12 жовтня 2022 року Справа № 160/13632/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
05.09.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, подана представником позивача - адвокатом Олексієнко Ольгою Іванівною, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення з 08.10.2021 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 08.10.2021 року з 90% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 08.10.2021 року ОСОБА_1 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90 % грошового забезпечення, обчисленого відповідно до довідки № ФД 1 18895 від 2 листопада 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_1
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за №2262-ХІІ від 09.04.1992. Відповідно до протоколу від 31.12.2015 року пенсія позивачу виплачувалась у розмірі 90% від грошового забезпечення. Згодом позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 8 жовтня 2021 року позивача було переведено на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». 06.06.2022 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було розглянуто справу за №160/5391/22, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 8 жовтня 2021 року перерахунок пенсії позивачу відповідно до довідки № ФД 118895 від 2 листопада 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_1, проте перерахунок пенсії відповідач здійснив на підставі довідки № ФД 118895 від 2 листопада 2021 року у розмірі 70% від грошового забезпечення, що підтверджується протоколом від 24.08.2022 року. 22 липня 2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі рішення суду, виходячи із розрахунку 90% сум грошового забезпечення. Листом за № 25276-18281/Д-01/8-0400/22 Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області відмовило позивачу у проведенні перерахунку розміру пенсії, мотивуючи це тим, що статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», встановлений максимальний розмір пенсії, який не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач вважає застосування обмеження максимальним розміром 70% грошового забезпечення неправомірним. Вказане зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано у відповідача матеріали пенсійної справи позивача та встановлено строк для їх подання.
Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів КАС України, що підтверджується матеріалами справи.
13.09.2022 копію ухвали про відкриття провадження по даній справі, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок на 2022 рік через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, позивачу направлено засобами електронного зв'язку на адресу електронної пошти, зазначену останнім в позовній заяві, що підтверджується матеріалами справи. За даними КП «ДСС» копію адміністративного позову 07.09.2022 надіслало одержувачу - Головному управлінню Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет, а копію ухвали про відкриття провадження - 12.09.2022, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву до 27.09.2022.
04.10.2022 через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні. Проте, суд звертає увагу, що до відзиву на позов в порушення вимог п.2 ч.4 ст.162 КАС України відповідачем не було додано документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для прийняття вказаного відзиву до розгляду.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, суд звертає увагу, що витребуваних документів на виконання ухвали станом на 12.10.2022 від відповідача до суду не надходило.
За приписами частини 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
При цьому, суд враховує, що пунктом 3 Розділу VI КАС встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постанова КМУ від 17.02.2021 №104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611, від 11.08.2021 № 855, від 22.09.2021 № 981, від 15.12.2021 № 1336, від 19.03.2022 № 318, від 27.05.2022 № 630, від 19.08.2022 № 928) з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2022 р. на території України встановлений карантин.
Проте, суд звертає увагу, що від відповідача станом на 12.10.2022 жодних повідомлень про неможливість подання витребуваних ухвалою від 12.09.2022 доказів до суду, в тому числі з огляду на обмеження, впровадженими у зв'язку з карантином, надано не було. Будь-яких заяв клопотань до матеріалів справи від відповідача також не надходило, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для продовження відповідачем процесуального строку, встановленого судом для подання витребуваних документів.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та на підставі вищевказаних норм, суд ухвалив розглянути справу по суті за наявними в ній доказами.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Так, відповідно до протоколу за пенсійною справою - 0401027341 (Міноборони) від 31.12.2015 позивачеві з 31.12.2015 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, виходячи з вислуги років - 42 років, у розмірі 90% грошового забезпечення у загальному розмірі 2576,70, яке складалось з:
- посадового окладу - 870,00 грн.;
- окладу за військове звання - 125,00 грн.;
- процентна надбавка за вислугу років 40% - 398,00 грн.;
- льотний склад при виконанні польотів 35 % - 304,50 грн.;
- надбавка за кваліфікацію, в/сл., клас майстер 11% - 95,70 грн.;
- надбавка за особливо важливі завдання 50% - 696,50 грн.;
- премія 10% - 87,00 грн.;
При призначенні пенсії також враховано підвищення на надбавки: бойові дії в інших країнах учасник бойових дій (ст.6) - 268,50 грн.; учасник бойових дій - 40,00 грн.; підвищення за пост. КМУ 2012 р. №335 (35% від 2319.03 = 811,66, макс. розмір = 299,13) - 299,13 грн. Загальний розмір пенсії 2926,66.
