Справа № 320/7777/21
27 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Київської обласної прокуратури на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису,
ОСОБА_1 звернулась із позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області щодо проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 , яка оформлена актом від 13.05.2021 №13052021/1. Визнано протиправним та скасовано припис Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.05.2021 № 1305/1.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Київська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року прийнято до провадження судді Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменка В.В. справу за даним адміністративним позовом, за апеляційною скаргою Київської обласної прокуратури на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року апеляційна скарга залишена без руху, оскільки подана після закінчення строків, установлених ст. 295 КАС України, з тих підстав, що апеляційну скаргу подано Київською обласною прокуратурою 30 травня 2022 року, а про спірне рішення від 23 жовтня 2021 року представник апелянта дізнався при ознайомленні з матеріалами справи 23 лютого 2022 року, про що вказано останнім в апеляційній скарзі.
Таким чином, апелянтом не дотримано тридцятиденний строк оскарження рішення суду, та не наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про дотримання строку оскарження рішення суду, або пропуску такого строку з поважних причин.
Так, судом було зазначено, що особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку вказавши поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Судом роз'яснено апелянту, що у разі невиконання вимог ухвали, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
На виконання вимог вказаної ухвали апелянтом направлено заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, де висловлено аналогічні до викладених в апеляційній скарзі доводи щодо пропуску строку оскарження з поважних причин з огляду на введення воєнного стану на території України, оцінюючи які, суд зазначає наступне.
Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. 6-7 ч. 5 цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги, інших документів.
Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Водночас, державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Розглянувши вищевказане клопотання, колегія суддів вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні продовжено:
- з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022;
- з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022;
- з 05 год. 30 хв. 25.05.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022;
- з 05 год. 30 хв. 23.08.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022.
Зазначене вище клопотання обґрунтоване обставиною військовою агресією РФ проти України, та скаржник посилається лише на загальні підстави неможливості вчасно подати апеляційну скаргу.
Щодо посилання апелянта на те, що в період після запровадження воєнного стану органи Київської обласної прокуратури не мали змоги повноцінно виконувати визначені Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру» функції прокуратури, зокрема, представництво інтересів держави в суді, слід зазначити наступне.
Недоліки в організації робочого процесу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку.
Крім цього, на відповідача покладено обов'язок забезпечити належний рівень здійснення претензійно-позовної роботи з урахуванням, окрім іншого, структурних особливостей установи, обсягу навантаження на працівників та перерозподілу їх службових обов'язків, кадрових питань та пов'язаних із цим факторів для виконання покладених на них обов'язків.
Колегія суддів звертає увагу на те, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Окрім того, положеннями ч. 1 ст. 122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правого режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Колегія суддів вважає, що сам по собі факт введення воєнного стану, за існуючих обставин, не є поважною причиною для пропуску строку оскарження, позаяк скаржник не надав доказів перебування усього особового складу у зоні активних бойових дій чи існування інших обставин, які унеможливили звернення з апеляційною скаргою представників Київської обласної прокуратури у встановлені або найстисліші строки.
Поряд з цим, починаючи з 25 квітня 2022 року перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) визначається Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України у наказі від 25 квітня 2022 року № 75.
Згідно з вказаним нормативно-правовим актом м. Київ з 25 квітня 2022 року не належать до районів проведення воєнних (бойових) дій або районів, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Судом апеляційної інстанції враховується, що саме лише посилання на факт впровадження на території України воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку у справі.
Так, Верховним Судом наголошено, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (ухвала Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 127/2897/13-ц).
З огляду на викладене та те, що апелянтом не наведено дійсно істотних доводів та підстав, які унеможливили своєчасне звернення з апеляційною скаргою до суду, колегія суддів вважає клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження необґрунтованим.
Суд також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.
Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені причини пропуску строку оскарження рішення не можуть бути визнані поважними та не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
З огляду на те, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд визнав неповажними, колегія суддів вважає необхідним застосувати процесуальні наслідки, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, та відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської обласної прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2021 року.
Керуючись ст. ст. 169, 298, 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської обласної прокуратури на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко