8616,46 грн. та зобов'язати ДПІ в м. Сімферополі провести дії по виключенню з облікового рахунку позивача, призначеного для перерахування єдиного податку недоїмку, що виникла внаслідок дій АКБ «Європейський» такою, що не є дійсною аж до моменту перерахування затриманих коштів.

26.07.10р. представник позивача доповнив позовні вимоги, просив визнати дії посадової особи заступника начальника ДПІ в м. Сімферополь А.В.Посашко протиправними, рішення ДПІ в м. Сімферополь №317/24-1 від 19.07.10р. про стягнення коштів та продажу інших активів платника податків за рахунок погашення його податкового боргу призупинити до остаточного винесення рішення Окружним адміністративним судом АР Крим в м. Сімферополь по справі №2а-5625/10/14/0170.

У судовому засіданні 30.07.10р. представника позивача просив не враховувати заяву про доповнення позовних вимог від 26.07.10р., та визнав, що заява була помилково надана.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнених позовних вимог від 19.07.10р.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю представника в іншому суді. Заперечень не представив, 07.06.10р. направив на адресу суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п.3 ч.1 ст. 155 КАС України, у зв'язку з тим, що в провадження окружного адміністративного суду АР Крим знаходиться адміністративна справа за позовом між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року №509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів; тобто вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 даного Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополь АР Крим є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Таким чином, судом також встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополь АР Крим уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська телефонна компанія» зареєстрована рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим 22.10.1999р. як юридична особа, ЄДРПОУ 30624330. Позивач використовував спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва та є платником єдиного податку суб'єкта малого підприємництва, що підтверджується розрахунками сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємства - юридичної особи за 1,2,3,4 квартали 2009р., 1,2 квартали 2010р. та платіжними дорученнями (а.с. 54-75).

Судом встановлено, що платіжними дорученнями №71 від 13.04.09р. ТОВ «Кримська телефонна компанія» сплатило суму єдиного податку за березень 2009р. у розмірі 5006,00 грн. та №74 від 15.04.09р. внесло авансовий платіж по єдиному податку у сумі 7239,00 грн., про що АКБ «Європейський» проставив відповідну печать на кожному платіжному дорученні, але зазначені суми в бюджет не надійшли.

Листом №951 від 15.04.09р. Акціонерний комерційний банк «Європейський» повідомив ТОВ «Кримська телефонна компанія» про ліквідацію відділення.

Листом №2038 від 20.07.09р. АКБ «Європейський» повідомив, що з 15 травня 2009р. Національним банком України був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів до 14.11.2009р. (додається), котрий таким чином, виключив усі можливості стягнення грошей за допомогою судових справ. В серпні 2009р. згідно з постановою Національного банка України №293 від 14.05.09р. розпочато процедуру ліквідації банка ,,Європейський"

У зв'язку з чим були направлені позивачеві податкова вимога від 11.06.2010р. № 2/1851 на суму 8616,46 грн. та прийняте рішення відповідача №317/24-1 від 19.07.10р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків за рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави.

Згідно статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 16.5.1 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів або державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З наведених приписів цього Закону випливає висновок, що звільнення від відповідальності передбачено в цілому і не вичерпується незастосуванням штрафу та пені, оскільки Законом податкова відповідальність визначена як сплата податкового зобов'язання або податкового боргу.

Крім того, відповідно до підпункту 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття від платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Згідно з підпунктом 1.24 статті 1 Закону переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача.

Згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8, пунктом 16.3 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" виконання платником зобов'язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення та перерахування сум податку.

За невиконання банком зобов'язань по перерахуванню суми податку до бюджету згідно з п.п. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 цього ж Закону настає відповідальність банку, при цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Закон України "Про систему оподаткування", зокрема у п. 3 ст. 9 визначає, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України. У разі укладення мирової угоди у процедурі провадження у справі про банкрутство заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у розмірах, визначених мировою угодою, укладеною у порядку, встановленому законами України.

Відповідно з ч. 1 ст. 11 цього Закону, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Аналіз зазначених норм є підставою для висновку, що з моменту прийняття банком, що обслуговував позивача, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу, відповідно до податкового законодавства позивач вважається звільненим від санкцій, передбачених за несплату податку.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправною та скасувати другу податкову вимогу від 11.06.10р. №2/1851 та зобов'язати ДПІ в м. Сімферополь привести картку особового рахунку позивача у відповідність до діючого законодавства шляхом зарахування сплаченого єдиного податку позивачем у сумі 12245,00 грн. у рахунок погашення податкових зобов'язань з єдиного податку за березень 2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано при виданні податкової вимоги, тобто без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, у зв'язку з чим податкова вимога Державної податкової інспекції в м. Сімферополь №2/1851 від 11.06.10р. на суму 8616,46 грн. підлягає скасуванню, а позовна заява задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 94, 158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнання протиправною та скасувати другу податкову вимогу Державної податкової служби в м. Сімферополь АР Крим від 11.06.10р. №2/1851.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополь АР Крим привести картку особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська телефонна компанія» у відповідність до діючого законодавства шляхом зарахування сплаченого єдиного податку позивачем у сумі 12245,00 грн. у рахунок погашення податкових зобов'язань з єдиного податку за березень 2009р.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська телефонна компанія» з Державного бюджету України судових витрат 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.

Попередній документ
10701639
Наступний документ
10701641
Інформація про рішення:
№ рішення: 10701640
№ справи: 2а-5625/10/14/0170
Дата рішення: 30.07.2010
Дата публікації: 16.08.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: