вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
09.07.10Справа №2а-648/10/10/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Кудряшової А.М.,
при секретарі Левченко Д.С.,
за участю представників сторін:
від позивача - Пилепенко С.О.,
від відповідача - Файнгольд С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Спеціалізованого санаторію імені М.О. Семашка
до Управління у справах захисту прав позивачів в АР Крим
про скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом звернувся Спеціалізований санаторій імені М.О. Семашка до Управління у справах захисту прав позивачів в АР Крим про визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 01 грудня 2009 року № 2556. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009 року, якою тимчасове до 31.12.2010 року припинено проведення планових перевірок суб'єктів господарювання.
У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, та просили суд задовольнити їх у повному обсязі, пояснив, що саме з цих підстав посадових осіб позивача не було допущено до перевірки, крім того, звернули увагу, що розрахунок розміру штрафу зроблений за інформацією податкового органу про отримання доходу від оренди нерухомого майна позивача, при цьому не були враховані посилання позивача, що у попередньому місяці позивачем не було отримано доходів від надання послуг короткострокового проживання.
Представник відповідача у судовому засідання проти позову заперечував, надав заперечення на позов, згідно якого вважає доводи позивача необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з тих підстав, що службовими особами Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим всі дії щодо проведення перевірки, прийняття рішення про накладення штрафу та прийняття постанови від 01.12.2009 року № 2556 проведені у відповідності до чинного законодавства, тому просив суд у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до наказу Держспоживстандарту від 23 червня 2009 року № 229 “Про затвердження Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2009 року № 636/16652, територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління), які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Управління забезпечують реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів на території відповідного регіону. Управління входять до системи органів Держспоживстандарту України і в межах своїх повноважень здійснюють державний захист прав споживачів.
Таким чином, Управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є територіальним органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо спонукання відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, виконати певні дії, пов'язані із скасуванням постанови, суд зобов'язаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.
Судом встановлено, що Спеціалізований санаторій імені М.О. Семашка є юридичною особою, суб'єктом господарювання, який надає послуги у сфері діяльності санаторно-курортних закладів та медичної практики.
Судом встановлено, що відносини, яки виникли між позивачем та відповідачем регулюються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" N 877-V, та Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого Наказом № 311 від 25.10.2006 року Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2006 року за N 1219/13093 (надалі -Порядок № 311).
Відповідно до пункту 1.3 вказаного Порядку перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.
Органи у справах захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Планові перевірки проводяться посадовими особами на підставі річного або квартального плану роботи Держспоживстандарту України, його територіальних органів у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи у справах захисту прав споживачів) та в межах відповідного переліку питань для здійснення планових заходів, які затверджуються у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 2.7. Порядку № 311 перед проведенням планової перевірки відповідний орган у справах захисту прав споживачів направляє суб'єкту господарювання письмове повідомлення про проведення планової перевірки не пізніш як за десять днів до дня її проведення. При цьому повідомлення у обов'язковому порядку повинно містити дату початку та дату закінчення здійснення планової перевірки.
Виходячи з аналізу діючого законодавства суд прийшов до висновку, що для забезпечення проведення перевірки має важливу роль повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планової перевірки не пізніш як за десять днів до дня її проведення з цілю прийняття мір суб'єктом господарювання присутності відповідних працівників, яки можуть прийняти участь у перевірці, на робочих містах та підготування необхідних для перевірки документів.
Представником відповідача надано повідомлення № 00006509 від 02.07.2009 року на проведення планової перевірки Спеціалізованого санаторію імені М.О. Семашка, яке згідно зробленої на ньому відмітки отримано 02.07.09 року ОСОБА_4
Згідно із пунктом 1.4 Порядку № 311 перевірки проводяться посадовими особами за наявності в них службових посвідчень та направлень на право проведення перевірки суб'єктів господарювання. Посадові особи під час проведення перевірки здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства України про захист прав споживачів та, зокрема, мають право: безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання; проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України; уживати в установленому порядку передбачені законодавством заходи до суб'єктів господарювання, які допустили порушення прав споживачів, та вносити відповідні пропозиції щодо їх подальшої діяльності і притягнення до відповідальності винних в порушенні прав споживачів.
На підставі наказу, зазначеного в пункті 2.6 цього Порядку, оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника відповідного органу у справах захисту прав споживачів (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується гербовою печаткою (додаток). У направленні на проведення перевірки у обов'язковому порядку зазначаються: дата початку та дата закінчення перевірки.
Згідно наданого представником відповідача направлення № 00006889 від 14.06.2009 року Головним управлінням у справах захисту прав споживачів в АР Крим на підставі Наказу № 200-0 від 16.06.2009 року направлено для проведення планової перевірки у Спеціалізований санаторій імені М.О. Семашка головних спеціалістів Герасименко В.М., Сумароков І.А., яку вони повинні були провести відповідно до встановленого строку проведення з 14.07.2009 до 29.07.2009 року.
З акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №00011918 від 21.07.2009 року складеного головними спеціалістами Герасименко В.М., Сумароковим І.А. вбачається, що вони прибули до Спеціалізованого санаторію імені М.О. Семашка для проведення перевірки 21.07.2009 року, тим самим фактично представниками відповідача змінено строк початку проведення перевірки.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про захист прав споживачів" результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.
Як встановлено судом, представником позивача 02.07.2009 року було отримано повідомлення 00006509 на проведення перевірки від 02.07.2009 року, відповідно до якого на підставі ст.26 Закону України "Про захист прав споживачів" та у відповідності до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання Спеціалізований санаторій імені М.О. Семашка було повідомлено про проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг з 14.07.2009 року по 29.07.2009 року.
Під час розгляду справи судом встановлено, що представники відповідача прибули для проведення перевірки 21.07.2009 року, чим фактично посадові особи органу у справах захисту прав споживачів змінено дату початку проведення планової перевірки на 21.07.2009 року, про що Спеціалізований санаторій імені М.О. Семашка не повідомлено у відповідності до встановленого порядку з додержанням десятиденного строку.
Судом встановлено, що службові особи органу у справах захисту прав споживачів Герасименко В.М., Сумароков І.А. прибули для проведення планової перевірки лише 21.07.2009 року, адже працівниками Спеціалізованого санаторію імені М.О. Семашка їх повідомлено про неможливість проведення перевірки у зв'язку з тим, що п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № N 502 від 21.05.2009 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності тимчасово до 31 грудня 2010 р. припинено проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів). За результатами отриманих пояснень позивача службовими особами відповідача складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів за № 00011918 від 21 липня 2010 року, у якому зазначено, що працівників Головного управління у справах захисту прав позивачів в АР Крим допущено до перевірки не було, чим створені перешкоди службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту права споживачів у проведенні перевірки.
Згідно складеного Акту перешкодою для проведення перевірки став не допуск директором Спеціалізованого санаторію імені М.О. Семашка - Забудським О.С. до перевірки, посилаючись на положення Постанови Кабінету Міністрів України № N 502 від 21.05.2009 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року".
Суд не може прийняти до уваги в обґрунтування позовних вимог посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України №502 від 21.05.2009 року "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року", якою постановлено органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності: до 31 грудня 2010р. тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів) установити обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням; видавати суб'єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом; приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути); не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису.
Суд не має підстав для застосування у спірних правовідносинах постанови Кабінету Міністрів України №502 від 21.05.2009 року за наявності інших діючих законодавчих актів, що встановлюють підстави та порядок проведення перевірок в сфері законодавства про захист прав споживачів, зокрема, постанова не зупиняє дію Закону України "Про захист прав споживачів" тощо.
Однак, враховуючі, що службовими особами Управління у справах захисту прав позивачів в АР Крим безпідставно змінено дату початку перевірки, тому дії посадових осіб відповідача не можуть бути визнані судом такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
За таких обставин, директором Спеціалізованого санаторію ім. М.О. Семашка не допущено представників відповідача для здійснення перевірки з об'єктивних причин, оскільки перевірку розпочато не у визначену дату початку перевірки про яку повідомлено суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, представником відповідача не додано інших доказів факту направлення повідомлення на проведення перевірки за 10 днів до її початку з 21.07.2009 року.