Відповідачем не заперечується, що в подальшому позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а 08.10.2021 ОСОБА_1 було переведено на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
ІНФОРМАЦІЯ_1 складено довідку від 02.11.2021 року№ ФД 118895 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, згідно з якою відповідно до постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 грошове забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019 (день набуття чинності рішення суду по справі №160/8324/19), за посадою «Бортовий авіаційний технік авіаполку», становив 20 014,20 грн., в тому числі:
- посадовий оклад - 3 660,00 грн.;
- оклад за військове звання - 1 340,00 грн.;
- надбавка за вислугу років 50,00 % - 2 500,00 грн.;
- надбавка за особливості проходження служби 100,00 % - 7 500,00 грн.;
- надбавка за класну кваліфікацію 7,00 % - 256,20 грн.;
- премія 130 % - 4 758,00 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 у справі №160/5391/22 (з урахуванням ухвали від 30.06.2022), яке набрало законної сили 07.07.2022, задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФД 118895 від 02.11.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 08 жовтня 2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФД 118895 від 02.11.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На виконання означеного судового рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 08.10.2021, виходячи з 70% сум грошового забезпечення у загальному розмірі 20 014,20 грн., про що свідчить наявна у матеріалах справи копія протоколу за пенсійною справою 0401027431 від 24.08.2022.
22 липня 2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з 08.10.2021, виходячи із розрахунку 90% сум грошового забезпечення.
Листом за № 25276-18281/Д-01/8-0400/22 відділ розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 , зокрема, про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 у справі №160/5391/22 та ухвали від 30.06.2022 про виправлення описки йому проведено перерахунок пенсії з 08.10.2021 в розмірі 70% від грошового забезпечення 20014,20 грн, яке зазначено у довідці від 02.11.2021 за № ФД 118895, яка надана ІНФОРМАЦІЯ_1 Міністерства оборони України. Також зазначено, що рішенням суду від 06.06.2022 у справі № 160/5391/22 та ухвали від 30.06.2022 про виправлення описки не зобов'язано органи Пенсійного фонду України перерахувати пенсію виходячи з розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення, тому позивачу проведено перерахунок пенсії за умовами статті 13 Закону № 2262, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись з такими протиправними діями відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 08.10.2021 з 90% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення, з метою відновлення своїх порушених законних прав і інтересів, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачеві), передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 на 5 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
08 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри 90 замінено цифрами 80.
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри 80 замінено цифрами 70. Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова КМУ № 704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови КМУ № 704.
Пунктом 2 Постанови КМУ №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України № 45 затверджено «Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Порядок № 45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку № 45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що стаття 63 Закону № 2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку № 45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ № 45 і Постанова КМУ № 103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
Отже, при перерахунку пенсії позивача з 08 жовтня 2021 року відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі за номером провадження № Пз/99/58/18 (справа №240/5401/18) за позовом особи, якій призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону №2262-ХІІ до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.
При цьому, суд враховує, що вказане рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до статті 63 указаного Закону на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Отже, з аналізу вищенаведених норм та з урахуванням висновків Верховного Суду можна дійти висновку, що при розрахунку позивачеві розміру підвищення до його пенсії максимальний розмір пенсії має обраховуватися з вказаного у довідці грошового утримання, але виходячи з розміру пенсії у відсотках, право на які позивач набув на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності зменшення розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Таким чином, дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 90% (саме у такому розміру пенсія була призначена та отримувалась позивачем до переходу на інший вид пенсії) до 70 % грошового забезпечення не відповідає вимогам закону, отже є протиправними, а право позивача на отримання пенсії виходячи з грошового забезпечення 90 % підлягає судовому захисту.
Суд враховує, що відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Отже, з метою повного та всебічного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги , а саме:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні з 08 жовтня 2021 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 08 жовтня 2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, обчисленого відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.11.2021 №ФД118895, з урахуванням виплачених сум.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки в силу п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, а підтвердження наявності інших судових витрат матеріали справи не містять, то судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні з 08 жовтня 2021 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 08 жовтня 2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, обчисленого відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.11.2021 №ФД118895, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Юхно