печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46365/20-к
14 грудня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2., при секретарі судового засідання ОСОБА_3., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання, в рамках кримінального провадження №62020000000000621 від 30.07.2020 та про зобов'язання вчинити дії, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2. надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноваженого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання, в рамках кримінального провадження № 62020000000000621 від 30.07.2020 та про зобов'язання вчинити дії.
Мотивуючи подану скаргу, заявник вказує, що звернувся до слідчого з клопотання в порядку статті 220 КПК України, проте у визначений строк, сторона обвинувачення не повідомила його про результати розгляду клопотання.
Особа, що подала скаргу в судове засідання не з'явилася, про місце і час розгляду скарги повідомлена належним чином.
У судове засідання представник сторони обвинувачення не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду повідомлений належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані суду.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що адвокат, слідчий в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду провадження повідомлялись належним чином про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд скарги за їх відсутності не направили, що є проявом принципу диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без їх участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст.220 КПК України.
За матеріалами скарги слідчим суддею встановлено, що у провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань перебуває кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020000000000621 від 30.07.2020.
08.10.2020 адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на адресу ГСУ ДБР подав письмове клопотання про повідомлення відомостей щодо вилученого під час обшуку майна, надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження та повернення вилученого майна його власнику.
Крім того, 19.10.2020 адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на адресу ГСУ ДБР подав письмове клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження копій документів, що підтверджують законність походження і право власності на вилучене майно.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин надсилається їй.
Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Під час підготовки до розгляду скарги та вирішення заявлених вимог, сторона обвинувачення не надала належних допустимих і достовірних доказів (постанови слідчого) про вирішення особою, якій доручено проведення досудового розслідування, заявленого адвокатом клопотань від 08.10.2020 та 19.10.2020.
Сукупність вказаного переконує в бездіяльності заявленого суб'єкта оскарження, що пов'язано з несвоєчасним розглядом поданого стороною провадження клопотання, в зв'язку з чим існують законні підстави зобов'язати уповноважену особу розглянути клопотання заявника від 08.10.2020 та 19.10.2020 у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України.
Що стосується вимог адвоката, якими він просить визнати бездіяльність слідчого щодо не розгляду клопотань протиправною та зобов'язати сторону обвинувачення вчинити дії вказані в клопотаннях, їх слід залишити без задоволення, оскільки вказані вимоги не можуть бути предметом розгляду слідчого судді з мотивів зазначених вище в мотивувальній частині ухвали, а також з урахуванням приписів статті 307 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 22, 24, 42, 36, 40, 46, 220, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання, в рамках кримінального провадження №62020000000000621 від 30.07.2020 та про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати компетентних посадових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідування виконати вимоги ст. 220 КПК України та розглянути клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 від 08.10.2020 та 19.10.2020, в рамках кримінального провадження №62020000000000621 від 30.07.2020.
В задоволенні інших вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_2