28 жовтня 2022 року м. Київ
Справа №369/12115/21
Провадження № 22-ц/824/11279/2022
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний Банк «Конкорд»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Банк «Конкорд» на рішення Києво-Святошинського районного Київської області від 22 серпня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Банк «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом, -
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний Банк «Конкорд» (далі - АТ «АКБ «Конкорд») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом.
Позов мотивовано тим, що між АТ АКБ Конкорд та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом надання підписаної позичальником заяви про приєднання до публічного договору комплексного обслуговування клієнтів фізичних осіб в АТ «АКБ «Конкорд» № 60.06.000476 та акцептованої банком про надання кредитних коштів шляхом безготівкового зарахування кредитних коштів на картковий рахунок
№ НОМЕР_1 у розмірі 10 204,00 грн строком на 24 місяці зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 45 % річних. Підписавши Заяву про надання кредиту та приєднавшись до публічного договору, відповідач підтвердив ознайомлення та згоду з умовами публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АКБ «Конкорд» на умовах зазначених в публічному договорі та розміщених на офіційному сайті АТ «АКБ «Конкорд», а також підтвердив ознайомлення та згоду з тарифами позивача, отже погодився з ними.
Відповідно до укладеного договору банк надав відповідачу споживчий кредит на задоволення поточних потреб шляхом безготівкового зарахування кредитних коштів на картковий рахунок позичальника. На виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 60.06.000476 від 20 листопада 2018 року банк надав відповідачу кредит в межах встановленого ліміту у розмірі 10 204,00 грн, шляхом оплати платіжних документів позичальника, а також здійснення договірного списання грошових коштів з рахунку, після встановлення ліміту відповідач почав використовувати кредитні кошти. Боржник належним чином не виконував грошові зобов'язання по сплаті кредиту, відсотків, внаслідок чого виникла заборгованість.
Станом на 09 серпня 2021 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 60.06.000476 від 20 листопада 2018 року складає 29730,60 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 10424,44 грн, заборгованість по простроченим відсоткам - 5173,60 грн, плата за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості - 6182,42 грн та санкції за порушення зобов'язань за кредитним договором - 7950,14 грн.
АТ «АКБ «Конкорд» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість в розмірі 29 730,60 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2021 року відкрити позовне провадження у цивільній справі за позовом АТ «АКБ «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом.
Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 серпня 2022 року позовні вимоги АТ «АКБ «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «АКБ «Конкорд» заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 424,44 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог АТ «АКБ «Конкорд» відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «АКБ «Конкорд» суму сплаченого судового збору у розмірі 795,93 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 10 424,44 грн - тіло кредиту, суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем заявлених позовних вимог в цій частині, в свою чергу відповідачем не надано доказів на спростування таких вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками - 5 173,60 грн; платежів за надані послуги з супроводження простроченої заборгованості - 6182,42 грн; санкцій за порушення строків погашення кредиту -
7950,14 грн, суд першої інстанції виходив із недоведеності заявлених позовних вимог в цій частині, оскільки такі нарахування здійснено на підставі публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ПАТ «АКБ «Конкорд», як невід'ємної частини укладеного між банком та відповідачем договору, проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме надану редакцію публічного договору розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про надання кредиту/кредитний договір № 60.06.000476 від 20 листопада 2018 року. А у заяві про надання кредиту/кредитний договір № 60.06.000476 від 20 листопада 2018 року, яка була підписана ОСОБА_1 , не містяться умови щодо зобов'язань позичальника по сплаті відсотків, заборгованості за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості, санкцій за порушення зобов'язань за кредитним договором, порядок та строки таких нарахувань.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
16 вересня2022 року АТ «АКБ «Конкорд» через засоби поштового зв'язку подало до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 серпня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та увалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у заяві про надання кредиту/Кредитному договорі № 60.06.000476 від 20 листопада 2018 року, саме у розрахунку сукупної вартості кредиту та реальної річної процентової ставки за обраним видом кредиту (який є додатком 1 до вказаної заяви) вказано розмір процентів та порядок їх нарахування. Заявник вказує, що підписанням заяви, відповідач погодилася на те, що заява разом з графіком платежів/Розрахунком сукупної вартостікредиту та реальної процентової ставки, Публічний договір та тарифами банку складають кредитний договір.
Рух апеляційної скарги та матеріалів справи
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 20 вересня2022 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22вересня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «АКБ «Конкорд» на рішення Києво-Святошинського районного Київської області від 22 серпня 2022 року у справі за позовом АТ «АКБ «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом.
Витребувано з Києво-Святошинського районного Київської області матеріали цивільної справи № 369/12115/21 за позовом АТ «АКБ «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом.
03 жовтня 2022 року матеріали цивільної справи № 369/12115/21 за позовом
АТ «АКБ «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом надійшли до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову у даній справі становить 29 730,60 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн х 100 = 248100,00 грн).
А за правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Доводи інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Позиція Київського апеляційного суду
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 серпня 2022 року оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ «АКБ «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками - 5 173,60 грн; платежів за надані послуги з супроводження простроченої заборгованості - 6 182,42 грн; санкцій за порушення строків погашення кредиту - 7 950,14 грн.
В іншій частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 серпня 2022 року не оскаржується, а тому відповідно до правил частини першої статті 367 ЦПК України судом апеляційної інстанції в апеляційному порядку не перевіряється.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що 20 листопада 2018 року між АТ «АКБ «Конкорд» та
ОСОБА_1 було укладено договір платіжної картки № 60.06.000476 шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки, на підставі якої ОСОБА_1 було відкрито рахунок.
