Постанова від 19.10.2022 по справі 560/12630/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/12630/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

19 жовтня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Гонтар А. Р.,

представників позивача: Ціаталова А.Ф., Гриценюк О.В.,

представників відповідача: Калужської Н.О., Козак М.Л., Назарчука О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року позивач, ПрАТ “Хмельницька маслосирбаза”, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (відповідача), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області:

- №6289/2201-0701 від 09.06.2021, відповідно до якого ПрАТ “Хмельницька маслосирбаза” визначено податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в сумі 30729210 грн., в т.ч. 28619494 грн. основного платежу та 2109716 грн. штрафних санкцій;

- №6290/2201-0701 від 09.06.2021, відповідно до якого ПрАТ “Хмельницька маслосирбаза” визначено податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 28283703 грн., в т.ч. 22626962 грн. основного платежу та 5656741 грн. штрафних санкцій;

- №6291/2201-0701 від 09.06.2021, відповідно до якого ПрАТ “Хмельницька маслосирбаза” нараховано штраф в сумі 27565 грн.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 16.05.2022 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та ТОВ “Маслодар 2019”, ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД”, ТОВ “Лікфелд-Трейд”, ФГ “Зерносвіт+” є формальними та необ'єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як то передбачено пунктом 73.5 статті 75 Податкового кодексу України, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов'язань та податкового кредиту. З урахуванням висновків суду, що виробничі втрати, які виникли в процесі переробки насіння соняшника на готову продукцію, знаходяться в гранично допустимих межах, визначених договорами на переробку давальницької сировини насіння соняшника та специфікаціями до них та правомірне віднесення даних втрат на формування собівартості продукції, висновок відповідача щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціям за договорами переробки з ТОВ “Оілпродакшен” є необґрунтованим.

Також, судом встановлено необґрунтованість висновку відповідача щодо заниження податкових зобов'язань за платежем податок на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність обов'язку позивача щодо складення податкових накладних і, відповідно, відображення у складі податкових зобов'язань за звітний період сум, що відображають вартість сировинних втрат в ході виробництво олії соняшникової.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що відповідно до висновків Акту №2088/22-01-07-01/00447729 від 26.04.2021, перевіркою ПрАТ “ХМСБ” встановлені наступні порушення: пп.134.1.1. п.134.1 ст.134, пп.140.5.5-1 п.140.5 ст.140, п.44.1, п.44.2 ст.44 ПК України, ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.2.1, п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, п.5 П(С)БО 11 “Зобов'язання”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000 року, п.5 П(С)БО 15 “Дохід”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999 року, абз. “а” п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.3 ст.198 ПК України, п. 201.10 ст.201 ПК України, п.192.1 ст.192, п.201.10 ст. 201 ПК України, пп. “б”, “г” п. 176.2 ст.176 ПК України та п.3.1 ст. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну №4 від 13.01.2015, пп.141.4.4 п.141.4 ст.141 з урахуванням п.103.2 та п.103.10 ст.103 ПК України, п. 103.9 ст. 103 та п. 49.18 ст. 49 ПК України, п.6 ст.3 розділ II Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, п.11 ст. 3 розділ II Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що апеляційна скарга відповідача дублює висновки акта перевірки №2088/22-01-07-01/00447729 від 26.04.2021 та не спростовує доводи позовновної заяви та висновки суду першої інстанції.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі направлень Головного управління ДПС у Хмельницькій області №№401, 402, 403, 404, 405 від 04.03.2021, №№414, 415 від 05.03.2021, відповідно до ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1 та п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу від 24.02.2021 №466-П, посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області проведена планова виїзна документальна перевірка Приватного акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, валютного законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток до акта перевірки, який є його невід'ємною частиною), та складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 26.04.2021 №2088/22-01-07-01/00447729.

В акті перевірки від 26.04.2021 №2088/22-01-07-01/00447729 зроблено висновки про порушення позивачем:

1. пп.134.1.1. п.134.1 ст. 134, пп.140.5.5-1 п.140.5 ст.140, п.44.1, п.44.2 ст.44 ПК України, ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.2.1, п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, п.5 П(С)БО 11 “Зобов'язання”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000, п.5 П(С)БО 15 “Дохід”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999, у результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 28619494 грн., у тому числі за 2019 рік в сумі 8438863 грн., за І квартал 2020 року в сумі 4142866 грн., за півріччя 2020 року в сумі 4142866 грн., за три квартали 2020 року в сумі 15117891 грн., за 2020 рік в сумі 20180631 грн.;

2. абз. “а” п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.3 ст.198 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 22626962 грн., у тому числі за січень 2019 року в сумі 69615 грн., за квітень 2019 року в сумі 133061 грн., за травень 2019 року в сумі 78714 грн., за червень 2019 року в сумі 25218 грн., за вересень 2019 року в сумі 1461 грн., за жовтень 2019 року в сумі 3414001 грн., за листопад 2019 року в сумі 3174364 грн., за грудень 2019 року в сумі 2911880 грн., за січень 2020 року в сумі 671890 грн., за лютий 2020 року в сумі 1543164 грн., за березень 2020 року в сумі 12075 грн., за квітень 2020 року в сумі 7952 грн., за вересень 2020 року в сумі 3984904 грн., за жовтень 2020 року в сумі 6587502 грн., листопад 2020 в сумі 11161 грн.;

3. п. 201.10 ст. 201 ПК України ПрАТ “ХМСБ” не складено та не зареєстровано податкові накладні в ЄРПН;

4. п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201 ПК України ПрАТ “ХМСБ” порушило граничний термін реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до податкових накладних на загальну суму ПДВ 15195 грн.;

5. пп. “б”, “г” п. 176.2 ст.176 ПК України та п.3.1 ст. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну №4 від 13.01.2015, а саме вказано недійсні індивідуальні податкові номери фізичних осіб. Вказане порушення мало місце у розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку за II кв.2019 року (РНОКПП НОМЕР_1 );

6. пп.141.4.4 п.141.4 ст.141 з урахуванням п.103.2 та п.103.10 ст.103 ПК України при виплаті доходів у вигляді фрахту по договору №52 від 14.08.2019 на користь ES "AT-Abray" (Туркменістан) та при відсутності Довідки про підтвердження статусу резидента Туркменістану (або її нотаріально засвідченої копії), не утримало податок з доходів нерезидентів за ставкою 6% у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів, а саме: за три квартали 2019 року - 12286 грн.;

7. п.103.9 ст.103 та п.49.18 ст.49 ПК України не подано додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства при наявності фактів виплат доходів із джерелом їх походження з України, а саме: на користь не резидента ES "AT-Abray", Туркменістан - не подано додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2019 року;

8. п.6 ст. 3 розділ II Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не забезпечено зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій протягом трьох років після їх закінчення до реєстраторів розрахункових операцій за фіскальними номерами: №3000004629“Р”/10, №3000004658“Р”/10, №3000004634“Р”/10, №3000004653“Р”/10, №2225012603“Р”/10, №3000004632 “Р”/11;

9. п.11 ст. 3 розділ II Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не забезпечено проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій МІNI-Т 400МЕ, заводський №ПБ4101372893 фіскальний номер 3000004675, який використовувався суб'єктом господарювання з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме: не зазначено код УКТ ЗЕД при реалізації сигарет “Strong” Армійські в кількості 15 пачок по ціні 31,00 грн. за пачку, на суму 465,00 грн., згідно фіскального чека №286322 від 01.08.2020 та не зазначено код УКТ ЗЕД при реалізації сигарет “Bond Sreet Smart Silver” в кількості 3 пачок по ціні 47,00 грн. за пачку, згідно фіскального чека №286313 від 01.08.2020, на загальну суму 141,00 грн.

Позивач не погодившись із висновками акту перевірки від 26.04.2021 №2088/22-01-07-01/00447729 подав до податкового органу заперечення на акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 26.04.2021 №2088/22-01-07-01/00447729.

Відповідачем розглянуто заперечення позивача на акт перевірки та листом №6252/6/22-01-07-01 від 02.06.2021 повідомлено позивача про результати розгляду заперечень, в якому зазначено, що контролюючим органом враховано заперечення платника податків та виключено пункт 6 розділу IV Висновки акту перевірки №2088/22-01-07-01/00447729 від 26.04.2021. В іншій частині висновки акту залишені без змін.

09.06.2021 Головне управління ДПС у Хмельницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №6289/2201-0701 від 09.06.2021, відповідно до якого ПрАТ “ХМСБ” визначено податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в сумі 30729210 грн., в т.ч. 28619494 грн. основного платежу та 2109716 грн. штрафних санкцій;

- №6290/2201-0701 від 09.06.2021, відповідно до якого ПрАТ “ХМСБ” визначено податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 28283703 грн., в т.ч. 22626962 грн. основного платежу та 5656741 грн. штрафних санкцій;

- №6291/2201-0701 від 09.06.2021, відповідно до якого ПрАТ “ХМСБ” нараховано штраф в сумі 27565 грн.

ПрАТ “Хмельницька маслосирбаза” не погодившись із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями - рішеннями, оскаржило їх в адміністративному порядку, на підставі п.56.2 ст.56 ПК України до Державної податкової служби України.

ДПС України розглянувши скаргу ПрАТ “Хмельницька маслосирбаза” своїм рішенням №19712/6/99-00-06-01-01-06 від 30.08.2021 оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 09.06.2021 №6289/2201-0701, №6290/2201-0701, №6291/2201-0701 залишила без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач не погоджуючись із винесеними рішеннями відповідача звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб'єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно приписів абзацу 1 пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми ПК України дозволяють платнику податку формувати витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, "податковий кредит" - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у пункту 201.1 статті 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених свідчить про те, що ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність реальних поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

Разом з ти, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За приписами норм пунктів 44.1, 44.2, 44.3 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Визначення первинного документу та загальні вимоги до оформлення первинних документів містяться в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХІV) та в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV).

При цьому, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3 статті 9 цього Закону).

Водночас, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції.

Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 27 червня 2017 року у справі № 808/1062/14, від 14 березня 2017 року у справі № 826/757/13-а, Верховного Суду, зокрема у постанові від 06 лютого 2018 року № К/9901/5042/17.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині правомірності висновків акта перевірки про порушення позивачем пп.134.1.1. п.134.1 ст. 134, пп.140.5.5-1 п.140.5 ст.140, п.44.1, п.44.2 ст.44 ПК України, ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.2.1, п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, п.5 П(С)БО 11 “Зобов'язання”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000, п.5 П(С)БО 15 “Дохід”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999, у результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 28619494 грн., у тому числі за 2019 рік в сумі 8438863 грн., за І квартал 2020 року в сумі 4142866 грн., за півріччя 2020 року в сумі 4142866 грн., за три квартали 2020 року в сумі 15117891 грн., за 2020 рік в сумі 20180631 грн. Колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до податкового повідомлення-рішення № 6289/2201-0701 від 09.06.2021 податковим органом не підтверджено реальність операцій по взаємовідносинам позивача із ТОВ “Лікфелд-Трейд”, ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД”, ТОВ “Маслодар 2019”, ФГ “Зерносвіт+”, ТОВ “Галоагро Бізнес”, а також реалізацію продукції на користь нерезедентів Республіки Молдова та Туркменістану без документального підтвердження обґрунтування цін по операціям з реалізації молочної продукції за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Податкового кодексу України.

Перевіряючи реальність здійснення правовідносин позивача із зазначеними вище контрагентами судом першої інстанції по взаємовідносинах позивача із TOB “Лікфелд-Трейд” встановлено наступне.

Так, між Приватним акціонерним товариством "Хмельницька маслосирбаза" та TOB “Лікфелд-Трейд” укладений договір на закупівлю молока №1368 від 10.10.2019, згідно якого ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" - "Покупець", а TOB “Лікфелд-Трейд” - "Продавець". Предметом даного договору є зобов'язання Продавця згідно погодженого графіку продавати молоко коров'яче (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість молока на умовах договору. (п. 1.1 Договору).

П. 1.2 Договору визначає якість товару при закупівлі повинна відповідати вимогам ДСТУ 3662-97 "Молоко коров'яче незбиране", ветеринарним та санітарним вимогам чинних нормативних актів.

Договірні ціни товару обумовлюються у протоколах погодження цін. При розмірі цін на молоко сторонами укладається новий протокол, який підписується представниками обох сторін. Всі протоколи укладені сторонами є невід'ємними частинами договору. Право власності на товар та ризик випадкової загибелі або псування товару переходить до покупця з моменту підписання його представниками видаткової накладної. (п. 1.5, п. 1.6 Договору).

Згідно п. 2.1 Товар передається Покупцю за договірними цінами, визначеними протоколом до договору.

Загальна сума договору складається із загальної вартості молока, постановленого постачальником покупцю протягом строку дії договору. (п. 2.2 Договору).

Покупець проводить розрахунки з постачальником за кожні 7 (сім) днів поставки товару. Датою поставки товару вважається дата, що вказана у накладній. (п. 2.3 Договору).

Поставка товару здійснюється протягом строку дії договору партіями, автомобільним транспортом постачальника, автомобільними молочними цистернами (Тара). (п. 3.1 Договору).

Поставка товару здійснюється на умовах: СРТ склад покупця м. Хмельницький згідно Інкотермс - 2010. (п. 3.2 Договору).

Прийом товару по кількості проводиться покупцем згідно товарно-транспортних накладних. Всі витрати, пов'язані із завантаженням товару відносяться на рахунок постачальника. (п. 3.3 Договору).

У випадку відсутності або несправності засобів визначення кількісних та якісних показників товару у постачальника, за основу беруться показники покупця. (п. 3.4 Договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до припинення (розірвання) договору. (п. 6.1 Договору).

На підтвердження господарських правовідносин Приватного акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" та TOB “Лікфелд-Трейд” позивачем надано до суду: видаткові накладні №РН-1010/02 від 10.10.2019, №РН-1011/02 від 11.10.2019, №РН-1012/02 від 12.10.2019, №РН-1013/02 від 13.10.2019, №РН-1014/02 від 14.10.2019, №РН-1015/02 від 15.10.2019, №РН-1610/01 від 16.10.2019, №РН-1710/01 від 17.10.2019, посвідчення про якість №18052 від 10.10.2019, №18060 від 11.10.2019, №18062 від 12.10.2019, №18065 від 13.10.2019, №18067 від 14.10.2019, №18090 від 15.10.2019, №18096 від 16.10.2019, №18098 від 17.10.2019, атестат про технічну компетентність №48 “X” - 17 від 11.09.2017, виданим ДП “Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” (регламентовано діяльність виробничої лабораторії ПрАТ “ХМСБ”), платіжні доручення від 15.10.2019 №42321, від 15.10.2019 №353, від 29.10.2019 №2430, від 01.11.2019 №42605, від 01.11.2019 №42598, від 12.11.2019 №2537, від 15.11.2019 №2553, від 26.11.2019 №42908, від 03.12.2019 №42986, від 13.12.2019 №43163, від 19.12.2019 №43254, від 14.01.2020 №43499, від 24.01.2020 №5558 (відповідно до яких по Договору на закупівлю молока №1368 від 10.10.2019 на адресу TOB “Лікфелд-Трейд” перераховано кошти в сумі 2359153,70 грн), оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за період з 01.10.2019 по 31.12.2020, товарно-транспортні накладні та спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини.

Зазначені господарські операцій призвели до зміни майнового стану кожного їх учасника та обумовлені рухом товарно-матеріальних цінностей.

Також встановлено, що кредиторська заборгованість ПрАТ “ХМСБ” перед ТОВ “Лікфелд- Трейд” за наслідками проведених господарських операцій відсутня.

Проведені господарські операції ПрАТ “ХМСБ” з ТОВ “Лікфелд- Трейд” належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку, звітності.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неналежного оформлення ТТН, видаткових накладних, можливості придбання ТОВ “Лікфелд- Трейд” молока коров'ячого, оскільки останні не підтвердженні доказами, які б свідчили про відсутність факту реальності господарських операцій.

Зокрема встановлено, що придбане молоко використовується у діяльності підприємства, основним видом якого є 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру, що підтверджується матеріалами справи, зокрема договорами на реалізацію позивачем молочної продукції.

Стосовно тверджень відповідача у акті перевірки щодо не зазначення у товаро - супровідних документах ґатунку молока, як на відсутність фактичної поставки, суд першої інстанції обгрунтовано зазначає, що в додатку до Договору на закупівлю молока №1368, щодо погодження цін на молоко, сировина (молоко) не розподіляється на ґатунки, а між сторонами погоджується виключно ціна на Товар, в залежності від його хімічних властивостей (показників). Так, відповідно до вказаного додатку, сторонами погоджено, що ціна з ПДВ за одиницю Товару з якісними показниками “кислотності в межах 18-19*Т” становить 10,62 грн.

При цьому у вищевказаних посвідченнях про якість Товару, отриманого від постачальника ТОВ “Лікфелд-Трейд”, встановлено, що кислотність становить менше 18*Т.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що сторонами вірно визначено вартість постачаємого Товару у товаро-супровідних та податкових документах на рівні 10,62 грн. за 1 кг.

При цьому, подані позивачем первинні бухгалтерські документи є належними і допустимими, що відображають реальність спірних господарських операцій, а не підтвердження операцій контрагентів за ланцюгом постачання, не є підставами для визнання операцій нереальними.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції по взаємовідносинах позивача із ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД”, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД” укладено Договори поставки № 08/01-20 від 02.01.2020 (Кіровоградська область, м. Кропивницький) та № 04/02-20 від 01.02.2020 (Київська область, с. Крюківщина). Згідно яких Приватне акціонерне товариство "Хмельницька маслосирбаза" - Покупець, ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД” - Постачальник.

Предметом договорів поставки № 08/01-20 від 02.01.2020 та № 04/02-20 від 01.02.2020 є зобов'язання Постачальника передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, у визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Під товаром у зазначених договорах розуміється насіння соняшника 2019 року, країна походження - Україна, здорового товарного виду, без живих комах, зернових шкідників, без плісняви, скритої зараженості і нерадіоактивна.

Загальна кількість товару, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру, визначаються сторонами даним договором, та відповідно фіксується у видаткові накладній. Якість товару повинна відповідати ДСТУ України. Код товару згідно українського класифікатору товару ЗЕД - 1206 00 99 00.

Пункт (місце) передачі товару за цим договором: Одеська область, м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38. Складські приміщення ТОВ "Оілпродакшен" (код ЄДРПОУ 39759892), умови поставки EXW Ex Works/Франко завод, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Кількість товару що підлягає передачі згідно договору поставки № 08/01-20 від 02.01.2020, становить - 395 тонн. Загальна кількість товару, визначається у відповідності до фактично переданої кількості товару постачальником, та підтверджується обома сторонами шляхом складеної та виписаної видаткової накладної до даного договору.

Кількість товару що підлягає передачі згідно договору поставки № 04/02-20 від 01.02.2020, становить - 1000+/- тонн. Загальна кількість товару, визначається у відповідності до фактично переданої кількості товару постачальником, та підтверджується обома сторонами шляхом складеної та виписаної видаткової накладної до даного договору.

Передача (приймання-здача) товару здійснюється в місці передачі визначеному у договорі, уповноваженими представниками постачальника і покупця та оформлюється шляхом підписання видаткової (видаткових) накладної. Датою передачі товару вважається дата зазначена в накладній.

Термін передачі товару згідно договору поставки № 08/01-20 від 02.01.2020 - 31.01.2020.

Термін передачі товару згідно договору поставки № 04/02-20 від 01.02.2020 - 07.02.2020.

Ціна за тонну товару становить 7583,50 грн. крім цього ПДВ 20% - 1516,70 грн.. Разом з ПДВ 20% - 9100,20 грн.

Загальна вартість переданого товару, визначається у відповідності до фактично переданої кількості товару постачальником, та підтверджується обома сторонами шляхом складеної та підписаної видаткової накладної до даного договору. На момент укладання договору поставки № 08/01-20 від 02.01.2020 вартість кількості товару зазначеного в договорі з урахуванням ПДВ 20% складає 3594579,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 599096,50 грн. На момент укладання договору поставки № 04/02-20 від 01.02.2020 вартість кількості товару зазначеного в договорі з урахуванням ПДВ 20% складає 9100200,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 1516700,00 грн.

Покупець оплачує вартість фактично поставленого товару постачальником, протягом 3-х календарних днів з дати передачі товару. При цьому сторони дійшли згоди про можливість обрання сторонами будь-яких форм розрахунків, визначених чинним законодавством України.

Порядок оплати: безготівковий рахунок - шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника або в іншому порядку та формі, що не суперечить діючому законодавству України.

Договір поставки № 08/01-20 від 02.01.2020 набуває чинності 02.01.2020 і діє до 31.01.2021, але в будь-якому випадку до повного та належного виконання своїх зобов'язань за ним.

Договір поставки № 04/02-20 від 01.02.2020 набуває чинності 01.02.2020 і діє до 07.02.2021, але в будь-якому випадку до повного та належного виконання своїх зобов'язань за ним.

Договори поставки № 08/01-20 від 02.01.2020 та № 04/02-20 від 01.02.2020 підписані директором ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД” Солодєєвою Ю.В. та ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" Сакіним С.О. та завірені печатками.

На підтвердження здійснення господарських операцій згідно вищезазначених договорів поставки позивачем надано до суду копії наступних документів: акт прийому-передачі товару №31/01/2020 від 31.01.2020 до договору поставки № 08/01-20 від 02.01.2020, видаткову накладну №Ф-00000005 від 31.01.2020, видаткову накладну №Ф-00000019 від 01.02.2020, оборотно-сальдову відомість по рахунку 63.1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по договорах № 08/01-20 від 02.01.2020 та № 04/02-20 від 01.02.2020 за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, довіреності № 110 від 24.01.2020, довіреності № 221 від 01.02.2020, договору №28/08-2017 від 28.08.2017 на переробку давальницької сировини насіння соняшника (відповідно до умов якого процес переробки включає такі стадії як приймання, зберігання та переробка), специфікації №15 від 01.01.2020 до договору №28/08-2017 від 28.08.2017 (відповідно до якої сторони досягли домовленостей, що обсяг поставки для переробки упродовж січня 2020 року складатиме 4000 метричних тонн ± 5%), специфікації №16 від 01.02.2020 (відповідно до якої сторони досягли домовленостей, що обсяг поставки для переробки упродовж лютого 2020 року складатиме 2 600 метричних тонн ± 5%, та який за результатами роботи, склав 2 587 тонн), зведений акт з переробки сировини і виробництва готової продукції за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 від 29.02.2020, (відповідно до якого ТОВ “Оілпродакшен” упродовж лютого 2020 року прийняло для ПрАТ “ХМСБ” 2188 тонн насіння соняшника, в тому числі шляхом переоформлення по складу), реєстри прийнятого насіння соняшника для переробки для ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД” від 31.01.2020 та 29.02.2020 (підтверджують товарність задекларованих господарських операцій).

Дослідивши вищезазначені докази судом встановлено, що позивачем, на підставі проведених господарських операцій та їх документального оформлення в повному обсязі доведено своє право на формування валових витрат з податку на прибуток підприємства по операціям із ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД”.

Тобто, зазначені господарські операцій призвели до зміни майнового стану кожного їх учасника та обумовлені рухом товарно-матеріальних цінностей.

Також, проведені господарські операції ПрАТ “ХМСБ” з ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД” належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку, звітності.

Доводи відповідача, як на підставу відсутності реальних правовідносин по зазначених договорах вказує на відсутність сертифікатів, належність оформлення видаткових накладних, а саме відсутність реквізитів та інформації щодо класу насіння соняшника, відсутність у ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД” основних засобів, наявності кримінального провадження, спростовуються дослідженими під час розгляду справи, первинними бухгалтерськими документами, які наведені вище, що підтверджують також виконання умов договорів з поставки насіння соняшника.

Відповідно до матеріалів справи позивач використовує придбане насіння соняшника в господарській діяльності, зокрема, виробництво олії, що належить до основних видів його діяльності.

Також доводи контролюючого органу про відсутність ТТН, як ознаки відсутності поставки, передчасним, спростовуються матеріалами справи. Зокрема встановлено під час розгляду справи, передача Товару, відповідно до вище зазначених договорів поставки, здійснена ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД” по складу, розташованому за адресою: м.Одеса, Хаджибеївська дорога, буд. 38.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно - транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Отже, аналізуючи зазначене вище, позивач не приймав участі у транспортуванні придбаного насіння соняшника до складу (місця передачі), тобто не вказувався у ТТН як вантажоодержувач (Замовник), а тому, ТТН на поставку придбаного у ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД” насіння соняшника у ПрАТ “ХМСБ” відсутні.

Разом з тим, у своїх постановах у справах № 813/4430/14 від 18.04.2019 року та № 820/6069/16 від 16.04.2019 Верховний Суд вказує на те, що наявність або відсутність окремих документів, таких як товаро-транспортні накладні, а так само помилки у їх оформлені не є безумною підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Також, колегія суддів критично ставиться на посилання відповідача у акті перевірки, як на аргумент відсутності поставки товару, на покази допитаних в ході досудового розслідування директора ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД” ОСОБА_1 та головного бухгалтера ПрАТ “ХМСБ” Хоманець Л.В., оскільки в акті наводяться виписки із протоколів допитів зазначених осіб, в яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджують факт господарських взаємовідносин та вказують на їх суть.

При цьому, відповідачем не надано доказів наявності вироків, щодо контрагента позивача, з яким він здійснював господарські операції за спірними правочинами.

Зокрема, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, від 20.03.2019 у справі № 813/1979/15, від 22.07.2020 у справі № 620/3925/18, внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.

Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Враховуючи вищезазначене, можливо підтвердити висновок суду першої інстанції, що сформульоване твердження контролюючого органу, про неможливість здійснення передачі насіння соняшника від ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД” на адресу ПрАТ “ХМСБ”, є необґрунтованим, оскільки контролюючим органом не наведено жодного належного доказу.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надано належну правову оцінку доводам відповідача щодо не зазначення у товаро-супровідних документах ідентифікуючої ознаки товару - клас насіння соняшника, що підтверджує відсутність фактичної поставки, суд зазначає, що лише податкова накладна, передбачає обов'язок продавця зазначити ідентифікатор реалізуємого товару, а саме код УКТ ЗЕД або постачаємої послуги, згідно ДКПП, що в свою чергу дотримано постачальником, зазначено код УКТ ЗЕД для насіння соняшника 120600 та крім цього зазначено рік виробництва постачаємої продукції. Суд також звертає увагу, що код УКТ ЗЕД для насіння соняшника є єдиним та не здійснює розподілу за класами.

Таким чином, не зазначення у товаро-супровідних документах класу насіння соняшника, не може свідчити про відсутність поставки, враховуючи, що вартість отриманого Товару узгоджується з визначеною сторонами ціною, відповідно до якості Товару, встановленою укладеними договорами.

При цьому, самі по собі недоліки в оформлені окремих документів, а також відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності зазначених господарських операцій, та не можуть бути підставами для визнання відсутності фактичних правовідносин між позивачем та ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД”.

По взаємовідносинах позивача із ТОВ “Маслодар 2019”.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ “Маслодар 2019” 02.09.2019 укладено договір купівлі-продажу б/н. Згідно якого ПрАТ "ХМСБ" - Покупець, а ТОВ “Маслодар 2019” - Продавець.

Предметом даного договору є зобов'язання продавця передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти у свою власність Товар, а саме: насіння соняшника за ціною (вартістю) визначеною цим договором. На момент укладання даного договору кількість товару складає - 2000 тонн. Код товару згідно українського класифікатору товару ЗЕД - 120600.

Передача товару у власність Покупця здійснюється Продавцем в термін 365 календарних днів з моменту надходження коштів в розмірі 100%-ї загальної вартості товару на розрахунковий рахунок Продавця. Місце передачі товару, строк передачі товару, кількість партії, а також інші необхідні умови щодо товару вказуються сторонами в Специфікаціях на кожну партію товару, які з моменту їх підписання Сторонами складають невід'ємну частину цього Договору.

Факт передачі товару у власність Покупця оформляється Сторонами шляхом підписання видаткової (видаткових) накладної (накладних), датою передачі Товару вважається дата зазначена в видатковій накладній.

Ціна товару за тону товару визначена в договорі та становить - 6916,67 грн. крім цього ПДВ 20% - 1383,33 грн., разом з ПДВ - 8300,00 грн.

Вартість кількості товару визначена у цьому договорі становить - 16600000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 2766666,67 грн.

Оплата ціни (вартості) товару здійснюється Покупцем в національній валюті України шляхом 100%-ї попередньої оплати, безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок продавця на протязі 30-ти банківських днів з моменту підписання даного договору.

Датою оплати вартості товару (чи його частини) вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Договір набуває чинності 02.09.2019 та діє до 31.10.2020, але в будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

Договір підписано директором ТОВ “Маслодар 2019” та директором ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" і завірений печатками.

Між ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" та ТОВ “Маслодар 2019” підписано Специфікацію №1 до Договору №8/09-19 купівлі - продажу б/н від 02.09.2019 про наступне:

1. Сторони погодились, що за цією Специфікацією №1 на умовах Договору №8/09-19 купівлі - продажу б/н від 02.09.2019, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти Насіння соняшника, українського походження (Товар).

2. Кількість Товару, що підлягає передачі згідно Специфікації №1 становить 2000 тон.

3. Ціна за тону Товару становить: 6916,67 грн., крім цього ПДВ 20% - 1383,33 грн.. Разом з ПДВ 20% - 8300,00 грн.

4. Загальна вартість товару, що підлягає передачі згідно Специфікації №1, становить: 16600000 гривень в т.ч. ПДВ 20% - 2766666,67 грн.

5. Загальна кількість Товару визначається за фактичною кількістю переданого Товару Продавцем, згідно підписаних Сторонами видаткових накладних.

6. Продавець згідно даної Специфікації №1, зобов'язаний передати Покупцю Товар 31.10.2019.

7. Якість Товару повинна відповідати вимогам діючого в Україні ДСТУ 4694:2006 та наступним показникам якості: вологість - до 8%, сміттєва домішка - до 3% олійність не менше 45%.

8. Місце передачі Товару: Одеська область, м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38. Складські приміщення ТОВ "Оілпродакшен" (39759892), умови поставки EXW Ex Works/Франко завод, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Специфікацію підписано директором ТОВ “Маслодар 2019” та директором ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" і завірений печатками.

На виконання умов Договору купівлі - продажу б/н від 02.09.2019 та специфікації №1 до нього, ТОВ “Маслодар 2019” здійснило відвантаження на адресу ПрАТ “ХМСБ” Товару в обсязі 2000 тонн, загальною вартістю 16600000 грн.

Відвантаження Товару здійснено ТОВ “Маслодар 2019” на підставі складених та підписаних сторонами видаткових накладних №МД-0000010 від 01.10.2019, №МД-0000038 від 02.10.2019, №МД-0000039 від 03.10.2019, №МД-0000040 від 09.10.2019, №МД-0000041 від 11.102019 та актів прийому-передачі товару №01/10/2019 від 01.10.2019, №02/10/2019 від 02.10.2019, №03/10/2019 від 03.10.2019, №09/10/2019 від 09.10.2019 та №11/10/2019 від 11.10.2019, копії яких надано до суду на підтвердження господарської операції.

Приймання Товару зі сторони ПрАТ “ХМСБ” здійснила представник Потапова Н.І., що підтверджується довіреностями ПрАТ “ХМСБ”.

Також встановлено, що між позивачем та ТОВ “Маслодар 2019” 01.10.2019 укладено договір купівлі-продажу б/н, згідно якого позивач - Покупець, ТОВ “Маслодар 2019” - Продавець.

Предметом даного договору є зобов'язання продавця передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти у свою власність Товар, а саме: насіння соняшника за ціною (вартістю) визначеною цим договором. На момент укладання даного договору кількість товару складає - 1455 тонн. Код товару згідно українського класифікатору товару ЗЕД - 120600.

Ціна товару за тону товару визначена в договорі та становить - 6875,00 грн. крім цього ПДВ 20% - 1375,00 грн., разом з ПДВ - 8250,00 грн.

Вартість кількості товару визначена у цьому договорі становить - 12003750,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 2000625,00 грн.

Оплата ціни (вартості) товару здійснюється Покупцем в національній валюті України шляхом 100%-ї попередньої оплати, безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок продавця на протязі 20-ти банківських днів з моменту підписання даного договору.

Договір набуває чинності 01.10.2019 та діє до 31.10.2020, але в будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

Встановлено, що між ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" та ТОВ “Маслодар 2019” підписано Специфікацію №1 до Договору купівлі - продажу б/н від 01.10.2019 про наступне:

1. Сторони погодились, що за цією Специфікацією №1 на умовах Договору купівлі - продажу б/н від 01.10.2019, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти Насіння соняшника, українського походження (Товар).

2. Кількість Товару, що підлягає передачі згідно Специфікації №1 становить 250 тон.

3. Ціна за тону Товару становить: 6875,00 грн., крім цього ПДВ 20% - 1375,00 грн.. Разом з ПДВ 20% - 8250,00 грн.

4. Загальна вартість товару, що підлягає передачі згідно Специфікації №1, становить: 2062500,00 гривень в т.ч. ПДВ 20% - 343750,00 грн.

6. Продавець згідно даної Специфікації №1, зобов'язаний передати Покупцю Товар 24.10.2019.

На виконання умов зазначеного договору, ТОВ “Маслодар 2019” здійснило відвантаження на адресу ПрАТ “ХМСБ” Товару в обсязі 250 тонн, загальною вартістю 2 062 500 грн.

Відвантаження Товару здійснено ТОВ “Маслодар 2019” на підставі складеної та підписаної сторонами видаткової накладної №МД-0000036 від 24.10.2019. Приймання Товару зі сторони ПрАТ “ХМСБ” здійснила представник Потапова Н.І., на підставі довіреності ПрАТ “ХМСБ” №1125 від 24.10.2019.

03.12.2019 ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" та ТОВ “Маслодар 2019” підписано Специфікацію №2 до Договору купівлі - продажу б/н від 01.10.2019 про наступне:

1. Сторони погодились, що за цією Специфікацією №2 на умовах Договору купівлі - продажу б/н від 01.10.2019, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти Насіння соняшника, українського походження (Товар).

2. Кількість Товару, що підлягає передачі згідно Специфікації №2 становить 1205 тон.

3. Ціна за тону Товару становить: 6875,00 грн., крім цього ПДВ 20% - 1375,00 грн.. Разом з ПДВ 20% - 8250,00 грн.

4. Загальна вартість товару, що підлягає передачі згідно Специфікації №2, становить: 9941250,00 гривень в т.ч. ПДВ 20% - 1656875,00 грн.

6. Продавець згідно даної Специфікації №2, зобов'язаний передати Покупцю Товар 20.12.2019.

ТОВ “Маслодар 2019” здійснило відвантаження на адресу ПрАТ “ХМСБ” Товару в обсязі 1 205 тонн, загальною вартістю 9941250 грн.

Відвантаження Товару здійснено ТОВ “Маслодар 2019” на підставі складених та підписаних сторонами видаткових накладних №МД-0000063 від 10.12.2019, №МД-0000074 від 13.12.2019, №МД-0000075 від 16.12.2019 та актів прийому-передачі товару №10/12/2019 від 10.12.2019, №13/12/2019 від 13.12.2019 та №16/12/2019 від 16.12.2019.

Приймання Товару зі сторони ПрАТ “ХМСБ” здійснила представник Потапова Н.Е, на підставі довіреностей ПрАТ “ХМСБ”.

01.11.2019 між ПрАТ “ХМСБ” та ТОВ “Маслодар 2019” укладено договір поставки №1/11-19 від 01.11.2019, згідно якого позивач - Покупець, ТОВ “Маслодар 2019” - Постачальник.

Предметом договору є зобов'язання Постачальника передати у власність Покупця товар, а Покупець в порядку та на умовах, у визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар, під товаром у цьому договорі розуміється насіння соняшника, країна походження - Україна, код товару згідно українського класифікатору товару ЗЕД - 1206 00.

Якість товару повинна відповідати ДСТУ України. Товар повинен бути не зіпсованим, не бути зараженим паразитами, живими комахами/зерновими шкідниками, без плісняви, скритої зараженості і нерадіоактивна.

Загальна кількість товару, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру, визначаються сторонами даним договором, та відповідно фіксується у видатковій накладній та акті прийому-передачі товару.

Пункт (місце) передачі товару за цим договором: Одеська область, м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38.

Складські приміщення ТОВ "Оілпродакшен" (39759892), умови поставки EXW Ex Works/Франко завод, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

На момент укладання договору, кількість товару, що підлягає передачі складає 1034 тонн. Загальна кількість товару визначається за фактичною кількістю переданого товару постачальником, згідно підписаних сторонами видаткових накладних та актів приймання передачі товару до даного договору.

Передача (приймання-здача) товару здійснюється на місці передачі, визначеному у договорі, уповноваженими представниками постачальника і покупця та оформлюється шляхом підписання видаткової накладної та акту прийому передачі товару. Датою передачі товару вважається дата зазначена в накладній та акті.

Строк передачі товару 30.11.2019 включно.

Вартість однієї тони товару складає: 6766,75 грн., крім цього ПДВ 20% - 1353,35 грн.. Разом з ПДВ 20% - 8120,10 грн.

На момент укладання договору вартість кількості товару зазначеного в договорі разом з ПДВ 20% складає: 8396183,40 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1399363,90 грн. Загальна вартість товару, визначається у відповідності до фактично переданої кількості товару постачальником та підтверджується обома сторонами шляхом складених та підписаних сторонами видаткових накладних та актів приймання передачі товару до даного договору.

Покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів в розмірі, що дорівнює вартості фактично переданого товару чи партії товару, на розрахунковий рахунок постачальника на підставі договору та первинних документів, які підтверджують факт передачі товару, протягом 3-х календарних днів з дати передачі товару.

Договір набуває чинності 01.11.2019 і діє до 30.11.2020, але в будь якому випадку до повного та належного виконання своїх зобов'язань за ним.

На виконання умов зазначеного договору, ТОВ “Маслодар 2019” здійснило відвантаження на адресу ПрАТ “ХМСБ” товару в обсязі 1034 тонн, загальною вартістю 8396183,40 грн.

Відвантаження товару здійснено ТОВ “Маслодар 2019” на підставі складених та підписаних сторонами видаткових накладних №МД-0000047 від 27.11.2019, №МД-0000060 від 28.11.2019, №МД-0000061 від 29.11.2019 та актів прийому-передачі товару №27/11/2019/001 від 27.11.2019, №28/11/2019/002 від 28.11.2019 та №29/11/2019/003 від 29.11.2019.

Приймання Товару зі сторони ПрАТ “ХМСБ” здійснила представник Потапова Н.І., на підставі довіреностей ПрАТ “ХМСБ”.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що не надання до перевірки довіреностей, на підставі яких Потаповою Н.І. здійснювалось отримання постачаємої продукції (сировини), пояснюється тим, що такі довіреності передані постачальнику та знаходяться у нього.

Також, 02.12.2019 ПрАТ “ХМСБ” (Покупець) та ТОВ “Маслодар 2019” (Продавець) укладено договір купівлі-продажу.

Ціна товару за тону товару визначена в договорі та становить - 7125,00 грн. крім цього ПДВ 20% - 1425,00 грн., разом з ПДВ - 8550,00 грн.

Вартість кількості товару визначена у цьому договорі становить - 17100000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 2850000,00 грн.

Оплата ціни (вартості) товару здійснюється Покупцем в національній валюті України шляхом 100%-ї попередньої оплати, безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок продавця на протязі 20-ти банківських днів з моменту підписання даного договору.

Договір набуває чинності 02.12.2019 та діє до 30.12.2020, але в будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

Між ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" та ТОВ “Маслодар 2019” підписано Специфікацію №1 до Договору купівлі - продажу б/н від 02.12.2019 про наступне:

1. Сторони погодились, що за цією Специфікацією №1 на умовах Договору купівлі - продажу б/н від 02.12.2019, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти Насіння соняшника, українського походження (Товар).

2. Кількість Товару, що підлягає передачі згідно Специфікації №1 становить 175 тон.

3. Ціна за тону Товару становить: 7125,00 грн., крім цього ПДВ 20% - 1425,00 грн.. Разом з ПДВ 20% - 8550,00 грн.

4. Загальна вартість товару, що підлягає передачі згідно Специфікації №1, становить: 1496250,00 гривень в т.ч. ПДВ 20% - 249375,00 грн.

5. Продавець згідно даної Специфікації №1, зобов'язаний передати Покупцю Товар 31.12.2019.

6. Якість Товару повинна відповідати вимогам діючого в Україні ДСТУ 4694:2006 та наступним показникам якості: вологість - до 8%, сміттєва домішка - до 3% олійність не менше 45%.

7. Місце передачі Товару: Одеська область, м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38. Складські приміщення ТОВ "Оілпродакшен" (39759892), умови поставки EXW Ex Works/Франко завод, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

На виконання умов зазначеного договору та специфікації №1 до нього, ТОВ “Маслодар 2019” здійснило відвантаження на адресу ПрАТ “ХМСБ” товару в обсязі 2000 тонн, загальною вартістю 16853076 грн.

Відвантаження товару здійснено ТОВ “Маслодар 2019” на підставі складених та підписаних сторонами видатковими накладними №МД-0000067 від 26.12.2019, №МД-0000073 від 28.12.2019, №МД-0000012 від 01.01.2020 та актами прийому-передачі товару №26/12/2019 від 26.12.2019, №28/12/2019 від 28.12.2019 та №01/01-2020 від 01.01.2020. Приймання Товару зі сторони ПрАТ “ХМСБ” здійснила представник Потапова Н.І., на підставі довіреностей ПрАТ “ХМСБ”.

02.01.2020 між ПрАТ “ХМСБ” та ТОВ “Маслодар 2019” укладено договір поставки №1/11-19 від 01.11.2019, згідно якого позивач - Покупець, ТОВ “Маслодар 2019” - Постачальник.

Пункт (місце) передачі товару за цим договором: Одеська область, м. Одеса, вул. Хаджибеївська дорога, 38.

Кількість товару, що підлягає передачі за даним договором складає - 1650 тонн. Загальна кількість товару визначається за фактичною кількістю переданого товару постачальником, згідно підписаних сторонами видаткових накладних та актів приймання передачі товару до даного договору.

Строк передачі товару 31.01.2020 включно.

Вартість однієї тони товару складає: 7583,50 грн., крім цього ПДВ 20% - 1516,70 грн.. Разом з ПДВ 20% - 9100,20 грн.

На момент укладання договору вартість кількості товару зазначеного в договорі разом з ПДВ 20% складає: 150153300,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 2502555,00 грн. Загальна вартість товару, визначається у відповідності до фактично переданої кількості товару постачальником та підтверджується обома сторонами шляхом складених та підписаних сторонами видаткових накладних та актів приймання передачі товару до даного договору.

Покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів в розмірі, що дорівнює вартості фактично переданого товару чи партії товару, на розрахунковий рахунок постачальника на підставі договору та первинних документів, які підтверджують факт передачі товару, протягом 365 календарних днів з дати передачі товару.

Договір набуває чинності 02.01.2020 і діє до 31.12.2020, але в будь якому випадку до повного та належного виконання своїх зобов'язань за ним.

На виконання умов зазначеного договору, ТОВ “Маслодар 2019” здійснило відвантаження на адресу ПрАТ “ХМСБ” Товару в обсязі 1650 тонн, загальною вартістю 15015330,00 грн.

Відвантаження Товару здійснено ТОВ “Маслодар 2019” на підставі складених та підписаних сторонами видаткових накладних №МД-0000002 від 09.01.2020, №МД-0000003 від 24.01.2020, №МД-0000004 від 27.01.2020 та актами прийому-передачі товару №02-09/01-2020 від 09.01.2020, №24/01-2020 від 24.01.2020 та №27/01- 2020 від 27.01.2020.

На підтвердження здійснення господарських операцій згідно вищезазначених договорів позивачем також надано до суду копії наступних документів: оборотно-сальдову відомість по рахунку 63.1.01 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, товарно - транспортні накладні, що підтверджують факт поставки насіння соняшника від ТОВ “Маслодар 2019” до місця передачі товару, передбаченого умовами договорів.

Разом з тим, під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив вищезазначені докази та встановив, що позивачем, на підставі проведених господарських операцій та їх документального оформлення в повному обсязі доведено своє право на формування валових витрат з податку на прибуток підприємства по операціям із ТОВ “Маслодар 2019”.

Таким чином, зазначені господарські операцій призвели до зміни майнового стану кожного їх учасника та обумовлені рухом товарно-матеріальних цінностей.

Також, проведені господарські операції ПрАТ “ХМСБ” з ТОВ “Маслодар 2019” належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку, звітності.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковими твердження контролюючого органу про відсутність ТТН, що підтверджують факт поставки продукції до місця передачі, відсутність основних засобів ТОВ “Маслодар 2019” для здійснення господарської операції, задіяння зазначеного контрагента в схемах ухилення від сплати податків (наявність кримінального провадження), не встановлення джерела походження виробника товарів не спростовують виконання зобов'язань сторін за договорами купівлі - продажу насіння соняшника.

Також не знайшли свого підтвердження доводи про відсутність ТТН, як ознаки відсутності поставки, передчасним, оскільки, як підтверджено матеріалами справи та встановлено під час розгляду справи, передача Товару, відповідно до вище зазначених договорів поставки, здійснена ТОВ “Маслодар 2019” по складу, розташованому за адресою: м.Одеса, Хаджибеївська дорога, буд. 38.

Отже, оцінюючи докази в їх сукупності по взаємовідносинах позивача та ТОВ “Маслодар 2019” суд першої інстанції обгрунтовано вважав про відсутність підстав, визначених податковим органом, які б вказували на не реальність таких господарських операцій.

Відповідні господарські операції були фактично здійсненні, що підтверджено належним чином оформленими бухгалтерськими документами, в межах господарської діяльності, а саме передачу придбаного насіння соняшника для виробництва олії, що відповідає виду діяльності позивача та економічному змісту таких господарських операцій.

По взаємовідносинах позивача із ФГ “Зерносвіт+”.

Як встановлено судом першої інстанції, 16.09.2020 між ПрАТ “ХМСБ” та ФГ “Зерносвіт+” укладено договір купівлі-продажу б/н. Згідно зазначеного договору ПрАТ “ХМСБ” - Покупець, ФГ “Зерносвіт+” - Продавець.

Предметом даного договору є зобов'язання продавця передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити товар. Під товаром у цьому договорі розуміється Насіння соняшника, країна походження - Україна, код товару згідно українського класифікатору товару ЗЕД - 1206 00.

Загальна кількість товару, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру, визначаються сторонами даним договором, та відповідно фіксується у видатковій накладній та Акті прийому-передачі товару.

Пункт поставки товару: Миколаївська область, Вітовський район, с. Засілля, вул. Заводська, 38. Умови поставки DAP Delivered at Place відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Кількість товару, що підлягає поставці та передачі Покупцю за даним договором складає: 500,00 грн. Загальна кількість товару визначається у відповідності до фактично переданої кількості товару продавцем, та підтверджується обома сторонами шляхом складеної та підписаної видаткової накладної та Актом прийому-передачі товару до даного Договору.

Продавець зобов'язується поставити та передати покупцю товар 22.09.2020.

Ціна за тону товару становить: 8166,67 грн., крім цього ПДВ 20% - 1633,33 грн.. Разом з ПДВ 20% - 9800,00 грн.

На момент укладання договору вартість товару зазначеного в договорі разом з ПДВ 20% складає: 4900000,00 грн..

Договір підписано директором ФГ “Зерносвіт+” та директором ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" і завірений печатками.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов зазначеного договору, ФГ “Зерносвіт+” здійснило відвантаження на адресу ПрАТ “ХМСБ” Товару в обсязі 501,408 тонн, загальною вартістю 4913800 грн.

Відвантаження Товару здійснено ФГ “Зерносвіт+” на підставі складених та підписаних сторонами видаткових накладних №№0000016/630, 631 від 22.09.2020, та акту прийому-передачі товару №С-22/09-2020 від 22.09.2020 року.

Приймання Товару зі сторони ПрАТ “ХМСБ” здійснила представник Потапова Н.І., на підставі довіреності ПрАТ “ХМСБ” №1225 від 22.09.2020.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив суду, що передача товару здійснена по складу розташованому за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, с. Засілля, вул. Заводська, буд.22, що використовується ПрАТ “ХМСБ” на підставі договору відповідального зберігання №б/н від 31.01.2020 укладеного із ТОВ “Маслодар 2019”, на підтвердження зазначеного надав до суду копію договору відповідального зберігання №б/н від 31.01.2020.

Передача придбаного обсягу насіння соняшника на відповідальне зберігання здійснено на підставі акту приймання-передачі майна на відповідальне зберігання №01-22.09.2020 від 22.09.2020, копію якого також надано представником позивача до матеріалів справи.

17.09.2020 ПрАТ “ХМСБ” уклало із ФГ “Зерносвіт+” договір поставки №17/09-20, згідно якого ПрАТ “ХМСБ” - Покупець, ФГ “Зерносвіт+” - Постачальник.

Предметом даного договору є зобов'язання постачальника поставити і передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію: насіння соняшника 2020 року врожаю, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, визначених Договором, в асортименті, кількості та по цінам, визначеним в додатках до Договору (Специфікаціях), які є невід'ємною частиною Договору.

Поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс - 2010, встановлених у Додатках (Специфікаціях) до даного договору. При цьому, умови Інкотермс - 2010 застосовуються в частині, що не суперечить умовам договору.

24.09.2020 між сторонами підписано Специфікацію №2 від 24.09.2020, відповідно до якої ФГ “Зерносвіт+” зобов'язується здійснити поставку насіння соняшника в обсязі 1300 тонн ± 10%, на тих самих умовах.

01.10.2019 між сторонами підписано Специфікацію №3, відповідно до якої ФГ “Зерносвіт+” зобов'язується здійснити поставку насіння соняшника в обсязі 1800 тонн ± 10%, на тих самих умовах.

Специфікації № 1 від 17.09.2020, № 2 від 24.09.2020, № 3 від 01.10.2020 підписано директором ФГ “Зерносвіт+” та директором ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" і завірені печатками.

На підтвердження господарських правовідносин Приватного акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" та ФГ “Зерносвіт+” позивачем надано до суду: видаткові накладні №№192, 193, 194 від 18.09.2020, №215 від 19.09.2020, №№279, 280, 281, 282, 283, 284, 285, 286, 287, 288 від 21.09.2020, №№319, 320, 321, 322, 323, 324, 325, 326, 327, 328, 329, 330, 331, 332, 333, 334, 335, 336, 337, 338, 339, 340, 341, 342, 343, 344, 345, 346 від 22.09.2020, №№375, 376, 377, 378, 379, 380, 381, 382, 383, 384, 385, 386, 387, 388, 389, 390, 391, 392, 393, 394, 395, 396, 397, 398, 399 від 23.09.2020, №№421, 422, 423, 424, 425, 426, 427, 428, 429, 430, 431, 432, 433, 434, 435, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447, 448, 449, 450, 451, 452, 453, 454, 455, 456, 457, 458, 459, 460, 461, 462, 463, 464, 465, 466, 467, 468, 469, 470, 471, 472, 473, 474, 475, 476, 477, 478 від 24.09.2020, №№519, 520, 521, 522, 523 від 25.09.2020, №№548, 549, 550, 551, 552, 553 від 26.09.2020, №№575, 576, 577, 578, 579, 580, 581, 582, 583 від 27.09.2020, №№608, 609, 610, 611, 612, 613, 614, 615, 616, 617, 618, 619, 620, 621 від 28.09.2020, №№650, 651, 652, 653, 654 від 29.09.2020, №№683, 684, 685, 686, 687, 688, 689, 690, 691, 692, 693, 694, 695, 696, 697 від 30.09.2020, №725 від 01.10.2020, №749 від 02.10.2020, №775 від 03.10.2020, №815 від 04.10.2020, №854 від 05.10.2020, №893 від 06.10.2020, №937 від 07.10.2020, №974 від 08.10.2020, №1014 від 09.10.2020, №1053 від 10.10.2020, №1078 від 13.10.2020, №1116 від 14.10.2020, № 1166 від 15.10.2020; договір складського зберігання №38 від 08.09.2020, акт надання послуг №310 від 30.09.2020 (відповідно до якого, ПрАТ “Роздільнянський елеватор” у вересні 2020 року надано послуги ПрАТ “ХМСБ” по прийманню 4631,98 тонн насіння соняшника, зберіганню 30972,537 тонн/доб., та проведення лабораторних аналізів 4631,98 тонн.); акт надання послуг №380 від 31.10.2020 (відповідно до якого, ПрАТ “Роздільнянський елеватор” у жовтні 2020 року надано послуги ПрАТ “ХМСБ” по прийманню 1886,38 тонн насіння соняшника, зберіганню 166531,67 тонн/доб., та проведення лабораторних аналізів 1886,382 тонн.); складські квитанції №138 від 21.09.2020, №145 від 23.09.2020, №148 від 23.09.2020, №153 від 24.09.2020, №155 від 25.09.2020, №158 від 28.09.2020, №160 від 29.10.2020, №163 від 30.09.2020, №165 від 01.10.2020, №171 від 02.10.2020, №175 від 05.10.2020, №178 від 06.10.2020, №181 від 07.10.2020, №186 від 08.10.2020, №188 від 09.10.2020, №191 від 12.10.2020, №206 від 15.10.2020, №211 від 16.10.2020; товарно-транспортні накладні; платіжні доручення №521 від 28.09.2020, №532 від 29.09.2020, №46960 від 01.10.2020, №544 від 02.10.2020, №46990 від 02.10.2020, №46997 від 05.10.2020, №47236 від 13.10.2020, №47268 від 15.10.2020, №47305 від 16.10.2020, №671 від 19.10.2020, №707 від 22.10.2020, №47484 від 02.11.2020, №850 від 04.11.2020, №849 від 04.11.2020, №848 від 04.11.2020, №47525 від 05.11.2020.

Під час розгляду справи досліджено вищезазначені докази та встановлено, що позивачем, на підставі проведених господарських операцій та їх документального оформлення в повному обсязі доведено своє право на формування валових витрат з податку на прибуток підприємства по операціям із ФГ “Зерносвіт+” .

Отже, зазначені господарські операцій призвели до зміни майнового стану кожного їх учасника та обумовлені рухом товарно-матеріальних цінностей.

Також, проведені господарські операції ПрАТ “ХМСБ” з ФГ “Зерносвіт+” належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку, звітності.

Разом з тим, встановлені матеріалами перевірки обставини, зокрема, відсутність сертифікатів, не встановлення перевізників ФГ “Зерносвіт+”, не встановлення реєстрації накладних контрагентом за відповідною номенклатурою, само по собі не може бути підставою для визнання господарських операцій такими, що не відбулися.

При цьому, представниками відповідача не надано достатньо належних доказів, що б свідчили про нереальність зазначених господарських операцій.

По взаємовідносинах позивача із ТОВ “Галоагро Бізнес”.

З матеріалів справи встановлено, що 14.09.2020 між ПрАТ “ХМСБ” та ТОВ “Галоагро Бізнес” укладено договір поставки б/н. Згідно якого ПрАТ “ХМСБ” - Покупець, ТОВ “Галоагро Бізнес” - Постачальник.

Предметом договору є зобов'язання постачальника поставити і передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію: Насіння соняшника 2020 року врожаю, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором, в асортименті, кількості та по цінам, визначеним в додатках до договору (Специфікаціях) які є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження господарських правовідносин Приватного акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" та ФГ “Галоагро Бізнес” позивачем надано до суду: видаткову накладну №382 від 16.09.2020, товарно-транспортні накладні, договір відповідального зберігання №б/н від 31.01.2020, акт приймання-передачі майна на відповідальне зберігання №01-16.09.2020 від 16.09.2020.

Також, судом встановлено, що ФГ “Галоагро Бізнес”, відповідно до укладеного із ФГ “Зерносвіт+” договору про відступлення права вимоги від 02.11.2020, відступило на користь останнього право вимоги від боржника - ПрАТ “ХМСБ”.

Позивачем на підставі проведених господарських операцій та їх документального оформлення в повному обсязі доведено в ході розгляду справи своє право на формування валових витрат з податку на прибуток підприємства по операціям із ФГ “Галоагро Бізнес”.

Проведені господарські операції ПрАТ “ХМСБ” з ФГ “Галоагро Бізнес” належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку, звітності.

Отже, проведені господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Товар отриманий від контрагента мав реальний і товарний характер та був використаний в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується належними доказами поданими позивачем до матеріалів справи.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач, на якого покладено обов'язок доказування, не надав жодних доказів на підтвердження викладених у відзиві та акті перевірки обставин щодо не підтвердженням факту здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами, зокрема про не підтвердження поставки товару по ланцюгу постачання про відсутність трудових ресурсів та основних засобів для здійснення господарської діяльності.

При цьому, колегія суддів враховує позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №814/788/14, від 30 листопада 2018 року у справі №820/4698/17, від 14 лютого 2018 року у справі №804/15887/14, згідно з якою інформація про ознаки фіктивної діяльності контрагента (як-то: податковий стан платника податків, відсутність необхідних та достатніх матеріально-технічних ресурсів та персоналу тощо), одержана контролюючим органом з його власних інформаційних систем, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації.

Також колегія суддів наголошує, що платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті.

Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року по справі №826/16272/13-а, в якій суд зазначив, що: “Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента...”.

Доводи відповідача про відсутність сертифікатів якості (походження) колегія суддів вважає помилковими, оскільки сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Крім того, сама по собі відсутність чи наявність сертифікатів якості не пов'язана з реальністю чи можливістю поставки товар.

Також, відповідачем не надано доказів наявності вироків щодо контрагентів позивача, з якими він здійснював господарські операції за спірними правочинами.

Колегія суддів зазначає, що в у постанові від 16 квітня 2019 у справі №804/6909/17 Верховний Суд вкотре підтвердив позицію, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами-постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податку (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Висновок Верховного Суду, викладений, зокрема в постановах від 17 квітня 2018 року у справі №826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі №816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі №520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі №140/1845/19 категоричний: відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Таким чином, недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах. Аналогічна правова позиція висловлена 10 листопада 2020 року Верховним Судом в рамках справи №440/3779/18, касаційне провадження №К/9901/23882/19.

У будь-якому випадку реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони цього договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою якою дозволяють його (їх) умови. Перекладати на сторону договору обов'язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган, знаходиться за межами господарської компетенції суб'єкта господарювання та не входить до прав та обов'язків платника податку. Це в свою чергу у межах спірних відносин позивача як платника податку покладає додаткове не передбачене законом обтяження, що є недопустимим.

Аналогічні висновки щодо застосування норм викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 у справі №803/2094/15, від 20 грудня 2018 року у справі №815/4992/16.

Крім того, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень), в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 (справа №816/809/17).

Як зазначено судом першої інстанції, жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність трудових ресурсів, на які посилається відповідач, не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

Окрім того, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов'язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

З наведеного вище видно, що податкова інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентами платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Безпідставними є доводи податкового органу про відсутність у контрагентів позивача управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт, з огляду на те, що жодного доказу суду на підтвердження цієї інформації відповідачем не надано, як і не доведено неможливості контрагентів укладати договори в межах своєї господарської діяльності з іншими суб'єктами господарювання з метою виконання зобов'язань перед товариством (позивачем у справі).

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Посилання контролюючого органу на кримінальне провадження, відкрите за ознаками кримінального правопорушення відносно контрагента платника податку, відхиляються судом, оскільки вказані докази не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем своїх договірних зобов'язань.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №809/1139/17 (адміністративне провадження №К/9901/40809/18), постанові Верховного суду від 26.06.2018 року у справі № 808/2360/17.

Також, колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції щодо висновків податкового органу у акті перевірки стосовно заниження задекларованих показників в рядку 03 Декларації "Різниці, які виникають відповідно до ПКУ за 2020 р., оскільки під час реалізації продукції на загальну суму 23073683,00 грн. на користь нерезидентів Республіки Молдова та Туркменістану, позивачем документально не підтверджено обґрунтування цін по операції з реалізації молочної продукції нерезидентам за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури встановленої ст. 39 ПК України.

Так, з приводу виявлених порушень, колегія суддів зазначає, що згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до пп. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь: нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу; нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу "витягнутої руки", встановленого статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", та вартістю реалізації.

Правила трансфертного ціноутворення в Україні визначають п'ять методів, які платники податків та податкові органи можуть використовувати залежно від особливостей здійсненої операції та наявності зіставних операцій для перевірки відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Відповідно до ст. 39.3.2.1. ПКУ Відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, коли цим Кодексом визначені вимоги щодо обов'язковості застосування конкретного методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" для контрольованих операцій певного виду.

Статтею 39.3.3.1. ПКУ визначено, що Метод порівняльної неконтрольованої ціни полягає у порівнянні ціни, застосованої у контрольованій операції, з ціною у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях), які фактично здійснені платником податків (іншими особами) або на підставі інформації, отриманої з джерел, визначених підпунктом 39.5.3 пункту 39.5 цієї статті.

Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 27.12.2017, затверджено перелік держав (територій), які відповідають критеріям установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

До таких держав серед іншого віднесено Республіку Молдову і Туркменістан, до яких ПрАТ «Хмельницька маслосирбаза» здійснювало реалізацію продукції в період з 23.05.2020 по 31.12.2020.

З матеріалів справи встановлено, що обсяг господарських операцій з контрагентами-нерезидентами, визначений за правилами бухгалтерського обліку, по кожному такому контрагенту становить:

- Coldor Com SRL, Республіка Молдова, 1489299 грн.

- DiNova SRL, Республіка Молдова, 2491850 грн.

- SA Augur Perla, Республіка Молдова, 9801877 грн.

- ООО „Шериф”, Республіка Молдова, 6153247 грн.

- ПП ОСОБА_3 , Туркменістан, 3137410 грн.

Також встановлено, що ПрАТ «Хмельницька маслосирбаза» для підтвердження ціни, яка відповідає принципу «витягнутої руки», за сумою таких доходів, по взаємовідносинах із резидентами Республіки Молдова і Туркменістан щодо купівлі-продажу молочної продукції, був використаний метод порівняльної неконтрольованої ціни.

Інформацію для встановлення відповідності умов операцій принципу «витягнутої руки» ПрАТ «Хмельницька маслосирбаза» використовувало на основі операцій з іншими контрагентами Підприємства по Україні та нерезидентами стосовно алогічного товару, які є зіставними неконтрольованими операціями.

Так, стосовно Coldor Com SRL, Республіка Молдова встановлено, що за укладеним з вказаним нерезидентом Контрактом № 14/06/18 від 14.06.2018, ПрАТ «Хмельницька маслосирбаза» зобов'язувалося поставити на адресу останнього, молочні продукти в асортименті відповідно до доповнень до Контракту на кожну поставку. Умови оплати: 100% попередня оплата. Умови поставки визначаються в доповненнях до Контракту на кожне відвантаження товару, ціна товару розуміється на умовах FСА м. Хмельницький, згідно Інкотермс 2000.

