вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
27.07.10Справа №2а-8135/09/14/0170
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Белової Ю.Г., за участю представників сторін:
від позивача - Акуленко, представник за дов.,
від відповідача - Баранова, Крекотинь, представники за дов.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ФеоСофт»
до Феодосійської МДПІ АР Крим
про визнання незаконним та скасування пункту акту, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Суть спору: Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 червня 2009р. постанову Господарського суду АР Крим від 25.06.07р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим від 04.09.07р. скасував, направивши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт" до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим про визнання незаконним та скасування пункту акту, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення до Окружного адміністративного суду АР Крим на новий розгляд.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду АР Крим Трещової О.Р. від 06.07.2009р. прийнято до провадження адміністративна справа № 2а-8135/09/1/0170.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.06.2010 адміністративну справу № 2а-8135/09/1/0170 було передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду АР Крим Кірєєву Д.В. з присвоєнням номеру справи 2а-8135/09/14/0170.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.10.09р. зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи до отримання результатів.
Ухвалою суду від 10.06.10р. поновлено провадження по справі, у зв'язку з надходженням на адресу суду висновку судової експертизи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 27.07.10р. за клопотання відповідача проведена заміна відповідача - Державна податкова інспекція у м. Феодосії АР Крим на Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим, у зв'язку з реорганізацією.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки здійснені відповідачем за наслідками перевірки щодо порушення позивачем вимог діючого законодавства не відповідають нормам чинного законодавства. Пояснив, що відповідачем була проведена позапланова виїзна комплексна документальна перевірка з дотримання вимог податкового і валютного законодавства ТОВ «ФеоСофт» за період з 01.06.05р. по 31.12.06р., про що складений акт №1080/23-1/33535720 від 11.05.07р., яким ДПІ встановив порушення п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р. На підставі вказаного акту відповідачем неправомірно було винесено податкове повідомлення - рішення від 15.05.07р. №0000712301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 606137,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 606137,00 грн. Так, у ході проведення перевірки відповідач прийшов до висновку, що за період з 01.06.05р. по 31.12.06р. ТОВ «ФеоСофт» представляв послуги по створенню комп'ютерних програм на користь нерезидента України, що і стало невірною підставою для застосування штрафних санкцій. Позивач не згоден із висновками податкового органу про порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 та п. 6.5 «а» ст. 6 Закону №168, вважає що місцем поставки послуг в розумінні Закону №168 в даному випадку є місце надання послуг згідно із п. 6.5 «а» ст. 6 цього Закону, яке знаходиться за межами митної території України і операції з поставки таких послуг не є об'єктами оподаткування ПДВ.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000712301/0 (000498) від 15.05.07р. та адміністративний позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представники відповідача у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову. У письмових запереченнях позовні вимоги не визнали і вважають прийняте податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим, підтримали доводи, викладені в письмових запереченнях на позов. Відповідно до наданих заперечень відповідач обґрунтовує застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість тим, що під час проведення перевірки позивача було встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 606137,00 грн., у тому числі у серпні 2005р. у сумі 5190 грн., у жовтні 2005 р. - 21579 грн., у листопаді 2005р. - 12591 грн., у грудні 2005р.- 33689 грн., у січні 2006р. - 17761 грн., у лютому 2006р. - 39593 грн., у березні 2006р. - 22557 грн., у квітні 2006р. - 56373 грн., у травні 2006р. -41543 грн., у червні 2006р. - 39469 грн., у липні 2006р. - 45140 грн., у вересні 2006р.- 270652 грн., що є порушенням п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п. «д» п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (далі - Закон №168).
Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.
Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).
Статтею 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (далі - Закон №2181) передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обов'язкових платежів).
Враховуючи зазначене, відповідач здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами є справою адміністративної юрисдикції і його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФеоСофт» (ЄДРПОУ 33535720) зареєстровано Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 01.06.05р., як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 №440579.
Посадовими особами Феодосійської МДПІ проведена позапланова виїзна комплексна документальна перевірка з дотримання вимог податкового і валютного законодавства ТОВ «ФеоСофт» за період з 01.06.05р. по 31.12.06р., про що складений акт №1080/23-1/33535720 від 11.05.07р., згідно із висновками якого встановлено порушення вимог пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №168 і встановлено заниження суми податку на додану вартість в розмірі 606137,00 грн., у тому числі по періодах: у серпні 2005р. у сумі 5190 грн., у жовтні 2005 р. - 21579 грн., у листопаді 2005р. - 12591 грн., у грудні 2005р.- 33689 грн., у січні 2006р. - 17761 грн., у лютому 2006р. - 39593 грн., у березні 2006р. - 22557 грн., у квітні 2006р. - 56373 грн., у травні 2006р. -41543 грн., у червні 2006р. - 39469 грн., у липні 2006р. - 45140 грн., у вересні 2006р.- 270652 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 15.05.07р. №0000712301/0, про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 606137,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 606137,00 грн., всього на суму 1212274,00 грн.