20 листопада 2018 року ОСОБА_1 було отримано платіжну картку
№ НОМЕР_2 , про що свідчить письмова розписка клієнта.
20 листопада 2018 року між АТ «АКБ «Конкорд» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом надання підписаної позичальником заяви про приєднання до публічного договору комплексного обслуговування клієнтів - фізичних осіб в АТ «АКБ «Конкорд». З підписанням відповідної заяви, відповідач підтвердила, що вона розуміє та погоджується, зокрема, з тим, що за умови підписання цієї заяви про надання кредиту ним, підписання та скріплення печаткою зі сторони банку та надання кредиту, що разом вважається акцептом банку, ця заява разом з графіком платежів/розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, публічним договором та Тарифами Банку складають кредитний договір.
Заява про надання кредиту/кредитний договір № 60.06.000476 від 20 листопада 2018 року, яка була підписана ОСОБА_1 , не містить умов щодо зобов'язань позичальника по сплаті відсотків, заборгованості за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості, санкцій за порушення зобов'язань за кредитним договором, порядок та строки таких нарахувань.
На підтвердження наявності заборгованості у ОСОБА_1 перед банком, позивачем надано розрахунок заборгованості, згідно якого станом на 08 серпня 2021 року заборгованість становить 29 730,60 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 10 424,44 грн, заборгованість по простроченим відсоткам - 5 173,60 грн, плата за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості - 6 182,42 грн та санкції за порушення зобов'язань за кредитним договором - 7 950,14 грн.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми матеріального права
Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині позову
АТ «АКБ «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками -
5 173,60 грн; платежів за надані послуги з супроводження простроченої заборгованості -
6 182,42 грн; санкцій за порушення строків погашення кредиту - 7 950,14 грн, які нараховані відповідно до публічного договору комплексного обслуговування клієнтів - фізичних осіб в АТ «АКБ «Конкорд», які містяться в матеріалах даної справи, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме надану редакцію публічного договору розуміла відповідачка, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про надання кредиту/кредитний договір № 60.06.000476 від
20 листопада 2018 року. А у заяві про надання кредиту/кредитний договір № 60.06.000476 від 20 листопада 2018 року, яка була підписана ОСОБА_1 , не містяться умови щодо зобов'язань позичальника по сплаті відсотків, заборгованості за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості, санкцій за порушення зобов'язань за кредитним договором, порядок та строки таких нарахувань.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в оскаржуваній частині відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Звертаючись до суду з позовом банк зазначив, що 20 листопада 2018 року між АТ «АКБ «Конкорд» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом надання підписаної позичальником заяви про приєднання до публічного договору комплексного обслуговування клієнтів - фізичних осіб в АТ «АКБ «Конкорд» № 60.06.000476 та акцептованої банком про надання кредитних коштів шляхом безготівкового зарахування кредитних коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 10 204,00 грн строком на 24 місяці зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 45,00 % річних. З підписанням відповідної заяви, відповідач підтвердив, що він розуміє та погоджується, зокрема, з тим, що за умови підписання цієї заяви про надання кредиту ним, підписання та скріплення печаткою зі сторони банку та надання кредиту, що разом вважається акцептом банку, ця заява разом з графіком платежів/розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, є публічним договором та Тарифами Банку складають кредитний договір.
На підтвердження заявлених позовних вимог АТ «АКБ «Конкорд» надано заяву про надання кредиту /Кредитнийдоговір № 60.06.000476 від 20 листопада 2018 року, заяву про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки/Договір платіжної картки № 92.06.003180 та Публічний договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АКБ «Конкорд».
Як вбачається із заяви про надання кредиту /Кредитний договір № 60.06.000476 від 20 листопада 2018 року та заяви про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки/Договір платіжної картки № 92.06.003180, які підписані відповідачкою,то такі не містять будь-яких даних про відсоткову ставку та інших платежів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «АКБ «Конкорд»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Крім того, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Публічний договір розуміла відповідачка та ознайомилися і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Публічного договору, а також те, що вказані документи на момент підписання заяви відповідачкою взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів, плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості та санкції за порушення зобов'язань за кредитним договором за користування кредитними коштами пені та штрафів.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування. До такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
Наданий позивачем Публічний договір, з огляду на його мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ним нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
З наведених підстав, апеляційний суд дійшов висновку про те, що банк не довів, що саме наданий Публічний договір є складовою кредитного договору і що саме ці умови відповідачка мала на увазі, підписуючи заяву позичальника, та відповідно брала на себе зобов?язання зі сплати процентів за користування кредитними коштами в обумовленому позивачем розмірі, плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості та санкції за порушення зобов'язань за кредитним договором.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження
№ 14-131цс19).
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Оскільки позивачем не надано доказів, що саме з наявним в матеріалах справи Публічним договором комплексного обслуговування клієнтів - фізичних осіб в АТ «АКБ «Конкорд» № 60.06.000476, який не містить підпису відповідачки, остання була ознайомлена, а відтак їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості та санкцій за порушення зобов'язань за кредитним договором.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від
18 липня 2006 року).
У контексті вказаної практики Верховного Суду, апеляційний суд вважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.
Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має правозалишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу АТ «АКБ «Конкорд» без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 серпня 2022 рокув частині позовних вимог АТ «АКБ «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками, платежів за надані послуги з супроводження простроченої заборгованості та санкцій за порушення строків погашення кредиту - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення в цій частині відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Банк «Конкорд» - залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 серпня 2022 року в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками, платежів за надані послуги з супроводження простроченої заборгованості та санкцій за порушення строків погашення кредиту - залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна