Справа № 455/222/17
Провадження № 1-кп/455/8/2022
Іменем України
27 жовтня 2022 року м. Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду кримінальне провадження, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Стрільбичі Старосамбірського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, невійськовозобов'язаного, судимості немає, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України,
за участю: сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,
сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , працюючи на посаді викладача навчального відділення «Старосамбірська автошкола» філії «Львівський державний обласний навчально-курсовий комбінат», повторно, приблизно в червні 2016 року, знаходячись в приміщенні свого службового кабінету, який розташований в приміщенні Старосамбірської школи №1, яка знаходиться за адресою: м. Старий Самбір, вул. Шевченка, №14, Старосамбірського району Львівської області, отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 1800,00 гривень, взявши на себе зобов'язання оплатити навчання її доньки, ОСОБА_6 , в автошколі та включити в списки учнів для проходження навчання водіїв транспортних засобів категорії «В», чого він не зробив. В подальшому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи те, що він повинен повернути кошти в розмірі 1800,00 гривень потерпілій ОСОБА_5 , маючи умисел на заподіяння останній майнової шкоди, шляхом обману та зловживанням довірою, витратив їх на власні потреби. При неодноразовому спілкуванні з потерпілою ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , зловживаючи довірою останньої та усвідомлюючи те, що коштів їй не поверне, запевняв потерпілу, що включив її в списки учнів автошколи, однак, коли потерпіла почала вимагати повернення її коштів, то ОСОБА_3 почав уникати з нею розмови та зустрічі, в результаті чого неправомірно заволодів та позбавив потерпілу ОСОБА_5 можливості використовувати на власний розсуд кошти у сумі 1800,00 гривень, чим завдав останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 , обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, працюючи на посаді викладача навчального відділення «Старосамбірська автошкола» філії «Львівський державний обласний навчально - курсовий комбінат», приблизно на початку серпня 2016 року, біля 11:00 години, знаходячись в приміщенні свого службового кабінету, який розташований в приміщенні Старосамбірської школи №1, яка знаходиться за адресою: м. Старий Самбір, вул. Шевченка, №14 Старосамбірського району Львівської області, отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 2230,00 гривень, взявши на себе зобов'язання оплатити її навчання в автошколі та включити в списки учнів для проходження навчання водіїв транспортних засобів категорії «В», чого він не зробив. В подальшому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи те, що він повинен повернути кошти в розмірі 2230,00 гривень потерпілій ОСОБА_7 , маючи умисел на заподіяння останній майнової шкоди, шляхом обману та зловживанням довірою, витратив їх на власні потреби. При неодноразовому спілкуванні з потерпілою ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , зловживаючи довірою останньої та усвідомлюючи те, що коштів не поверне, запевняв потерпілу, що включив її в списки учнів автошколи, однак, коли потерпіла почала вимагати повернення її коштів, то ОСОБА_3 почав уникати з нею розмови та зустрічі, в результаті чого неправомірно заволодів та позбавив потерпілу ОСОБА_7 можливості використовувати на власний розсуд кошти у сумі 2230,00 гривень, чим завдав останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 , обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, працюючи на посаді викладача навчального відділення «Старосамбірська автошкола» філії «Львівський державний обласний навчально - курсовий комбінат», 23 жовтня 2016 року, біля 10:00 години, знаходячись в приміщенні свого службового кабінету, який розташований в приміщенні Старосамбірської школи №1, яка знаходиться за адресою: м. Старий Самбір, вул. Шевченка, №14, Старосамбірського району Львівської області, отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в розмірі 2300,00 гривень, взявши на себе зобов'язання оплатити її навчання в автошколі та включити в списки учнів для проходження навчання водіїв транспортних засобів категорії «В», чого він не зробив. В подальшому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи те, що він повинен повернути кошти в розмірі 2300,00 гривень потерпілій ОСОБА_8 , маючи умисел на заподіяння останній майнової шкоди, шляхом обману та зловживанням довірою, витратив їх на власні потреби. При неодноразовому спілкуванні з потерпілою ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , зловживаючи довірою останньої та усвідомлюючи те, що коштів їй не поверне, запевняв потерпілу, що включив її в списки учнів автошколи, однак, коли потерпіла почала вимагати повернення її коштів, то ОСОБА_3 почав уникати з нею розмови та зустрічі, в результаті чого неправомірно заволодів та позбавив потерпілу ОСОБА_8 можливості використовувати на власний розсуд кошти у сумі 2300,00 гривень, чим завдав останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 , обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, працюючи на посаді викладача навчального відділення «Старосамбірська автошкола» філії «Львівський державний обласний навчально-курсовий комбінат», 08 вересня 2016 року, біля 12:00 години, знаходячись в приміщенні свого службового кабінету, який розташований в приміщенні Старосамбірської школи №1, яка знаходиться за адресою: м. Старий Самбір, вул. Шевченка, №14, Старосамбірського району Львівської області, отримав від ОСОБА_9 грошові кошти в розмірі 2230,00 гривень, взявши на себе зобов'язання оплатити її навчання в автошколі та включити в списки учнів для проходження навчання водіїв транспортних засобів категорії «В», чого він не зробив. В подальшому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи те, що він повинен повернути кошти в розмірі 2230,00 гривень потерпілій ОСОБА_9 , маючи умисел на заподіяння останній майнової шкоди, шляхом обману та зловживанням довірою, витратив їх на власні потреби. При неодноразовому спілкуванні з потерпілою ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , зловживаючи довірою останньої та усвідомлюючи те, що коштів їй не поверне, запевняв потерпілу, що включив її в списки учнів автошколи, однак, коли потерпіла почала вимагати повернення її коштів, то ОСОБА_3 почав уникати з нею розмови та зустрічі, в результаті чого неправомірно заволодів та позбавив потерпілу ОСОБА_9 можливості використовувати на власний розсуд кошти у сумі 2230,00 гривень, чим завдав останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 , обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, працюючи на посаді викладача навчального відділення «Старосамбірська автошкола» філії «Львівський державний обласний навчально - курсовий комбінат», приблизно 30 серпня 2016 року, біля 10:00 години, знаходячись в приміщенні свого службового кабінету, який розташований в приміщенні Старосамбірської школи №1, яка знаходиться за адресою: м. Старий Самбір, вул. Шевченка, №14 Старосамбірського району Львівської області, отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в розмірі 2300,00 гривень та взяв на себе зобов'язання оплатити її навчання в автошколі та включити в списки учнів для проходження навчання водіїв транспортних засобів категорії «В», чого він не зробив. В подальшому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи те, що він повинен повернути кошти в розмірі 2300,00 гривень потерпілій ОСОБА_10 , маючи умисел на заподіяння останній майнової шкоди, шляхом обману та зловживанням довірою, витратив їх на власні потреби. При неодноразовому спілкуванні з потерпілою ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , зловживаючи довірою останньої та усвідомлюючи те, що коштів їй не поверне, запевняв потерпілу, що включив її в списки учнів автошколи, однак, коли потерпіла почала вимагати повернення її коштів, то ОСОБА_3 почав її уникати з нею розмови та зустрічі, в результаті чого неправомірно заволодів та позбавив потерпілу ОСОБА_10 можливості використовувати на власний розсуд кошти у сумі 2300,00 гривень, чим завдав останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 , обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, працюючи на посаді викладача навчального відділення «Старосамбірська автошкола» філії «Львівський державний обласний навчально- курсовий комбінат», 22 серпня 2016 року, біля 12:00 години, знаходячись в приміщенні свого службового кабінету, який розташований в приміщенні Старосамбірської школи №1, яка знаходиться за адресою: м. Старий Самбір, вул. Шевченка, №14, Старосамбірського району Львівської області, отримав від ОСОБА_11 грошові кошти в розмірі 2230,00 гривень, взявши на себе зобов'язання оплатити його навчання в автошколі та включити в списки учнів для проходження навчання водіїв транспортних засобів категорії «В», чого він в подальшому не зробив. В подальшому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи те, що він повинен повернути кошти в розмірі 2230,00 гривень потерпілому ОСОБА_11 , маючи умисел на заподіяння останньому майнової шкоди, шляхом обману та зловживанням довірою, витратив їх на власні потреби. При неодноразовому спілкуванні з потерпілим ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , зловживаючи довірою останнього та усвідомлюючи те, що коштів йому не поверне, запевняв потерпілого, що включив його в списки учнів автошколи, однак, коли потерпілий почав вимагати повернення його коштів, то ОСОБА_3 почав уникати з ним розмови та зустрічі, в результаті чого неправомірно заволодів та позбавив потерпілого ОСОБА_11 можливості використовувати на власний розсуд кошти у сумі 2230,00 гривень, чим завдав останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 , обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, працюючи на посаді викладача навчального відділення «Старосамбірська автошкола» філії «Львівський державний обласний навчально-курсовий комбінат», приблизно 20 жовтня 2016 року, біля 10:00 години, знаходячись в приміщенні свого службового кабінету, який розташований в приміщенні Старосамбірської школи №1, яка знаходиться за адресою: м. Старий Самбір, вул. Шевченка, №14 Старосамбірського району Львівської області, отримав від ОСОБА_12 грошові кошти в розмірі 2220 гривень, які належать ОСОБА_13 , взявши на себе зобов'язання оплатити навчання в автошколі та включити в списки учнів для проходження навчання водіїв транспортних засобів категорії «В» його доньки ОСОБА_13 , чого він не зробив. В подальшому, ОСОБА_3 усвідомлюючи те, що він повинен повернути кошти в розмірі 2220,00 гривень потерпілій ОСОБА_13 , маючи умисел на заподіяння останній майнової шкоди, шляхом обману та зловживанням довірою, витратив їх на власні потреби. При неодноразовому спілкуванні з потерпілою ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , зловживаючи довірою останньої та усвідомлюючи те, що коштів їй не поверне, запевняв потерпілу, що включив її в списки учнів автошколи, однак, коли потерпіла почала вимагати повернення її коштів, то ОСОБА_3 почав уникати з нею розмови та зустрічі, в результаті чого неправомірно заволодів та позбавив потерпілу ОСОБА_13 можливості використовувати на власний розсуд кошти у сумі 2220,00 гривень, чим завдав останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 , обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, працюючи на посаді викладача навчального відділення «Старосамбірська автошкола» філії «Львівський державний обласний навчально- курсовий комбінат», приблизно на початку серпня 2016 року, біля 11:00 годині, знаходячись в приміщенні свого службового кабінету, який розташований в приміщенні Старосамбірської школи №1, яка знаходиться за адресою: м. Старий Самбір, вул. Шевченка, №14, Старосамбірського району Львівської області, отримав від ОСОБА_14 грошові кошти в розмірі 2230,00 гривень, взявши на себе зобов'язання оплатити її навчання в автошколі та включити в списки учнів для проходження навчання водіїв транспортних засобів категорії «В», чого він не зробив. В подальшому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи те, що він повинен повернути кошти в розмірі 2230,00 гривень потерпілій ОСОБА_14 , маючи умисел на заподіяння останній майнової шкоди, шляхом обману та зловживанням довірою, витратив їх на власні потреби. При неодноразовому спілкуванні з потерпілою ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , зловживаючи довірою останньої та усвідомлюючи те, що коштів їй не поверне, запевняв потерпілу, що включив її в списки учнів автошколи, однак, коли потерпіла почала вимагати повернення її коштів, то ОСОБА_3 почав уникати з нею розмови та зустрічі, в результаті чого неправомірно заволодів та позбавив потерпілу ОСОБА_14 можливості використовувати на власний розсуд кошти у сумі 2230,00 гривень, чим завдав останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 , обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, працюючи на посаді викладача навчального відділення «Старосамбірська автошкола» філії «Львівський державний обласний навчально-курсовий комбінат», 21 листопада 2016 року, біля 14:00 годині, знаходячись в приміщенні свого службового кабінету, який розташований в приміщенні Старосамбірської школи №1, яка знаходиться за адресою: м. Старий Самбір, вул. Шевченка, №14, Старосамбірського району Львівської області, отримав від ОСОБА_15 грошові кошти в розмірі 2230,00 гривень та взяв на себе зобов'язання оплатити її навчання в автошколі та включити в списки учнів для проходження навчання водіїв транспортних засобів категорії «В», чого він не зробив. В подальшому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи те, що він повинен повернути кошти в розмірі 2230,00 гривень потерпілій ОСОБА_15 , маючи умисел на заподіяння останній майнової шкоди, шляхом обману та зловживанням довірою, витратив їх на власні потреби. При неодноразовому спілкуванні з потерпілою ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , зловживаючи довірою останньої та усвідомлюючи те, що коштів їй не поверне, запевняв потерпілу, що включив її в списки учнів автошколи, однак, коли потерпіла почала вимагати повернення її коштів, то ОСОБА_3 почав уникати з нею розмови та зустрічі, в результаті чого неправомірно заволодів та позбавив потерпілу ОСОБА_15 можливості використовувати на власний розсуд кошти у сумі 2230,00 гривень, чим завдав останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 , обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, працюючи на посаді викладача навчального відділення «Старосамбірська автошкола» філії «Львівський державний обласний навчально- курсовий комбінат», приблизно на початку жовтня 2016 року, біля 11:00 години, знаходячись в приміщенні свого службового кабінету, який розташований в приміщенні Старосамбірської школи №1, яка знаходиться за адресою: м. Старий Самбір, вул. Шевченка, №14, Старосамбірського району Львівської області, отримав від ОСОБА_16 грошові кошти в розмірі 2300,00 гривень, взявши на себе зобов'язання оплатити її навчання в автошколі та включити в списки учнів для проходження навчання водіїв транспортних засобів категорії «В», чого він в подальшому не зробив. В подальшому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи те, що він повинен повернути кошти в розмірі 2300,00 гривень потерпілій ОСОБА_16 , маючи умисел на заподіяння останній майнової шкоди, шляхом обману та зловживанням довірою, витратив їх на власні потреби. При неодноразовому спілкуванні з потерпілою ОСОБА_16 , ОСОБА_3 , зловживаючи довірою останньої та усвідомлюючи те, що коштів їй не поверне, запевняв потерпілу, що включив її в списки учнів автошколи, однак, коли потерпіла почала вимагати повернення її коштів, то ОСОБА_3 почав уникати з нею розмови та зустрічі, в результаті чого неправомірно заволодів та позбавив потерпілу ОСОБА_16 можливості використовувати на власний розсуд кошти у сумі 2300,00 гривень, чим завдав останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 , обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, працюючи на посаді викладача навчального відділення «Старосамбірська автошкола» філії «Львівський державний обласний навчально-курсовий комбінат», 08 вересня 2016 року, біля 12:00 години, знаходячись в приміщенні свого службового кабінету, який розташований в приміщенні Старосамбірської школи №1, яка знаходиться за адресою: м. Старий Самбір, вул. Шевченка, №14, Старосамбірського району Львівської області, отримав від ОСОБА_17 грошові кошти в розмірі 2230,00 гривень, взявши на себе зобов'язання оплатити його навчання в автошколі та включити в списки учнів для проходження навчання водіїв транспортних засобів категорії «В», чого він не зробив. В подальшому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи те, що він повинен повернути кошти в розмірі 2230,00 гривень потерпілому ОСОБА_17 , маючи умисел на заподіяння останньому майнової шкоди, шляхом обману та зловживанням довірою, витратив їх на власні потреби. При неодноразовому спілкуванні з потерпілим ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , зловживаючи довірою останнього та усвідомлюючи те, що коштів йому не поверне, запевняв потерпілого, що включив його в списки учнів автошколи, однак, коли потерпілий почав вимагати повернення його коштів, то ОСОБА_3 почав уникати з ним розмови та зустрічі, в результаті чого неправомірно заволодів та позбавив потерпілого ОСОБА_17 можливості використовувати на власний розсуд кошти у сумі 2230,00 гривень, чим завдав останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 , обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, працюючи на посаді викладача навчального відділення «Старосамбірська автошкола» філії «Львівський державний обласний навчально-курсовий комбінат», приблизно в листопаді 2016 року, знаходячись в приміщенні свого службового кабінету, який розташований в приміщенні Старосамбірської школи №1, яка знаходиться за адресою: м. Старий Самбір, вул. Шевченка, №14 Старосамбірського району Львівської області, отримав від ОСОБА_18 грошові кошти в розмірі 2700,00 гривень, взявши на себе зобов'язання оплатити його навчання в автошколі та включити в списки учнів для проходження навчання водіїв транспортних засобів категорії «В», чого він не зробив. В подальшому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи те, що він повинен повернути кошти в розмірі 2700,00 гривень потерпілому ОСОБА_18 , маючи умисел на заподіяння останньому майнової шкоди, шляхом обману та зловживанням довірою, витратив їх на власні потреби. При неодноразовому спілкуванні з потерпілим ОСОБА_18 , ОСОБА_3 , зловживаючи довірою останнього та усвідомлюючи те, що коштів йому не поверне, запевняв потерпілого, що включив його в списки учнів автошколи, однак, коли потерпілий почав вимагати повернення його коштів, то ОСОБА_3 почав уникати з ним розмови та зустрічі, в результаті чого неправомірно заволодів та позбавив потерпілого ОСОБА_18 можливості використовувати на власний розсуд кошти у сумі 2700,00 гривень, чим завдав останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 , обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав та показав, що всі викладені обставини справи в обвинувальних актах не оспорює, бо все саме так і мало місце.
Також обвинувачений в канцелярію суду подав письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження, пояснивши, що розуміє суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, надані йому законом права заперечувати проти закриття кримінальної справи та на проведення судового провадження в повному обсязі.
Потерпілі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. В матеріалах справи знаходяться заяви, в яких вони просять справу розглядати без їхньої участі.
Прокурор не заперечувала проти закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 190 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України, оскільки це є його право.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження та прокурора, суд вважає, що клопотання обвинуваченого необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно із ч.8 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.284 КПК України, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Обвинувачений ОСОБА_3 , навпаки, подав клопотання про закриття кримінального провадження з підстави його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.
Згідно із ч.4 ст.286 КПК України при здійсненні судового провадження за обвинувальним актом і зверненні сторони кримінального провадження до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частина 1 ст. 285 КПК України вказує на те, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У відповідності до змісту п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Разом із цим, у ч.2 ст.49 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
В ч.3 ст.49 КК України наголошено на тому, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, яка вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК України, у порядку, встановленому КПК України.
Пунктом 2 вищезазначеної постанови передбачено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися (незалежно від того, надійшла справа з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що наявні умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК порядку відповідне рішення. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Пунктом 8 вищезазначеної постанови чітко визначено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Отже, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ст.49 КК України та за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вищевказані кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.190 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , мали місце у 2016 році.
При цьому, згідно ст.12 КК України інкриміновані ОСОБА_3 злочини, віднесені до злочину середньої тяжкост (в редакції, яка діяла на момент вчиння кримінальних правопорушень), а в поточній редакції - відносяться до нетяжких злочинів, так як ч.2 ст. 190 КК України передбачає вид покарання - позбавлення волі на строк до трьох років.
Судом не було здобуто доказів щодо ухилення обвинуваченим від досудового слідства чи суду по даній справі, а також вчинення ним протягом цих строків нового кримінального правопорушення (злочину), а відтак перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України не зупинявся і не переривався.
Таким чином, оскільки з часу вчинення ОСОБА_3 зазначених кримінальних правопорушень пройшло більше п'яти років, то на час розгляду справи в суді закінчилися строки давності, визначені ч.1 ст.49 КК України, після спливу яких настають наслідки, що передбачають звільнення обвинуваченої особи від кримінальної відповідальності.
При цьому, обвинуваченому ОСОБА_3 судом відповідно до вимог ч.3 ст.285 КПК України були роз'яснені суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також йому роз'яснено судом, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав.
В свою чергу, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він цілком розуміє свої права, визначені ч.3 ст.285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень дав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 слід задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінчення строків давності та закрити дане кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов по справі не заявлявся, речові докази, передбачені статтею 118 КПК України та процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст.ст.12, 49 КК України, ст.ст.284, 314, 372 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.190 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України -закрити.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1