В основі висновків податкового органу про порушення вимог Закону №168, які призвели до заниження суми податку на додану вартість в розмірі 606137,00 грн. покладені наступні обставини, встановлені під час перевірки.
У перевіряємий період основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ФеоСофт» є надання послуг у сфері інформатизації та розробки програмного забезпечення для компанії «Dr. Weigandt Software und GmbH» Федеративної Республіки Германія, з якою були укладені наступні договори:
1)№5 від 01.08.2005 р. «Про надання послуг «Дистанційна підтримка і консультації в області категорії «Thin Clients». Предметом договору є:
дистанційне обслуговування інсталяцій категорії «Thin Clients»;
консультації та підтримка під час розробки системних утиліт для дистанційного керування категорії «Thin Clients»;
складання необхідної для цього документації;
технічна підтримка співробітників Замовника протягом терміну обслуговування системних утиліт;
математичне моделювання процесів управління;
навчання співробітників на місцях.
2)№FS8 від 28.07.2006 р. «Про надання комплексу інформаційно-консультативних послуг корпоративним підприємствам». Предметом договору є:
аналіз бізнес-процесів підприємства;
порівняння бізнес-процесів з можливостями упроваджуваного програмного забезпечення;
виявлення необхідних змін у вимогах Замовника або в можливостях програмного забезпечення;
визначення обсягів трудовитрат і термінів впровадження програмного забезпечення;
функціональний і технічний дизайн;
побудова програмного коду;
конверсія, конфігурація і інтеграція даних Клієнта у встановлюваний програмний продукт;
тестування упроваджуваної системи;
запуск упровадженої системи, підтримка системи і користувачів, складання нової технічної документації;
інші інформаційно-консультаційні послуги.
Так, предметом вказаних вище договорів є послуги, замовлення яких здійснює замовник.
У періоді, що перевірявся, товариством з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт" були виконані роботи на суму 3511276,00 грн. за вказаними договорами №5 від 01.08.2005 року та № FS8 від 28.07.2006 року, яку позивач відобразив у деклараціях з податку на додану вартість у рядку 9.1, у якості поставки послуг за межами митної території України.
Судом встановлено надання послуг компанії «Dr. Weigandt Software und GmbH» Товариством з обмеженою відповідальністю "ФеоСофт" у виконання вказаних вище договорів №5 від 01.08.2005 року та № FS8 від 28.07.2006 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів прийому - передачі виконаних робіт та звітами про надані послуги, здійснені працівниками позивача під час службових відряджень до місцезнаходження компанії-нерезидента.
Ухвалою суду від 28.09.2009 року зупинено провадження у справі, призначено судово-економічну експертизу на вирішення експерту поставлені наступні питання:
- чи підтверджуються висновки за актом перевірки первинними документами?
- чи вірно нараховані фінансові санкції?
- чи підтверджуються первинними бухгалтерськими документами фактичне надання послуг позивачем та їх фактична оплата, якими документами це підтверджується?
- по кожному акту виконаних робіт визначити місце надання послуг та можливість застосування п.3, п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»;
- чи є у позивача кредиторська чи дебіторська заборгованість перед контрагентами з питань доданих послуг?