За період з 23.05.2020 по 31.12.2020 ПрАТ «Хмельницька маслосирбаза» відвантажено на Coldor Com SRL, Республіка Молдова: 26.06.2020, 13.07.2020, 25.08.2020 суху сироватку молочну демінералізовану та сухе знежирене молоко.

Для визначення підстав для коригування фінансового результату до оподаткування за наслідками взаємовідносин з Coldor Com SRL, ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза” співставлялися ціни реалізації на Coldor Com SRL та інших контрагентів-нерезидентів по аналогічному товару і аналогічному періоду взаємовідносин. За результатами порівняльного аналізу, заниження ціни реалізації відносно ціни визначеної відповідно до принципу «витягнутої руки», не відбулося.

Водночас, стосовно DiNova SRL, Республіка Молдова, встановлено, що за укладеним з вищевказаним нерезидентом Контрактом № 19/05/2015 від 19.05.2015, ПрАТ «Хмельницька маслосирбаза» зобов'язувалося поставити на адресу останнього, молочні продукти в асортименті відповідно до доповнень до Контракту на кожну поставку. Умови оплати: 100% попередня оплата. Умови поставки визначаються в доповненнях до Контракту на кожне відвантаження товару, ціна товару розуміється на умовах FСА м. Хмельницький, згідно Інкотермс 2000.

За період з 23.05.2020 по 31.12.2020 ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза” було відвантажено на DiNova SRL, Республіка Молдова: 17.06.2020, 18.08.2020, 08.09.2020, 26.10.2020, 25.11.2020 плавлені сирні продукти, тверді сирні продукти, тверді сири, молоко ультрапастеризоване.

Для визначення підстав для коригування фінансового результату до оподаткування за наслідками взаємовідносин з DiNova SRL, ПрАТ «Хмельницька маслосирбаза» співставлялися ціни реалізації на DiNova SRL та інших контрагентів-нерезидентів і резидентів по Україні по аналогічному товару і аналогічному періоду взаємовідносин. За результатами порівняльного аналізу, заниження ціни реалізації відносно ціни визначеної відповідно до принципу "витягнутої руки”, не відбулося.

Разом з тим, стосовно ООО „Шериф”, Республіка Молдова, судом встановлено, що за укладеним з вищевказаним нерезидентом Контрактом № 77704 від 05.10.2004, ПрАТ «Хмельницька маслосирбаза» зобов'язувалося поставити на адресу останнього, молочні продукти в асортименті відповідно до доповнень до Контракту на кожну поставку. Умови оплати: 100% попередня оплата. Умови поставки визначаються в доповненнях до Контракту на кожне відвантаження товару, ціна товару розуміється на умовах FСА м. Хмельницький, згідно Інкотермс 2000.

За період з 23.05.2020 по 31.12.2020 ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза” було відвантажено на ООО „Шериф”, Республіка Молдова, Республіка Молдова: 26.05.2020, 23.06.2020, 13.08.2020, 10.09.2020, 15.10.2020, 11.12.2020 плавлені сирні продукти, тверді сирні продукти, тверді сири.

Для визначення підстав для коригування фінансового результату до оподаткування за наслідками взаємовідносин з ООО „Шериф”, Республіка Молдова, ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза” співставлялися ціни реалізації на ООО „Шериф”, Республіка Молдова та інших контрагентів-нерезидентів і резидентів по Україні по аналогічному товару і аналогічному періоду взаємовідносин. За результатами порівняльного аналізу, заниження ціни реалізації відносно ціни визначеної відповідно до принципу "витягнутої руки”, не відбулося.

Також , стосовно SA Augur Perla, Республіка Молдова, судом встановлено, що за укладеним з вищевказаним нерезидентом Контрактом № 28/04/20 від 28.04.2020, ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза” зобов'язувалося поставити на адресу останнього, молочні продукти в асортименті відповідно до доповнень до Контракту на кожну поставку. Умови оплати: 100% попередня оплата. Умови поставки визначаються в доповненнях до Контракту на кожне відвантаження товару, ціна товару розуміється на умовах FСА м. Хмельницький, згідно Інкотермс 2000.

За період з 23.05.2020 по 31.12.2020 ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза” було відвантажено на SA Augur Perla, Республіка Молдова: 28.05.2020, 01.07.2020, 09.07.2020, 27.08.2020, 28.08.2020, 18.09.2020, 01.10.2020, 15.10.2020, 26.10.2020, 12.11.2020, 03.12.2020, 18.12.2020 плавлені сирні продукти, тверді сирні продукти, тверді сири.

Для визначення підстав для коригування фінансового результату до оподаткування за наслідками взаємовідносин з SA Augur Perla, ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза” співставлялися ціни реалізації на SA Augur Perla та інших контрагентів-нерезидентів і резидентів по Україні по аналогічному товару і аналогічному періоду взаємовідносин. За результатами порівняльного аналізу, заниження ціни реалізації відносно ціни визначеної відповідно до принципу "витягнутої руки”, не відбулося.

Відносно ПП ОСОБА_3 , судом встановлено, що за укладеним з вищевказаним нерезидентом Контрактом № 01/11/19 від 01.11.2019, ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза” зобов'язувалося поставити на адресу останнього, молочні продукти в асортименті відповідно до доповнень до Контракту на кожну поставку. Умови оплати: 100% попередня оплата. Умови поставки визначаються в доповненнях до Контракту на кожне відвантаження товару, ціна товару розуміється на умовах FСА м. Хмельницький, згідно Інкотермс 2000.

За період з 23.05.2020 по 31.12.2020 ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза” було відвантажено на ПП ОСОБА_3 , Туркменістан: 07.07.2020, 16.09.2020 плавлені сирні продукти, тверді сирні продукти, тверді сири.

Для визначення підстав для коригування фінансового результату до оподаткування за наслідками взаємовідносин з ПП ОСОБА_3 , ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза” співставлялися ціни реалізації на ПП ОСОБА_3 та інших контрагентів-нерезидентів і резидентів по Україні по аналогічному товару і аналогічному періоду взаємовідносин. За результатами порівняльного аналізу, заниження ціни реалізації відносно ціни визначеної відповідно до принципу "витягнутої руки”, не відбулося.

Відповідно до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям встановленим підпунктом 39.2.1.1. підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 27.12.2017 до таких держав віднесено Туркменістан, Республіку Молдову.

У зв'язку з цим, ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза” проведено аналіз податкового законодавства щодо належності вищенаведених господарських операцій на предмет відповідності критеріям контрольованої операції.

Слід також зазначити, що підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, (прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у, зокрема нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки".

Також, згідно з підпунктом 39.1.2 пункту 39.1 статті 39 ПК України, обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу "витягнутої руки", якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов'язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

Приписами підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України встановлено засади визначення операцій контрольованими. Так, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (підпункт «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України).

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн. гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн. гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (підпункт 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України).

Отже, з аналізу наведених норм права слідує, що обов'язок платника податків збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму 30 відсотків вартості товарів за наслідками їх придбання у нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, виникає за сукупності наступних умов: операції не є контрольованими; сума таких витрат не підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки».

При цьому, відповідно до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям встановленим підпунктом 39.2.1.1. підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 27 грудня 2017 року, до таких держав віднесено Туркменістан, Республіку Молдову.

Проте, операції між позивачем та нерезидентами не набули статусу контрольованих, оскільки позивач має в наявності повну інформацію про зовнішньоекономічні договори та їх умови, про характеристики та властивості товарів, первинні та митні документи на такі товари, інформація найбільш повно та всебічно надає можливість здійснити зіставлення господарських операцій для визначення відповідності цін принципу «Витягнутої руки».

Таким чином, у позивача як учасника неконтрольованої операції з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, виник обов'язок із підтвердження суми витрат за процедурою, встановленою, статтею 39 ПК України.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств (підпункт 39.1.4 пункту 39.1 статті 39 ПК України). Методологія проведення такого співставлення та застосування принципу "витягнутої руки", викладена у статті 39 Кодексу, та передбачає проведення зіставлення комерційних та фінансових умов операцій (підпункт 39.2.2 пункту 39.2), використання одного із методів, передбачених підпунктом 39.3.1 пункту 39.3, проведення економічного та порівняльного аналізу (підпункт "и" підпункту 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 ПК України).

Згідно з підпунктом 39.2.2.1 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 ПК України, для цілей цього Кодексу контрольовані операції визнаються зіставними з неконтрольованими, якщо: немає значних відмінностей між ними, що можуть істотно вплинути на фінансовий результат під час застосування відповідного методу трансфертного ціноутворення; такі відмінності можуть бути усунені шляхом коригування умов та фінансових результатів контрольованої або неконтрольованої операції для уникнення впливу таких відмінностей на зіставність.

Підпунктом 39.2.2.2 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 ПК України встановлено, що під час визначення зіставності операцій аналізуються такі елементи контрольованої та зіставних операцій: характеристика товарів (робіт, послуг), які є предметом операції; функції, які виконуються сторонами операції, активи, що ними використовуються, умови розподілу між сторонами операції ризиків та вигод, розподіл відповідальності між сторонами операції та інші умови операції (далі - функціональний аналіз); тала практика відносин та умови договорів, укладених між сторонами операції, які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг); економічні умови діяльності сторін операції, включаючи аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг); бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг).

У разі відсутності або недостатності інформації про окремі неконтрольовані операції для визначення показників рентабельності може використовуватися фінансова інформація юридичних осіб, які здійснюють діяльність, зіставну із контрольованою операцією, за умови наявності інформації про те, що зазначені юридичні особи не здійснюють операції з пов'язаними особами.

Визначення зіставності юридичних осіб здійснюється з урахуванням їх галузевої специфіки та відповідних видів діяльності, що здійснюються ними в зіставних з контрольованою операцією економічних (комерційних) умовах.

Підпунктом 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 ПК України встановлено, що платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з підпунктом 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті, зокрема: а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов'язаними особами; б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб; в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу; г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Відтак, для визначення операцій, зіставними із досліджуваною, слід порівнювати саме комерційні та фінансові умови таких операцій. Для порівняння не обов'язково, щоб дві операції були ідентичними, але жодна з відмінностей між ними не має істотно впливати на ринкову ціну або прибуток. Якщо ж існують такі відмінності, то слід внести досить точні поправки (коригування), які виключають їх вплив. При цьому у підпункті 39.2.2.2 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 ПК України наведено перелік елементів, що підлягають аналізу при визначенні зіставності операцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем надано належне обґрунтування обрання порівняльної неконтрольованої ціни, а тому висновок контролюючого органу щодо порушення з боку позивача вимог пп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI (із змінами та доповненнями) є необґрунтованим.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року по справі №826/17841/17 (№К/9901/9443/19).

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих документів, а також придбання товару з метою провадження господарської діяльності, висновки акта перевірки про порушення позивачем Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на прибуток є помилковими, а збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток - протиправним.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо правомірності висновків акта перевірки про порушення позивачем абз. “а” п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.3 ст.198 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 22626962 грн., у тому числі за січень 2019 року в сумі 69615 грн., за квітень 2019 року в сумі 133061 грн., за травень 2019 року в сумі 78714 грн., за червень 2019 року в сумі 25218 грн., за вересень 2019 року в сумі 1461 грн., за жовтень 2019 року в сумі 3414001 грн., за листопад 2019 року в сумі 3174364 грн., за грудень 2019 року в сумі 2911880 грн., за січень 2020 року в сумі 671890 грн., за лютий 2020 року в сумі 1543164 грн., за березень 2020 року в сумі 12075 грн., за квітень 2020 року в сумі 7952 грн., за вересень 2020 року в сумі 3984904 грн., за жовтень 2020 року в сумі 6587502 грн., листопад 2020 в сумі 11161 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами встановлених порушень відповідачем прийнято ППР від 09.06.2021 № 6290/2201-0701.

Відповідно до прийнятого податкового повідомлення-рішення визначена сума податкових зобов'язань у зв'язку із заниженням ПДВ внаслідок не віднесення до бази оподаткування операцій з безоплатно переданих відходів (лушпиння соняшника) ТОВ "Оілпродакшен", а також завищення податкового кредиту по суб'єктах господарювання: ТОВ “Лікфелд-Трейд”, ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД”, ТОВ “Маслодар 2019”, ФГ “Зерносвіт+”, ТОВ “Галоагро Бізнес”.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Приписи пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлюють, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, з аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

В ході проведення перевірки позивача відповідачем встановлено заниження ПрАТ “ХМСБ” задекларованих показників у рядку 1 Декларацій “Операції на митній території України, що оподатковується за ставкою 20%, крім імпорту товарів” за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 всього в сумі 621977 грн., заниження відбулось внаслідок не віднесення до бази оподаткування операції з безоплатно переданих відходів (лушпиння соняшника), утворених в процесі переробки, в загальній сумі 3109884 грн.

Однак, вищезазначене спростовується зокрема тим, що як встановлено судом першої інстанції, за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 ПрАТ “ХМСБ” задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 155740733,00 грн.

Протягом перевіряємого періоду, ПрАТ “ХМСБ” здійснювало операції з передачі сировини, а саме: насіння соняшника, для подальшої переробки на давальницьких умовах згідно договорів на переробку давальницької сировини насіння соняшника №28/08-2017 від 28.08.2017 та №009/20-П від 02.03.2020, укладених із ТОВ “Оілпродакшен”.

Водночас, на підтвердження господарських операцій по договорах на переробку давальницької сировини насіння соняшника №28/08-2017 від 28.08.2017 та №009/20-П від 02.03.2020, укладених із ТОВ “Оілпродакшен” позивачем надано до суду специфікації №15 від 01.01.2020, № 16 від 01.02.2020, №13 від 01.10.2019, №14 від 01.12.2019, №15 від 01.01.2020 до договору №28/08-2017 від 28.08.2017, №1 від 02.03.2020, №3 від 01.09.2020, №4 від 01.10.2020, №5 від 01.11.2020 до договору №009/20-П від 02.03.2020, акти прийому-передачі сировини для переробки, акти надання послуг по переробці насіння соняшнику, накладні на передання готової продукції після переробки (олія соняшникова, шрот соняшниковий), зведені акти з переробки сировини і виробництва готової продукції.

Також, відповідно до складеної та підписаної між сторонами специфікації №13 від 01.10.2019 до договору №28/08-2017 від 28.08.2017, сторони досягли домовленостей, що обсяг поставки для переробки упродовж жовтня 2019 року складатиме 2250 метричних тонн ± 5%.

Згідно із зведеним актом з переробки сировини і виробництва готової продукції за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 від 31.10.2019, ТОВ «Оілпродакшен» упродовж жовтня 2019 року прийняло від ПрАТ «ХМСБ» 2250 тонн насіння соняшника. Вироблено 956,25 т. олії, та 833,62 т. шроту.

Готову продукцію було відвантажено: 396,36 т. олії для Balmeronia Enterprises Ltd. Соняшникова олія була перевезена в морський порт у м. Чорноморськ, Одеська обл. для митного оформлення і подальшого вивезення за межі митної території України. На підтвердження вказаних дій, позивач надав до суду контракти, митні декларації, договори перевезення, товарно-транспортні накладні, акти наданих послуг (виконаних робіт), платіжні доручення, податкові накладні складені за наслідками надання послуг з перевезення вантажу; 559,49 т. олії для СТОВ «Іскра». На підтвердження вказаних дій, позивачем надано договори поставки, акти приймання-передачі товару, податкові накладні; 500 т. шроту для Coraleni Trading Ltd. Шрот соняшниковий за умовами зовнішньоекономічного контракту відвантажувався на умовах FCA - Одеса згідно Інкотермс 2010 зі складу ТОВ „Оілпродакшен”. На підтвердження вказаних дій, позивачем надано до суду контракти, митні декларації, платіжні доручення.

Відповідно до складеної та підписаної між ТОВ «Оілпродакшен» та ПрАТ «ХМСБ» специфікації №14 від 01.12.2019 до договору №28/08-2017 від 28.08.2017 на переробку давальницької сировини, сторони досягли домовленостей, що обсяг поставки для переробки упродовж грудня 2019 року складатиме 2 000 метричних тонн ± 5%.

Крім того, згідно із зведеним актом з переробки сировини і виробництва готової продукції за період з 01.12.2019 по 31.12.2019 від 31.12.2019, ТОВ «Оілпродакшен» упродовж грудня 2019 року прийняло всього на переробку від ПрАТ «ХМСБ» 2970 тонн насіння соняшника. Насіння соняшника ПрАТ «ХМСБ» купувало, крім ТОВ «Маслодар 2019», ще в інших постачальників. Вироблено 1248,300 т. олії, та 1128,600 т. шроту.

Готову продукцію було відвантажено: 1239,66 т. олії для Coraleni Trading Ltd. Соняшникова олія була перевезена в морський порт в м. Чорноморськ, Одеська обл. для митного оформлення і подальшого вивезення за межі митної території України. На підтвердження вказаних дій, представник ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза” надав до суду контракти, митні декларації, договори перевезення, товарно-транспортні накладні, акти наданих послуг (виконаних робіт), платіжні доручення, податкові накладні складені за наслідками надання послуг з перевезення вантажу.; 1127 т. шроту для ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат». На підтвердження вказаних дій, надано до суду договори поставки, акти приймання-передачі товару, податкові накладні.

Відповідно до складеної та підписаної між ТОВ «Оілпродакшен» та ПрАТ «ХМСБ» специфікації №15 від 01.01.2020 до договору №28/08-2017 від 28.08.2017 на переробку давальницької сировини, сторони досягли домовленостей, що обсяг поставки для переробки упродовж січня 2020 року складатиме 4000 метричних тонн ± 5%.

Згідно із зведеним актом з переробки сировини і виробництва готової продукції за період з 01.01.2020 по 31.01.2020 від 31.01.2020, ТОВ «Оілпродакшен» упродовж січня 2020 року прийняло від ПрАТ «ХМСБ» 3476,72 тонн насіння соняшника. Вироблено 1446,388 т. олії, та 1363,042 т. шроту.

Готову продукцію було відвантажено: 814,74 т. олії для Coraleni Trading Ltd. Соняшникова олія була перевезена в морський порт в м. Чорноморськ, Одеська обл. для митного оформлення і подальшого вивезення за межі митної території України. На підтвердження вказаних дій, позивачем надано до суду контракти, митні декларації, договори перевезення, товарно-транспортні накладні, акти наданих послуг (виконаних робіт), платіжні доручення, податкові накладні складені за наслідками надання послуг з перевезення вантажу.; 1363 т. шроту для ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат», що підтверджується договором поставки, актами приймання-передачі товару, податковими накладними.

Слід також зазначити, що відповідно до складеної та підписаної між ТОВ «Оілпродакшен» та ПрАТ «ХМСБ» специфікації №16 від 01.02.2020 до договору №28/08-2017 від 28.08.2017, сторони досягли домовленостей, що обсяг поставки для переробки упродовж лютого 2020 року складатиме 2600 метричних тонн ± 5%, та який за результатами роботи, склав 2587 тонн.

Згідно із зведеним актом з переробки сировини і виробництва готової продукції за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 від 29.02.2020, ТОВ “Оілпродакшен” упродовж лютого 2020 року прийняло від ПрАТ «ХМСБ» 2583 тонн насіння соняшника. Насіння соняшника ПрАТ «ХМСБ» купувало, крім ТОВ «Фінанс Груп ЛТД», ще в інших постачальників. Вироблено 1111,918 т. олії, та 977,8 т. шроту.

Готову продукцію було відвантажено: 1001,58 т. олії для Coraleni Trading Ltd. Соняшникова олія була перевезена в морський порт в м. Чорноморськ, Одеська обл. для митного оформлення і подальшого вивезення за межі митної території України. На підтвердження вказаних дій, позивачем надано до суду контракти, митні декларації, договори перевезення, товарно-транспортні накладні, акти наданих послуг (виконаних робіт), платіжні доручення, податкові накладні складені за наслідками надання послуг з перевезення вантажу.; 1024 т. шроту для ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат», що підтверджується договорами поставки, актами приймання-передачі товару, податковими накладними.

Відповідно до складеної та підписаної між ТОВ «Оілпродакшен» та ПрАТ «ХМСБ» специфікації №1 від 02.03.2020 до договору №009/20-П від 02.03.2020, сторони досягли домовленостей, що обсяг поставки для переробки упродовж березня 2020 року складатиме 990 метричних тонн ± 5%, та який за результатами роботи, склав 990 тонн.

Згідно із зведеним актом з переробки сировини і виробництва готової продукції за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 від 31.03.2020, ТОВ «Оілпродакшен» упродовж березня 2020 року прийняло від ПрАТ «ХМСБ» 990 тонни насіння соняшника. Вироблено 415,8 т. олії, та 400,352 т. шроту. Готову продукцію було відвантажено: 483,82 т. олії для Coraleni Trading Ltd. Соняшникова олія була перевезена в морський порт в м. Чорноморськ, Одеська обл. для митного оформлення і подальшого вивезення за межі митної території України. На підтвердження вказаних дій, позивачем надано до суду контракти, митні декларації, договори перевезення, товарно-транспортні накладні, акти наданих послуг (виконаних робіт), платіжні доручення, податкові накладні складені за наслідками надання послуг з перевезення вантажу.; 399,95 т. шроту для ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат». На підтвердження вказаних дій, позивачем надано договори поставки, акти приймання-передачі товару, податкові накладні.

Відповідно до складеної та підписаної між ТОВ «Оілпродакшен» та ПрАТ «ХМСБ» специфікації №3 від 01.09.2020 до договору №009/20-П від 02.03.2020, сторони досягли домовленостей, що обсяг поставки для переробки упродовж вересня 2020 року складатиме 900 метричних тонн ± 5%, та який за результатами роботи, склав 900 тонн.

Згідно із зведеним актом з переробки сировини і виробництва готової продукції за період з 01.09.2020 по 30.09.2020 від 30.09.2020, ТОВ «Оілпродакшен» упродовж вересня 2020 року прийняло від ПрАТ «ХМСБ» 900 гопни насіння соняшника. Вироблено 378 т. олії, та 373 т. шроту.

Готову продукцію було відвантажено: 522,521 т. олії для Coraleni Trading Ltd. Соняшникова олія була перевезена в морський порт в м. Чорноморськ, Одеська обл. для митного оформлення і подальшого вивезення за межі митної території України. На підтвердження зазначених дій представником позивача надано до суду контракти, митні декларації, договори перевезення, товарно-транспортні накладні, акти наданих послуг (виконаних робіт), платіжні доручення, податкові накладні складені за наслідками надання послуг з перевезення вантажу.

Відповідно до складеної та підписаної між ТОВ «Оілпродакшен» та ПрАТ «ХМСБ» специфікації №4 від 01.10.2020 до договору №009/20-П від 02.03.2020, сторони досягли домовленостей, що обсяг поставки для переробки упродовж жовтня 2020 року складатиме 4700 метричних тонн ± 5%, та який за результатами роботи, склав 4700 тонн.

При цьому, згідно із зведеним актом з переробки сировини і виробництва готової продукції за період з 01.10.2020 по 31.10.2020 від 31.10.2020, ТОВ «Оілпродакшен» упродовж жовтня 2020 року прийняло від ПрАТ «ХМСБ» 4961,015 тонни насіння соняшника. Вироблено 1969,55 т. олії, та 1863,42 т. шроту.

Готову продукцію було відвантажено: 1957,671 т. олії для Coraleni Trading Ltd. Соняшникова олія була перевезена в морський порт в м. Чорноморськ, Одеська обл. для митного оформлення і подальшого вивезення за межі митної території України. На підтвердження вказаних дій, позивачем надано до суду контракти, митні декларації, договори перевезення, товарно-транспортні накладні, акти наданих послуг (виконаних робіт), платіжні доручення, податкові накладні складені за наслідками надання послуг з перевезення вантажу; 914,44 т. шроту для Coraleni Trading Ltd. Шрот соняшниковий за умовами зовнішньоекономічного контракту відвантажувався на умовах FCA - Одеса згідно Інкотермс 2010 зі складу ТОВ „Оілпродакшен”. На підтвердження вказаних дій, представником ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза” надано контракти, митні декларації, платіжні доручення.; 467 т. шроту для ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат», на підтвердження вказаних дій, позивачем надано договори поставки, акти приймання-передачі товару, податкові накладні.; 423 т. шроту для СТОВ «Надія». На підтвердження вказаних дій, позивачем надано до суду договори поставки, акти приймання-передачі товару, податкові накладні.

Відповідно до складеної та підписаної між ТОВ «Оілпродакшен» та ПрАТ «ХМСБ» специфікації №5 від 01.11.2020 до договору №009/20-П від 02.03.2020, сторони досягли домовленостей, що обсяг поставки для переробки упродовж листопада 2020 року складатиме 1300 метричних тонн ± 5%, та який за результатами роботи, склав 1300 тонн.

Згідно із зведеним актом з переробки сировини і виробництва готової продукції за період з 01.11.2020 по 30.11.2020 від 30.11.2020, ТОВ «Оілпродакшен» упродовж листопада 2020 року прийняло від ПрАТ «ХМСБ» 1323,985 тонни насіння соняшника. Вироблено 550,64 т. олії, та 549 т. Шроту.

Готову продукцію було відвантажено: 547,86 т. олії для Coraleni Trading Ltd. Соняшникова олія була перевезена в морський порт в м. Чорноморськ, Одеська обл. для митного оформлення і подальшого вивезення за межі митної території України. На підтвердження вказаних дій, позивачем надано до суду контракти, митні декларації, договори перевезення, товарно-транспортні накладні, акти наданих послуг (виконаних робіт), платіжні доручення, податкові накладні складені за наслідками надання послуг з перевезення вантажу.; 549 т. шроту для ТОВ «Хмельницькхліб». На підтвердження вказаних дій позивачем надано до суду договори поставки, акти приймання-передачі товару, податкові накладні.

Разом з тим, відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про те, що позивачем не віднесено до бази оподаткування операції з безоплатно переданих відходів (лушпиння соняшника), утворених в процесі переробки, в загальній сумі 3109884 грн., в результаті чого занижено податкові зобов'язання в загальній сумі 6211977 грн.

Представники відповідача посилаючись на умови договорів визначили, що оскільки лушпиння соняшника (відходи) є власністю ТОВ «Оілпродакшен», то в розумінні норм ПК України для ПрАТ «ХМСБ» такі операції є безоплатним постачанням товарів, та визначили ціну лушпиння соняшника із виписаних та зареєстрованих податкових накладних ТОВ «Оілпродакшен», що встановлюють реалізацію "подрібнене лушпиння соняшника".

Наказом Міністерства аграрної політики України від 11 вересня 2009 року № 656 затверджено Порядок обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку даний порядок встановлює організацію та ведення первинного обліку олійно-жировими підприємствами, їх структурними підрозділами, іншими виробництвами незалежно від форм власності і господарювання, що здійснюють переробку олійної і жирової сировини та виробляють олію, маргаринову продукцію, майонез та соуси з використанням олій, миловарну продукцію та інші види олійно-жирової продукції.

У Додатку 27 до Порядку наведена форма Виробничого звіту олієзаводу (Форма 23), що складається за результатами переробляння олійної культури і відображає повну інформацію щодо кількісних та якісних показників сировини та отриманої готової продукції, в тому числі, кількісні показники виходу: олії, шроту (макухи), лушпиння, сировинні втрати.

Пунктом 2.25 Порядку зазначено, що терміни "загальні втрати", "втрати олії в шроті (макусі) лушпинні" буквально не відповідають цим поняттям. Втрати олії в шроті (макусі), втрати олії в лушпинні є тією частиною олії, яка не витягується (а не втрачається) з насіння. До втрат як таких належать невраховані втрати. "Сировинні втрати" показують зміну ваги насіння за рахунок зменшення вмісту сміття і вологи в процесі виробництва. Наведені терміни міцно ввійшли в практику олійно-жирової галузі, і тому, незважаючи на їх умовність, вони зберігаються і в цьому Порядку.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, сировинні втрати є тією частиною сировини і матеріалів, яка безповоротно втрачається в процесі отримання цільового продукту.

Приписами пункту 12.8. Порядку встановлено, що облік давальницької сировини в складах і у виробництві здійснюється в тому самому порядку, що і облік купованої (власної) сировини. Витрати давальницької сировини на виробництво визначаються з урахуванням природного убутку, втрат, відходів, передбачених технічними умовами і іншими нормативними документами, а також з урахуванням утворення фузів.

При прийомі, зберіганні та переробці сировина повинна відповідати певним критеріям, а саме не повинна бути більшою чи нижчою показників, зазначених в ДСТУ (вологість, домішки, засміченість), в результаті чого можуть бути надані відповідні послуги по доробленню сировини до даних показників.

Отже, величина технологічних відходів і втрат обумовлена технічним рівнем технологічного обладнання та якісними характеристиками матеріальних ресурсів.

Тобто, при здійсненні виробничого процесу переробки давальницької сировини існують й інші втрати, які не можуть контролюватись позивачем та пов'язані виключно з виробничим процесом перероблення сировини.

Як встановлено судом першої інстанції, виробничі втрати, що виникли в процесі переробки насіння соняшника на готову продукцію, знаходяться в гранично допустимих межах, визначених договорами на переробку давальницької сировини насіння соняшника та специфікаціями до них.

В свою чергу, відповідно до договору №28/08-2017 на переробку давальницької сировини соняшнику від 28.08.2017 укладеного між позивачем та ТОВ «Оілпродакшен», п. 3.2 відходи виробництва, отримані в результаті виконання цього Договору, а саме лушпиння соняшнику і фуз є власністю Виконавця.

Разом з тим, відповідно до абз. а п.п. 14.1.13 ст. 14 Податкового кодексу України, безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Згідно з п.п. 14.1.244 ст. 14 Податкового кодексу України, товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Таким чином колегія суддів вважає, що лушпиння соняшнику, що виникло під час переробки сировини є відходами виробництва та не належить до товару, що може бути переданий в т.ч. на безоплатній основі у розумінні ст. 14 Податкового кодексу України.

Доводи відповідача про реалізацію лушпиння соняшника самим ТОВ «Оілпродакшен» є необґрунтованими та не підтвердженими доказами, оскільки відповідні накладні надані податковим органом на підтвердження реалізації такого лушпиння визначають факт реалізації ТОВ «Оілпродакшен» "подрібненого лушпиння соняшника", а не "лушпиння соняшника", що визначено договором, як відходи виробництва.

При цьому, колегія суддів зазначає, що лушпиння соняшника, за договором переробки давальницької сировини соняшнику, є відходом та не може бути товаром. Продукція, що реалізовувалась ТОВ «Оілпродакшен», як "подрібнене лушпиння соняшника" є результатом виробничого процесу очищення, подрібнення, просушування та надання відповідних властивостей для використання в подальшому в якості палива.

Отже, враховуючи встановлені обставини по вказаних правовідносинах позивача та ТОВ «Оілпродакшен» колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати власністю відходи (лушпиння соняшника) ТОВ «Оілпродакшен» безоплатною передачею товарів, а тому відповідачем безпідставно визначено заниження податкових зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинах позивача із ТОВ «Оілпродакшен».

Також, надані позивачем до перевірки та до суду первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року № 168/704, спричиняли втрату зазначеними документами юридичного статусу первинних документів, судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Також, колегія суддів ставиться критично до висновків відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту по наступних суб'єктах на загальну суму 220004985,00 грн.: ТОВ “Маслодар 2019” на суму ПДВ 9016689,00 грн.; ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД” на суму ПДВ 2100629,00 грн.; ТОВ “Лікфелд-Трейд” на суму ПДВ 359859,00 грн.; ФГ “Зерносвіт+” на суму ПДВ 10527806 грн., оскільки, як зазначалося вище, та встановлено під час розгляду справи позивачем доведено реальність вчинення господарських правовідносин із контрагентами з придбання товарів з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною власного капіталу ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза”, а також останні відповідають економічному змісту, відображеному в укладених підприємством договорах, що підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При цьому, відповідачем під час розгляду справи не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та беззаперечно спростовують факти надання послуг, їх оприбуткування, засвідчені наведеними документами і поясненнями.

При цьому, сам акт перевірки відповідача не містить будь-якого документального підтвердження щодо відсутності фінансово-господарських відносин позивача по взаєморозрахункам з цими контрагентами, а викладені у ньому висновки щодо нереальності господарських операцій не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, під час перевірки відповідачем не досліджувались докази, які б свідчили, що надані до перевірки первинні бухгалтерські документи були підписані неуповноваженими особами або підроблені, як-то висновків почеркознавчих експертиз; зафіксованих у будь-якій формі пояснень посадових осіб зазначених контрагентів, у яких останні заперечували б факт складання первинних документів чи свою причетність до господарської діяльності очолюваних (контрольованих) ними підприємств.

Тобто, можливо дійти висновку, що висновок відповідача про нереальність господарських операцій із ТОВ “Маслодар 2019”, ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД”, ТОВ “Лікфелд-Трейд”, ФГ “Зерносвіт+”, не може обґрунтовуватись посиланнями на операції третіх осіб, учасником яких позивач не виступав, оскільки останній об'єктивно позбавлений можливості досліджувати питання походження товару та послуг по всьому ланцюгу його поставки/ їх надання.

Аналогічних висновків притримується у своїй практиці і Верховний Суд у постанові КУ9901/3787/18 від 12.06.2018 року у справі № 826/16272/13-а.

Натомість, позивачем було надано відповідачу як в ході перевірки, так і в ході адміністративного оскарження повний перелік первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факт реальності господарських операцій з вказаним контрагентом.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та ТОВ “Маслодар 2019”, ТОВ “Фінанс-Груп ЛТД”, ТОВ “Лікфелд-Трейд”, ФГ “Зерносвіт+” є формальними та необ'єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як то передбачено пунктом 73.5 статті 75 Податкового кодексу України, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Разом з тим встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентом враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.

Таким чином, викладений в акті перевірки висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог абз. “а” п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України є необґрунтованим та вказує на обгрунтованість висновку суду першої інстанції про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення №6290/2201-0701 від 09.06.2021.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції стосовно правомірності винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №6291/2201-0701 від 09.06.2021, відповідно до якого ПрАТ “ХМСБ” нараховано штраф в сумі 27565 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи у ході виконання ТОВ “Оілпродакшен” договорів на переробку давальницької сировини насіння соняшника №28/08-2017 від 28.08.2017 та №009/20-П від 02.03.2020 не відбулося втрати сировини (соняшнику, продукту наданого на переробку), а відбувся технологічний процес переробки насіння соняшнику з кінцевим виходом - олії та шроту. При цьому, відбулися сировинні втрати, тобто ті, які безповоротно втрачаються у процесі технологічної переробки олійної сировини.

Відповідно до пункту 7.2 Технічного регламенту сировині втрати - це втрати, які неможливо зважити або використати, як відходи виробництва, вони беззвортньо втрачаються у процесі переробки олійної сировини за рахунок дії високих температур, вакууму тощо.

З системного аналізу викладеного вбачається, що сировині втрати є неминучими і безповоротно втрачаються у процесі переробки сировини на готову продукцію.

З матеріалів справи встановлено, що договорами на переробку давальницької сировини насіння соняшника №28/08-2017 від 28.08.2017 та №009/20-П від 02.03.2020, укладених позивачем із ТОВ “Оілпродакшен” визначено, що відходи виробництва, отримані в результаті виконання цього договору, а саме лушпиння соняшнику і фуз, є власністю виконавця - ТОВ “Оілпродакшен”.

З урахуванням висновків суду, що виробничі втрати, які виникли в процесі переробки насіння соняшника на готову продукцію, знаходяться в гранично допустимих межах, визначених договорами на переробку давальницької сировини насіння соняшника та специфікаціями до них та правомірне віднесення даних втрат на формування собівартості продукції, висновок відповідача щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціям за договорами переробки з ТОВ “Оілпродакшен” є необґрунтованим.

При цьому, матеріалами справи встановлено відсутність доказів які б підтверджували проведення позивачем господарських операцій із безоплатної передачі товару (лушпиння соняшника) ТОВ “Оілпродакшен”, а тому в даному випадку у позивача відсутній обовязок складання податкових накладних та їх реєстрації.

Зважаючи на зроблені висновки по тексту, досліджуючи наявні у справі докази у їх сукупності, колегія суддів вважає законним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ПрАТ “ХМСБ” порушень податкового законодавства, визначених Актом перевірки від 26.04.2021 №2088/22-01-07-01/00447729, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №6291/2201-0701 від 09.06.2021, а тому податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та підлягало скасуванню.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 жовтня 2022 року.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.

Попередній документ

107009833

Наступний документ

107009835

Інформація про рішення:

№ рішення:	107009834
№ справи:	560/12630/21
Дата рішення:	19.10.2022
Дата публікації:	31.10.2022
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто у касаційній інстанції (29.03.2023)
Дата надходження:	27.09.2021
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Розклад засідань:

Минулі засідання (13)

24.12.2025 16:49	Хмельницький окружний адміністративний суд
24.12.2025 16:49	Хмельницький окружний адміністративний суд
24.12.2025 16:49	Хмельницький окружний адміністративний суд
01.11.2021 10:00	Хмельницький окружний адміністративний суд
24.11.2021 10:00	Хмельницький окружний адміністративний суд
13.12.2021 14:20	Хмельницький окружний адміністративний суд
29.12.2021 14:20	Хмельницький окружний адміністративний суд
17.01.2022 10:00	Хмельницький окружний адміністративний суд
21.02.2022 10:00	Хмельницький окружний адміністративний суд
12.10.2022 10:00	Сьомий апеляційний адміністративний суд
19.10.2022 10:30	Сьомий апеляційний адміністративний суд
15.03.2023 11:00	Касаційний адміністративний суд
29.03.2023 10:00	Касаційний адміністративний суд