За таках обставин, суд вважає, що перевірку Спеціалізованого санаторію ім. М.О. Семашка проведено службовими особами Головного управління у справах захисту прав позивачів в АР Крим з порушенням порядку проведення перевірок встановленого діючим законодавством, а саме: в частині зазначення дати початку проведення такої перевірки, відповідного повідомлення про початок перевірки не менш як за десять днів.
На підставі складеного Акту № 00011918 від 21.07.09 року 01 грудня 2009 року начальник Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим на підставі ст. 23 Закону України "Про захист права споживачів" від 12.05.1991 за № 1023-XII прийняв постанову № 2556 про накладення штрафу на позивача у розмірі 22392,34 гривень за створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торгового і інших видів обслуговування.
Згідно статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг несуть відповідальність за створення перешкод службовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості товарів, виконуваних (виконаних) робіт, надаваних (наданих) послуг, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - розмірі від 1 до 10 відсотків вартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Перевіряючи законність та обґрунтованість застосування до позивача штрафу в розмірі 22392,34 гривень, судом встановлено наступне.
Відповідач при розрахунку суми штрафу керувався повідомленням податкової інспекції про отриману виручку у червні 2009 року, згідно якого загальна сума надходжень склала 223923,45 гривень, від якої було застосовано штрафні санкції у розмірі 10%, що склало 22392,34 гривень.
Суд вважає, що правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем в результаті накладення на порушника стягнення, засновані на принципі юридичної відповідності накладеного покарання скоєному правопорушенню. Зазначений принцип встановлює, що розмір накладеного порушення має бути відповідним тяжкості скоєного порушення, а не меншим або більшим за нього. Суд вважає такі дії відповідача суттєвим порушенням прав позивача, і тому зазначає, що є неправомірним накладати на позивача штраф, виходячи з вартості отриманого доходу від у всіх видів діяльності позивача, тоді як предметом перевірки була діяльність позивача з надання громадянам послуг у сфері діяльності санаторно-курортних закладів та медичної практики.
Як свідчать матеріали справи податковий орган надав відповідачу інформацію про розмір отриманого доходу у червні 2009 року, при цьому зазначив, що дані доходи отримані від оплати по договорам оренди та квартплати, адже перевірка відповідачем не стосується діяльності позивача у сфери господарської діяльності з приводу укладення договорів оренди, тому суд вважає, що розрахунок штрафних санкцій не може бути здійснені із розрахунку отриманого доходу від укладення договорів оренди, а має бути здійснений на підставі суми отриманих від видів діяльності з надання послуг споживачам за місяць, що передував скоєнню правопорушення.
Однак відповідач не врахував, що до цієї суми увійшли кошти отримані за надання в оренду нерухомого майна, оплата квартирної плати та інше, що не є виручкою отриманою у зв'язку з наданням громадянам послуг у сфері діяльності санаторно-курортних закладів та медичної практики.
За таких обставин, судом встановлено, що постановою про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України “Про захист прав споживачів” від 01.12.2009 року за № 2556 відповідачем необґрунтовано застосовані до позивача штрафні санкції в розмірі 22392,34 гривень.
Таким чином, позовні вимоги позивача, щодо скасування постанови відповідача про накладення стягнення штрафу у сумі 22392,34 гривень від 01.12.2009 року № 2556 підлягають задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 гривень з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
У судовому засіданні 09 липня 2010 року судом оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 16 липня 2010 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати постанову Управління у справах захисту прав споживачів в Автономної Республіці Крим № 2556 від 01 грудня 2009 року, прийняту стосовно Спеціалізованого санаторію ім. М.О. Семашка.
3. Стягнути на користь Спеціалізованого санаторію ім. М.О. Семашка з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Окружного
адміністративного суду
Автономної Республіки Крим Кудряшова А.М.