Відповідно до висновку від 25.05.2010 року №18/09 судово-економічної експертизи встановлено, що документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «ФеоСофт» не підтверджується висновок ДПІ по акту перевірки №1080/23-1/33535720 від 11.05.2007 р. щодо заниження ТОВ «ФеоСофт» податкового зобов'язання з ПДВ на суму 606137,00 грн., податкове повідомлення-рішення №0000712301/0 (000498) від 15.05.2007 р. винесено з порушенням п.п.4.3.5 п.4.3 ст.4 Закону №2181 для застосування непрямих методів; результатами дослідження з першого питання судової експертизи не підтверджується висновок ДПІ про наявність у ТОВ «ФеоСофт» заниження з ПДВ в сумі 606 137,00 грн., тому штрафні санкції по податковому повідомленню-рішенню №0000712301/0 (000498) від 15.05.2007 р. в сумі 606 137,00 грн. нараховані не вірно; даними первинних бухгалтерських документів підтверджується, що за період з 03.08.2005 р. по 28.12.2006 р. ТОВ «ФеоСофт» надав компанії «Dr. Weigandt Software und Systeme GMBH» по договорах №FS8 і №5 послуги на загальну суму 555 563,92 ЄВРО, вказані послуги повністю сплачені замовником авансом в безготівковій формі в ЄВРО; всі послуги, надані ТОВ «ФеоСофт» з договорів №5 і № FS8, відповідають п.п. «д» п.6.5. ст.6 Закону №168. Місцем постачання послуг, наданих по договорах №5 і № FS8, є місце реєстрації покупця (замовника) - абзац перший п.п. «д» п.6.5. ст.6 Закону №168; станом на 31.12.2006 р. в бухгалтерському обліку відсутня дебіторська або кредиторська заборгованість за послуги, надані по договорах №5 і №FS8 (в межах предмету перевірки ДПІ).
Суд погоджується із даними висновками судово-економічної експертизи з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з абз. 3 п. 1.4 Закону №168 поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Об'єкти оподаткування податком на додану вартість визначені ст. 3 Закону №168, до їх переліку не віднесено операції з поставки товарів (послуг), місце надання яких знаходиться за межами митної території України.
Згідно із ст. 5 Митного кодексу України територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять єдину митну територію України.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Згідно з п.п. «а» п.6.5. Закону України «Про податок на додану вартість» місцем поставки послуг вважається за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д" - "е" цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента
Абзацом 3 підпункту „д" пункту 6.5 статті 6 вказаного Закону встановлено, що місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги з: передання чи надання авторських прав, патентів, ліцензій, а також суміжних прав, у тому числі торгових марок; надання рекламних послуг та інших послуг з просування товарів (послуг) на ринку (промовтерства); надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем; надання обов'язку утримуватися від проведення окремих видів діяльності частково або повністю; надання послуг фізичними особами, які перебувають у відносинах трудового найму з постачальником, на користь іншої особи;надання агентських послуг від імені та за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті; надання в оренду рухомого майна (у тому числі банківських сейфів).
Як вбачається з предмету договорів №5 від 01.08.2005 року та №РS8 від 28.07.2006 року, а саме з пунктів 1.2, послуги поставлялись дистанційним засобом з використанням глобальної мережі Інтернет або відрядженнями співробітників Виконавця до місця перебування Замовника. Місцем постачання і використання послуг є місцезнаходження Замовника.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» комп'ютерна програма - набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).
Послуги, перелічені у вказаних договорах та актах виконаних робіт, що додані до матеріалів справи, надавалися інженерами - програмістами ТОВ «ФеоСофт» дистанційним методом з використанням глобальної сети Інтернет, а також командируванням інженерів - програмістів у місто Ахен (ФРН), де зареєстрована та розташована компанія «Dr. Weigandt Software und Systeme GMBH» Федеративної Республіки Німеччини.
Таким чином, послуги, надані позивачем у період з 01.06.05р. по 31.12.06р. компанії «Dr. Weigandt Software und Systeme GMBH» ФРН підпадають під перелік послуг, передбачених п.п. «д» п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем. Відповідно до цього, у даному випадку місцем поставки послуг є місце реєстрації замовника цих послуг - місто Ахен, Федеративна Республіка Німеччина.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про порушення позивачем п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону «Про податок на додану вартість» не доведені ним у встановленому порядку, не обґрунтовані матеріалами справи і суперечать фактичним обставинам.
Тому є необґрунтованим і висновок акту перевірки №1080/23-1/33535720 від 11.05.07р. про заниження ТОВ «ФеоСофт» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 606137,00 грн. і, як наслідок, визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у спірному податковому повідомленні-рішенні від 15.05.07р. №0000712301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 606137,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 606137,00 грн.
Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття податкового повідомлення-рішення, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Феодосійською МДПІ від 15.05.07р. №0000712301/0, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ФеоСофт», є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
У зв'язку зі складністю справи судом 27 липня 2010 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 29.07.2010 року постанова складена у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Феодосії АР Крим № 0000712301/0 (000498) від 15.05.07р.
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФеоСофт» (ЄДРПОУ 33535720) витрат зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кірєєв Д.В.